Рішення

від 22.07.2024 по справі 910/4881/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.07.2024Справа № 910/4881/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу за позовом Фізичної особи-підприємця Фельцан Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАЙФ" (03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, буд. 14, ідентифікаційний код 38987854)

про стягнення 77 200, 00 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Фізична особа-підприємець Фельцан Іван Іванович (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАЙФ" (далі - відповідач) про стягнення 77 200, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №П-26092023/2 про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.09.2023 в частині оплати наданих за заявкою №00000000374 від 26.09.2023 транспортних послуг, у зв`язку з чим і виникла заявлена до стягнення заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2024 залишено позовну заяву Фізичної особи-підприємця Фельцан Івана Івановича без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

09.05.2024 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, надіслана засобами поштового зв`язку 03.05.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/4881/24 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.05.2024 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала була вручена представнику відповідача 18.05.2024, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600266210580.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині восьмої статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Поряд із цим, у зв`язку з перебуванням судді Пукшин Л.Г. у щорічній відпустці підписання тексту рішення здійснено після виходу судді з відпустки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАЙФ" (далі - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Фельцан Іваном Івановичем (далі - перевізник) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №П-26092023/2, (далі - договір), предметом якого є доручення, дане замовником, на виконання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом перевізника, у зв`язку з чим перевізник буде надавати транспорт, відповідний вимогам замовника, а замовник зобов`язується оплатити перевізнику транспортні послуги, обумовлені в цьому договорі та підписаної сторонами заявці, яка визначає умови виконання кожного перевезення та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

За умовами пункту 1.2. договору за даним договором перевізник зобов`язується здійснювати перевезення довіреного йому замовником або його представником вантажу і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а замовник - забезпечити відправку вантажу і оплатити перевезення.

При організації міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом, сторони керуються положеннями Конвенції "Про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах", Женева, 19 травня 1956 р. (далі - КДПВ) зі змінами, внесеними Протоколом від 05.07.1978 р., якщо принаймні одна з країн (місця навантаження вантажу або місця доставки вантажу відповідно до Заявки) є учасницею Конвенції, митною Конвенцією «Про договір міжнародного перевезення вантажів із Застосуванням книжки МДП» (далі - Конвенція МДП), іншими міжнародними конвенціями, угодами та договорами, ратифікованими Україною, Статутом автомобільного транспорту України, чинним законодавством України, цим договором та заявки, що визначають умови виконання кожного окремого перевезення (пункт 2.1. договору).

При організації міжміського (без митних пломб) перевезення вантажів автомобільнимтранспортом, сторони керуються заявками, положеннями даного договору, Статутом автомобільного транспорту України та чинного законодавства України (пункт 2.2 договору).

Згідно пункту 2.3. договору кількість і рід вантажу, вантажовідправники, вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, ціни, а також інші необхідні умови, передбачені КДПВ і Статутом автомобільного транспорту України вказуються в разових заявках на кожне перевезення.

Заявка має безумовний пріоритет по відношенню до договору (п. 2.4. договору).

У відповідності до пунктів 3.5., 3.6. договору замовник зобов`язаний оплатити всі збори, податки та митні витрати (якщо такі передбачені), пов`язані з одержанням / відправкою вантажу; Провести своєчасний повний розрахунок за виконані транспортні послуги, включаючи штрафні санкції, якщо такі мали місце.

Пунктом 6.2. договору визначено, що підставою для оплати транспортних послуг замовником є надання замовнику товарно-транспортної накладної / CMR з відміткою вантажовідправника і одержувача вантажу та акту виконаних робіт.

За умовами пункту 6.2.1. договору акт виконаних робіт перевізник направляє замовнику для підписання. Замовник, при відсутності претензій до якості послуг перевізника, зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт, підписати його (поставити печатку) і направити перевізнику його примірник акта виконаних робіт. При наявності претензій до якості послуг перевізника замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт направити перевізнику письмові пояснення з приводу претензій до послуг перевізника і запропонувати варіант їх врегулювання. Якщо замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт не підписує його і не висилає письмові пояснення до нього, то послуги надані перевізником вважаються прийнятими замовником в повному обсязі без зауважень і претензій, а акт виконаних робіт вважається підписаним замовником. У цьому випадку замовник зобов`язаний оплатити послуги перевізника в повному обсязі.

Розрахунки за послуги за цим договором можуть проводитися як на умовах оплати за фактом надання послуг (виконання робіт) у триденний термін згідно рахунку та наданої факсової копії CMR, якщо інше не обумовлено в заявці, так і на умовах передоплати згідно виставлених рахунків (пункт 6.4. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і строк його дії до 26.09.2025 (пункт 11.2. договору).

Заявкою на надання транспортних послуг №00000000374 від 26.09.2023 до договору №П-260922023/2 від 26.09.2023 погоджено перевезення за наступними умовами: адреса завантаження - місто Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, дата подачі - 27.09.2023, маса 22 тони, адреса вивантаження - 57025 Італія, термін доставки - 26.09.2023, марка, держ. номер тягача НОМЕР_2 / НОМЕР_3 (п.1); ставка за перевезення становить 2 600 євро в грн, бг по НБУ на день вивантаження, по оригіналам до 10 днів.

Як вбачається з CMR №2598174 від 28.09.2023, перевізником здійснено перевезення вантажу по маршруту KRIVOI ROG, UKRAINE - GSI LUCCHINI S.P.A. LOC. ISCHIA DI CROCIANO 57025, PIOMBINO, ITALY.

Позивачем також складено та надіслано відповідачу акт надання послуг №154 від 12.10.2023 на суму 103 200, 00 грн та виставлено рахунок-фактуру №154 від 09.09.2023 на суму 103 200, 00 грн.

Позаяк Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАЙФ" свої зобов`язання з оплати наданих послуг з перевезення виконало лише частково, сплативши 26 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №354 від 02.11.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №1 від 09.12.2023, в якій просив сплатити заборгованість в сумі 77 200, 00 грн.

Вказана претензія була вручена представнику відповідача за довіреністю 20.12.2023, про що свідчать відомості з сайту АТ "Укрпошта" "трекінг" поштового відправлення №9010002013817, однак залишена без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Статтею 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 929 ЦК України, частиною 1 ст. 316 ГК України та частиною 1 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням (абз. 2 ч. 1 ст. 929 ЦК України, абз 2 ч. 1 ст. 316 ГК України).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 929 ЦК України, якому кореспондується абз. 3 ч. 1 ст. 316 ГК України, договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом (ст. 931 ЦК України).

Клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

За приписами ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 74 ГПК України закріплено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За визначенням ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 6.2. договору визначено, що підставою для оплати транспортних послуг замовником є надання замовнику товарно-транспортної накладної / CMR з відміткою вантажовідправника і одержувача вантажу та акту виконаних робіт.

За умовами пункту 6.2.1. договору акт виконаних робіт перевізник направляє замовнику для підписання. Замовник, при відсутності претензій до якості послуг перевізника, зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт, підписати його (поставити печатку) і направити перевізнику його примірник акта виконаних робіт. При наявності претензій до якості послуг перевізника замовник зобов`язаний протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт направити перевізнику письмові пояснення з приводу претензій до послуг перевізника і запропонувати варіант їх врегулювання. Якщо замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт не підписує його і не висилає письмові пояснення до нього, то послуги надані перевізником вважаються прийнятими замовником в повному обсязі без зауважень і претензій, а акт виконаних робіт вважається підписаним замовником. У цьому випадку замовник зобов`язаний оплатити послуги перевізника в повному обсязі.

Наявною у матеріалах справи CMR №2598174 та актом наданих послуг №154 від 12.10.2023, підтверджується факт належного виконання позивачем спірних заявок на перевезення вантажу.

Так, 13.10.2023 позивач надіслав відповідачу акт наданих послуг №154 від 12.10.2023, рахунок-фактуру №154 від 09.09.2023 та CMR №2598174. Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи експрес накладною №59001037031960.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання послуг, а також їх часткова оплата.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.4. договору визначено, що розрахунки за послуги за цим договором можуть проводитися як на умовах оплати за фактом надання послуг (виконання робіт) у триденний термін згідно рахунку та наданої факсової копії CMR, якщо інше не обумовлено в заявці, так і на умовах передоплати згідно виставлених рахунків.

Відтак, з огляду на приписи ст. 530 ЦК України та умови договору строк оплати на момент розгляду справи настав.

Втім, відповідач, у встановлений строк, своїх зобов`язань з оплати отриманих послуг у повному обсязі не здійснив, сплативши лише сплативши 26 000, 00 грн згідно платіжної інструкції №354 від 02.11.2023.

Тоді як, частина 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 77 200, 00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Фельцан Івана Івановича задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛАЙФ" (03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, буд. 14, ідентифікаційний код 38987854) на користь Фізичної особи-підприємця Фельцан Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у розмірі 77 200 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028 грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст складено 22.07.2024

Суддя Л.Г. Пукшин