Ухвала

від 22.07.2024 по справі 910/8921/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.07.2024Справа № 910/8921/24

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву TRT International LTD

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Експрес Шипінг»

про стягнення 25 271, 40 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

TRT International LTD (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Експрес Шипінг» (далі - відповідач) про стягнення 25 271,40 доларів США заборгованості.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України України визначено позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Відповідно до статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною восьмою ст. 91 ГПК визначено, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат».

Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Водночас, надані позивачем документи на підтвердження позовних вимог, а саме: електронний лист відповідача позивачу від 03 листопада 2021 року (додаток 2.12 до позову); електронний лист позивача відповідачу від 30 грудня 2021 року (додаток 2.14 до позову); електронний лист позивача відповідачу від 14 січня 2022 року (додаток 2.15 до позову); електронний лист позивача відповідачу від 24 січня 2022 року (додаток 2.16 до позову); електронний лист відповідача позивачу від 14 лютого 2022 року (додаток 2.17 до позову); електронний лист позивача відповідачу від 18 лютого 2022 року (додаток 2.18 до позову); електронний лист позивача відповідачу від 29 квітня 2022 року (додаток 2.19 до позову); електронний лист позивача відповідачу від 25 квітня 2022 року (додаток 3.4 до позову), електронний лист позивача відповідачу від 27 липня 2022 року (додаток 3.6 до позову), електронний лист відповідача позивачу від 25 квітня 2022 року (додаток 3.8 до позову); електронний лист позивача відповідачу від 17 серпня 2022 року (додаток 3.9 до позову); електронний лист відповідача позивачу від 29 вересня 2022 року (додаток 3.10 до позову); електронний лист позивача відповідачу від 22 грудня 2022 року (додаток 3.12 до позову); листи TRT International LTD на адресу ТОВ "Гермес Експрес Шипінг" щодо контейнерів та подальших інструкцій (додаток 7 до позову); лист TRT International LTD на адресу ТОВ "Гермес Експрес Шипінг" щодо тарифів на зберігання авто від 08.04.2022 року (додаток 8 до позову); лист TRT International LTD на адресу ТОВ "Гермес Експрес Шипінг" щодо тарифів від 11.10.2022 року (додаток 9 до позову); рахунки відносно демереджу відповідача (додатки до позову 24.1, 24.2, 24.3) частково/повністю складено іноземними мовами (англійською або російською мовою) без їх супроводження перекладом українською мовою.

Крім того, долучені до позову переклади інших документів не засвідчені належним чином відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат».

За таких обставин, оскільки надавши письмові докази, викладені іноземними мовами, позивач не здійснив переклад окремих документів українською мовою, а також не засвідчив здокументи належним чином, суд дійшов висновку, що TRT International LTD не дотрималось вимог частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху. При цьому, суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена також на адресу відповідача.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду нотаріально засвідчених перекладів українською мовою доказів, що додані до позовної заяви, з урахуванням висновків суду, наведених вище.

4. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака