Ухвала

від 22.07.2024 по справі 910/8842/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Київ

22.07.2024Справа № 910/8842/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши позовну заяву 1) Приватного підприємства «ЮВ Транс» в особі ОСОБА_1

2) ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання припиненими договору про надання траншу, рамкової угоди, договору поруки та стягнення 1 246 039,54 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЮВ Транс» в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 звернулися до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання припиненими договору про надання траншу, рамкової угоди, договору поруки та стягнення 1 246 039,54 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстави позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Водночас імперативними положеннями статті 21 та частини 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що з урахуванням обставин, встановлених у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.07.2023 у справі № 910/3604/21, позивачі дізнались про порушення своїх прав, оскільки в порушення умов договору про надання траншу № 106.43428/ FW115.3. від 30.05.2013, рамкової угоди № FW 115.3. від 30.05.2013 та договору поруки № 294989-ДП1 від 31.05.2013, відповідач надав кредитні кошти Приватному підприємству «ЮВ Транс» в національній валюті - гривні, а погашення кредиту позивачами відбувалось в іноземній валюті - євро, за ринковим курсом на дату відповідного платежу. Відтак, за доводами позивачів, загальна сума переплати за кредитом склала 1 321 951,32 грн, з яких 373 683,19 грн, а також 83 988,20 грн інфляційних втрат, належить повернути ОСОБА_1 , як поручителю.

Суд відзначає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 903/357/21, на який посилаються у позивачі, наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для висновку про віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами, оскільки сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором, зокрема переплата понад визначену в договорі суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі такого договору.

Наведене дає підстави для висновку, що 457 671,39 грн були сплачені ОСОБА_1 не в межах правовідносин поруки, тому вимога щодо їх стягнення, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, не належить до юрисдикції господарських судів, а має пред`являтися в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, позивачами порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Керуючись статтями 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства «ЮВ Транс» в особі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання припиненими договору про надання траншу, рамкової угоди, договору поруки та стягнення 1 246 039,54 грн повернути позивачам.

2. Звернути увагу позивачів, що відповідно до ч.8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Капцова