Ухвала

від 22.07.2024 по справі 369/9451/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9451/24

Провадження №2/369/5984/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіЯнченко А.В.,розглянувши заявуРелігійної організації«РЕЛІГІЙНА ГРОМАДАПАРАФІЯ СВЯТИТЕЛЯМИКОЛАЯ МИРЛИКІЙСЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯКИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇУКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇЦЕРКВИ УКРАЇНИ)с.Білогородка Бучанськогорайону Київськоїобласті» прозабезпечення позовуу цивільнійсправі №369/9451/24 за позовом Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ МИР ЛИКІЙСЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) с. Білогородка Бучанського району Київської області» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання угоди недійсною, визнання незаконним рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник через канцелярію суду зареєстрував заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 2716016432224, об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером: 3222480401:01:002:5112, реєстраційний номер 303237232224, належний на праві спільної сумісної власності у розмірі 1/1 часток: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .

Заяву обґрунтувавтим,що упровадженні Києво-Святошинськогорайонного судуКиївської областіперебуває цивільнасправа №369/9451/24 за позовом Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ МИР ЛИКІЙСЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) с. Білогородка Бучанського району Київської області» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання угоди недійсною, визнання незаконним рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та його скасування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.04.2023 року державний реєстратор Бучанської РДА Київської області Горенко І.А. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 67075742, яким за відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 зареєстрував право спільної сумісної власності на об`єкт незавершеного будівництва будівлю Храмового комплексу Парафії Святителя Миколая Мир Ликійського Чудотворця, який зводиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222480401:01:002:5112 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 369/15468/23 за позовом ОСОБА_5 (одного із відповідачів у цій цивільній справі № 369/9451/24) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (відповідачі в цивільних справах № 369/15468/23, № 369/9451/24) та Релігійної організації «Релігійна громада Парафія святителя Миколая Мир Лікійського Чудотворця Київської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України» с. Білогородка, Бучанського району, Київської області») про визначення часток у праві власності на майно, незавершену будівництвом будівлю храмового комплексу.

Позовні вимоги ОСОБА_5 полягають у визначені часток у праві спільної сумісної власності на незавершену будівництвом будівлю храмового комплексу за ним, ОСОБА_5 (позивач в цивільній справі № 369/15468/23), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (відповідачі в цивільній справі № 369/15468/23), по 1/7 за кожним з них.

Заявник відзначає, що з огляду на те, що відповідач у цивільній справі № 369/9451/24, ОСОБА_5 , ініціював подальший поділ нерухомого майна на частки, між ним та іншими співвласниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що може дозволити кожному із співвласників у подальшому розпоряджатися своєю часткою на власний розсуд, і, таким чином, позивач може бути позбавлений можливості ефективно захистити свої порушені права в межах одного цього судового провадження за цим позовом без нових звернень до суду.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що вказану заяву про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, зупиненням продажу описаного майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.11.2021 року у справі № 361/6799/14-ц, провадження № 61-16714св21 було встановлено, що позивачем заявлено вимоги про скасування державного акту про право власності на землю та визнання недійсним договору купівлі-продажу. Рішення суду за наслідками розгляду цих вимог не підлягає примусовому виконанню. Тому захід забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки не є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно слід відмовити, оскільки вказаний захід забезпечення позову не є співмірним позовній вимозі про визнання угоди недійсною, визнання незаконним рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та його скасування.

Крім того, слід відзначити, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість продажу спірного майна без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх належними доказами згідно зі статтею 81 ЦПК України, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює реальні заходи щодо продажу спірного майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 149-154, 157, 353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволеннізаяви Релігійноїорганізації «РЕЛІГІЙНАГРОМАДА ПАРАФІЯСВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯМИР ЛИКІЙСЬКОГОЧУДОТВОРЦЯ КИЇВСЬКОЇЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ(ПРАВОСЛАВНОЇЦЕРКВИ УКРАЇНИ)с.Білогородка Бучанськогорайону Київськоїобласті» прозабезпечення позовуу цивільнійсправі №369/9451/24 за позовом Релігійної організації «РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ПАРАФІЯ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ МИР ЛИКІЙСЬКОГО ЧУДОТВОРЦЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) с. Білогородка Бучанського району Київської області» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання угоди недійсною, визнання незаконним рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та його скасування, - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.В. Янченко