Ухвала

від 15.07.2024 по справі 524/7312/24

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/7312/24

Провадження № 2-о/524/247/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 року Суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мельник Н.П., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ОСОБА_2 в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: встановлення факту належності ОСОБА_3 свідоцтва серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_4 , виданого 30.12.2023 Департаментом «Центру надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Полтавської області.

Відповідно до частини 3 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України справи про встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Як вбачається із вказаних норм права, встановлення факту, що має юридичне значення можливе у тому числі за умови, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31.03.1995 №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Крім того, пунтом 12 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що заяви про встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку окремого провадження, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено аналогічний висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, зазначених вище.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно із пунктами 1.14, 1.15, 1.17 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011№96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України.

Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

Внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання можуть проводитися за заявою заявника шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг, який не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви забезпечує її передачу та подані заявником документи, необхідні для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці на розгляд та зберігання.

Органами державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є, зокрема, і виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, які відповідно до частини 2 статті 6 вказаного Закону проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, смерті.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (стаття 11 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Так, рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 06.08.2021 №1023 «Про покладення повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради надано повноваження проводити державну реєстрацію народження особи та її походження, шлюбу, смерті.

Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі ? Департамент), який видавав 30.12.2023 свідоцтво серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_4 , створений Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як її виконавчий орган (Положення про Департамент «Центр надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, затверджене в якості додатка до рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 18.08.2021).

Таким чином, встановлення факту належності особі свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, здійснюється відповідними органами державної реєстрації актів цивільного стану та судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Відмова відповідного органудержавної реєстрації актів цивільного стануу встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду.

Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. При розгляді цих справ суд встановлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 по справі №464/6696/20.

З урахуванням наведеного питання встановлення факту належності ОСОБА_3 свідоцтва серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_4 , виданого 30.12.2023 Департаментом «Центру надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Згідно наявних матеріалів справи відсутні документи, що стверджують звернення заінтересованої особи або її уповноваженого представника до органу реєстрації цивільного стану з метою врегулювання зазначеного питання або відмови вказаного органу у його вирішенні.

З урахуванням наявних обставин та матеріалів, вважаю, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України слід відмовити ОСОБА_5 у відкритті провадження у справі за її заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, оскільки встановлення факту належності ОСОБА_3 свідоцтва серії НОМЕР_1 про смерть ОСОБА_4 , виданого 30.12.2023 Департаментом «Центру надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Полтавської області, не підлягає судовому розгляду в порядку окремого провадження, а повинне вирішуватись у позасудовому порядку відповідно до встановленої законодавством процедури.

При цьому, вважаю за необхідне роз`яснити заявниці та її представнику, що порушене у поданій ними заяві питання може бути вирішено шляхом звернення до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису, а у разі відмови, дії останнього можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченомуКодексом адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючисьчастиною 3 статті 315, пунктом 1 частини 2 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту належності ОСОБА_3 свідоцтва серії НОМЕР_1 про смерть виданого 30.12.2023 Департаментом «Центру надання адміністративних послуг» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на ім`я ОСОБА_4 .

Повернути ОСОБА_5 матеріали за її заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

Роз`яснити заявниці, що порушене нею питання може бути вирішено шляхом звернення до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану, а у разі відмови, дії останнього можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченомуКодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія МЕЛЬНИК