Рішення

від 22.07.2024 по справі 910/3509/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2024Справа № 910/3509/24

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська Страхова група"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про стягнення 14 779,14 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська Страхова група" (далі - ПрАТ "СК "УСГ", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - ПрАТ "СК "Еталон", відповідач) про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 14 779,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 07.07.2023 в Одеській області, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв`язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ПрАТ "СК "УСГ" вказувало, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаним винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ПрАТ "СК "Еталон" не сплатило. Обставини вказаного порушення вже були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі № 910/17826/23, що набрало законної сили, за яким з ПрАТ "СК "Еталон" було стягнуто страхове відшкодування у сумі 123 270,69 грн., витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. та 2 684,00 грн. суму судового збору.

Проте, відповідач вказане рішення Господарського суду міста Києва виконав лише 06.03.2024, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 11 378,23 грн., інфляційні втрати у сумі 2 284,02 грн., 3 % річних у сумі 1 116,89 грн., що разом становить 14 779,14 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Вказана ухвала 10.04.2024 була відправлена в електронний кабінет ПрАТ "СК "Еталон" та 11.04.2024 доставлена відповідачу.

Проте, у визначений законом строк відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, а також додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 28-2802-00043 від 01.04.2023, укладеного ПрАТ "СК"УСГ" та МПП Фірма "Ерідон", були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Мерседес", державний номер НОМЕР_1 .

07.07.2023 у Одеській області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача вищевказаного транспортного засобу, та транспортного засобу "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.08.2023 у справі № 509/4028/23 за фактом вказаної ДТП водій ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури СТО № 008152 від 27.07.2023 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Мерседес", державний номер НОМЕР_1 , склала 119 386,20 грн.

Матеріали справи свідчать, що на підставі указаного рахунку-фактури, страхових актів № ДККА-83829 від 07.08.2023, № ДККА-83829/1 від 27.09.2023, позивач платіжними інструкціями 70434 від 07.08.2023, № 76132 від 27.09.2023 сплатив на рахунок СТО свого страхувальника вартість відновлювального ремонту в загальній сумі 126 470,69 грн., відшкодувавши таким чином збиток, що був заподіяний страхувальником ПрАТ "СК "Еталон" (відповідача).

Проте, у зв`язку з несплатою відповідачем (ПрАТ "СК "Еталон") страхового відшкодування, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.02.2024 у справі № 910/17826/23, що набрало законної сили, з ПрАТ "СК "Еталон" на користь ПрАТ "СК "УСГ" було стягнуто страхове відшкодування у сумі 123 270,69 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Отже, рішенням господарського суду, що набрало законної сили, був встановлений факт, що ПрАТ "СК "Еталон" є відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СК "УСГ"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі, в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Проте, оскільки страхове відшкодування, стягнуте вказаним рішенням Господарського суду міста Києва було сплачене лише 06.03.2024, то на страхове відшкодування у сумі 119 386,20 грн. ПрАТ "СК "УСГ" нарахувало пеню у сумі 11 378,23 грн., інфляційні втрати у сумі 2 284,02 грн. та 3 % річних у сумі 1 116,89 грн. за період з 13.11.2023 по 05.03.2024. Із вказаними вимогами ПрАТ "СК "УСГ" звернулося до суду.

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Із наведених приписів закону вбачається обов`язок страховика сплатити в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика пеню на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних, у зв`язку із простроченням зобов`язання зі сплати страхового відшкодування.

Перевіривши розрахунок пені та матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 11 378,23 грн., інфляційні втрати у сумі 2 284,02 грн. та 3 % річних у сумі 1 116,89 грн., тобто, у сумах, заявлених позивачем.

Отже, позов ПрАТ "СК "УСГ" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 3 028,00 грн. та витрат за надану професійну правничу допомогу адвоката на суму 5 000,00 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку на підтвердження витрат на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн заявник надав копії: свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Гедз Ю. В. серія КС № 10423/10 від 20.12.2021; договору про надання правничої допомоги № 2-12/2023-Ю від 08.12.2023, укладеного між ПрАТ "СК "УСГ" та АБ "Гедз", відповідно до якого у справах, де ціна перевищує 10 000,00 грн., але не більша, ніж 50 000,00 грн., гонорар становить 5 000,00 грн.; акта про приймання-передачі наданих послуг від 18.03.2024; платіжної інструкції № 5444 від 18.03.2024.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Також суд приймає до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19 про те, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Тобто, як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі N 905/1795/18 та у справі N 922/2685/19.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; предмет доказування, характер спірних відносин та значення справи для сторін; кількість наданих суду пояснень учасниками справи; обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки позову.

У той же час, суд приймає до уваги те, що обсяг виконаної адвокатом роботи під час розгляду справи не вимагав значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції для кваліфікованого юриста; спір, що розглядався судом, не є складним; у позивача не було необхідності відшукувати нові докази, та позивачем був складений лише позов, інших пояснень на викладені відповідачем доводи, позивачем надано не було; судом не проводились додаткові процесуальні дії, у даній справі предметом спору були нараховані пеня та матеріальні втрати на суму страхового відшкодування, що була стягнута у справі № 910/17826/23, за результатами розгляду якої позивачу вже були відшкодовані витрати на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 08.02.2022 у справі № 910/20792/20, при визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатом таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тому, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та заявленими витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне встановити розмір судових витрат ПрАТ "СК "УСГ" на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

За таких обставин, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 3 028,00 грн. та витрати на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська Страхова група" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 14 779,14 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська Страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524) пеню у сумі 11 378 (одинадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн. 23 коп., інфляційні втрати у сумі 2 284 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири) грн. 02 коп., 3 % річних у сумі 1 116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 89 коп., 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 22 липня 2024

Суддя Борисенко І. І.