Рішення

від 22.07.2024 по справі 911/1171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1171/24

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шалімова 63А»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт Проперті Груп»

про стягнення 63 177,84 грн

Без виклику учасників справи;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шалімова 63А» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт Проперті Груп» про стягнення 63 177,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов рішення загальних зборів учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шалімова 63А» в частині сплати обов`язкових внесків. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 63 177,84 грн основного боргу.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1171/24. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.05.2024 була направлена відповідачу в його електронний кабінет. Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.05.2024 була доставлена в електронний кабінет Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт Проперті Груп» 15.05.2024.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відтак, в силу положення п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.05.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

21.02.2022 проведено державну реєстрацію створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шалімова 63А» (далі ОСББ, позивач), яке створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

З матеріалів справи вбачається, 27.09.2022 загальними зборами ОСББ «Шалімова 63А» прийнято рішення, оформлене протоколом від 27.09.2022, пунктом 2 якого обрано формою управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 самоуправління та самозабезпечення. Встановлено термін початку самозабезпечення 01.10.2022, а також дату припинення правовідносин з ТОВ «БМК «Софіївська», як з надавачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Пунктом 6.1 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, затверджено кошторис ОСББ «Шалімова 63А» на управління багатоквартирним будинком (забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території) з запропонованій правлінням редакції, який вводиться в дію з 01.10.2022 та діє до затвердження кошторису в новій редакції.

Пунктом 6.2 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, затверджено перелік та розмір внесків співвласників будинку:

- 8,90 гривень за 1 кв. м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного буднику, внесок на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна;

- 0,70 гривень за 1 кв. м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного буднику, внесок до ремонтного фонду;

- 0,30 гривень за 1 кв. м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного буднику, внесок до резервного фонду.

Пунктом 6.4 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, затверджено наступний порядок та термін сплати будь-яких внесків та платежів: на рахунок Об`єднання до 20 числа поточного розрахункового місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Об`єднання.

Пунктом 8.2 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, затверджено Положення про порядок сплати співвласниками внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна, консьєрж-службу, а також відрахувань до резервного та ремонтного фондів ОСББ «Шалімова 63А».

Пунктом 8.3 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, затверджено Положення про порядок роботи із співвласниками, які мають заборгованість перед ОСББ «Шалімова 63А» зі сплати внесків та платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна, консьєрж-службу, а також відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелт Проперті Груп» (далі відповідач) є власником нежитлових приміщень № 120 загальною площею 39,9 кв. м, № 121 загальною площею 36 кв. м, № 122 загальною площею 63,3 кв. м, № 123 загальною площею 72,8 кв. м, № 124 загальною площею 37,3 кв. м, № 125 загальною площею 33,8 кв. м, № 126 загальною площею 64 кв. м, № 127 загальною площею 62,7 кв. м, № 128 загальною площею 79,5 кв. м та № 129 загальною площею 42,5 кв. м в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 373611956 від 10.04.2024, копія якої наявна в матеріалах справи.

Заперечень відповідача щодо належності йому на праві власності вказаних вище нежитлових приміщень матеріали справи не містять.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач стверджує, що ТОВ «Ріелт Проперті Груп» починаючи з 01.10.2022 (дати початку утримання багатоквартирного будинку позивачем на засадах самозабезпечення) не здійснило жодного платежу на рахунок ОСББ «Шалімова 63А» в якості оплати на відшкодування витрат на управління багатоквартирного будинку.

При цьому позивач зазначив, що у червні 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шалімова 63А» зверталось до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Ріелт Проперті Груп» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за попередній період з 01.10.2022 до 30.04.2023.

Суд встановив, що на розгляді Господарського суду Київської області перебувала справа № 911/1682/23 за позовом ОСББ «Шалімова 63А» до ТОВ «Ріелт Проперті Груп» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 91 300,20 грн, з якої: 74 166,04 грн заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку, 5 392,12 грн інфляційні втрати, 13 00,41 грн 3% річних, 10 441,63 грн пені.

Позовні вимоги у вказаній вище справі обґрунтовані тим, що в порушення положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Статуту позивача та Положення про порядок сплати співвласниками внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна, а також відрахувань до резервного та ремонтного фондів ОСББ «Шалімова 63А», відповідач, будучи власником нежитлових приміщень, не виконує покладені на нього зобов`язання щодо своєчасної оплати внесків на утримання багатоквартирного будинку, внаслідок чого утворилась стягувана сума заборгованості, що стало підставою для додаткового нарахування та вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Господарський суд Київської області рішенням від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 позов ОСББ «Шалімова 63А» задовольнив частково. Стягнув з ТОВ «Ріелт Проперті Груп» на користь ОСББ «Шалімова 63а» 39 742,56 грн основного боргу, 2 176,48 грн витрат на правничу допомогу та 1 168,33 гривень судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Ріелт Проперті Груп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 скасувати в частині стягнення з відповідача 39 742,56 грн основного боргу, 2 176,48 грн витрат на правничу допомогу та 1 168,33 грн судового збору; прийняти нове рішення в даній частині про відмову у задоволенні позову.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 01.04.2024 у справі № 911/1682/23 апеляційну скаргу ТОВ «Ріелт Проперті Груп» залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 без змін.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 набрало законної сили з моменту прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, тобто 01.04.2024.

Як зазначає позивач, рішенням Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 було встановлено низку обставин, що є преюдиціальними в межах розгляду справи за цим позовом, а саме: - ТОВ «Ріелт Проперті Груп» є власником вказаних вище нежитлових приміщень, а тому на нього покладається обов`язок брати участь в утриманні багатоквартирного будинку за фактом приналежності права власності (незалежно від факту обізнаності про рішення загальних зборів).

Так Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 встановив, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач є власником нежитлових приміщень № 123, загальною площею 72,8 кв. м, № 124, загальною площею 37,3 кв. м, № 125 загальною площею 33,8 кв. м, № 126 загальною площею 64 кв. м, № 127 загальною площею 62,7 кв. м, № 122 загальною площею 63,3 кв. м, № 128 загальною площею 79,5 кв. м, № 129 загальною площею 42,5 кв. м, № 121 загальною площею 36 кв. м, № 120 загальною площею 39,9 кв. м. Відповідач в перебігу розгляду справи проти зазначених обставин не заперечував.

Також Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 встановив, що рішення про затвердження переліку, розміру та порядку сплати внесків співвласників, затвердження кошторису було прийнято загальними зборами позивача лише 27.09.2022. Серед іншого, було прийнято і рішення про початок самозабезпечення з 01.10.2022. З цієї ж дати було припинення правовідносини з ТОВ «БМК «Софіївська», як з надавачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 встановив, що загальна сума заборгованості відповідача із внесення відповідних внесків за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року становить 39 742,56 грн, та в цій частині позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено підстави звільнення від доказування. Зокрема, господарським процесуальним законодавством визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Наведеної позиції також дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 30.01.2013 по справі № 5020-660/2012 та від 06.03.2014 по справі № 910/11595/13.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Отже, рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.

За ствердженням позивача, ТОВ «Ріелт Проперті Груп» не виконує зобов`язання з відшкодування витрат на управління багатоквартирного будинку № 63-А по вулиці Шалімова академіка в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області та не здійснило жодного платежу на рахунок ОСББ «Шалімова 63А» в якості оплати на відшкодування витрат на управління багатоквартирного будинку за період з 01.05.2023 до 30.04.2024.

Згідно обґрунтованого розрахунку ціни позову, який долучений позивачем до матеріалів справи, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем щодо компенсації витрат на управління багатоквартирним будинком № 63-А по вулиці Шалімова академіка в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області за період з 01.05.2023 до 30.04.2024 становить 63 177,84 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2024 позивач направив відповідачу лист, в якому зазначив, що ТОВ «Ріелт Проперті Груп» починаючи з 01.05.2023 не здійснило жодного платежу на рахунок ОСББ в якості оплати на відшкодування витрат на управління багатоквартирного будинку, у зв`язку із чим у ТОВ «Ріелт Проперті Груп» станом на дату складення листа сформувалась заборгованість перед ОСББ в наступному розмірі: 1) за нежитлове приміщення № 120 4740,12 грн; 2) за нежитлове приміщення № 121 4276,80 грн; 3) за нежитлове приміщення № 122 7520,04 грн; 4) за нежитлове приміщення № 123 8648,64 грн; 5) за нежитлове приміщення № 124 4431,24 грн; 6) за нежитлове приміщення № 125 4015,44 грн; 7) за нежитлове приміщення № 126 7603,20 грн; 8) за нежитлове приміщення № 127 3884,76 грн; 9) за нежитлове приміщення № 128 9444,60 грн; 10) за нежитлове приміщення № 129 5049,00 грн.

На підтвердження направлення вказаного вище листа, позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 0503843667122 від 12.04.2024. Проте, відповідно до відомостей з вебсайту АТ «Укрпошта», вказаний лист повернувся за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання.

Враховуючи висновки, викладені в рішенні Господарський суд Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23, та неналежне виконання відповідачем обов`язку з відшкодування витрат на управління багатоквартирного будинку, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за період з 01.05.2023 до 30.04.2024, в загальному розмірі 63 177,84 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі об`єднання) юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статтями 4, 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Статтею 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник, зокрема, зобов`язаний: виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; брати участь у проведенні реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані виконувати рішення зборів співвласників.

За змістом частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

За змістом статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов`язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (стаття 13 Закону № 2866).

Відповідно до статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом було встановлено раніше, 27.09.2022 загальними зборами ОСББ «Шалімова 63А» прийнято рішення, оформлене протоколом від 27.09.2022, яким, серед іншого, було встановлено термін початку самозабезпечення 01.10.2022, а також дату припинення правовідносин з ТОВ «БМК «Софіївська», як з надавачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Пунктом 6.1 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, затверджено кошторис ОСББ «Шалімова 63А» на управління багатоквартирним будинком (забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території) з запропонованій правлінням редакції, який вводиться в дію з 01.10.2022 та діє до затвердження кошторису в новій редакції.

Пунктом 6.2 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, затверджено перелік та розмір внесків співвласників будинку:

- 8,90 гривень за 1 кв. м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного буднику, внесок на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна;

- 0,70 гривень за 1 кв. м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного буднику, внесок до ремонтного фонду;

- 0,30 гривень за 1 кв. м загальної площі квартири/приміщення на місяць, включаючи всі житлові та нежитлові приміщення, підвальні та цокольні поверхи багатоквартирного буднику, внесок до резервного фонду.

Отже суд встановив, що загальний розмір внеску співвласників будинку складає 9,90 грн за 1 кв. м загальної площі квартири/приміщення на місяць, який включає внесок на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонту, технічного переоснащення спільного майна (8,90 грн), внесок до ремонтного фонду (0,70 грн) та внесок до резервного фонду (0,30 грн).

Доказів оскарження відповідачем вказаного вище рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, матеріали справи не містять.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 6.4 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, затверджено наступний порядок та термін сплати будь-яких внесків та платежів: на рахунок Об`єднання до 20 числа поточного розрахункового місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Об`єднання.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому суд наголошує на тому, що обов`язок нести витрати на утримання своєї власності обумовлений самим фактом приналежності права власності та не залежить від обізнаності про прийняття відповідного рішення загальних зборів, оскільки необізнаність з приводу прийняття такого рішення не може бути підставою для висновку про відсутність обов`язку утримувати свою власність.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач є власником нежитлових приміщень № 120 загальною площею 39,9 кв. м, № 121 загальною площею 36 кв. м, № 122 загальною площею 63,3 кв. м, № 123 загальною площею 72,8 кв. м, № 124 загальною площею 37,3 кв. м, № 125 загальною площею 33,8 кв. м, № 126 загальною площею 64 кв. м, № 127 загальною площею 62,7 кв. м, № 128 загальною площею 79,5 кв. м та № 129 загальною площею 42,5 кв. м в будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна № 373611956 від 10.04.2024. Заперечень відповідача щодо належності йому на праві власності вказаних вище нежитлових приміщень матеріали справи не містять.

Крім того суд враховує, Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 встановив, що рішення про затвердження переліку, розміру та порядку сплати внесків співвласників, затвердження кошторису було прийнято загальними зборами позивача лише 27.09.2022. Серед іншого, було прийнято і рішення про початок самозабезпечення з 01.10.2022. З цієї ж дати було припинення правовідносини з ТОВ «БМК «Софіївська», як з надавачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Також Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 встановив, що загальна сума заборгованості відповідача із внесення відповідних внесків за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року становить 39 742,56 грн, та в цій частині позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Отже, Господарський суд Київської області у своєму рішенні від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23 дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню частково, а саме у спосіб стягнення заборгованості, що утворилася у період з жовтня 2022 року по травень 2023 року у загальному розмірі 39742,56 грн.

При цьому суд встановив, що позивачем в межах розгляду справи № 911/1682/23 заявлено до стягнення з ТОВ «Ріелт Проперті Груп» заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за загальний період заборгованості з березня 2022 року по травень 2023 року.

Водночас у даній справі позивач стверджує, що ТОВ «Ріелт Проперті Груп» не здійснює оплату внесків на утримання багатоквартирного будинку починаючи з 01.05.2023, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.05.2023 до 30.04.2024 становить в загальному розмірі 63 177,84 грн, з якої: 1) за нежитлове приміщення № 120, загальною площею 39,9 кв. м 4740,12 грн; 2) за нежитлове приміщення № 121, загальною площею 36,0 кв. м 4276,80 грн; 3) за нежитлове приміщення № 122, загальною площею 63,3 кв. м 7520,04 грн; 4) за нежитлове приміщення № 123, загальною площею 72,8 кв. м 8648,64 грн; 5) за нежитлове приміщення № 124, загальною площею 37,3 кв. м 4431,24 грн; 6) за нежитлове приміщення № 125, загальною площею 33,8 кв. м 4015,44 грн; 7) за нежитлове приміщення № 126, загальною площею 64,0 кв. м 7603,20 грн; 8) за нежитлове приміщення № 127, загальною площею 62,7 кв. м 3884,76 грн; 9) за нежитлове приміщення № 128, загальною площею 79,5 кв. м 9444,60 грн; 10) за нежитлове приміщення № 129, загальною площею 42,5 кв. м 5049,00 грн.

Проте, як вбачається з рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23, в межах розгляду вказаної справи суд визнав обґрунтованою та доведеною загальну суму заборгованості ТОВ «Ріелт Проперті Груп» із внесення відповідних внесків за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року та стягнув з ТОВ «Ріелт Проперті Груп» заборгованість, що утворилася у період з жовтня 2022 рокупо травень 2023 року у загальному розмірі 39742,56 грн.

З огляду на наведене вище, суд вважає безпідставним включення позивачем в межах розгляду даної справи заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за травень 2023 року, оскільки стягнення внесків на утримання багатоквартирного будинку за травень 2023 року було предметом розгляду в межах справи № 911/1682/23.

З урахуванням зазначеного вище, суд здійснив перерахунок внесків на утримання багатоквартирного будинку, що підлягали до сплати відповідачем на користь ОСББ за період з червня 2023 року до квітня 2024 року та дійшов висновку, що загальна сума внесків на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно складає 57 913,02 грн, з якої:

1) за нежитлове приміщення № 120, загальною площею 39,9 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 4 345,11 грн (39,9 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

2) за нежитлове приміщення № 121, загальною площею 36,0 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 3 920,40 грн (36,0 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

3) за нежитлове приміщення № 122, загальною площею 63,3 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 6 893,37 грн (63,3 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

4) за нежитлове приміщення № 123, загальною площею 72,8 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 7 927,92 грн (72,8 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

5) за нежитлове приміщення № 124, загальною площею 37,3 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 4 061,97 грн (37,3 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

6) за нежитлове приміщення № 125, загальною площею 33,8 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 3 680,82 грн (33,8 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

7) за нежитлове приміщення № 126, загальною площею 64,0 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 6 969,60 грн (64,0 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

8) за нежитлове приміщення № 127, загальною площею 62,7 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 6 828,03 грн (62,7 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

9) за нежитлове приміщення № 128, загальною площею 79,5 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 8 657,55 грн (79,5 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців);

10) за нежитлове приміщення № 129, загальною площею 42,5 кв. м, внески на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно всього складають 4 628,25 грн (42,5 кв. м*9,90грн/1кв. м*11 місяців).

При цьому суд зазначає, що виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та пункту 6.4 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, строк здійснення відповідачем сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 включно є таким, що настав.

Проте, станом на дату розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази сплати відповідачем на користь позивача в порядку та строки, передбачені п. 6.4 рішення загальних зборів ОСББ, оформленого протоколом від 27.09.2022, внесків на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно, у зв`язку із чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальній сумі 57 913,02 грн. Протилежного суду не доведено, доказів сплати внесків матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача внесків на утримання багатоквартирного будинку за період з червня 2023 року до квітня 2024 року включно нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 57 913,02 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача внесків на утримання багатоквартирного будинку за травень 2023 року суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Суд наголошує на тому, що відповідач був обізнаний про розгляд справи судом, однак позовних вимог не оспорив, заборгованість шляхом подання відповідних доказів не спростував, контррозрахунку до суду не подав.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 775,67 грн.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати витрати на правову допомогу в сумі 12 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката на суму 12 000,00 грн позивачем до матеріалів справи надано наступні копії:

- договір про надання правової допомоги № 350-ОШ від 19.04.2024, укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Шалімова 63А» та адвокатом Бузинним Андрієм Станіславовичем;

- додаткова угода № 1 від 19.04.2024 до договору про надання правової допомоги № 350-ОШ від 19.04.2024;

- акт приймання-передачі наданих послуг № 350-ОШ/1 від 01.05.2024 на суму 12 000,00 грн;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1601629 від 30.04.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС № 6147/10 від 07.07.2017 на адвоката Бузинного Андрія Станіславовича.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Доказів на підтвердження неспівмірності заявленої суми витрат на правничу допомогу відповідачем надано не було, клопотань про зменшення суми відшкодування витрат представник відповідача не заявляв.

Водночас, постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, навіть коли не ставиться питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Суд зазначає, що за своєю категорією вказана справа є малозначною та підлягала вирішенню у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання; спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем обов`язку зі сплати фіксованого розміру внесків на утримання багатоквартирного будинку; даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності; у спорах такого характеру судова практика є сталою; застосування великої кількості законів та підзаконних актів спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання яких адвокат витратив значний час.

З матеріалів справи також вбачається, що представником позивача було подано до суду лише одну заяву по суті спору, а саме позовну заяву, яка є необ`ємною за змістом; матеріали справи не містять відзиву, у відповідь на який позивач мав би подати відповідь на відзив.

Крім того суд враховує, що рішенням Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23, яке має преюдиціальне значення, було стягнуто з відповідача заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за попередній період. У свою чергу адвокатом подано позов з урахуванням висновків, викладених в рішенні Господарського суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 911/1682/23.

Суд також зазначає, що дана справа не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним, а наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку не потребує значного часу для кваліфікованого юриста.

З урахування наведеного вище, суд не погоджується з тим, що витрати на оплату правничої допомоги, понесені позивачем, в даному випадку мають повністю покладатись на відповідача, оскільки розмір таких витрат не є співмірним із складністю справи та пропорційним предмету спору.

За таких обставин, враховуючи викладене вище у сукупності, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства стосовно необхідності розподілу судових витрат пропорційно задоволених вимог, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах розгляду справи № 911/1171/24, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, а також те, що обставини справи свідчать, що справа є малозначною і підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості доказів та законодавства, значних затрат часу та правових знань, господарський суд вважає, що розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку підлягає до стягнення з відповідача в сумі 6 000,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелт Проперті Груп» (місцезнаходження: вул. Шалімова академіка, буд. 67-В, офіс 1, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08131; код ЄДРПОУ 43984724) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Шалімова 63А» (місцезнаходження: вул. Шалімова академіка, буд. 63А, с. Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська обл., 08147; код ЄДРПОУ44658988) 57 913,02 грн основного боргу, 2 775,67 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.07.2024.

Суддя Л.В. Сокуренко