Ухвала

від 22.07.2024 по справі 915/798/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

22 липня 2024 року Справа № 915/798/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС-ТРЕЙД»

до відповідача: держави-агресора Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації

про: відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 330 900,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

03.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «КРОНОС-ТРЕЙД» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 02/07-1 від 02.07.2024 (з додатками), в якій просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснити виклик Відповідача в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

3. Стягнути з держави Російська Федерація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС - ТРЕЙД» суму спричинених збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії на території України, в розмірі 9 049 (дев`ять тисяч сорок дев`ять) доларів США;

4. Стягнути з держави російська федерація на користь Позивача суму судових витрат в розмірі 10 000,00 грн, які Позивач поніс в зв`язку із розглядом справи, зокрема, у зв`язку з проведенням експертних досліджень.

У зв`язку тим, що позивачем не дотримано вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд постановив ухвалу від 08.07.2024, якою позовну заяву залишив без руху та приписав позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

18.07.2024 до суду від позивача надійшла заява б/н від 18.07.2024 (вх. № 8707/24) про усунення недоліків, до якої заявником надано позовну заяву в новій редакції, в якій позивач просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснити виклик Відповідача в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.

3. Стягнути з держави Російська Федерація на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОНОС - ТРЕЙД» суму спричинених збитків, що виникли внаслідок російської збройної агресії на території України, в розмірі 330 900 грн;

4. Стягнути з держави російська федерація на користь Позивача суму судових витрат в розмірі 10 000,00 грн, які Позивач поніс в зв`язку із розглядом справи, зокрема, у зв`язку з проведенням експертних досліджень.

За перевіркою наданих матеріалів, суд вважає за можливе прийняти позовну заяву до розгляду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд встановив, що предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо відшкодування відповідачем шкоди, завданої пошкодженням майна позивача.

В обґрунтування підстав позовних вимог позивач посилається, зокрема, на те, що в результаті ракетних ударів, обстрілів з далекобійних артилерійських систем та використання військами рф інших знарядь ведення війни належний ТОВ «КРОНОС-ТРЕЙД» Ангар за адресою Миколаївська область, Миколаївський (раніше Вітовський) район, село Мішково-Погорілове, Баштанське шосе, 2 був суттєво пошкоджений.

Для встановлення розміру збитків в січні 2024 року позивач звертався до компетентних осіб. В результаті суб`єктом оціночної діяльності було виконано відповідну оцінку - згідно Звіту про оцінку №07-Д/24/1 реальних збитків, завданих внаслідок збройної агресії рф власнику нерухомого майна у вигляді ТОВ «КРОНОС-ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 30533537) розмір реальних збитків згідно до вимог Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх мана у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також реальних збитків від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» становить 330 900 грн. (триста тридцять тисяч дев`ятсот грн).

Таким чином, позивач зазначає, що вказане вище майно було пошкоджене в результаті збройної агресії Російської Федерації, з огляду на що збройними силами останньої та підконтрольними їй збройними формуваннями було завдано позивачеві матеріальної шкоди на загальну суму становить 330 900 грн. (триста тридцять тисяч дев`ятсот грн.).

Так, користуючись принципами непорушності права власності, які випливають із ст. 371, 321, 387 ЦК України, а також покладаючись на закріплене у статті 1 Першого протоколу до Конвенції право на мирне володіння майном, позивач звертається до суду із цим позовом для отримання відшкодування шкоди завданої агресією Російської Федерації.

За такого, враховуючи відсутність підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, суд приймає позовну заяву до розгляду та відкриває провадження у даній справі, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

При цьому, при визначенні дати підготовчого засідання суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом із цим, оскільки головуюча у даній справі суддя Смородінова О.Г. у відповідний період перебуватиме у запланованій щорічній відпустці, суд враховує, що не вкладається у строки, визначені ст. 181 ГПК України для проведення першого судового засідання, однак вважає за можливе призначити перше підготовче засідання у справі у строк «розумний», тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, а тому суд визначає дату підготовчого засідання після закінчення відпустки та з урахуванням наявного обсягу справ у провадженні головуючої судді.

Крім того, суд зауважує, що як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у справі є держава російська федерація в особі Міністерства юстиції російської федерації.

З урахуванням наведеного, суд зауважує на такому.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», зокрема, пред`явлення позову до іноземної держави, - може бути допущено лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави, за відсутності згоди компетентних органів цієї держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави, зокрема, в якості відповідача.

Однак необхідною умовою дотримання цього принципу є взаємне визнання суверенітету країни, тож коли РФ заперечує суверенітет України та вчиняє щодо неї загарбницьку війну, жодних зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає.

Також, судом враховано, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 Про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Наведені дії РФ вчиняє з 2014 року та продовжує станом на момент постановлення цієї ухвали. Отже, після початку війни в Україні з 2014 року суд України, розглядаючи справу, де відповідачем визначено РФ, має право ігнорувати імунітет цієї країни та розглядати справи про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі в результаті збройної агресії РФ, за позовом, поданим саме до цієї іноземної країни.

Судом враховано mutatis mutandis правовий висновок, викладений у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі-громадянину України.

У Постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Водночас, у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією, що унеможливлює із цієї дати направлення запитів до Посольства російської федерації в Україні щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди, з огляду на припинення його роботи на території України.

Судом встановлено, що звертаючись із позовом до російської федерації для правильного вирішення спору, позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.

При цьому судом враховано правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якого національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб`єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).

Так, суд дійшов висновку про застосування у цій справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.

Також суд зазначає, що оскільки в Україні введено воєнний стан у зв`язку з триваючою повномасштабною збройною агресією РФ проти України, чим порушено її суверенітет, отримання згоди РФ бути відповідачем у цій справі наразі є недоречним. Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справі №№ 796/165/18 від 25.01.2019, № 308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.

Крім того, згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинила поштове співробітництво з поштою росії та білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.

На підставі викладеного, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з російською федерацією, що унеможливлює надсилання цієї ухвали на адресу відповідача, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань у даній справі здійснюватиметься шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.ч. 4, 5 ст. 122 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 162, 165, 166, 167, 176, 177, 181, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 915/798/24, яка буде розглядатися за правилами загального позовного провадження.

2. Підготовче засідання призначити на 18 вересня 2024 року о 10:40.

Засідання відбудеться за адресою: м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 14.

3. Враховуючи неможливість забезпечення на даний час безпеки проведення судових засідань, рекомендувати учасникам справи утриматися від безпосередньої участі в судовому засіданні, водночас, звернути увагу позивача на приписи ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

4. Встановити ВІДПОВІДАЧУ строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву державною мовою з посиланням на номер справи, оформленого у відповідності до вимог ст. 165 ГПК України, з доданням до нього: доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документів, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку (ч. 9-10 ст. 165 ГПК України).

5. ПОЗИВАЧ має право в 5-денний строк від дня отримання відзиву оформити та направити суду та іншим учасникам справи відповідь на відзив з дотриманням правил, встановлених статтею 166, частинами 3-6 статті 165 ГПК України.

6. ВІДПОВІДАЧ має право в 5-денний строк від дня отримання відповіді на відзив оформити та направити суду та іншим учасникам справи заперечення з дотриманням правил, встановлених статтею 167, частинами 3-6 статті 165 ГПК України.

7. Повідомити учасників судового процесу, що відповідно до приписів ч.ч. 1, 6, 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

8. Роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань на адресу суду: за допомогою сервісу «Електронний суд»; засобами поштового зв`язку (при направленні листа через поштове відділення Акціонерного товариства «Укрпошта» у полі «Адреса одержувача» вказати: Господарський суд Миколаївської області, до запитання, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54614).

Звернути увагу учасників справи на таке:

- заяви і клопотання у справі необхідно оформлювати згідно вимог ст. 170 ГПК України і надавати їх суду лише у письмовій формі та завчасно до судових засідань (ст. 169 ГПК України);

- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. ч. 3, 4 ст. 74 ГПК України);

- якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. ч. 4, 8-9 ст. 80 ГПК України);

- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України та п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 144 від 01.07.2020. Так, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій». Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа;

- на веб-сторінці Господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається;

- у разі направлення у судове засідання уповноважених представників учасників справи, останнім слід мати при собі відповідно до ст. 60 ГПК України документи, що підтверджують їх повноваження, а також документи, що посвідчують особу;

- при направленні у судове засідання уповноважених представників учасників справи у порядку самопредставництва, останнім слід мати при собі документи, що підтверджують повноваження представників, відповідно до ст. 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт) тощо, якими безпосередньо передбачено повноваження відповідної посадової особи представляти інтереси юридичної особи у суді), а також документи, що посвідчують особу.

Попередити учасників справи про таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 135 ГПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяО.Г. Смородінова