Рішення

від 16.07.2024 по справі 918/498/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/498/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., при секретарі судового засідання Гуменюк О.C., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури (вул. Івана Франка, 10, м. Дубно, Рівненська обл., 35603, код ЄДРПОУ 02910077) в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Януша Корчака, 9/12, м. Київ, 03190, код ЄДРПОУ 20029342), Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Словацького, 1, к.38 м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 13978486)

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Нектар" (с.Пляшівка, Дубенський район, Рівненська обл., 35513 код ЄДРПОУ 30491547)

про стягнення 60 000 грн. 00 коп..

В судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств - директор Никитюк М.А.

від відповідача: не з`явився;

від прокуратури: Немкович І.І..

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся в Господарський суд Рівненської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства "Нектар" в якому просить стягнути з останнього 60 000 грн. 00 коп..

Даний позов обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем Договору №419 ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 01.11.2019 року, а саме, що Відповідачем порушено взяте на себе зобов`язання щодо повернення Укрдержфонду частини фінансової допомоги в сумі 60000,00 грн. у встановлений пунктом 3.4.2 цієї угоди строк, тобто до 01.11.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.06.2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду Керівником Дубенської окружної прокуратури подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Дане клопотання мотивує тим, що вказана справа для прокурора не є малозначною, оскільки предметом позову є стягнення бюджетних коштів на користь Укрдержфонду. Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а безпідставне зволікання з повернення таких коштів, такому суспільному інтересу не відповідає. В умовах воєнного стану питання законності використання бюджетних коштів є пріоритетним та надзвичайно актуальним, враховуючи особливу цінність за таких умов бюджетних коштів та підвищений запит суспільства на їх ефективне використання.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року клопотання Керівника Дубенської окружної прокуратури про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено. Вирішено Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Розгляд справи у підготовчому засіданні призначено на "25" червня 2024 року.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, причини такої не подачі суд не повідомив. Ухвала Господарського суду Рівненської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 23.05.2024 року доставлена Відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа від 23.05.2024 року; Ухвала Господарського суду Рівненської області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження від 07.06.2024 року доставлена Відповідачу в його Електронний кабінет, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа від 07.06.2024 року.

Таким чином суд вважає, що Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відтак, керуючись статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 25.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на "16" липня 2024 року.

У судове засідання 16.07.2024 року не з`явились представники позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та відповідача, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності позивача Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та відповідача.

Під час розгляду справи по суті представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Щодо суті спору.

01.11.2019 року між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та Фермерським господарством "Нектар" (Фермерське господарство) укладено Договір № 416 ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі - Договір), за умовами якого, Укрдержфонд надає фінансову підтримку на поворотній основі ФГ "Нектар" в сумі 300 000,00 грн, а фермерське господарство зобов`язується використати її за цільовим призначенням і повернути зазначену суму фінансової підтримки у строк та на умовах, що визначені цим Договором (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2 Договору, на підставі довідки від 14.08.2019 р. № 416, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для поновлення обігових коштів, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року № 1102.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору, Укрдержфонд зобов`язаний надати обумовлену договором суму фінансової підтримки у безготівковому порядку шляхом перерахування зазначеної суми платіжним дорученням на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Пунктом 3.4.2. Договору визначено, що фермерське господарство зобов`язане повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 01 листопада 2020 року в сумі 60 000,00 грн; до 01 листопада 2021 року в сумі 60 000,00 грн; до 01 листопада 2022 року в сумі 60 000,00 грн; до 01 листопада 2023 року в сумі 60 000,00 грн; до 14 серпня 2024 року в сумі 60 000,00 грн. Повернення коштів здійснюється на р/р 37115037115503 в Державній казначейській службі України м. Київ, МФО 820172.

Фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення до 14 серпня 2024 року та повертається останнім згідно з встановленим графіком (п.3.4.2. договору), крім випадків зміни умов договору та/або розірвання договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки. Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим договором (п. 4.1. та п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 7.1. та п. 7.2. Договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін. Цей договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов`язань, передбачених цим Договором.

На виконання умов договору Укрдержфонд перерахував відповідачу обумовлену грошову суму в розмірі 300 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 416 від 26.12.2019 року, призначення платежу надання кредиту ФГ "Нектар", дог. № 416ФГ-2019 від 01.11.2019 р., без ПДВ.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення Укрдержфондом умов договору.

Як встановлено судом, відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню фінансової допомоги у визначений Договором строк, а саме, не повернув Укрдержфонду частину фінансової допомоги в сумі 60 000,00 грн до 01 листопада 2023 року.

Рівненським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 15.12.2023 року було направлено на адресу відповідача претензію №53-17/32 від 21.03.2023 року з проханням в найкоротший термін сплатити заборговану суму в розмірі 60000,00 грн наданої фінансової допомоги відповідно до Договору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору.

Крім цього, рішенням Господарського суду Рівненської області №918/1010/23 від 06.12.2023 року задоволено позовні вимоги Керівника Дубенської окружної прокуратури та стягнуто з СФГ "Нектар" на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств грошові кошти у загальному розмірі 120 000,00 грн.(платежі зі строком погашення 01.11.2021 та 01.11.2022).

Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.

Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

За змістом ч. 1, ч. 3, ч. 4 та ч. 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи № 806/1000/17).

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про фермерське господарство", Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств є відокремленим підрозділом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств

У даному випадку несвоєчасне повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки, спричиняє ненадходження до бюджету визначених коштів та позбавляє Фонд можливості фінансувати заходи, пов`язані з реалізацією політики державної підтримки інших селянських господарств, ускладнює розвиток аграрного сектору економіки України, що порушує інтереси держави та завдає шкоду державі, що є підставою для представлення інтересів держави органами прокуратури.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу;

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, у спірних правовідносинах судам необхідно дослідити: чи знав або повинен був знати компетентний орган про допущені порушення інтересів держави, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся; чи дотримано прокурором розумного строку для надання уповноваженому органу можливості відреагувати на виявлене прокурором порушення та самостійно звернутися до суду з відповідним позовом або ж надати аргументовану відповідь на звернення прокурора.

При цьому самого лише посилання прокурора про виявлення ним порушення інтересів держави та невжиття органом державної влади (позивачем у справі), на який покладено обов`язок щодо судового захисту інтересів держави, відповідних дій для такого захисту, недостатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов`язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.

Частиною 1 статті 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.

Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам (ч. 3 ст. 30 Бюджетного кодексу України).

Органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах, є Український державний фонд підтримки фермерських господарств.

Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вказав, що Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств. Рівненським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств вживалися заходи цивільно правового характеру та направлялися боржнику претензії про повернення коштів. Разом з тим, згідно кошторису Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств на 2023 рік. Кошти на сплату судового збору не передбачені.

Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств направило лист №53-17/23 від 21.02.2024 року до Рівненської обласної прокуратури в якому зазначило, що у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору на подання позовної заяви, просить здійснити захист інтересів держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств шляхом подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості з фермерського господарства "Нектар".

Дубенська окружна прокуратура листом №51-1096вих-24 від 25.03.2024 року звернулася до Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в якому просила надати інформацію з долученням копії підтверджуючих документів (у разі наявності) щодо погашення СФГ "Нектар" заборгованості за договором № 416 ФГ-2019 від 01.11.2019 р. та чи приймалися кредитором рішення про відстрочення або розстрочення сплати заборгованості за вказаним договором.

У відповідь на вказаний лист прокуратури, Рівненське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств листом №53-17/32 від 21.03.2024 року повідомило прокуратуру, що кредитором не приймалося рішення про відстрочення або розстрочення сплати заборгованості, а також не було здійснено її погашення боржником.

Дубенська окружна прокуратура листом №51-1096вих-24 від 25.03.2024 року звернулася до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в якому проінформувала про наявність підстави для захисту інтересів держави Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у даних правовідносинах, шляхом стягнення з СФГ "Нектар" коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі у загальному розмірі 60 тис. грн, та просила надіслати інформацію щодо вжитих заходів, у разі невжиття заходів самостійно, повідомити про причини.

Український державний фонд підтримки фермерських господарств листом № 53-04/150 від 10.04.2024 року повідомило Дубенську окружну прокуратуру, що станом на 01.05.2024 року заборгованість ФГ "Нектар" становить 60000 тис грн основного боргу, кошторисом за бюджетною програмою для Укрдержфонду на сплату судового збору на 2024 рік не передбачено видалення коштів, у зв`язку з чим, Укрдержфонд не має фінансової можливості сплатити судовий збір та звернутись з позовною заявою про стягнення заборгованості з фермерського господарства "Нектар", яке порушило умови договору в частині повернення отриманих коштів. При цьому, просило надати допомогу в захисті державних інтересів в суді шляхом подання позову про стягнення простроченої заборгованості з ФГ "Нектар".

Дубенська окружна прокуратура листом №51-1764вих-24 від 16.05.2024 року повідомила Український державний фонд підтримки фермерських господарств про прийняття рішення про звернення до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до СФГ "Нектар" про стягнення коштів у сумі 60 тис. грн..

Судом встановлено, що на виконання ч. 3 5 ст. 53 ГПК України і ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, який протягом розумного строку не вживав заходів щодо звернення до суду з позовом про стягнення з фермерського господарства фінансової підтримки у розмірі 60000,00 грн, тобто навів підставу для представництва інтересів держави та для звернення з позовом до суду.

За таких обставин, суд визнає обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі органу - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції на момент укладення договору) передбачено, що новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення, а у трудонедостатніх населених пунктах - п`ять років), фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, та іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств. Кабінет Міністрів України щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щорічно передбачають кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку фермерських господарств.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про фермерське господарство", Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Згідно із ст. 11 Закону України "Про фермерське господарство", кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств. Новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, на безповоротній основі кошти надаються на такі цілі: відшкодування вартості розробки проектів відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства; відшкодування частини витрат, пов`язаних із сплатою відсотків за користування кредитами банків, та часткову компенсацію витрат на придбання одного трактора, комбайна, вантажного автомобіля, будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень, включаючи вартість проектно-кошторисних документів, страхування фермерських господарств; підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів фермерських господарств у сільськогосподарських навчальних закладах; розширення досліджень з проблем організації і ведення виробництва у фермерських господарствах, видання рекомендацій з питань використання досягнень науково-технічного прогресу в діяльності фермерських господарств. На поворотній основі допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох до п`яти років. Іншим фермерським господарствам надається допомога за рахунок Державного бюджету України і місцевих бюджетів, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, на поворотній основі строком до п`яти років на такі цілі: придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, на виробництво та переробку сільськогосподарської продукції, будівництво та реконструкцію виробничих і невиробничих приміщень, у тому числі житлових, закладення багаторічних насаджень, розвиток кредитної та обслуговуючої кооперації, зрошення та меліорацію земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1102 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку (в реакції на дату укладення договору з відповідачем), цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінагрополітики для надання підтримки новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, іншим фермерським господарствам (далі - фінансова підтримка) через Український державний фонд підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) і його регіональні відділення.

Згідно п. 2 Порядку, фінансова підтримка надається на конкурсних засадах: фінансова підтримка надається на конкурсних засадах: новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після їх державної реєстрації, а в трудонедостатніх населених пунктах - п`ять років) та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, на безповоротній основі за бюджетною програмою "Фінансова підтримка фермерських господарств" і на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам"; іншим фермерським господарствам - на поворотній основі за бюджетною програмою "Надання кредитів фермерським господарствам". Фінансова підтримка не надається фермерським господарствам, які мають заборгованість перед Фондом та його регіональними відділеннями, яких визнано банкрутами, щодо яких порушено справу про банкрутство та які перебувають у стадії ліквідації, а також у яких виявлено факти незаконного одержання та/або нецільового використання бюджетних коштів.

Фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі (далі - бюджетні кошти) (п. 3 Порядку).

Фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається у розмірі, що не перевищує 500 тис. гривень, із забезпеченням виконання зобов`язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими фермерськими садибами, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком від трьох до п`яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності; іншим фермерським господарствам - строком до п`яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, у тому числі для придбання маточного поголів`я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок) та проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель (п. 6 Порядку).

Відповідно до п. 11 Порядку, для перерахування коштів фінансової підтримки Фонд надає органу Казначейства: платіжні доручення та реєстри фермерських господарств, що отримали право на одержання фінансової підтримки, - у разі надання фінансової підтримки на безповоротній основі; платіжні доручення і договір - у разі надання фінансової підтримки на поворотній основі. Видатки щодо надання фінансової підтримки здійснюються шляхом перерахування коштів на поточні рахунки фермерських господарств, відкриті в установах банків. Фермерські господарства у місячний строк після надходження коштів фінансової підтримки подають до Фонду засвідчені головою фермерського господарства копії документів, що підтверджують цільове використання зазначених коштів.

Фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки (абз. 1 п. 12 Порядку).

Згідно з пунктом 13 Порядку, кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Фонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.

Між Укрдержфондом та ФГ "Нектар" укладено Договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, який за своєю правовою природою згідно цивільного законодавства підпадає під визначення договору позики.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак вимога Позивача про стягнення з Відповідача 60000 грн. 00 коп. заборгованості за договором №416 ФГ-2019 від 01.11.2019 року ґрунтується на договорі та законі, і, відповідно, підлягає задоволенню.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, та те, що Керівник Дубенської окружної прокуратури довів належними та допустимими доказами те, що відповідачем зобов`язання за Договором № 416 ФГ-2019 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 01.11.2019 року щодо повернення фінансової допомоги на загальну суму 60 000,00 грн у встановлений строк до 01.11.2023 року не виконано, а Відповідач, вказаного не спростував, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача, так як спір виник внаслідок неправильних дій останнього.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, Рівненського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств задоволити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нектар" (с.Пляшівка, Дубенський район, Рівненська обл., 35513 код ЄДРПОУ 30491547) на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд; код ЄДРПОУ: 20029342; ІІА508201720355159055000015503, МФО 820172, Держказначейська служба України, м. Київ, ГУ ДКСУ у м. Київ) заборгованість за договором № 416 ФГ-2019 від 01.11.2019 у розмірі 60 000,00 грн..

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Нектар" (с.Пляшівка, Дубенський район, Рівненська обл., 35513 код ЄДРПОУ 30491547) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЄДРПОУ 02910077, банк одержувач Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн..

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 липня 2024 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.