Рішення

від 22.07.2024 по справі 922/1733/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1733/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС", м. Харків про стягнення 146825,70 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Керівник Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 площею 1,0770 га по вул. Біологічна, 7-А у місті Харкові за період з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року плату за землю у розмірі 146825,70 грн. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 травня 2024 року позовну заяву Слобідської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС", м. Харків про стягнення 146825,70 грн - залишено без руху; надано прокурору строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

23 травня 2024 року через систему "Електронний суд", Слобідською окружною прокуратурою міста Харкова усунено недоліки, шляхом надання до суду доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1733/24 та ухвалено розгляд справи № 922/1733/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Процесуальні документи у цій справі (ухвала суду про відкриття провадження у справі) надсилалися всім учасникам судового процесу.

Прокурором ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 23 травня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Позивачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі отримано 23 травня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження у справі було отримано 07 червня 2024 року, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно частини 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно статтей 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги статті 19 Конституції України, територіальна громада м. Харкова як власник спірної земельної ділянки делегує Харківській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (стаття 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно статті 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. (стаття 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (стаття 63 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно статтей 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком.

Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Харківської територіальної громади в особі Харківської міської ради недоотримав значну суму коштів, яку мав би отримати від передачі спірної земельної ділянки в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС".

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (стаття 66 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Таким чином, місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому.

Фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, Харківської територіальної громади, як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Як встановлено окружною прокуратурою, орган місцевого самоврядування Харківська міська рада, при наявності порушень інтересів Харківської територіальної громади, а саме факту не сплати Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

Так, за результатами вивчення матеріалів щодо законності використання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" земельної ділянки площею 1,0770 га з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039, які листом Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 29 грудня 2023 року за №9191/0/225-23 були надіслані до окружної прокуратури, окружною прокуратурою направлено до Харківської міської ради лист від 01 березня 2024 року за №54-111-1144вих-24 в якому повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що Харківською міською радою самостійно не вживаються відповідні заходи щодо захисту порушених інтересів та стягнення безпідставно збережених коштів, то це є підставою для вжиття окружною прокуратурою заходів представницького характеру, зокрема звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" з приводу стягнення до бюджету безпідставно збережених коштів.

Вказане є підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в суді.

Як передбачено пунктом 1 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 22 травня 2002 року за №04-5/570 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому надано повноваження органу виконавчої влади.

Харківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси Харківської територіальної громади, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності.

Наведене, як зазначає прокурор у позові, є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.

Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведена позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15 січня 2009 року, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26 травня 2020 року за №912/2385/18.

На виконання частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" окружною прокуратурою листом від попередньо повідомлено Харківську міську раду про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до суду.

З урахуванням інформації викладеної в листі від 20 березня 2024 року за №1808/0/225-24 Департаменту земельних відносин Харківської міської ради що заходи цивільно - правового характеру щодо використання Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" вищезазначеної земельної ділянки Харківською міською радою не вживалися, а також моніторингом офіційного веб-сайту Судової влади України, прокуратурою встановлено, що Харківською міською радою не вживалися заходи цивільно- правового характеру щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 без правовстановлюючих документів за період з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року.

Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України для звернення до суду з метою захисту інтересів держави у сфері земельних відносин, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто, вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою у сфері земельних відносин.

Нежитлові будівлі: літ. "А-1" загальною площею 195,7 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 134,9 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 378,7 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 766,1 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 660,7 кв.м., літ. "Ж-1" загальною площею 476,8 кв.м., літ. "З-1" загальною площею 280,5 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 323,7 кв.м., літ. "И-1" загальною площею 162,7 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 75,5 кв.м., літ. "Л-1" загальною площею 28,3 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 7-А, з 10 січня 2005 року зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" (код ЄДРПОУ 33203391) на підставі свідоцтва про право власності від 29 грудня 2004 року № б/н.

Нежитлову будівлю літ. "М-1", загальною площею 408,7 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 7-А, з 10 листопада 2008 року зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" (код ЄДРПОУ 33203391) на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2008 року, реєстраційний № 6047.

Вивченням відомостей з Єдиного міського реєстру актів Харківської міської ради пунктом 39 Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 21 квітня 2021 року № 101/21 Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею, орієнтовно, 1,0707 га для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1" (магазин), літ. "Б-1" (адміністративна будівля), літ. "В-1" (склад), літ. "Г-1" (склад), літ. "Д-1" (склад), літ. "Ж-1" (склад), літ. "З-1" (склад), літ. "Е-1" (склад), літ. "И-1" (гараж), літ. "К-1" (гараж), літ. "Л-1" (гараж) та літ. "М-1" (склад) по вул. Біологічній, 7-А (Основ`янський район).

Так, на підставі пункту 39 Додатку 1 до рішення 4 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 21 квітня 2023 року № 101/21 Інвестиційнно-консалтинговою компанією "Проконсул" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1" (магазин), літ. "Б-1" (адміністративна будівля), літ. "В-1" (склад), літ. "Г-1" (склад), літ. "Д-1" (склад), літ. "Ж-1" (склад), літ. "З-1" (склад), літ. "Е-1" (склад), літ. "И-1" (гараж), літ. "К-1" (гараж), літ. "Л-1" (гараж), літ. "М-1" (склад) (код КВЦПЗ 11.02) по вул. Біологічній, 7-А у Основ`янському районі м. Харкова.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001720252023 від 25 серпня 2023 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 складає 1,0770 га, дата державної реєстрації останньої 26 січня 2022 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (далі Реєстр) № 374353716 від 15 квітня 2024 право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 по вул. Біологічна, 7-А, у місті Харкові до теперішнього часу не зареєстровано.

Разом з тим, вказана земельна ділянка фактично використовується для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "А-1" загальною площею 195,7 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 134,9 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 378,7 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 766,1 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 660,7 кв.м., літ. "Ж-1" загальною площею 476,8 кв.м., літ. "З-1" загальною площею 280,5 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 323,7 кв.м., літ. "И-1" загальною площею 162,7 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 75,5 кв.м., літ. "Л-1" загальною площею 28,3 кв.м. та літ. "М-1", загальною площею 408,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 7-А.

За результатами обстеження земельної ділянки складено акт обстеження земельної ділянки від 31 жовтня 2023 року з додатками у вигляді ситуаційної схеми розміщення земельної ділянки.

Крім того, листом від 29 грудня 2023 року за № 9191/0/225-23 Департаментом земельних відносин Харківської міської ради надано розрахунки суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства.

Земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 7-А сформована як об`єкт цивільних прав 26 січня 2022 року (з моменту присвоєння їй кадастрового номеру та реєстрації в Державному земельному кадастрі), що погоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 29 січня 2019 року у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11 лютого 2019 року у справі № 922/391/18, від 12 квітня 2019 року у справі № 922/981/18, від 29 травня 2020 року у справі № 922/2843/19.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року використовувало вищезазначену земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до статтей 125, 126 Земельного кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач у період з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року не сплачував плату за користування земельною ділянкою по вул. Біологічна, 7-А у м. Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 146825,70 грн.

Зважаючи на наведені обставини, прокурор стверджує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" використовуючи без правовстановлюючих документів у період з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 площею 1,0770 га по вул. Біологічна, 7-А у м. Харкові під розміщення власного нерухомого майна не сплачував за її користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 146825,70 грн, які прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно збережені кошти на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статтей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Аналогічні формулювання поняття оренди землі закріплені в статті 1 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 16 серпня 2023 року № 15069/5/20-40-04-02-12 та листа Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 17 листопада 2023 року № 23427/5/20-40-04-02-12 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" (відповідач) на теперішній час не значиться платником податку на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 по вул. Біологічна, 7-А у м. Харкові.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (частини 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Згідно частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Згідно підпунктів 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст.14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати виконано позивачем на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 загальною площею 1,0770 га по вул. Біологічна, 7-А у м. Харкові від 24 серпня 2023 року № НВ-9926701932023.

Разом з тим, відповідно до розрахунку Харківської міської ради щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" за період з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 123 016,13 грн. (який складається з нормативної грошової оцінки, з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2022 рік 20502688,48 грн, ставки річної орендної плати 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки 0,9).

За розрахунком позивача, сума безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати за використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів у період з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року становить 146825,70 грн.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок, судом установлено, що його здійснено у відповідності до положень законодавства.

Отже обставини справи свідчать, що відповідач використовуючи без правовстановлюючих документів у період з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 площею 1,0770 га по вул. Біологічна, 7-А у м. Харкові під розміщення власного нерухомого майна не сплачував за її користування плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 146825,70 грн, а тому прокурор правомірно просить суд стягнути з відповідача на користь позивача як безпідставно збережені кошти на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.

Суд також зазначає, що підстави та порядок стягнення коштів, які особа мала б отримати за звичайних умов, втім не отримала, визначені також статтею 22 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 224, статтю 225 Господарського кодексу України, за змістом яких упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Згідно статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас відповідно до статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже як норми статей 22, 1166 Цивільного кодексу України так і статті 1212 Цивільного кодексу України унормовують відшкодування шкоди, зокрема, у вигляді неодержаних потерпілою особою доходів, що завдана як внаслідок неправомірних дій/бездіяльності, так і внаслідок безпідставного збагачення іншої особи за рахунок безпідставного збереження нею коштів, які належать (мають бути сплачені) цій потерпілій особі.

При цьому, правову кваліфікацію матеріально-правової природи вимоги про стягнення коштів має дати саме суд, виходячи з обставин справи.

Суд також зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права ґрунтується на вищенаведених положеннях чинного законодавства та підтверджується постановами Верховного суду від 02 червня 2020 року у справі № 922/2845/19, від 25 лютого 2020 року у справі № 922/748/19, від 17 березня 2020 року у справі № 922/2413/19, від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18 та від 28 лютого 2020 року у справі № 913/169/18.

Згідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 165, 196, 201, 208-210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 33203391) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, отримувач УК м. Харкові, банк отримувача казначейство України (ЕАП), код отримувача (ЄДРПОУ) 37999649, код класифікації доходів бюджету 24062200, номер рахунку (IBAN) UA958999980314080611000020002) за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310138800:05:054:0039 площею 1,0770 га по вул. Біологічна, 7-А у місті Харкові за період з 26 січня 2022 року по 28 лютого 2022 року плату за землю у розмірі 146825,70 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЕКС" (61030, м. Харків, вул. Біологічна, буд. 7-А, код ЄДРПОУ 33203391) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 0901010) 3028,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "22" липня 2024 р.

СуддяП.В. Хотенець