Ухвала

від 22.07.2024 по справі 712/6438/24

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/6438/24

Провадження № 1-кс/712/3362/24

22 липня 2024 рокум.Черкаси

Слідчий суддя Соснівського районного суду м.Черкаси ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у не вчиненні процесуальних дій у рамках кримінального провадження № 42018250000000104, -

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2024 року заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, яка полягає у не вчиненні процесуальних дій у рамках кримінального провадження № 42018250000000104.

В обґрунтування скарги посилався на те, що за заявою ОСОБА_3 про скоєння проти нього кримінального правопорушення по ухвалі Придніпровського районного суду м.Черкаси у справі № 711/3495/22 прокуратурою Черкаської області внесені відомості до ЄРДР за № 42018250000000104.

З моменту внесення до ЄРДР відомостей про скоєння проти заявника кримінального правоопорушення слідчим не направлена пам`ятка про права та обов`язки потерпілого, не роз`яснені права та обов`язки потерпілого згідно ч.2 ст.55 КПК України.

Також на протязі п`яти років слідчий не допитав заявника в якості потерпілого.

Просить суд зобов`язати слідчого вручити заявнику памятку про права та обов`язки потерпілого згідно ч.2 ст.55 КПК України, роз`яснити заявнику права та обов`язки потерпілого згідно ст.55-57 КПК України, допитати заявника в якості потерпілого, здійснити інші слідчі дії, скаргу розглядати в присутності заявника.

Заявник в судовому засідання скаргу підтримав та просив скаргу задоволити.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явились, разом з цим згідно ст. 306 КПК України неявка прокурора, слідчого в судове засідання, не перешкоджає розгляду скарги.

Суд дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, прийшов до такого висновку.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, не передбачені ч.1 ст.303 КПК України, не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316цього Кодексу (ч.2 ст.303 КПК України).

Відповідно до витягу з ЄРДР вбачається, що відомості у кримінальному провадженні № 42018250000000104 за ознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.366КК Українивнесені 31.05.2018рокуна підставіУхвали Придніпровськогорайонного судум.Черкасивід 14 травня 2018 року про зобов`язання уповноваженої особи прокуратури Черкаської області внести відомостідо ЄРДР по заяві ОСОБА_3 від 26.04.2018 року про внесення службовими особами Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи завідомо неправдиві відомості до висновку судової медичної експертизи від 12.02.2008р. № 186.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК Українискарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першоюстатті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до ч.2 ст.55 КПК України права іобов`язки потерпілоговиникають вособи змоменту поданнязаяви провчинення щодонеї кримінальногоправопорушення абозаяви прозалучення їїдо провадженняяк потерпілого. Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Щодо невручення памятки про права та обов`язки потерпілого згідно ч.2 ст.55 КПК України у день прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомості до ЄРДР 31.05.2018р. встановлений законом 10-тиденний строкна оскарженнябездіяльності почався 01.06.2018р. і саме з цього часу заявник мав право звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність упродовж 10 днів по 11 червня 2018 року, проте у встановлений законодавством строк він цього не зробив, звернувшись до суду зі скаргою 08 травня 2024, з суттєвим порушенням строку на оскарження бездіяльності посадових осіб органу досудового розслідування (близько п`яти років). Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку заявником не заявлено.

Слід також звернути увагу, що початок обрахування строку процесуальний законпов`язує здійснюється саме з моменту вчинення бездіяльності посадовою особою, а не з моменту коли заявнику стало відому про таку бездіяльність.

Відповідно до ч. 2 ст.304 КПК Українискарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Оскільки заявник подав скаргу в частині оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у не врученні заявнику памятку про права та обов`язки потерпілого та роз`яснення прав згідно ч.2 ст.55 КПК України після спливу процесуального строку, встановленого законом, для оскарждення в порядку ч.1 ст.303 КПК України та не заявив клопотання про поновлення вказаного строку, скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Повернення скарги не порушує права заявника на доступ до правосуддя, оскільки це право може бути реалізоване після усунення обставин, що стали підставою для повернення заяви.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі "DIYA 97 v. UKRAINE", № 19164/04, пункт 47).

В іншій частині у відкритті провадження за скаргою необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до ч. 4ст. 304 КПК Українислідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Як вбачається зі змісту заяви, заявником також оскаржується бездіяльність у не проведенні допиту потерпілого та здійсненні інших слідчих дій.

Натомістьстаттею 303КПК України не передбачено можливість оскарження такої бездіяльності до слідчого судді.

Виходячи із формулювання вимог скарги у вказаній частині, слідчий суддя приходить до висновку про їх неузгодженість із положеннями ч. 1ст. 303 КПК України.

Отже, оскільки зі змісту поданої скарги встановлено, що в ній в частині оскарження бездіяльності у проведенні допиту потерпілого та здійсненні інших слідчих дій не оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому розслідуванні в порядку, передбаченому ч. 1ст. 303 КПК України, на підставі ч. 4ст. 304 КПК Україниу відкритті провадження за скаргою необхідно відмовити.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 8 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду, такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року).

З огляду на вищезазначене, суд вважає за необхідне зазначити, що відмова слідчого судді у відкритті провадження у зв`язку із оскарженням бездіяльності слідчого, оскарження якого законом не передбачене на стадії розслідування, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя, та, з огляду на положення, передбачені ч. 6 ст. 9 КПК, не свідчить про порушення загальних засад кримінального провадження, оскільки рішення слідчого судді постановлено в межах його повноважень, передбачених КПК, якими також чітко врегульовано порядок їх оскарження.

Аналогічні правові висновки, викладені в ухвалі Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року, у цій справі, провадження № 51-5173ск23.

Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309 КПК України слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Повернути ОСОБА_3 скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у не врученні заявнику памятку про права та обов`язки потерпілого та роз`яснення прав згідно ч.2 ст.55, 56,57 КПК України.

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_3 скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у не проведенні допиту потерпілого та здійсненні інших слідчих дій.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1