Рішення

від 05.07.2024 по справі 160/7501/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 рокуСправа №160/7501/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Дніпровської митниці, відповідача-2: Львівської митниці, в якій просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 року №UА110130/2023/000201/1; від 11.11.2023 року №UA110130/2023/000211/1; від 15.11.2023 року №UA110130/2023/000218/1; від 17.11.2023 року №UA110130/2023/000220/1; від 26.12.2023 року №UA110130/2023/000273/1; від 11.01.2024 року; №UA110130/2024/000024/1 та рішення Львівської митниці від 20.11.2023 року №UA209000/2023/100717/2.

стягнути з Дніпровської митниці та Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дана Групп" понесені ним судові витрати, в тому числі витрати по сплаті судового збору в розмірі 7465,88 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/7501/24 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» про роз`єднання позовних вимог в самостійні провадження задоволено.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Львівської митниці від 20.11.2023 року №UA209000/2023/100717/2 - залишено в межах сформованої справи №160/7501/24.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень Дніпровської митниці роз`єднано в самостійні провадження:

1. Про коригування митної вартості товарів від 07.11.2023 року №UА110130/2023/000201/1;

2. Про коригування митної вартості товарів від 11.11.2023 року; №UA110130/2023/000211/1;

3. Про коригування митної вартості товарів від 15.11.2023 року №UA110130/2023/000218/1;

4. Про коригування митної вартості товарів від 17.11.2023 року №UA110130/2023/000220/1;

5. Про коригування митної вартості товарів від 26.12.2023 року №UA110130/2023/000273/1;

6. Про коригування митної вартості товарів від 11.01.2024 року; №UA110130/2024/000024/1.

Відповідно, з урахуванням клопотання про роз`єднання позовних вимог в самостійні провадження, представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 20.11.2023 року №UA209000/2023/100717/2.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 15 березня 2023 року між ТОВ «Дана Групп» та компанією DTPT IVANA-SVDOOELs. Slembi, Bogdanci було укладено зовнішньоекономічний контракт від 15.03.2023 №15/03-2023.

У відповідності до інвойсу №100/2023 від 14.11.2023 року до контракту сторони визначили до постачання товар - «Хурма», код УКТЗЕД 0810700000, вага нетто 18370 кг. ціною 0,58 долара США, загальна вартість за специфікацією склала - 10654,60 доларів США. Умови поставки FCA (FCА GERGELIJA).

20 листопада 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» з метою митного оформлення вищезазначених товарів до Львівської митниці було подано електронну митну декларацію №23UA09230122540U9 з інвойсом від 14.11.2023 року №100/2023 та пакетом підтверджуючих документів.

Рішенням Львівської митниці від 20.11.2023 року №UA209000/2023/100717/2, товариству з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.11.2023 року.

За результатами коригувань, вартість товару з 0,58 доларів США за одиницю товару була скоригована до 1,1967 доларів США, застосувавши резервний метод для розрахунку митної вартості, митна вартість за специфікацією зросла з 10654,00 доларів США до 21938,38 доларів США.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Львівської митниці від 20.11.2023 року №UA209000/2023/100717/2, оскільки посадові особи Львівської митниці без належних правових підстав та обґрунтувань порушили принцип превалювання застосування основного методу визначення митної вартості, а також не надали пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, щодо якісних характеристик товару, комерційних умов, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року, з урахуванням роз`єднання позовних вимог, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику часників справи.

10 травня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника Львівської митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№17891/24, в якому представник відповідача вважає позов безпідставним та необґрунтованим з наступних підстав.

Рішення про коригування митної вартості №UА20900/2023/100717/2 від 20.11.2023 року (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 20.11.2023 №23UА209230122540U9), виносилось на товари:

-Їстівні плоди свіжі, хурма (лат. Diospyros Kaki), середній розмір плодів. Врожай 2023 року. Призначені для споживання людиною. Розфасовані в картонні коробки, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності, вага. - хурма PERSIMMON (лат. лат. Diospyros Kaki) в 2820 картонні коробки - 18370,00 кг. Торгівельна марка - нема даних Виробник - DТРТ "IVANA-SV" Dooel, Країна виробництва МК Північна Македонія. За ціною 0,7483 дол. США за кг, на умовах поставки FСА Gevgelija.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

1) Згідно наданої до митного контролю СMR від 14.11.2023 №0000039 у графі 23 зазначено що перевізником товару являється ОСОБА_1 , разом з тим до митного оформлення декларантом надано Договір-Заявку про надання транспортних послуг від 10.11.2023 №03/11, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ВАЛЕРІ 2016.

Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Отже, транспортні документи, є тими документами, які є обов`язковими до подання для підтвердження митної вартості та не можуть містити будь-які розбіжності чи неточності.

Тому виявивши розбіжності у відомостях, що стосуються перевізника (у графах 16 та 23 СMR б/н від 14.11.2023 року №0000039 наявні відмітки перевізника Мартин Шопчев Dooel, разом з тим до митного оформлення декларантом надано Договір-Заявку про надання транспортних послуг від 10.11.2023 №03/11, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ВАЛЕРІ 2016), посадові особи митного органу правомірно витребували додаткові документи.

2) Відповідно до вимог пункту 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2023 року №15/03-2023 встановлено, що продавець зобов`язаний надати покупцю разом з іншими наведеними документами, зокрема сертифікат якості, проте даний документ декларантом під час здійснення митного оформлення не надано, що є порушенням вимог даного договору;

3) Відповідно до вимог пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2023 року №15/03-2023 встановлено що покупець робить оплату за товар на умовах які прописані у інвойсі.

У інвойсі від 14.11.2023 року №100/2023 відсутня інформація про умови оплати за товар.

Також у пакеті документів відсутній банківський платіжний документ, що унеможливлює перевірку оплати товару який ввозиться на митну територію України.

Тобто, товариством з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» не надано до митного оформлення основний документ, що підтверджує митну вартість - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Всі платежі, які були здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю, позивачем підтверджені не були, про що вказувалося вище, тому, зважаючи на вимоги ч. 3 ст. 58 МК України (у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу), основний метод застосуванню не підлягав.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-УІ розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA110130/2023/023314 від 11.11.2023 де вартість такого товару становить 1,30 дол. США за кг (даного виду товару).

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості становить - 117193,95 грн.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп».

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» - код ЄДРПОУ 44525861, місце знаходження: вул. Байкальська, буд.6я, місто Дніпро, 49000.

Судом встановлено, що 15 березня 2023 року між ТОВ «Дана Групп» та компанією DTPT IVANA-SVDOOELs. Slembi, Bogdanci було укладено зовнішньоекономічний контракт від 15.03.2023 №15/03-2023.

Відповідно до пункту 1.1 Контракту компанія DYPT IVANA-SV DOOeLs.Selembi, Bogdanci продавець зобов`язалася поставляти ТОВ «Дана Групп» (покупець) товар в порядку та на умовах, виставлених в інвойсах.

Згідно пункту 2.2. Контракту ціна за товар і умови поставок визначаються в інвойсах.

Пункт пункту 2.4 Контракту передбачає, що всі витрати, митні збори, податки і збори такі як митний збір, податок на додану вартість і пов`язані з виконанням даного контракту, на території покупця, оплачуються покупцем, а податки, мита і збори на території продавця, оплачуються продавцем.

Контракт діє до 15.03.2026 року.

Пунктом 4.1 передбачено, що покупець робить оплату продавцеві за товар на умовах які прописані в інвойсі.

03 листопада 2023 року включно в рамках вищевказаного контракту були проведені наступні поставки товару:

у відповідності до інвойсу №100/2023 від 14.11.2023 року до контракту сторони визначили до постачання товар - «Хурма».

Їстівні плоди свіжі, хурма (лат. Diospyros Kaki), середній розмір плодів. Врожай 2023 року. Призначені для споживання людиною. Розфасовані в картонні коробки, розміщених на дерев`яних піддонах, які призначені для циркуляції охолодженого повітря, не для роздрібної торгівлі. Не містить ГМО. Маркування: найменування, постачальник, країна виробника, одержувач, термін придатності, вага. - Хурма PERSIMMON (лат. лат. Diospyros Kaki) в 2820 картонні коробки - 18370,00 кг. Торгівельна марка - нема даних Виробник - DТРТ "IVANA-SV" Dooel, Країна виробництва МК Північна Македонія.

За ціною 0,58 дол. США за кг., код УКТЗЕД 0810700000, вага нетто 18370 кг., загальна вартість за специфікацією склала - 10654,60 доларів США.

Умови поставки FCA (FCА GERGELIJA).

20 листопада 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» з метою митного оформлення вищезазначених товарів до Львівської митниці було подано електронну митну декларацію №23UA09230122540U9 з інвойсом від 14.11.2023 року №100/2023 та пакетом підтверджуючих документів.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступні розбіжності:

1) Згідно наданої до митного контролю СMR від 14.11.2023 №0000039 у графі 23 зазначено що перевізником товару являється ОСОБА_1 , разом з тим до митного оформлення декларантом надано Договір-Заявку про надання транспортних послуг від 10.11.2023 №03/11, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ВАЛЕРІ 2016.

Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб`єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару.

Отже, транспортні документи, є тими документами, які є обов`язковими до подання для підтвердження митної вартості та не можуть містити будь-які розбіжності чи неточності.

Тому виявивши розбіжності у відомостях, що стосуються перевізника (у графах 16 та 23 СMR б/н від 14.11.2023 року №0000039 наявні відмітки перевізника Мартин Шопчев Dooel, разом з тим до митного оформлення декларантом надано Договір-Заявку про надання транспортних послуг від 10.11.2023 №03/11, згідно якої виконавцем по доставці товару являється ТОВ ВАЛЕРІ 2016), посадові особи митного органу правомірно витребували додаткові документи.

2) Відповідно до вимог пункту 7.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2023 року №15/03-2023 встановлено, що продавець зобов`язаний надати покупцю разом з іншими наведеними документами, зокрема сертифікат якості, проте даний документ декларантом під час здійснення митного оформлення не надано, що є порушенням вимог даного договору;

3) Відповідно до вимог пункту 4.1 зовнішньоекономічного контракту від 15.03.2023 року №15/03-2023 встановлено що покупець робить оплату за товар на умовах які прописані у інвойсі.

У інвойсі від 14.11.2023 року №100/2023 відсутня інформація про умови оплати за товар та відсутній банківський платіжний документ, що унеможливлює перевірку оплати товару який ввозиться на митну територію України.

Рішенням Львівської митниці від 20.11.2023 року №UA209000/2023/100717/2, товариству з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів, оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 20.11.2023 року.

Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 статті 53 Митного кодексу України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з статті 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VІ розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД №UA110130/2023/023314 від 11.11.2023 де вартість такого товару становить 1,30 дол. США за кг (даного виду товару).

У зв`язку з незгодою товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» з оскаржуваним рішенням відповідача, вищезазначений товар на підставі митної декларації №23UА209230122714U6 від 20.11.2023 року був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Сума донарахованих митних платежів по оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості становить - 117193,95 грн.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дана Групп» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення Львівської митниці від 20.11.2023 року №UA209000/2023/100717/2, оскільки посадові особи Львівської митниці без належних правових підстав та обґрунтувань порушили принцип превалювання застосування основного методу визначення митної вартості, а також не надали пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, щодо якісних характеристик товару, комерційних умов, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4,5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним.

На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи.

При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Доказами, що підтверджують вартість товару, які подавалися під час митного оформлення ТОВ «Дана-Групп», є:

сертифікат якості (Certificate of quaility) - б/н від 14.11.2023 року;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №100/2023 від 14.11.2023 року;

автотранспортна накладна (Road consigment note) - №000039 від 14.11.2023 року;

супровідний документ Т1 (Dispartch note model T1) - 23MK004020767603Т3 від 14.11.2023 року;

фітосанітарний документ (Phytosanitary certificate) - МК0102655 від 14.11.2023 року;

сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) - аgk 0207003 від 14.11.2023 року;

некласифікований комерційний документ - 03/11 від 10.11.023 року;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги - 03/11 від 20.11.2023 року;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару - 03/11 від 10.11.2023 року;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - 15/03-2023 від 15.03.2023 року;

договір про надання послуг митного брокера - 300323-453 від 30.03.2023 року;

договір (контракт) про перевезення - 03/11 від 10.11.2023 року;

заява декларанта або уповноваженої, у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів - від 14.11.2023 року;

інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації - 10734384 від 17.11.2023 року;

копія митної декларації країни відправлення - 23MKXP40200004FC64 від 14.11.2023 року;

митна декларація за якою було відмовлено у пропуску товарів - №23UA09230122540U9 від 20.11.2023 року.

Щодо відсутності інформації про умови оплати за товар, суд зазначає наступне.

Питання умов виконання контрактних обов`язків декларанта, зважаючи на вимоги статті 53 Митного кодексу України, не стосуються питань підтвердження числових значень митної вартості за ЕМД.

Львівською митницею не зазначено, яку саме складову митної вартості не включено, лише здійснено дослідження умов оплати товару згідно з контрактом та інших питань виключно з фіскальною метою задля застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Питання визначення умов оплати взагалі ніяким чином не впливає на цифрові значення митної вартості товарів, поданих до митного оформлення за ЕМД.

З наданих для митного оформлення ЕМД судом вбачається, що постачався один і той самий товар і за однією і тією ж ціною, відтак вартість товару за інвойсом № 100/2023 від 14.11.2023 року було належним чином включено до митної вартості за ЕМД.

Щодо не включення до складу митної вартості товарів, експедиційних витрат у складі транспортних витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів, транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Дана-Групп» не повинно було включати до митної вартості за ЕМД у складі транспортних послуг вартість експедиційних послуг, бо такі послуги не надавались, відтак сумніви відповідача про начебто можливе не включення позивачем до митної вартості товарів за ЕМД експедиційних витрат, є помилковими.

Щодо вартості транспортних витрат, які не є бухгалтерським документом та не можуть бути використані для цілей визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 31.05.2019 року по справі №804/16553/14 виклав наступний правовий висновок:

«Надаючи оцінку доводам Митниці щодо не включення до митної вартості витрат на транспортування, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем під час митного оформлення довідки про транспортні витрати не є первинними документами відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже не можуть підтверджувати дійсність даної господарської операції.

Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Таким чином, суд приходить до висновку, що довідки ФОП « ОСОБА_2 2016» є належними доказами вартості транспортних витрат, оскільки підтверджують складові митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Дана-Групп» надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Натомість, всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частини 3 статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, а також враховуючи додатково подані позивачем до митного органу документи, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості Львівською митницею не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2023/100717/2 від 20.11.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дана-Групп».

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 7465,88 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ АБ "Рада Банк" №809 від 22 лютого 2024 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дана-Групп» (код ЄДРПОУ 44525861) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Станом на дату винесення рішення по справі, з урахуванням заяви представника позивача, питання про стягнення правничої допомоги з відповідача на користь позивача, судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дана-Групп» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100717/2 від 20.11.2023 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дана-Групп» (код ЄДРПОУ 44525861) за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник