Рішення

від 02.07.2024 по справі 160/9819/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 рокуСправа №160/9819/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (51900, м. Камянське, ву. Волгодонська, буд 27-а) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

16 квітня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕНДІ ПАК" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2024 №UA110140/2024/000021/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дендо митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства, висновків Верховного Суду, витребує додаткові документи, а не здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке звернене до оскарження.

Ухвалою від 22 квітня 2024 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно із частинами 3, 4ст.262 КАС Українипідготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

09.05.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Дніпровська митниця Держмитслужби просила відмовити в задоволенні позовної заяви, зазначаючи, що під час митного оформлення виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. В даному випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, відмову декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2.ст.58 МКУ, п.6ст.54 МКУ. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

15.05.2024 року позивач надав відповідь на відзив де зазначив, що відповідач у відзиві стосовно графи 33 навів лише здогадки та припущення про наведену докладну інформацію в графі 33, про причини відмови декларанту в митному оформленні товару за визначеною ним митною вартістю та методи визначення митної вартості і джерела, які використовувались для визначення.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» уклало контракт від 12.12.2022 № 2022-2023/DP та додаток № 10 специфікація з постачальником з постачальником з «VEDHAA POLYPACK LLP» Індия на закупівлю товару - мішки пакувальні полотняного переплетення зі стрічок з поліпропілену на суму 30208, 00 дол США на умовах FOB Mudra (Індия).

Декларантом до митного контролю та оформлення за ЕМД 24UA110140002676U9 від 02.04.2024 заявлено партію товару, імпортовану за зазначеними контрактом, додатками, інвойсом.

До декларації надано такі документи:

-зовнішньоекономічний контракт від 12.12.2022 №2022-2023/DP,

-доповнення до контракту від 29.11.2023 № 10;

-додаток від 21.12.2023 N 10-2 Специфікація,

-додаток від 17.01.2024 N 10-3 Специфікація,

-інвойс-проформа від 29.11.2023 N PI/2023-2024/DP/04,

-інвойс-проформа від 21.12.2023 N PI/2023-2024/DP/04-02,

-інвойс-проформа від 17.01.2024 N PI/2023-2024/DP/04-02

-інвойс-фактура від 21.01.2024 N EXP/VP/45/2023-24,

-лист постачальника від 21.12.2023 N 21/12/2023-1,

-лист постачальника від 17.01.2024 N 01/2024-1,

-платіжне доручення в іноземнійвалютівід 30.11.2023N32,

-платіжне доручення в іноземнійвалютівід21.12.2023№33,

-платіжне доручення в іноземнійвалютівід18.01.2024N 35,

-коносамент від 27.01.2024 N MEDUE7089513,

-договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 06.02.2023 N ТЕО 43704891,

-договір транспортно-експедиторського обслуговування від 28.10.2022 N ТЕО 44703904,

-договір на організацію перевезень автомобільним транспортом від 27.01.2023 N 44962667,

-договір-заявка на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом N 250320241П,

-договір оренди автотранспортного засобу від 25.02.2023 N 2502/1,

-автотранспортна накладна від 29.03.2024 N 4986,

-заявка на перевезення від 29.0.2024 N 12,

-довідка про вартість перевезення від 29.03.2024 N 13661,

-рахунок від 29.03.2024 N 1390,

-рахунок на оплату від 29.03.2024 N 1389.

Під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товарів було вивчено документи подані декларантом для здійснення митного оформлення, та встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларантом 02.04.2024 року отримано повідомлення Дніпровської митниці № 304919, в якому відповідач витребував додаткові документи з таких підстав:

1.Згідно із п. 4.1 Договору транспортно - експедиторського обслуговування № ТЕО43704891 від 06.02.2023 «розрахунки здійснюються на умовах 100% передоплати відповідно до виставлених Експедитором рахунків шляхом безготівкового переказу з рахунку клієнта на рахунок експедитора протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надіслання рахунку електронною поштою». Враховуючи вищевикладене, оплату за перевезення вантажу вже здійснено, але на підтвердження транспортних витрат платіжні документи до митного контролю не надавались.

2.В наданому декларантом Інвойсі від 21.01.2024 № EXP/VP/45/2023-24 зазначено номер контракту від 12.12.2022 №2022-2023/DP, та наявні посилання на три Додатки (специфікації): Специфікація № 10 від 29.11.2023 до Контракту; Специфікація № 10-2 від 21.12.2023; Специфікація №10-3 від 17.01.2024. Згідно із п. 1.1 Зовнішньоекономічного контракту від 12.12.2022 № 2022-2023/DP «Продавець продає, а Покупець купує товар відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних у Додатку, який є невід`ємною частиною цього Контракту». Кожна специфікація має різну «Загальну суму»: 30208,00 доларів СІЛА (Специфікація № 10); 31258,00 доларів СІЛА (Специфікація № 10-2) та 34533 доларів США (Специфікація № 10-3). За умови, що кожна специфікація має рівну юридичну силу, то неможливо співставити, яка саме специфікація співставляється з даною поставкою і яка саме вартість товару є остаточною.

3.До того ж в Інвойсі від 21.01.2024 N? EXP/VP/45/2023-24 наявне посилання на три різні рахунки-проформи: проформа-інвойс від 17.01.2024 №.PI/2023-2024/DP/04-02; Проформа-інвойс від 29.12.2023№PI/2023-2024/DP/04; проформа-інвойс від 21.12.2023 №PI/2023-2024/DP/04-02. Згідно із п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 12.12.2022 № 2022-2023/DP продавець продає, а покупець купує товар відповідно до кількості асортименту і цін, вказаних у Додатку, який є невід`ємною частиною цього контракту. П. 2.3.1 умовами оплати є «передплата - 30% суми контракту, післяоплата - 70% по виготовленню та/або наявності товару на складі продавця, про що покупець повідомляється відповідним листом на електронну адресу». Задекларована вартість товару за Інвойсом від 21.01.2024 № EXP/VP/45/2023-24 складає 34533,00 доларів США. Інвойс має посилання на контракт від 12.12.2022N? 2022-2023/DP та наявні посилання на три Додатки (специфікації): Специфікація № 10 від 29.11.2023; Специфікація № 10-2 від 21.12.2023; Специфікація № 10-3 від 17.01.2024. До митного контролю надано «Платіжне доручення в іноземній валюті» від 30.11.2023 № 32 на суму 9062,40 доларів США; «Платіжне доручення в іноземній валюті» від 21.12.2023 № 33 на суму 22195,6 доларів США; «Платіжне доручення в іноземній валюті» від 28.01.2024 № 35 на суму 3275,00 доларів США. Кожен Рахунок- проформа, доданий до митного оформлення, містить графу «Payment» (Оплата) «30% Advance before production and 70 % Against Loading» (30 % Передплата перед виробництвом та 70% після навантаження), але суми «Платіжних доручень в іноземній валюті» №№ 32,33,35 не співставляються з передплатою ні в 30%, ні в 70 % фактурної вартості товарів за Інвойсом від 21.01.2024 № EXP/VP/45/2023-24. Таким чином, у митного органу наявні обґрунтовані сумніви щодо ідентифікації наданого до митного контролю Інвойсу 21.01.2024 № EXP/VP/45/2023-24 із задекларованою партією товарів. Вищезазначене ставить під сумнів достовірність та об`єктивність інформації, що зазначена у перелічених документах, які надано декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до порту ввезення на митну територію України.

4.Документи, надані до митного оформлення не підтверджують, що VEDHAA POLYPACK LLP (Survey no. Ill P1-P2, Rajpar-Nasitpar Road, At.Nasitpar, Та. Tankara, Dist. Morbi, Gujarat, India-363641) є саме виробником товарів, заявлених за ЕМД від 02.04.202 №UA110140/2024/002676 (24UA110140002676U9). VEDHAA POLYPACK LLP має ознаки підприємства, що приймає участь у зовнішньоекономічній операції лише як підприємство - продавець. Таким чином, надані до митного контролю згідно ч.3 ст. 53, не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Декларант 02.04.2024 року надав лист № 02/04 про відсутність можливості надати додаткові документи в 10-денний термін.

02.04.2024 товариство отримало рішення про коригування митної вартості від 02.04.2024 року № UA110140/2024/000021/1. Графа 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом для визначення митної вартості» не заповнена.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості 02.04.2024 року № UA110140/2024/000021/1, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Частиною 1статті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.2ст.53 Митного кодексу Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55Митного кодексу України.

Приписамист. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато- логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч.4ст.54 Митного кодексу України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з ч.1статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст.55 Митного кодексу України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятоюстатті 54 Митного кодексу України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьоюстатті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3Митного кодексу України.

Стосовно зазначених Дніпровською митницею розбіжностей, у наданих декларантом до митного оформлення документах, судом встановлено таке:

1.Експедитор ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН УКРАЇНА» рахунок від 29.03.2024 N 1390 та рахунок на оплату від 29.03.2024 N 1389 направив позивачу на електрону пошту 01.04.2024і на дату митного оформлення не сплив термін оплати, тому вимога надати платіжні доручення про сплату вищезазначених рахунків передчасна.

2.В листопаді 2023 були оформлені домовленості про поставку товару на умовах FOB Mundra (Індія) і закріплені в додатку від 29.11.2023 № 10 СПЕЦИФІКАЦІЯ, вартість товару складала 30208 дол. США. 30% від вартості було сплачено згідно із п. 2.3.1. контракту від 18.08.2023 № 2023-24/DP та інвойсу-проформи від 29.11.2023 N PI/2023-2024/DP/04, в розмірі 9062,40 дол. США платіжним дорученням в іноземній валюті від ЗО листопада 2023 р. №32. В грудні 2023 сторони Контракту від 12.12.2022 N 2022-2023/DP дійшли згоди про зміну умов поставки на CIF CONSTANTA (Румунія), у зв`язку з чим, уклали нову редакцію специфікації у вигляді додатку від 21.12.2023 №10-2 до договору на суму 31258,00 дол. США (30208,00 дол. США - вартість товару на умовах FOB Mundra (Індія) та 1050,00 дол. США - вартість морського перевезення Mundra (Індія) - CONSTANTA (Румунія). Постачальник надав нову редакцію інвойсу-проформи від 21.12.2023 N PI/2023-2024/DP/04-02 з урахуванням вартості морського перевезення. Позивачем, після отримання листа постачальника 21.12.2023 № 21.12.2023-1, було сплачена решта вартості за товар на умовах CIF CONSTANTA (Румунія) платіжним дорученням в іноземній валюті від 21.12.2023 №33 в сумі 22195,60 дол. США. Позивач отримав нового листа постачальника від 17/01/2024 №01/2024-1, в якому зазначалось «Наступним листом повідомляємо, що вартість фрахту суттєво збільшилась, в зв`язку з чим надсилаємо проформу-інвойс від 17/01/2024 N9PI/2023-2024/DP/04-02. Попередні оплати згідно проформи-інвойсу від 29/11/2023 NB Р 1/2023-2024/DP/04 та проформи-інвойсу від 21/12/2023 №РІ/2023- 2024/DP/04-02 вважаються оплатою згідно проформи-інвойсу від 17/01/2024 N°PI/2023- 2024/DP/04-02». Позивач погодився з збільшенням вартості морського перевезення в наслідок обстрілів морського транспорту і зміною протяжності перевезення, підписав Додаток від 17.01.2024 N 10-3 Специфікація, сплатив збільшення вартості морського перевезення та страхування вантажу згідно інвойсу-проформи від 17.01.2024 №PI/2023-2024/DP/04-02 (Платіжне доручення в іноземній валюті від 18.01.2024 N 35 на суму 3275,00 дол. США додається). Таким чином загальна вартість товару на умовах CIF CONSTANTA (Румунія) склала 34533,00 дол. США (30208,00 дол. США - вартість товару на умовах FOB Mundra (Індія), 4250,00 дол. США - вартість морського перевезення Mundra (Індія) - CONSTANTA (Румунія) та 75 дол. США - страхування вантажу). Таким чином остаточна вартість товару на умовах CIF CONSTANTA (Румунія) зазначена в Додатку від 17.01.2024 N 10-3 Специфікація і складає 34533,00 дол. США. В інвойс-фактурі від 21.01.2024 N EXP/VP/45/2023-24 зазначено, що він відповідає Контракту від 12.12.2022 N 2022-2023/DP додатку від 29.11.2023 N 10 Специфікація, Додатку від 21.12.2023 N 10-2 Специфікація, Додатку від 17.01.2024 N 10-3 Специфікація; оплата здійснена на підставі інвойс-проформи від 29.11.2023 N PI/2023-2024/DP/04, інвойс-проформи від 21.12.2023 № PI/2023-2024/DP/04-02 та інвойс-проформи від 17.01.2024 N PI/2023-2024/DP/04-02; зарахування коштів зроблено у відповідності платіжних доручення в іноземній валюті від 30.11.2023 N 32, від 21.12.2023 N 33, від 18.01.2024 N 35. Номер контейнеру, який зазначений в інвойс-фактурі від 21.01.2024 N EXP/VP/45/2023-24, а саме: XINU 8224986, відповідає номеру контейнера зазначеному в Коносаменті від 27.01.2024 № MEDUE7089513 та автотранспортній накладній від 29.03.2024 N 4986. Таким чином остаточна вартість товару на умовах CIF Constanta (Румунія) підтверджується Додатком від 17.01.2024 N 10-3 Специфікація та інвойс-фактурою від 21.01.2024 N EXP/VP/45/2023-24 в обох документах вартість складає 34533,00 дол. США.

3.Відповідач не враховує інформацію, зазначену в Листі постачальника від 17.01.2024№ 01/2024-1 «Попередні оплати згідно проформи-інвойсу від 29/11/2023 N°PI/2023-2024/DP/04 та проформи-інвойсу від 21/12/2023 № PI/2023-2024/DP/04-02 вважаються оплатою згідно проформи-інвойсу від 17/01/2024 №РІ/2023-2024ЮР/04- 02». Таким чином оплата по вищезазначеним проформам-інвойсам сторонами контракту сприймається як оплата за домовлену вартість згідно із Додатком від 17.01.2024 № 10-3 до контракту.

4.Статус підприємства-постачальника не впливає на належність та достовірність виданих ним документів на підтвердження митної вартості; другими словами контракт, додатки до контракту, інвойс-проформи та інвойс-фактури мають однакову належність та достовірність, як доказ підтвердження митної вартості, незалежно від того, що вони оформлені підприємством виробником чи підприємством посередником. п.2 ст. 53 МК України не передбачає різне ставлення до документів виробника чи посередника.

Таким чином, у відповідача були всі запитувані документи, які дозволяють здійснити митне оформлення товару за ціною договору.

Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались наступні правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/4680/16.

Згідно із частин першої, другоїстатті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Відповідно до частини сьомоїстатті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

З тлумачення даних норм у їх системному зв`язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті54, частини третьої статті53 МК України, вбачається що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.

Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.

Надані позивачем документи, на думку суду, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно із ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:

1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;

3) транспортні (перевізні) документи;

4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;

5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);

7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;

8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;

9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;

10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;

11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.

Судом встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.

Жодних порушень митного законодавства судом не встановлено.

Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.

Зворотного суду відповідач не довів.

Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.

Згідно із п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:

У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;

У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно із п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.

Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1статті 8 МК України), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.

Тобто орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

Окрім того, відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 р., по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 р., по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 р., по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 р., по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (дал ЄАІС).

Митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11.09.2015 N 689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018р.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зробив висновок про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Відповідач не надав обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб`єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.

З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало усі документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.

Додатково суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

У даному випадку вказаних обставин митниця не навела.

Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Викладена правова позиція відповідає правовому висновку верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В оскаржуваному рішенні від 01.09.2020 року № UA А110150/2022/000029/1, митницею наведено лише номер та дату ЕМД, на підставі якої здійснено коригування, проте, оскаржуване рішення не містить конкретизації, який саме товар завозився за наведеною митною декларацією, і в рішенні відсутня інформація, що за цією декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару.

Вказане свідчить про недотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваних рішень, наслідком чого є скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови носять формальний характер та не мають під собою ніякого правового підґрунтя з огляду на те, що не мають жодного відношення саме до числового визначення заявленої позивачем митної вартості.

Відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товару, ґрунтується на раніше визнаній органом митної служби вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Таким чином, встановлені під час розгляду справи обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, оскільки у наданих позивачем документах відсутні розбіжності, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку з чим, вбачається безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не наведено достатніх доказів того, що документи, подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд зробив висновок, що митним органом оспорюване рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.

Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України.

Частиною першоюстатті 77 КАС Українизакріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд зробив висновок, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3747,67 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 246 від 15.04.2024 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 3747,67 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями9,73-77,139,241-246,255,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Керуючись ст. статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (51900, м. Камянське, ву. Волгодонська, буд 27-а)доДніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371)про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 02.04.2024 №UA110140/2024/000021/1.

В порядку розподілу судових витрат стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371)на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНДІ ПАК» (51900, м. Камянське, ву. Волгодонська, буд 27-а)судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3747,67 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з аварійними, плановими та стабілізаційними відключеннями ПАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж ЦЕК», повний текст рішення суду складено 22.07.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук