ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2024 рокуСправа №160/12433/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 26Б, код ЄДРПОУ 36182074) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 26Б, код ЄДРПОУ 36182074) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110020/2024/600002/1 від 16.04.2024 року.
Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA1110020/2024/000071 від 16.04.2024 року.
Стягнуто з Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 26Б, код ЄДРПОУ 36182074) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Як встановлено судом, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить:
- стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАНОКАБЕЛЬ» (ідентифікаційний код 36182074) понесені ним витрати га правничу допомогу у розмірі 15 000грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43350935, юридична адреса: вулиця Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49087).»;
- повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 3 627.60грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43350935, юридична адреса: вулиця Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49087)
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зважаючи на те, що справу вирішено судом за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення здійснюється без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткового судового рішення суд дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч.ч.1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Іншого порядку розподілу судових витрат КАС України не передбачено.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI передбачає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, суд зазначає, що при вирішенні питання про відшкодування витрат враховані критерії, відповідно до яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом між ТОВ «НАНОКАБЕЛЬ» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ТЕТЯНИ ЛІТВІНОВОЇ» укладено Договір про надання правової допомоги №ЛТВ019/1 від 19.04.2024 року.
Суд вказує, що п. 3.1 Договору встановлено, що сторони досягли згоди, що Клієнт сплачує Адвокатському Бюро гонорар, який визначається з розрахунку необхідності надання консультацій, визначення правової позиції, підготовку та подання позовної заяви та її розгляду, збір доказів тощо, підготування процесуальних документів, представництва інтересів в суді.
Розмір відшкодування витрат на правничу допомогу здійснюється з розрахунку не менше 50 відсотків прожитковою мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на час здійснення розрахунку, за годину надання «Адвокатом» правничої допомоги, а в разі прийняття рішення на користь Клієнта, 10% від суми позову.
У випадку необхідності виконання окремих додаткових робіт, оплата за виконану роботу може встановлюватися також на підставі додаткової угоди, підписаної Сторонами (п.3.2 Договору).
Враховуючи вказані умови Договору, суд зазначає, що відшкодування витрат на правничу допомогу складає 10% від суми позову. Сума позову становить 64463,27 грн.
Отже, сумою, що підлягає відшкодування за витрати на правничу допомогу є 6446,33 грн.
Тобто, суд звертає увагу, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19.
При цьому, суд не бере до уваги наданий представником позивача акт виконаних робіт від 11.07.2024 року, оскільки, по-перше, складення вказаного акту не передбачено умовами Договору, по-друге, вказаним актом визначено саме суму за надання правової допомоги, яка, в свою чергу є фіксованою, відповідно до умов Договору.
Крім того, суд звертає увагу, що представником позивача не надано до суду відповідних доказів щодо суми гонорару, яка була сплачена Клієнтом Адвокатському Бюро.
За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, суд вказує, про неспівмірність заявлених вимог по відшкодуванню складання позовної заяви у розмірі 15000,00 гривень, оскільки відповідно до умов Договору про надання правової допомоги №ЛТВ019/1 від 19.04.2024 року, розмір відшкодування витрат на правничу допомогу здійснюється з розрахунку не менше 50 відсотків прожитковою мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на час здійснення розрахунку, за годину надання «Адвокатом» правничої допомоги, а в разі прийняття рішення на користь Клієнта, 10% від суми позову
Отже, виходячи зі змісту таких умов, визначених Договором, суд доходить висновку, що підтвердженою та обґрунтованою сумою за послуги з надання правової допомоги є послуги на суму 6446,33 грн.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим, що передбачено уст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, судом враховано, що сама по собі справа не є складною, враховуючи ціну позову, а спірні правовідносини такими, що не вимагали ретельної підготовки та вивчення значного обсягу документів, а тому, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала витрат значного обсягу часу.
Відтак, дослідивши матеріали заяви та проаналізувавши доводи представників сторін, враховуючи рівень складності саме цієї справи, заявлені позовні вимоги та їх співвідношення із заявленим розміром судових витрат, наявність сталої судової практики з розгляду такої категорії спорів, факт розгляду справи судом без виклику сторін, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову, який є позовом майнового характеру, і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 6446,33 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем частково підтверджено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6446,33 грн.
Керуючись ст.ст.139,252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 26Б, код ЄДРПОУ 36182074) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити частково.
Стягнути з Дніпровської митниці (ЄДРПОУ 43971371, 49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Широка, 26Б, код ЄДРПОУ 36182074) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6446,33 грн.
У решті вимог заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нанокабель» про ухвалення додаткового рішення по справі відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2024 |
Оприлюднено | 24.07.2024 |
Номер документу | 120515211 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Горбалінський Володимир Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Горбалінський Володимир Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Горбалінський Володимир Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Горбалінський Володимир Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні