Ухвала

від 15.07.2024 по справі 640/5538/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

15 липня 2024 року №640/5538/22

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Києві заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО»доГоловного управління Держаної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНКО» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 січня 2022 року №39980415.

Окружним адміністративним судом міста Києва 17.02.2022 (суддя Клочкова Н.В.) відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону №2825-IX матеріали справи №640/13017/22 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/5538/22 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято справу до свого провадження суддею Білоноженко М.А. та вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

В той же час, до суду надійшла заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що позивач повторно не з`явився в підготовче судове засідання, хоч і був повідомлений належним чином.

В судове засідання 09 липня 2024 року учасники справи явку уповноважених представників не забезпечили, хоч і повідомлялись належним чином.

Представник відповідача подав клопотання про розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

За вимогами пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, судом ухвалою від 27.05.2023 призначено справу до розгляду у підготовче судове засідання на 25.06.2024.

Ухвала суду про призначення підготовчого судового засідання доставлена в електронний кабінет позивача в підсистемі «Електронний суд» 29 травня 2024 року о 16:09, що підтверджується довідкою від 11 червня 2024 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 25 червня 2024 року, позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, жодного клопотання про причини неявку в підготовче судове засідання не надав.

У зв`язку з неявкою представника позивача в підготовче судове засідання 25.06.2024, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи.

В той же час, присутній представник відповідача наполягав на залишенні позовної заяви без розгляду, проте, суд зобов`язав присутнього представника відповідача підготувати вмотивоване письмове клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Судова повістка про відкладення підготовчого судового засідання на 09.07.2024 доставлена в електронний кабінет позивача в підсистемі «Електронний суд» 25 червня 2024 року о 16:45, що підтверджується інформацією з автоматизованої системи діловодства спеціалізованого суду (ДСС).

В судове засідання 09 липня 2024 року позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, жодного клопотання про причини неявку в підготовче судове засідання не надав.

Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, яке вмотивовано тим, що позивач не прибув в два підготовчі судові засідання під ряд і не повідомив суд про причини неявки в такі засідання.

Також, представником відповідача подано клопотання про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи вищенаведене в сукупності та заявлені клопотання представника відповідача, суд дійшов висновку про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позивач та його представник були належним чином повідомлені, щодо кожного судового засідання.

Суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.

Згідно з приписами ч.3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Приписами ч.5, 6 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

При цьому, суд приймає до уваги, що повторна неявка уповноваженого представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки уповноваженого представника у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка уповноваженого представника позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.

При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 у справі № 675/1561/19, від 28 липня 2021 у справі № 756/6049/19.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).

Отже, суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, позивач не прибув у підготовчі судові засідання 25.06.2024 та 09.07.2024, явку своїх уповноважених представників у судові засідання не забезпечив, тобто повторно не прибув у судове засідання. Судом не встановлено наявність поважних причин для неприбуття позивача у судові засідання. Разом з тим, судом встановлено, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, з огляду на складність справи, обсяг доказів, які підлягають дослідженню та необхідність надання позивачем пояснень щодо обставин, які підлягають доказуванню. Із врахуванням повторного неприбуття позивача у судове засідання суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

у х в а л и в:

Заяву представника Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНКО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Білоноженко М.А.