Рішення

від 22.07.2024 по справі 320/11154/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року Київ№ 320/11154/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А. І., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Державного підприємства "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 144958,43 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 20.01.2023 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в місті Києві. Пенсійним фондом України сплачуються пенсії, які призначенні на підставі статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, що працювали на підприємстві відповідача. Проте, в порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідач неналежно сплачував фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01.07.2022 по 25.09.2022 року, яка становить 144 958,43 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, не погасив, відтак така заборгованість, на думку позивача, підлягає стягненню в судовому порядку.

На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав. Доказів на підтвердження сплати податкового боргу також відповідачем суду надано не було.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Київський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що Державне підприємство «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» (07270, Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Карла Лібкнехта, буд. 10, ЄДРПОУ 38770852) зареєстровано як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідно до положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 в розмірі 144 958,43 грн, за період з 01.07.2022 по 25.09.2022 включно.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується картками особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, а також розрахунками фактичних витрат. Вказані розрахунки направлялись відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідно до вимог діючого законодавства України, відповідач вважається таким, що отримував розрахунки наявної заборгованості перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України визначено у Прикінцевих положеннях Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі тексту - Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV).

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пункт 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачає, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та застрахованих осіб, які працювали на роботах із шкідливими та тяжкими умовами праці за списком № 2 (відповідно до пунктів а, б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ) здійснюється згідно окремого законодавчого акту через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин 2 та 3 статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини 2 статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція), затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідно до Інструкції, плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Пунктом 6.4 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до пункту 6.5 Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, підприємство зобов`язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Розрахунки формуються згідно з Інструкцією № 21-1 від 19 грудня 2003 року. Сума обчислена на підставі додатків 8 та 8а, які були сформовані програмним способом Інформаційно-обчислювальним центром Міністерства праці і соціальної політики (ІОЦ МПС).

Отже, виплати обчислюються автоматично, з урахуванням проведених виплат. Вони містяться у додатках № 6. (т. 1, арк. 8-18).

Як встановлено судом, на адресу відповідача направлялися копії вказаних вище додатків № 6, що були сформовані програмним способом і на основі яких сформовано щомісячні розрахунки для зручного користування, що надсилаються на адресу підприємства кожного місяця, у зв`язку з не сплатою боргу.

Наведене свідчить, що позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, копії яких, з доказами направлення відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, розрахунку заборгованості за період з 01.07.2022 року по 25.09.2022 року, заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, складає 144 958,43 грн.

Наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується доказами, наданими позивачем.

Будь-яких належних та допустимих доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за Списком № 1, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 144 958,43 грн. останнім суду надано не було.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з частини 1 статті 9, статті 72, частин 1, 2, 5 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивачем не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, ЄДРПОУ 22933548) задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Центр організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження» ( 07270, Київська область, Іванківський район, м. Чорнобиль, вул. Карла Лібкнехта, буд. 10, ЄДРПОУ 38770852) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, ЄДРПОУ 22933548) заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за Списком №1, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.07.2022 по 25.09.2022 в розмірі 144958 (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 43 копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.