Рішення

від 22.07.2024 по справі 340/9024/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9024/23

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Гулого А.В., за допомогою підсистеми "Електронний суд", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Ф" №221600-2410-1128-UА35080030000042560 від 14.07.2023 року.

Позов мотивовано тим, що спірним рішенням позивачу нараховано податкове зобов`язання з земельного податку в розмірі 211529 грн. за земельну ділянку, яка з 1999 року перебуває у користуванні очолюваного ним ФГ "Крок". Позивач стверджує, що саме ФГ "Крок" є землекористувачем цієї земельної ділянки, яка була надана засновнику для утворення та ведення фермерського господарства. З цих підстав просить суд визнати вказане рішення протиправним та скасувати його.

Ухвалою судді від 03.11.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що позивач як постійний користувач земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 3520355400:02:003:0951 повинен сплачувати до місцевого бюджету земельний податок. Тож контролюючий орган визначив позивачу податкове зобов`язання з плати за землю за 2023 рік у розмірі 211529 грн., виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та ставки податку, установленої рішенням Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області №647 від 23.06.2022 року, про що прийняв податкове повідомлення-рішення форми "Ф". Доводячи його правомірність, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відповідь на відзив та наполягав на тому, що позивач не має податкового обов`язку зі сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, яка була надана йому у постійне користування для ведення фермерського господарства, оскільки з моменту створення ним ФГ "Крок" такий обов`язок перейшов на вказану юридичну особу.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

На підставі рішення Олександрійської районної ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області №177 від 27.03.1998 року ОСОБА_1 отримав у постійне користування із земель державної власності земельну ділянку площею 50 га, що розташована на території Новопразької селищної ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, про що йому видано державний акт на право постійного користування землею серії КР 00168, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №168 від 18.12.1998 року.

Одержавши державний акт на право постійного користування землею, ОСОБА_1 створив селянське (фермерське) господарство "Крок", яке зареєстроване як юридична особа 13.01.1999 року. Головою цього фермерського господарства став сам позивач.

На підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої Кропивницькою філією ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", ця земельна ділянка 13.01.2021 року була зареєстрована у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 3520355400:02:003:0951 з цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Пізніше у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2021 року проведена державна реєстрація права комунальної власності на цю земельну ділянку. Її власником стала територіальна громада в особі Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області. Тоді ж у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано інше речове право - право постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 25.12.2023 року, укладеним із Новопразькою селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області на підставі пункту 6-1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, викупив земельну ділянку з кадастровим номером 3520355400:02:003:0951, а за договором оренди землі від 13.02.2024 року передав її в оренду ФГ "Крок".

Між тим, ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України склало податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №221600-2410-1128-UА35080030000042560 від 14.07.2023 року, яким нарахувало ОСОБА_1 податкове зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб за 2023 рік за цю земельну ділянку в сумі 211 529 грн.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що за визначеннями, наведеними у пункті 14.1 статті 14 Податкового кодексу України:

14.1.147. плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

14.1.72. земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування; на умовах оренди.

Згідно зі статтею 269 ПК України ("Платники плати за землю") платниками плати за землю є:

269.1.1. платники земельного податку: 269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

269.2 Особливості справляння податку суб`єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є:

270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності;

270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності;

270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є:

271.1.1. нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

271.1.2. площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Відповідно до статті 285 ПК України ("Податковий період для плати за землю") базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У статті 286 ПК України ("Порядок обчислення плати за землю") передбачено таке:

286.1 Підставою для нарахування земельного податку є:

а) дані державного земельного кадастру;

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю);

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї);

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї);

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

286.5. Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами в, г, д пункту 286.1 цієї статті, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У статті 287 ПК України ("Строк сплати плати за землю") передбачено таке:

287.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

287.2. Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня.

287.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

287.9. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені статтею 286 цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

287.10. Податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.

Суд зазначає, що обов`язок із сплати земельного податку пов`язується для особи саме із виникненням права власності або користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно зі статтею 31 Земельного кодексу України землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Суд установив, що земельна ділянка на праві постійного користування для ведення фермерського господарства надана у 1998 році ОСОБА_1 не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Чинний на той час Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" та чинний на даний час Закон України "Про фермерське господарство" передбачають одержання земельної ділянки як обов`язкову умову для набуття правосуб`єктності фермерського господарства як юридичної особи. З моменту державної реєстрації фермерського господарства обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому земельна ділянка надавалася для ведення фермерського господарства.

Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 року у справі №922/989/18, в ухвалі від 13.06.2024 року у справі № 320/6885/23.

Тож у спірних правовідносинах з дня державної реєстрації ФГ "Крок" як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник ОСОБА_1 , перейшло до цього господарства і воно набуло як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, зокрема щодо плати за землю.

Оскільки у 2023 році (до 25.12.2023 року) земельна ділянка комунальної власності з кадастровим номером 3520355400:02:003:0951 належала до складу земель ФГ "Крок", то згідно з пп.269.1.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України ця юридична особа, яка користується правами та несе обов`язки землекористувача, була платником земельного податку за вказану земельну ділянку.

ФГ "Крок" є сільськогосподарським товаровиробником - платником єдиного податку четвертої групи, застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та відповідно до пункту 269.2 статті 269, пункту 297.1 статті 297 ПК України звільняється від обов`язку нарахування та сплати податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, натомість сплачує за них єдиний податок, у тому числі за земельну ділянку з кадастровим номером 3520355400:02:003:0951.

Суд вважає, що контролюючий орган безпідставно нарахував позивачу як титульному землекористувачу та засновнику ФГ "Крок" податкове зобов`язання з земельного податку за цю земельну ділянку за 2023 рік.

Тож оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним, а позов про його скасування слід задовольнити.

При вирішенні справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 26.06.2023 року у справі № 820/6406/16 у подібних правовідносинах щодо податкового обов`язку зі сплати земельного податку з фізичних осіб за користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2115, 29 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Ф" №221600-2410-1128-UА35080030000042560 від 14.07.2023 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2115, 29 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ