Рішення

від 22.07.2024 по справі 360/561/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 липня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/561/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27 травня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_3 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі відповідач), в якій представник позивача просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: машиніст бурових установок;

2) зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.04.2019 за № 337, скласти інформаційну довідку про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: машиніст бурових установок.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач тривалий час працював у шкідливих підземних умовах, що вплинуло на його здоров`я. На адресу відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради направило запит від 20.03.2024 № 550 (вх. від 28.03.2024 № 2618/СХ/1-24) на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння), однак вказана довідка так і не була надана.

Представник позивача зазначає, що відповідач був зобов`язаний скласти санітарно-гігієнічну характеристику протягом 45 днів з моменту отримання відповідного запиту. Законодавством не передбачена можливість порушення вказаного строку чи відмова у наданні запитуваної довідки. Позивач вважає, щотака бездіяльність відповідача впливає на його право щодо оформлення соціальної виплати в зв`язку з професійним захворюванням, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 03 червня 2024 року відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.06.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого відповідач послався на таке.

Порядок складення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці та вимоги до них міститься у пунктах 70-88 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 337.

Відповідно до пункту 74 Порядку № 337 для складення санітарно-гігієнічної характеристики (на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють складається інформаційна довідка про умови праці працівника) керівник територіального органу Держпраці надсилає припис роботодавцю для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15.

Відповідач зазначає, що для складення інформаційної довідки від роботодавця необхідна значна кількість інформації, яка має бути документально підтверджена.

Відповідно до п. 72 Порядку № 337 запит щодо складення санітарно-гігієнічної характеристики заклад охорони здоров`я згідно з додатком 13 до порядку № 337 протягом трьох робочих днів після виявлення у працівника підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) надає керівнику територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий. Копії запиту надсилаються також територіальному органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий та роботодавцю.

На виконання вимог п. 72 Порядку № 337 КНП «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради направила запит до Міжрегіонального управління від 20.03.2024 № 550 (вх. від 28.03.2024 № 2618/СХ/1- 24) на складання санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 74 Порядку № 337 для складення санітарно-гігієнічної характеристики керівник територіального органу Держпраці надсилає припис роботодавцю для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15 до Порядку № 337.

Відповідач звертає увагу на форму припису на надання роботодавцем документів, що необхідні для складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці (інформаційної довідки) на працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) відповідно до Закону України «Про охорону праці» (статті 13, 17, 22, 26), постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці».

Так, зі змісту припису вбачається, що для складення інформаційної довідки необхідно отримати від роботодавця значну кількість інформації.

Відповідальність за повноту, своєчасність і достовірність поданої інформації несе роботодавець (керівник підприємства) згідно із законодавством.

Форма інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) передбачена додатком 14 Порядку № 337, з якої вбачається, що для складення висновку про умови праці працівника необхідна характеристика факторів виробничого середовища і трудового процесу надається окремо щодо кожної професії згідно з вимогами додатка 12 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві на підставі посилань на архівні дані підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах.

Відповідач посилається на додаток 12 Порядку № 337, який містить перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що зазначаються під час складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.

Відповідно до форми припису, характеристика факторів виробничого середовища і

трудового процесу міститься у результатах лабораторних та інструментальних вимірювань (досліджень), які подаються у вигляді таблиць відповідно до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці.

Найважливішими документами у матеріалах є результати атестації робочих місць та протоколи лабораторних досліджень умов праці в яких зазначені конкретні величини важкості праці, рівня виробничого шуму та вібрації, параметри мікроклімату та концентрація пилу в повітрі робочої зони.

Відповідач зазначає, що тільки на підставі об`єктивних даних лабораторних досліджень можливо надати висновок про умови праці відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Наказом МОЗ від 08.04.14 р. № 248 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 травня 2014 р. за № 472/25249.).

Висновок про умови праці є єдиним критерієм для зв`язку захворювання з умовами праці, та визнання професійної патології.

Таким чином, зробити висновок про умови праці можливо лише за наявності конкретних показників шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

На виконання п.74 Порядку № 337 Міжрегіональним управлінням на електронну пошту направлено припис роботодавцю директору ВП Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» - для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15 Порядку № 337 (вих. № СХ/3/3939-24 від 03.04.2024).

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» (код ЄДРПОУ ВП 26402894) зареєстровано як відокремлений підрозділ юридичної особи 28.08.2008, адреса місцезнаходження: 93292, Луганська область, Попаснянський район, м. Гірське, вул. Івана Данькова, буд. 21.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України), Гірська міська територіальна громада, Сєвєродонецького району, Луганської області перебуває в тимчасовій окупації та станом на теперішній час окупація не завершена.

ВП «Шахта Гірська» ДП «Первомайськвугілля» податкова адреса не змінювалось, вищевикладене зумовлює неможливість отримання інформації та документів від роботодавця, що необхідні для складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці (інформаційної довідки).

Відповідач зазначає, що Верховний суд України в постанові від 16 листопада 2022 у справі № 759/1443/22 при застосуванні Закону № 1207-VII звертає увагу на особливості застосування частини 3 статті 9 цього Закону, зокрема, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Документи, які має надавати роботодавець (ВП «Шахта Гірська» ДП «Первомайськвугілля») з окупованої території не підпадають під виключення статті 9 Закону № 1207-VII (не стосуються актів цивільного стану), отже територіальний орган Держпраці не може отримувати завірені в установленому порядку та узгоджені з територіальним органом Пенсійного фонду України (на окупованій території) матеріали, що подаються роботодавцем з окупованої території до територіального органу Держпраці (Міжрегіонального управління) разом із супровідним листом.

Отже, коли надійшов запит відносно позивача від 20.03.2024 № 550 (вх. від 28.03.2024 № 2618/СХ/1- 24) КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, у Міжрегіонального управління Держпраці не було правових підстав для отримання в роботодавця, розташованого на окупованій території Гірської міської територіальної громади, Сєвєродонецького району, Луганської області документів, передбачених у приписі (додаток № 15 до Порядку № 337).

Таким чином, Міжрегіональне управління не може використовувати документи (їх

посвідчені копії) від роботодавця для складання інформаційної довідки відносно позивача, оскільки вони не будуть мати юридичної сили відповідно до статті 9 Закону № 1207-VII, направляти припис роботодавцю, що розташований на окупованій території.

Навіть у разі отримання Міжрегіональним управлінням від роботодавця документів

складання інформаційної довідки або санітарно-гігієнічної характеристики, такі документи відповідно до статті 9 Закону № 1207-VII є недійсним і не створюють правових наслідків для Міжрегіонального управління, тобто відсутні будуть правові наслідки для складання санітарно-гігієнічної характеристики або інформаційної довідки при підозрі у працівника хронічного професійного захворювання.

Підсумовуючи зазначене, відповідач вказує, що будь-який акт (рішення, документ), виданий ВП «Шахта Гірська» ДП «Первомайськвугілля» в порядку виконання припису Міжрегіонального управління з метою оформлення інформаційної довідки/санітарно- гігієнічної характеристики є недійсним і не створює правових наслідків, окрім того оформлені роботодавцем документи прийшлося би погоджувати з територіальним органом пенсійного фонду, що підконтрольний окупаційні владі російської федерації, що додатково підтверджує відсутність юридичних підстав для складання інформаційної довідки про умови його праці, оскільки посадова особа Міжрегіонального управління при складанні такої інформаційної довідки буде керуватись недійсними документами ВП «Шахта Гірська» ДП «Первомайськвугілля», які не створюють правових наслідків.

З метою вирішення проблемних питань в частині складання санітарно гігієнічних

характеристик умов праці, було спрямовано листа до Державної служби України з питань праці (від 03.05.2024 № СХ/1/316-ЦА-24) з проханням посприяти у вирішенні питання отримання, зокрема від Міністерства енергетики України як центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить ДП «Первомайськвугілля», даних гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Станом на теперішній час відповідь не отримана.

Вищевикладене унеможливлює складання інформаційної довідки про умови праці стосовно ОСОБА_2 відповідно до вимог Порядку № 337, про що відповідач повідомив у відповідях на адвокатські запити від 19.04.2024 № СХ/3/4828-24 та від 16.05.2024 № СХ/1/6050-24.

Таким чином, не складення інформаційної довідки про умови праці зумовлено об`єктивними причинами, на які відповідач не може вплинути, тому неможливість отримання характеристики факторів виробничого середовища і трудового процесу позивача (яка в обов`язковому порядку повинна бути у інформаційній довідці) не може кваліфікуватися як бездіяльність Міжрегіонального управління.

З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.

17.06.2024 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник наполягає на задоволенні позову, зазначає, що підстав для відмови у складенні інформаційної довідки про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) Порядок № 337 не містить.

Представник позивача звертає увагу, що відповідно до пункту 84 Порядку № 337 у разі виникнення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі онкологічні захворювання тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації) та територіального органу Держпраці, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Направлення відповідачем листа до Державної служби України з питань праці (від 03.05.2024 № СХ/1/316-ЦА-24) з проханням посприяти у вирішенні питання отримання, зокрема від Міністерства енергетики України як центрального органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить ДП «Первомайськвугілля», даних гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах жодним чином не легітимізує бездіяльність відповідача щодо нескладення відповідної гігієнічної характеристики умов праці у строк до 12.05.2024. До того ж, жодним нормативним актом не передбачена можливість зупинення строків складання гігієнічної характеристики умов у зв язку зі зверненням до інших органів з метою надання необхідної інформації. Порядком на це виділено достатній, конкретний проміжок часу 45 днів, в який відповідач так і не склав гігієнічної характеристики умов праці.

21.06.2024 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, де відповідач, зокрема, зазначив, що зі змісту пункту 84 Порядку № 337 вбачається, що законодавством встановлена можливість складення інформаційної довідки на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах (далі даних) у разі: ліквідації підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця; в разі тривалої зупинки виробничого процесу; відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації). Доданий представником позивача до відповіді на відзив наказ ДП «Первомайськвугілля» від 09.04.2022 № 60 «Про режим роботи та організацію трудових відносин працівників ДП «Первомайськвугілля» з 07 квітня 2022» не свідчить про ліквідацію підприємства, цеху, дільниці, робочого місця або тривалої зупинки виробничого процесу. Вищевказаний наказ свідчить лише про встановлення деяким працівникам ДП «Первомайськвугілля» дистанційної форми роботи, а з деякими працівниками ДП «Первомайськвугілля» призупинення дії трудових договорів з 07 квітня 2022 року, що не є тотожним з призупиненням виробничої діяльності.

Наразі порядок складення інформаційної довідки щодо працівників, колишній роботодавець яких знаходиться на окупованій території, Порядком № 337 не встановлений.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується паспортом громадянина України, карткою платника податків, довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з відомостями, які містяться в трудовій книжці від 02.11.1984 серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 , позивач у період з 10.05.2010 працював у Відокремленому підрозділі Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» на посадах гірника підземного, електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею, з 25.05.2012 на посаді: машиніст бурових установок з повним робочим днем під землею.

Комунальним некомерційним підприємством «Міська клінічна лікарня № 4» Дніпровської міської ради направлено до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці в Луганській області запит від 20.03.2024 №550 на складання санітарно гігієнічної характеристики умов праці працівників при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) на ОСОБА_2 , що працює (працював) у ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля», з зазначенням, що є підозра на захворювання: Хроніне обструтивне захворювання легень 2 ст., загострення, категорія В. Ускаднення: Бронхіальна астма, пєрсистуючий перебіг III ступеня, частково контрольована. Пневмосклероз інтерстиціальний (підозра на пневмоконіоз). Емфізема легень. ЛН 2ст. Атроз плечових суглобів, в поєднанні з периартрозом. з помірно вираженим больовим синдромом. ПФ середнього ступеня. Двобічний гонартроз II ступеню, з вираженим стійким больовим синдромом, ПФ середнього ступеня. Двобічна хронічна сенсоневральна приглуховатість 2 ст. Супутній діагноз. Вертеброгенна цервікалгія. Вказано, що такі захворювання можуть бути пов`язані з його роботою за професією, спеціальністю в умовах впливу шкідливих факторів: машиніст бурових установок.

Відповідачем винесено припис керівникові ВП «Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» щодо надання роботодавцем документів, що необхідні для складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці (інформаційної довідки) на працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) відповідно до Закону України «Про охорону праці» (статті 13, 17, 22, 26), постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці», згідно з яким зобов`язано подати у строк до 19.04.2024 інформацію (документи) про умови праці працівника ОСОБА_2 , 1974 р.н., що працює (працював) у якості: електрослюсаря підземного у період з 10.05.2005 по 26.02.2006; гірника підземного у період з 21.11.2007 по 25.12.2011; учня машиніста бурових установок підземного у період з 26.12.2011 по 24.02.2012; машиніста бурових установок підземного у період з 25.02.2012 по теперішній час.

На адвокатський запит представника позивача від 13.04.2024 № 544 (вх.від 15.04.2024 № 3095/СХ/1-24) Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці листом №СХ/3/4828-24 від 19.04.2024 «Щодо складання інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_2 » повідомило, що до Міжрегіонального управління надійшов запит КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради від 20.03.2024 № 550 (вх. від 28.03.2024 № 2618/СХ/1-24) на складання санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці ОСОБА_2 , 1974 р.н. Відповідно до пункту 79 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.04. 2019 № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» строк складання санітарно-гігієнічної характеристики не повинен перевищувати 45 днів з моменту отримання відповідного запиту. Міжрегіональним управлінням вживаються заходи щодо отримання інформації необхідної для складання санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці ОСОБА_2 .

Листом від 16.05.2024 № СХ/1/6050-24 «Щодо складання інформаційної довідки про умови праці ОСОБА_2 » у відповідь на адвокатський запит представника позивача від 13.05.2024 №717 (вх. від 14.05.2024 № 4215/СХ/1-24) відповідач повідомив, що відповідно до пункту 74 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 Міжрегіональним управлінням на електронну адресу направлено припис роботодавцю директору ВП Шахта «Гірська» ДП «Первомайськвугілля» для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15 Порядку. До теперішнього часу документи про умови праці ОСОБА_2 за встановленою формою до Міжрегіонального управління не надходили, у зв`язку з чим Міжрегіональне управління на теперішній час не має можливості складення санітарно-гігієнічної характеристики (інформаційної довідки) умов праці стосовно ОСОБА_4 .

Вирішуючи справу у межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 337 (далі Порядок № 337), визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Вимоги цього Порядку поширюються на всіх юридичних і фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку.

У разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (далі - санітарно-гігієнічна характеристика), що є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв`язок хронічного професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі - виробничі фактори) (пункт 70 Порядку № 337).

Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров`я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням лікаря-профпатолога із залученням (у разі потреби) голови та членів комісії закладу охорони здоров`я, який проводить періодичні медичні огляди (пункт 71 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 72 Порядку № 337 запит щодо складення санітарно-гігієнічної характеристики заклад охорони здоров`я згідно з додатком 13 протягом трьох робочих днів після виявлення у працівника підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) надає керівнику територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий.

Копії запиту надсилаються:

територіальному органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює (працював) хворий;

роботодавцю.

Пунктом 74 Порядку № 337 встановлено, що для складення санітарно-гігієнічної характеристики керівник територіального органу Держпраці надсилає припис роботодавцю для надання необхідних документів за встановленою формою згідно з додатком 15.

Строк надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання зазначеного припису.

У разі потреби зазначений строк може бути продовжено за згодою керівника територіального органу Держпраці з метою проведення роботодавцем додаткових лабораторних, інструментальних, хронометражних та інших вимірювань (досліджень) умов праці, необхідних для складення санітарно-гігієнічної характеристики.

Завірені в установленому порядку та узгоджені з територіальним органом Пенсійного фонду України матеріали подаються до територіального органу Держпраці разом із супровідним листом.

Згідно із пунктом 78 Порядку № 337 протягом п`яти робочих днів з дня проведення обстеження об`єкта складається відповідний акт згідно з додатком 18 у трьох примірниках, що зберігаються:

у територіальному органі Держпраці;

на підприємстві (в установі, організації), де працює (працював) хворий;

у територіальному органі Пенсійного фонду України.

Акт в усіх зазначених організаціях зберігається протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово та додає до акта як його невід`ємну частину.

З актом ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалося, або уповноважену ним особу, що засвідчується їх підписами. У разі відмови їх від підпису акт підписується свідками. Працівник або його уповноважена особа мають право обґрунтувати свою відмову.

Згідно із пунктом 79 Порядку № 337 територіальний орган Держпраці протягом п`яти робочих днів після складення та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 16.

Строк складення санітарно-гігієнічної характеристики не повинен перевищувати 45 днів з моменту отримання відповідного запиту. Вимоги до інформації, яка зазначається в санітарно-гігієнічній характеристиці шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, визначені у додатку 12.

Санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці та затверджується керівником територіального органу Держпраці. Особи, які підписали акт обстеження умов праці, а також ті, що склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність зазначеної у них інформації щодо умов праці та трудового процесу згідно з вимогами законодавства (пункт 80 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 81 Порядку № 337 на непрацюючих пенсіонерів або осіб, які не працюють, лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці складається інформаційна довідка про умови праці працівника у разі підозри в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - інформаційна довідка) згідно з додатком 14 на підставі даних про умови праці на їх робочих місцях у разі збереження цих робочих місць на підприємстві (в установі, організації), де вони раніше працювали, а у разі їх відсутності - отриманих на підставі наукових досліджень (розробок), характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах. У разі проведення обстеження підприємства (установи, організації) для складення інформаційної довідки - зазначене обстеження проводиться за участю представника територіального органу Пенсійного фонду України, профспілки, працівника або уповноваженої особи від працівника.

У разі коли працівник працював на кількох підприємствах (в установах, організаціях), санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за останнім підприємством (установою, організацією), де працював працівник, з додаванням у разі потреби інформаційних довідок від інших територіальних органів Держпраці, які здійснювали державний нагляд (контроль) за підприємствами (установами, організаціями), де він працював раніше (пункт 82 Порядку № 337).

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати хронічне професійне захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов`язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на (останньому) підприємстві (в установі, організації). У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), де були умови для розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) (пункт 83 Порядку № 337).

Згідно із пунктом 84 Порядку № 337 у разі виникнення підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння) після припинення контакту працівника із шкідливими виробничими факторами (пізній силікоз, деякі онкологічні захворювання тощо), а також у разі неможливості отримання даних про його умови праці (ліквідація підприємства (установи, організації), цеху, дільниці, робочого місця або в разі тривалої зупинки виробничого процесу, відсутності даних в архівах підприємства (установи, організації) та територіального органу Держпраці, робота за кордоном тощо) інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Відповідно до пункту 85 Порядку № 337 санітарно-гігієнічна характеристика складається територіальним органом Держпраці у чотирьох примірниках та надсилається:

закладу охорони здоров`я, який надіслав запит щодо її отримання;

робочому органу Фонду;

підприємству (установі, організації), де працює (працював) працівник.

Санітарно-гігієнічна характеристика зберігається протягом строку, визначеного типовими та галузевими переліками видів документів, затверджених відповідно до законодавства.

Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п`яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці (пункт 86 Порядку № 337).

Облік санітарно-гігієнічних характеристик та інформаційних довідок ведеться територіальними органами Держпраці в журналі за формою згідно з додатком 17 (пункт 87 Порядку № 337).

Відповідно до пункту 88 Порядку № 337 у разі незгоди із санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її в судовому порядку.

З трудової книжки НОМЕР_2 убачається, що позивач з 25.02.2012 і дотепер працює у Відокремленому підрозділі «Шахта «Гірська» Державного підприємства Первомайськвугілля за професією: машиніст бурових установок.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Відокремленого підрозділу «Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля» (код ЄДРПОУ 26402894) є: 93292, Луганська область, Попаснянський район, місто Гірське, вулиця Івана Данькова, будинок, 21.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України), Гірська міська територіальна громада Сєвєродонецького району Луганської області перебуває в тимчасовій окупації.

З аналізу пункту 84 Порядку № 337 слідує висновок, що у разі неможливості отримання даних про умови праці працівника, при цьому перелік таких випадків вказаною нормою необмежений, інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Тобто, враховуючи, що у зв`язку з неможливістю отримання даних про умови праці позивача від підприємства, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, відповідач повинен скласти інформаційну довідку про умови праці, керуючись вимогами пункту 84 Порядку № 337 - на підставі даних трудової книжки та гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах.

Доказів того, що відповідачем вжито заходів з метою отримання даних щодо умов праці на аналогічних робочих місцях, або типових санітарно-гігієнічних характеристик умов праці за результатами наукових досліджень в аналогічних професійних групах та архівних даних, відповідачем суду не надано.

Суд також звертає увагу на наявність у відповідача широкого кола встановлених чинним законодавством повноважень задля виконання покладених на нього завдань, в тому числі з метою одержання усіх необхідних документів та інформації, необхідних для складення інформаційної довідки відповідно до вимог пункту 84 Порядку № 337 .

Так, пунктом 1 Положення про Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці визначено, що воно є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Повноваження Міжрегіонального управління поширюються на територію Донецької та Луганської областей.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення основними завданням Міжрегіонального управління окрім іншого є реалізація державної політики у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 4 Положення визначено, що Міжрегіональне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема:

- здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці (п.п. 7),

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (управління у Донецькій та Луганській областях, відділення в районах і містах обласного значення) законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (п.п. 11),

- здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків (п.п. 12);

- здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров`ю працівників; виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; дотриманням вимог санітарних норм та правил; своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров`я працівників, наявністю обов`язкових медичних оглядів працівників (п.п. 14);

- забезпечує складення санітарно гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці (п.п. 26);

- проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов`язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь, моніторинг стану умов праці та здоров`я працівників як складову державного соціально гігієнічного моніторингу (п.п. 27).

Пунктом 6 Положення передбачено, що Міжрегіональне управління для виконання покладених на нього завдань має право, зокрема: залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Міжрегіонального управління (п.п. 1); отримувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань (п.п. 2), користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, органів місцевого самоврядування, державною системою урядового зв`язку, іншими технічними засобами (п.п. 3).

Згідно із пунктом 7 Положення Міжрегіональне управління під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території з питань, віднесених до його компетенції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на відповідача, як на орган, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), на якому працював позивач, Порядком № 337 покладено обов`язок виконати вимоги цього Порядку, зокрема, у межах спірних правовідносин скласти у відповідності до пункту 84 Порядку №337 інформаційну довідку про умови праці на позивача при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професією: машиніст бурових установок.

На думку суду, відповідач не вжив усіх належних заходів з метою складення інформаційної довідки про умови праці на позивача, обмежившись надісланням припису роботодавцю для надання необхідних документів від підприємства, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України, та не отримавши запитувану інформацію і документи, не здійснив заходів з метою отримання необхідної інформації для складання довідки відповідно до пункту 84 Порядку № 337, чим допустив протиправну бездіяльність.

Також суд зауважує, що Порядок № 337 взагалі не містить підстав для відмови у виданні довідки про умови праці.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про задоволення позову.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 03.06.2024 відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за подання до суду позовної заяви до ухвалення судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тобто, витрати зі сплати судового збору належать до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.

09.06.2024 від представника позивача адвоката Галкіна В.Л. надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на сплату правничої допомоги у сумі 12000,00 грн.

Відповідачем подано заперечення щодо неспівмірності цих витрат.

В обгрунтування заперечень відповідач зазначив, що надані предстаником позивача документи не підтверджують факту надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом саме цієї справи, а лише вказують на те, що між позивачем та адвокатом Галкіним Вячеславом існують договірні відносини щодо надання йому юридичних послуг. У тексті договору та квитанції відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме у справі № 360/561/24.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 № 227/2301/21. У постанові зазначено, зокрема, що у тексті договору та квитанції відсутні будь-які посилання на те, що правнича допомога надавалась адвокатом саме у справі № 227/2301/21. Інших доказів, які б свідчили про пов`язаність договору, а відповідно й сплаченого позивачем гонорару із цією справою, суду не надано. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на правову допомогу в цій справі.

Також відповідач вважає, що понесені позивачем витрати в загальній сумі 12000 грн є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Відповідач зазначає, що такі послуги як надання юридичних консультацій стосовного ненадання органом Держпарці санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння), нормативно-правовий аналіз відповіді на адвокатський запит стосовно обґрунтувань ненадання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння), надання юридичної консультації стосовно правомірності таких дії органу Держпраці, складання та направлення адвокатських запитів до Міжрегіонального управління, нормативно-правовий аналіз відповіді на адвокатський запит стосовно обґрунтувань ненадання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) - не є окремими видами правової допомоги, а є складовою процесу написання адміністративного позову.

Окрім цього, відповідно договору № 65 від 13.04.2024 предметом договору є надання правничої допомоги, яка складається лише з підготовки документів, у тому числі процесуальних та представництва інтересів клієнта в окружному адміністративному суді, апеляційному адміністративному суді, а також в органах Державної виконавчої служби. Надання юридичних консультацій та нормативно-правового аналізу відповіді на адвокатський запит не є предметом договору.

На підставі викладеного, відповідач у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу просить відмовити.

Стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом частин другої - п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Положення частин першої та другої статті 134 КАСУкраїникореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R(81)7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) передбачено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону № 5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом часу.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійнуправничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.

За позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.

Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі №909/371/18, від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20 та у постановах від 5 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 1 серпня 2019 року у справі № 915/237/18.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

З наявних в матеріалах справи доказів убачається, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Галкіним В.Л. надано суду: договір про надання правничої допомоги від 13.04.2024 № 65, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.06.2023 № 1/65, рахунок від 13.04.2024 № 000116.

Згідно із пунктом 2.1 договору від 13.04.2024 № 65за надання правничої допомоги за цим договором Сторони встановили фіксовану оплату у розмірі 12000 гривень.

Пунктом 2.2. договору від 13.04.2024 № 65 передбачено, що гонорар сплачується наступним чином:

2.2.1. Перша частина у сумі 6000 гривень (гарантований авансовий платіж) сплачується у момент підписання цього договору;

2.2.2. Друга частина у сумі 6000 гривень сплачується не пізніше двох банківських днів з дня набуття чинності судового рішення у справі щодо визнання протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо не складення інформаційної довідки про умови праці при підозрі у нього хронічного професійного захворювання у випадку, якщо позов задоволено повністю або частково або не пізніше двох банківських днів з моменту фактичного отримання вказаної довідки, якщо спір вирішено у досудовому порядку.

2.2.3. Якщо у позові буде відмовлено повністю, друга частина гонорару Клієнтом не сплачується.

Також умовами договору передбачено, що Клієнт оплачує правничу допомогу на підставі виставленого Рахунку (рахунків) (п.2.3); розмір гонорару не включає фактичні витрати, пов`язані з виконанням доручень Клієнта (відрядження, добові тощо), якщо інше не передбачено домовленістю Сторін (п.2.4).

Згідно з актом прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 09.06.2023 № 1/65 адвокатом надано такі послуги: 13.04.2024 - надання юридичної консультації, вартість - фіксована, кількість витраченого часу - 0,75 годин; 21.04.2021 нормативно- правовий аналіз відповіді на адвокатський запит та надання юридичної консультації стосовно правомірності дій органу Держпраці, вартість - фіксована, кількість витраченого часу 0,5 години; 13.04.2024 складення та направлення адвокатського запиту до територіального органу Держпраці, вартість фіксована, кількість витраченого часу 0,5 години; 13.05.2024 - складення та направлення адвокатського запиту до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, вартість фіксована, кількість витраченого часу 0,5 години; 17.05.2024 - нормативно- правовий аналіз відповіді на адвокатський запит та надання юридичної консультації стосовно правомірності дій органу Держпраці, вартість - фіксована, кількість витраченого часу 0,5 години; 25.05.2024 -складення позовної заяви та скерування її до суду, вартість - фіксована, кількість витрачено часу - 4 години; 09.06.2024 складення та подання до суду заяви щодо стягнення витрат на правову допомогу, вартість - фіксована, кількість витрачено часу 0,25 години, усього: вартість - фіксована, кількість витраченого часу 7 годин.

На підставі укладеного договору від 13.04.2024 № 65про надання правничої допомоги адвокатом виставлено рахунок від 13.04.2024 № 000116, згідно якого вартість наданих робіт (послуг) становить 6000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 227/2301/21щодо розподілу судових витрат дійшла наступних висновків: «12.33. У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.».

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Суд зазначає, що докази, які надані позивачем в підтвердження понесення витрат на правову допомогу свідчать про пов`язаність договору про надання правничої допомоги саме у справі № 360/561/24, а відповідно й сплаченого позивачем гонорару із цією справою.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 320/3271/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16 вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 134 КАС Україниу разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, законодавець визначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Також суд враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо».

Суд звертає увагу на те, що надані адвокатом послуги, пов`язані із наданням юридичної консультації, нормативно-правового аналізу відповіді на адвокатський запит та надання юридичної консультації стосовно правомірності дій органу Держпраці, складення та направлення адвокатського запиту до територіального органу Держпраці, нормативно- правового аналізу відповіді на адвокатський запит та надання юридичної консультації стосовно правомірності дій органу Держпраці, повторною консультацією клієнта, узгодження правової позиції, вивчення нормативної бази охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю такої роботи.

Тобто, більшість послуг, що надавалися на виконання умов згаданого договору, були пов`язані із підготовкою до складання позовної заяви, а тому деталізація (поділ на окремі частини) таких не свідчить про надання послуг у більшому обсязі.

Тому в цій частині суд вважає обгрунтованими доводи відповідача.

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, а також те, що представник позивача неодноразово звертався до Луганського окружного адміністративного суду з подібними позовними заявами в інтересах інших фізичних осіб, тому суд дійшов висновку, що витрачений адвокатом час, який витрачений на підготовку та складання позовної заяви є завищеним.

На підставі викладеного, суд зменшує витрати на оплату правничої допомоги адвоката та присуджує до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 5, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 39801404, місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, буд. 82) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_2 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професією: машиніст бурових установок з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля».

Зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за № 337, скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_2 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професією: машиніст бурових установок з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі Шахта «Гірська» Державного підприємства «Первомайськвугілля».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Суддя О.В. Захарова