Рішення

від 22.07.2024 по справі 380/20629/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/20629/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/20629/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з виконанням завдань в угрупуванні сил і засобів лоті стичного забезпечення Збройних Сил України за березень, квітень та травень 2023 року;

- 3обов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в порядку та розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з виконання бойових завдань в угрупуванні сил і засобів забезпечення Збройних Сил України за березень, квітень та травень 2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у періоди з 17.03.2023 р. по 31.01.2023 р., з 01.04.2023 р. по 30.04.2023 р., з 01.05.2023 р. по 30.05.2023 р. виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в угрупуванні сил і засобів логістичного забезпечення з метою взаємодії з питань забезпечення пально-мастильними матеріалами в інтересах оперативно - стратегічних угруповань. У своїй відповіді від 16.08.2023 на поданий адвокатський запит від 31.07.2023 військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на п.4 Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 «Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», вказала, що додаткову винагороду ОСОБА_1 за березень, квітень та травень 2023 року не сплачено через неналежне оформлення документів. Після надходження до Військової частини НОМЕР_1 належним чином оформлених довідок за березень, квітень та травень 2023 року, виплата додаткової винагороди буде здійснена у порядку, визначеному чинним законодавством. Позивач вважає, що така невиплата додаткової винагороди ОСОБА_1 була здійснена відповідачами у порушення вказаних вимог Постанови КМУ від 28.02.2022 року № 168.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зокрема, зауважує, що Довідка № 353 від 30.05.2023 р., надана військовою частиною НОМЕР_2 до військової частини НОМЕР_1 за березень, квітень та травень 2023 про участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, а також виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі управління (штабу) угрупування військ (сил) не відповідає формі, зазначеній у дорученні Міністра оборони України № 5718/з від 06.03.2023, а саме у ній не зазначено наступні підтверджуючі документи:

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно - підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

- перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Виходячи з викладеного, без довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, а також виконання бойових (спеціальних) завдань у складі управління (штабу) угрупування військ (сил), оформленої відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 р. № 44 «Про внесення змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» та додатку № 1 до доручення Міністра оборони України № 5718/з від 06.03.2023 р., військова частина НОМЕР_1 не має підстав для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн за березень, квітень та травень 2023 року.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді у даній справі відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , - про що свідчать відомості в його військовому квитку, доданому до позовної заяви.

Згідно Витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №81 від 16.03.2023 Вважати такими, що вибули у відрядження: у військову частину НОМЕР_2 АДРЕСА_1 з метою взаємодії з питань логістичного забезпечення: майора ОСОБА_1 , начальника відділу зберігання технічних засобів служби пального складу пального та мастильних матеріалів. З вечері 16 березня 2023 року зняти його з продовольчого забезпечення по нормі №1 загальновійськового пайку. Видати на дорогу ПНСП.

У довідці від 30.05.2023 №353 ввиданій військовослужбовцю, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а саме у тому, що у вказані періоди ОСОБА_1 у періоди з 17.03.2023 р. по 31.01.2023 р., з 01.04.2023 р. по 30.04.2023 р., з 01.05.2023 р. по 30.05.2023 р. виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в угрупуванні сил і засобів логістичного забезпечення з метою взаємодії з питань забезпечення пально-мастильними матеріалами в інтересах оперативно - стратегічних угруповань.

Підстава: бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 15.02.2023 №11461, бойове розпорядження Командувача угрупування сил і засобів логістичного забезпечення Збройних Сил України №370/ПУ/1243 дск від 15.03.2023, бойове розпорядження Командувача угрупування сил і засобів логістичного забезпечення Збройних Сил України №370/ПУ/3249 дск від 19.05.2023, рапорт вих. №687/928 від 29.05.2023.

Зазначеним військовослужбовцем порушень, передбачених пунктом 14 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, протягом зазначеного вище періоду допущено не було.

У своїй відповіді від 16.08.2023 р. на поданий адвокатський запит від 31.07.2023 р. Військова частина НОМЕР_1 , вказала що довідки, надані до Військової частини НОМЕР_1 за березень, квітень та травень 2023 р. про участь військовослужбовця ОСОБА_1 у бойових діях або заходах, а також виконанні бойових (спеціальних) завдань у складі управління (штабу) угрупування військ (сил) не відповідають формі, зазначеній у дорученні Міністра оборони України № 5718/з від 06.03.2023 р., а саме у них не зазначено наступні підтверджуючі документи:

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно-підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань;

- перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.

Виходячи з викладеного, без довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, а також виконання бойових (спеціальних) завдань у складі управління (штабу) угрупування військ (сил), оформлених відповідно до додатку №1 до доручення Міністра оборони України №5718/з від 06.03.2023 р., військова частина НОМЕР_1 не має права виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 30000.00 грн за березень, квітень та травень 2023 року.

Додаткова винагорода за червень 2023 року у розмірі 50000,00 грн майору ОСОБА_1 військовою частиною НОМЕР_1 виплачена.

Після надходження до військової частини НОМЕР_1 належним чином оформлених довідок за березень, квітень та травень 2023 року, виплата додаткової винагороди буде здійснена в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 , звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова) із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів № 217 від 07.03.2022 року, № 350 від 22.03.2022 року, № 400 від 01.04.2022 року, № 754 від 01.07.2022 року, № 793 від 07.07.2022 року, № 1066 від 27.09.2022 року, № 1146 від 08.10.2022 року, № 43 від 20.01.2023 року, якою було первісно запроваджено виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. та до 100000,00 грн.

Пунктом 1 вказаної постанови (в первинній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», доповнивши абзац перший після слів та поліцейським словами, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка.

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №350 від 22.03.2022 вона набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №754 від 01.07.2022 внесено зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в абзаці першому слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми є Підтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова щомісячно доповнено словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.

У відповідності до Постанови КМУ №793 від 07.07.2022 внесені наступні зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»:

«У пункті 1:

1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Згідно з пунктом 2 Постанови КМУ №793 від 07.07.2022 вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Абзацами 1, 4 та 5 пункту 1 вказаної Постанови (у редакції, чинній з 18.10.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацами 1, 4 та 5 пункту 1 вказаної Постанови (у редакції, чинній з 21.01.2023) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. №671 (далі - Положення), Міністерство оборони України (далі - Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується координується Кабінетом Міністрів України.

Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.

Рішенням, донесеним телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 (далі Телеграма №248/1298) (застосовувалась до 01.06.2022) та Окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29 (далі Доручення №912/з/29) (застосовується з 01.06.2022, а Телеграма №248/1298 втратила чинність) було встановлено порядок нарахування та виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, додаткової грошової винагороди в розмірі 30 000 та 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Телеграма Міністра Оборони України №248/1298 від 25.03.2022 підлягала обов`язковому виконанню з 24.02.2022 всіма підрозділами МО України та ЗСУ й розповсюджувало свою дію на всіх військовослужбовців ЗСУ.

У подальшому, телеграму №248/1298 від 25.03.2022 було змінено і про такі зміни доведено до відома телеграмою №248/1529 від 18.04.2022. Суть змін полягала у тому, що в підставах видання довідки про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах належало обов`язково зазначати такі документи, як: бойовий наказ (бойове розпорядження) або журнал бойових дій та рапорт (донесення) командира підрозділу про участь в бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до п. 2 Телеграми №248/1298, на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах:

100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах);

30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно п. 3 Телеграми райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача ЗСУ, а склад діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави-відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача ЗСУ або начальника Генерального штабу ЗСУ.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження), журнал бойових дій (вахтовий, журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Пунктом 4 цієї ж Телеграми встановлено, що командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми.

За п. 5 Телеграми, виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі- військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командиром (начальником) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов`язково зазначити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).

Пунктом 6 визначено, що накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

В подальшому, порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022 року (далі Окреме доручення), яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022.

За приписами п.3 Окремого доручення передбачено, що райони ведення бойових дій визначати відповідними рішенням (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувачі Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави відповідними рішеннями (наказами, директивами. розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Генеральному штабу Збройних Сил України довести до військ затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України перелік органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців за формою, наведеною в додатку № 4 до цього доручення.

Пунктом 4 Окремого доручення визначено, що керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних групи, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

У підставах про видання таких довідок (додаток № 1 додаток № 2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Надати право керівникам органів військового управління, угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджено Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24 лютого 2022 року.

Також, згідно до п.5 наведеного Окремого доручення встановлено, що виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. або 30000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів п. 6 Окремого доручення.

В подальшому, Наказом №44 від 25.01.2023 доповнено Порядок №260 новим розділом - XXXIV Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану, в якому передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000 грн. виплачується тим військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), та виконують бойові (спеціальні) завдання (в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).

Пунктом 4 та 6 цього розділу встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Вказаний нормативно-правовий акт набрав законної сили 31.01.2023 з моменту офіційного оприлюднення після реєстрації в Міністерстві юстиції України та застосовується з 01 лютого 2023 року, про що безпосередньо зазначено в п.3 Наказу №44 від 25.01.2023.

Суд зазначає, що не приймає до уваги посилання відповідача на невідповідність наданої позивачем довідки від 30.05.2023 року №353 вимогам наказу МОУ №5718/з від 06.03.2023 (такий наказ, копії якого до суду не надано та який відсутній у відкритому доступі), оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що жоден з учасників справи не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а отже, і його право на виплату спірної додаткової винагороди за періоди березень, квітень та травень 2023 року. Водночас таке право позивача не може порушуватися (залишатися нереалізованим) через формальні недоліки, які не залежать від його волі, зокрема через те, що, як зазначає відповідач, йому було надано довідку від 30.05.2023 року №353 яке не відповідає вимогам наказу МОУ №5718/з від 06.03.2023, що й стало перешкодою для виплати позивачу спірної додаткової винагороди.

Суд вважає, що у цій ситуації позивач не може нести тягар негативних наслідків від неправомірної бездіяльності суб`єктів владних повноважень і що недотримання керівниками пунктів управління, управлінь (штабів) угрупувань, військ (сил) до яких відряджені військовослужбовці вимог законодавства в частині складення усіх необхідних документа та обміну інформацією щодо участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не може бути підставою для відмови у виплаті спірної доплати.

Наведене додатково свідчить про те, що відповідна довідка доводить участь позивача у відповідних діях та забезпеченні відповідних заходів у вказаній у довідці період.

При вирішенні справи суд також застосовує правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23.

У вказаній справі Верховний Суд зазначив, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Відтак Верховний Суд дійшов висновку, що довідки є належними доказами підтвердження наявності права у позивача на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі.

Порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що введення документів, передбачених законодавством, які б підтверджували участь відряджених військовослужбовців у бойових діях або у здійсненні заходів, належить до виключної компетенції військових частин за місцем несення служби та перебування у відрядженні, а тому відсутність таких документів за умови наявності інших належних, достовірних, допустимих та неспростованих доказів, які доводять факт безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або здійсненні заходів, не може позбавляти права військовослужбовців на отримання додаткової винагороди. Тягар за неналежне ведення документації має нести військова частина, а не військовослужбовець.

Суд враховує, що під час розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо визнання вищевказаної довідки недійсною або її відкликання.

Отже, наведене свідчить про наявність законодавчо передбачених підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії), а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,

В И Р ІШ И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в угрупуванні сил і засобів логістичного забезпечення з метою взаємодії з питань забезпечення пально-мастильними матеріалами в інтересах оперативно - стратегічних угруповань за березень, квітень та травень 2023 року.

3обов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в порядку та розмірі передбаченому Постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у зв`язку з виконанням бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) в угрупуванні сил і засобів логістичного забезпечення з метою взаємодії з питань забезпечення пально-мастильними матеріалами в інтересах оперативно - стратегічних угруповань за березень, квітень та травень 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 22.07.2024 року.

Суддя Гавдик З.В.