Рішення

від 22.07.2024 по справі 520/14388/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

22.07.2024р. справа №520/14388/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом

Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ВІС ГРУП ПЛЮС" простягнення податкового боргу,

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, позивач, контролюючий орган, адміністративний орган, Управління), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення до бюджету України коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ВІС ГРУП ПЛЮС», податковий номер: 39579852, з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 8.188.694,58 гривень в рахунок погашення податкового боргу.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати податкових повідомлень-рішень. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Вжиті контролюючим органом заходи, зокрема, направлення податкової вимоги, не призвели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач про розгляд даної справи був сповіщений у розумінні ч. 11 ст. 126 КАС України належним чином. Так, направлене судом на адресу підприємства поштове відправлення з копією ухвали повернулося до суду без вручення через закінчення терміну зберігання.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

До заявленої владним суб`єктом вимоги про стягнення коштів структурно входять такі платежі: 1) з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2018 № 00005091403 на суму 4.258.984,32 грн (2.454.165,00 грн - основний платіж, 613.541,25 грн - штрафних санкцій, 1.191.278,07 грн - пеня; 2) з податку на прибуток підприємств за податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2018р. №00005081403 на суму 3.929.710,26 грн: 2.352.351,00 грн основний платіж, 576.855,75 грн штрафні санкції, 1.000.503,51 грн пеня.

Податковою адресою відповідача є вул. Клочківська, буд. 276 у м. Харкові.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були надіслані саме за вказаною податковою адресою підприємства і отримані представником відповідача 25.01.2019р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем до суду у рамках адміністративної справи №520/3336/19 та рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021р., залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022р., у задоволенні адміністративного позову ТОВ «КОМПАНІЯ ВІС ГРУП ПЛЮС» було відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 12.04.2023р. у справі №520/3336/19 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.12.2021р. та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2022р. залишені без змін.

29.06.2023 року ГУ ДПС у Харківській області була складена податкова вимога №0005582-1312-2040, котра була надіслана на належну податкову адресу платника і вважається одержаним платником за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Стверджуючи про наявність підстав для виконання податкового обов`язку боржника у примусовому порядку, контролюючий орган ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

З огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов`язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб`єкта владних повноважень з огляду на приписи ч. 2 ст. 73 КАС України входять обставини: 1) реального існування зобов`язаної особи як суб`єкта права, 2) виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 3) доведення до відома зобов`язаної особи факту виникнення публічного обов`язку по здійсненню платежу, 4) виконання публічного обов`язку в добровільному порядку, 5) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов`язку в примусовому порядку, 6) існування заборгованості з виконання публічного обов`язку, 7) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.

Стосовно заявленої суб`єктом владних повноважень вимоги про стягнення коштів суд зазначає, що визначені рішеннями контролюючого органу зобов`язання підлягають сплаті за строком згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: у 10 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення, а у випадку оскарження - у 10 календарних днів за днем узгодження, яким є або день закінчення процедури адміністративного оскарження (п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України), або день набрання законної сили судовим рішенням у справі про скасування рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згадані строки у спірних правовідносинах збігли після набрання законної сили судовим рішенням у справі №520/3336/19 - 10.11.2022р., доказів виконання особою податкового обов`язку у добровільному порядку матеріали справи не містять, доказів припинення податкового обов`язку з інших підстав судом не виявлено.

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах скінчився перебіг визначених законом строків виконання податкового обов`язку, але фактичних даних, котрі б засвідчували припинення податкового обов`язку внаслідок самостійного і добровільного перерахування платником податків коштів до бюджету, а також з інших підстав відповідно до положень ст.ст. 37, 38, 101, 102 Податкового кодексу України матеріали справи не містять.

У зв`язку із цим, за правилами п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 та п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України за податковими деклараціями виник податковий борг.

29.06.2023 року ГУ ДПС у Харківській області була складена податкова вимога №0005582-1312-2040, котра була надіслана на належну податкову адресу платника і вважається одержаним платником за правилами абз.6 п.42.4 ст.42, абз.3 п.58.3 ст.58 та абз.1 п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України.

Згідно з листом контролюючого органу №416366 податковий борг відповідача з моменту направлення податкової вимоги існував постійно і безперервно.

Спору з приводу застосування п. 87.9 ст.87 Податкового кодексу України між учасниками справи не існує.

Запроваджений ст. 102 Податкового кодексу України присікальний строк давності у спірних правовідносинах не сплинув.

Передбачена ст. 95 Податкового кодексу України черговість реалізації управлінської функції контролю за своєчасністю розрахунків Головним управлінням дотримана.

Обставини існування невиконаного податкового обов`язку платника стосовно заявленої до стягнення суми у 8.188.694,58 грн підтверджені наявною у справі роздруківкою картки особового рахунку платника податків, котра за правилами ст.ст. 73-76 КАС України є належним, допустимим, достатнім та достовірним доказом невиконаного податкового обов`язку з боку відповідача.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов`язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь державного бюджету України або доказів виконання такого обов`язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно не виявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою в частині стягнення 8.188.694,58 грн. прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити, стягнувши борг у вказаній сумі.

Суд також зважає, що за приписами Закону України від 30.06.2021р. №1591-ІХ "Про платіжні послуги" і Податкового кодексу України кошти в Україні існують в готівковій і безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до управлінської компетенції контролюючого органу і підлягає вирішенню у ході виконання останнім відповідного судового акту.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ВІС ГРУП ПЛЮС" (код 39579852; місцезнаходження - вул. Клочківська, 276, м. Харків, 61051) на користь державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 8.188.694,58 грн (вісім мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 58 коп.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко