Рішення

від 22.07.2024 по справі 580/5725/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року справа № 580/5725/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю Маклаут Метал Інвевст про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (18002, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Маклаут Метал Інвевст (18021, м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, 7, кв. 70) в якому просить стягнути 46103,92грн адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023 році та 922 грн пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, та не сплачено самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову в наслідок виконання вимог щодо виділення робочих місць та працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році. Також зазначив, що середньооблікова чисельність найманих працівників в 2023 році становила 7 осіб, а розбіжність в чисельності спричинена помилкою в поданому звіті за 1 квартал 2023 року в наслідок чого подано коригувальний звіт за 1 квартал 2023 року.

В судовому засіданні заперечення щодо задоволення позову підтримав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Маклаут Метал Інвевст (код ЄДРПОУ 44501348) зареєстроване як юридична особа.

Листом від 15.03.2024 №362/01-28 позивач повідомив відповідача про невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та необхідність провести оплату розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідач 26.03.2024 повідомив позивача, що на підприємстві середньооблікова чисельність найманих працівників в 2023 році становила 7 осіб, а розбіжність в чисельності спричинена помилкою в поданому звіті за 1 квартал 2023 року в наслідок чого подано коригувальний звіт за 1 квартал 2023 року.

Листом від 10.04.2024 позивач повідомив відповідача про невиконання ним нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та необхідність провести оплату розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки відповідач законодавством не відносить до повноважень Фонду опрацювання звітності, у тому числі уточнюючої.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 8 осіб, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, повинна складати 1 особу.

Таким чином, станом на 2023 рік 1 робоче місце, призначене для осіб з інвалідністю, залишилось не зайнятим.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем нараховано відповідачу адміністративно - господарські санкції у розмірі 46103,92грн, виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

Черкаською філією Черкаського обласного центру зайнятості листом від 01.04.2024 №18.03-02/414 повідомило позивача на його запит, що протягом 2023 року від відповідача звітність форми 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) з відміткою про необхідність працевлаштування осіб з інвалідністю не надходила.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця особами з інвалідністю у 2023 році та пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, передбачає, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року №875-XII Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні (далі Закон №875-ХІІ).

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ч.ч. 1-3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

У відповідності до статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Тобто, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, наявність протипоказань за станом здоров`я особи для роботи на відповідній посаді.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.04.2020 у справі № 824/643/18-а та від 21.05.2020 у справі №520/3919/19.

Як вбачається з матеріалів відзиву і наданих звітів в ТОВ Маклаут Метал Інвевст у 2023 році працевлаштовано зокрема за сумісництвом:

-1 квартал 2023 року (1 місяць) - 5 осіб (в т.ч. 2 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за сумісництвом);

-1 квартал 2023 року (2 місяць) - 5 осіб (в т.ч. 2 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за сумісництвом);

-1 квартал 2023 року (3 місяць) - 12осіб (вт.ч. 2 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за сумісництвом);

-2 квартал 2023 року (1 місяць) - 15 осіб (вт.ч. 3 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за сумісництвом);

- 2 квартал 2023 року (2 місяць) - 13 осіб (в т.ч. 3 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за сумісництвом);

- 2 квартал 2023 року (3 місяць) 10 осіб (в т.ч. 3 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за сумісництвом);

- 3 квартал 2023 року(1 місяць) 10 осіб (в т.ч. 3 особи( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за сумісництвом);

- 3 квартал 2023 року(2 місяць) 10 осіб (в т.ч. 3особи( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за сумісництвом);

- 3 квартал 2023 року (3місяць) - 11осіб (вт.ч. 3 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за сумісництвом);

- 4 квартал 2023 року(1 місяць) - 9осіб (вт.ч. 3 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за сумісництвом);

- 4 квартал 2023 року(2 місяць) 10 осіб (в т.ч. 4особи( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за сумісництвом);

- 4 квартал 2023 року(3 місяць) 10 осіб(в т.ч. 4 особи ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за сумісництвом).

Питання, що пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 №286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» із змінами (далі - Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно п. 2.1 розділу 2 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (пп. 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції).

Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа (пп. 2.6.1 п. 2.6 розділу 2 Інструкції).

Отже, працівники які прийняті за сумісництвом не включаються, як до середньооблікової кількості штатних працівників, так і до облікової кількості штатних працівників.

Відповідно до п.3.2.1. Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29),включаючи вихідні, святкові та неробочі дні і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Тобто, на ТОВ Маклаут Метал Інвевст середньооблікової кількості штатних працівників за 1-4 квартали 2023 року становить 7 осіб, з урахуванням правил заокруглення.

Отже, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача за рік становить 7 осіб, то такий роботодавець не підпадає під норматив встановлений ст. 19 Закону № 875-ХІІ, а відповідно не зобов`язаний створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Доводи позивача про невжиття відповідачем заходів щодо працевлаштування таких осіб не обґрунтовані.

Таким чином, передбачена ч. 1 ст. 20 Закону міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої, п`ятої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справах №817/652/17, № 802/707/17-а.

Враховуючи надані до матеріалів адміністративної справи відомості, позивач не підпадає під дію ст. 19 Закону № 875-ХІІ, а тому розрахунок суми адміністративного - господарських санкцій є необгрунтований.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовної заяви та її задоволення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Петро ПАЛАМАР