Ухвала

від 17.07.2024 по справі 752/5287/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/5287/23 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/4446/2024 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

в режимі відеоконференції

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2024рокупро продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року, задоволено клопотання прокурора та продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою до 08 серпня 2024 року включно.

Захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, змінити ОСОБА_8 , запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід (цілодобовий домашній арешт або застосувати заставу).

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що обвинувачений є раніше не судимою особою і є таким, що не притягався до кримінальної відповідальності, вів соціально активний спосіб життя, займався спортом, громадський порядок не порушував, спиртними напоями та наркотичними речовинами не зловживає, під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю злочину та вході судового розгляду, допомагав і допомагає у встановленню істини у справі під час судового розгляду. Вважає, що зазначенні в клопотанні прокурора ризики є безпідставними та не доведеними, такими, які носять загальний характер та не підтверджувалися жодним доказом, оскільки докази у вигляді додатків та будь-які документи до клопотання не долучені.Твердження щодо можливості обвинуваченого ОСОБА_8 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чиномне підтвердженими будь-якими доказами, які б вказали на можливість обвинуваченому діяти таким чином, прямо всупереч своїй попередній позиції. ОСОБА_8 добровільно прибув до суду для розгляду клопотання, під час військового стану можливості виїхати за межі України не має, співпрацював зі слідством, беззаперечно визнає свою вину. Зазначає, що вплив на свідків чи потерпілих неможливий з боку обвинуваченого, оскільки їх показання вже зібрані та зафіксовані під час допиту у судовому засіданні. Доказів, які б підтверджували можливість вчинення ОСОБА_8 дій, зазначених в клопотанні прокурора, сторона обвинувачення не надала.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, думку прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування відправосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд першої інстанції посилався на доведеність продовження існування заявлених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування найсуворішого запобіжного заходу зумовлене тим, що ОСОБА_8 на даний момент обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, спрямованого на хуліганство, вчиненого групою осіб, із застосуванням вогнепальної зброї, що свідчить про високу суспільну небезпеку таких дій та в сукупності з обставинами кримінального провадження, існують ризики того, що обвинувачений, будучи не ізольованим від суспільства в межах запобіжного заходу, може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Колегія суддів зазначає, що судове провадження триває, у сторін кримінального провадження може виникнути необхідність у повторному допиті раніше допитаних свідків, що свідчить про існування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Слушними також є доводи клопотання прокурора про існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції об`єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, оскільки прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Зважаючи на наведене, підстав вважати, що менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим належну процесуальну поведінку, колегія суддів не вбачає.

Посилання захисника на те, що обвинувачений є не судимою особою, вів соціально активний спосіб життя, займався спортом, громадський порядок не порушував, спиртними напоями та наркотичними речовинами не зловживає, під час досудового розслідування активно сприяв розкриттю злочину та вході судового розгляду, допомагав і допомагає у встановленню істини у справі під час судового розгляду, самі по собі не можуть слугувати підтвердженням його належної процесуальної поведінки та відсутності ризиків, з якими закон пов`язує можливість застосування або продовження такого запобіжного заходу, як тримання під вартою. Рішення суду щодо невизначення розміру застави з огляду на положення п.1 ч.4 ст. 183 КПК України є обгрунтованим. Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність зазначених ризиків в клопотанні прокурора, колегія суддів вважає непереконливими.

Враховуючи, що будь-яких порушень КПК України при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10червня 2024 року про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4