Постанова

від 22.07.2024 по справі 320/26834/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/26834/23 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Костюк Л.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт ЮЕЙ" до Державної митної служби України та Енергетичної митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт ЮЕЙ" з позовом до Державної митної служби України та Енергетичної митниці, в якому просить суд скасувати рішення Відділу класифікації товарів на МТР Енергетичної митниці Державної митної служби України від 20.04.2023 № КТ-UA903000-0043-2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Агроіпорт ЮЕЙ», займається зовнішньоекономічною діяльністю, та імпортує товари на митну територію України.

20.04.2023 в ході процедури митного оформлення імпортованого вантажу (газ Ізобутан в металевих балончиках), за митною декларацією від 19.04.2023 № 23UА903020005494U4, відділом класифікації товарів та МТР Енергетичної Митниці Державної митної служби України було прийнято рішення про визначення коду товару № КТ-UA903000-0043-2023.

Зокрема, позивачем було імпортовано газ бутан в одноразових балончиках, який, згідно наданої постачальником документації, мав склад: ізо-бутан - 20%; н-бутан - 75%; пропан - 5%. Під час декларування товару, його було віднесено до категорії 2711139800.

Водночас, відділ класифікації товарів та МТР Енергетичної Митниці Державної митної служби України, згідно оскаржуваного рішення відніс вказаний товар до групи товарів за УКТ ЗЕД 2901100010.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроімпорт ЮЕЙ», як імпортер товару, з рішенням від 20.04.2023 № КТ-UА903000-0043-2023 про визначення коду товару не погоджується, вважає його необгрунтованим, таким що прийнято з порушенням норм права, створюючи перешкоди для їх реалізації та покладає на нього обов`язки, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з наведених технічних характеристик імпортованого товару вбачається відповідність товару, що декларувався, усім необхідним ознакам для класифікації його у товарній позиції 2711139700, тому оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог законодавства. В іншій частині позовні вимоги є передчасними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України (надалі - МК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 МК України, митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Приписами ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України, передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 67 Митного кодексу України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Відповідно до частини 1 статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД (частина друга статті 69 МК України).

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК України).

Відповідно до частини 7 статті 69 Митного кодексу України рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форми митного контролю передбачені статтею 336 МК України, відповідно до п. 7 якої митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів, зокрема шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК України органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно з п. 3 Розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України № 650, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.07.2012 за №1085/21397 (надалі - Порядок № 650), контроль правильності класифікації товарів це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пункту 20 розділу 3 Порядку № 650 ВМП відкликає прийняте ним Рішення або Рішення, прийняте ПМО чи митним постом, якщо воно: було прийняте на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної та/або неповної інформації, що суттєво вплинуло на характер цього Рішення; суперечить законодавству України з питань митної справи внаслідок змін у ньому; прийнято з порушенням вимог УКТЗЕД.

За потреби може виноситись нове Рішення відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 23 розділу 3 Порядку №650 у разі виявлення після митного оформлення товарів порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари за результатами проведення документальної перевірки з дотриманням вимог законодавства України з питань державної митної справи в порядку, визначеному статтями 345-354 Кодексу. Рішення у цьому випадку не виноситься, а в разі наявності прийнятого Рішення воно відкликається відповідно до положень, визначених пунктами 20-22 цього розділу, до завершення документальної перевірки.

Щодо визначення коду ввезеного позивачем товару колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У пункту 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого 21.05.2012 постановою Кабінету Міністрів України № 428 (надалі - Порядок № 428), зазначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Як зазначено у пункті 3 Порядку № 428, УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Згідно з правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД: 1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (…) (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

Як зазначено у правилі 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

З матеріалів справи вбачається, позивачем було в графі 31 «опис товару» було задекларовано: «Паливо зріджене в металевих ємностях (балончиках) циліндричної форми, одноразові, що вміщають газову суміш на основі бутану для газових пальників (кемпінгових кухонь, газових ламп, для опалення, для газового грилю). Газова суміш складається з бутан, ізобутану, пропану, в металевих балончиках по 220g/400ml, у кожному, призначені для побутового використання, склад: Ізобутан ISO-BUTANE, CAS №75-28-5 - 20%; бутан N-BUTANE, CAS № 106-97-8-75 %; пропан PROPANE, CAS №74-98-6 - 5%; загальний об`єм газу 27.216 тис літрів, приведених до температури 15 град. С. не містять озоноруйнуючих речовин та фторованих парникових газів, не військового призначення: Газовий балон з бутаном 220г (400мл), анг. Назва Butane gas cartridge 220g загальна кількість-68040 шт.; Торгівельна марка-Булат».

Позивач вважає, що правильним кодом класифікації товарів для ввезеного позивачем товару, є 2711 13 97 00, що і було вказано в графів 33 митної декларації. Окрім того, доцільність віднесення імпортованого коду товару підтверджується проведеними позивачем дослідженням та експертним висновком, зокрема: Копія Сертифікату аналізу № 11153 від 05.05.2023; копія Експертного висновку Київської торгово-промислової палати № К-412 від 02.05.2023.

Водночас, приймаючи рішення від 20.04.2023 № КТ-UА903000-0043-2023 про визначення коду товару 2901100010 відділ класифікації товарів та МТР Енергетичної Митниці Державної митної служби України не правильно встановив код товару за УКТ ЗЕД та порушив процедуру, встановлену чинним законодавством, для самостійної класифікації митним органом коду товару, зокрема, невірно (всупереч приписам Закону України «Про митний тариф України») визначив код класифікації товару, та не надіслав декларанту повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

Судом встановлено, що 21.11.2022 між TOB «Агроіпорт ЮЕЙ» та LINYI QUNCE INTERNATIONAL TRADE СО.,LTD, що знаходиться за адресою А807, BUILDING 1, GLOBAL INTERNATIONAL CENTER, LIUQING STREET, LANSHAN DISTRICT, LINYI, CHINA було укладено контракт № LQ21-11-2022 та додатку № 2 на постачання товару «Газовий балон з бутаном 220г в кількості 68040 од.».

У зв`язку з виконанням вказаного контракту та надходженням товару, 17.04.2023 представником позивача було подано до оформлення у відділ митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці, електронну митну декларацію, якій було присвоєно номер 23UA903020005314U0 від 17.04.2023.

Після проведення митного огляду, представнику позивача було надано картку відмови № UA903020/2023/000167 від 17.04.2023 з посиланнями на те, що митне оформлення не може бути здійснене (чи завершене) в зв`язку з помилками при заповненні: - графа 14 митної декларації.

Так, позивач визнає, що, дійсно було виявлено, що в наданих відправником LINYI QUNCE INTERNATIONAL TRADE СО.,LTD експортній декларації та сертифікаті про походження вказано невірне відсоткове співвідношення складових товару, про що було повідомлено відправника.

У відповідь LINYI QUNCE INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD надало лист від 19.04.2023 № 19-04-2023А, яким повідомив, що вказана помилка була допущена працівником LINYI QUNCE INTERNATIONAL TRADE СО,,LTD та помилково вказано склад «ізобутан -2%, бутан - 96%, пропан-2%» замість правильного «ізобутан -20%, бутан - 75%, пропан-5%» та надано коректний сертифікат про походження від 19.04.2023 № 23С700001381/00238.

19.04.2023 представником товариства подано до митного оформлення нову ЕМД № 23UA903020005494U4 з урахуваннями вказаного вище листа від 19.04.2023 № 19-04- 2023А та коректним сертифікатом про походження від 19.04.2023 № 23С700001381/00238.

З моменту подання декларації від 19.04.2023 № 23UA903020005494U4 жодного повідомлення про необхідність надання додаткових документів чи відомостей від органів Митниці не надходило, про що зазначається позивачем та не спростовано відповідачем.

Разом з тим, 20.04.2023 позивач отримав повідомлення про те, що Відділом класифікації товарів та МТР Енергетичної Митниці Державної митної служби України було прийнято рішення про визначення коду товару № KT-UA90300-0043-2023, яким визначено код товару 2901100010, проте без урахування коректного сертифікату про походження товару від 19.04.2023 № 23С700001381/00238 та листа постачальника від 19.04.2023 № 19-04-2023А без повідомлень про створення запиту та необхідності надати додаткові документи чи відомості що стосуються товару

З наведеного слідує, що митний орган, оцінюючи документи надані до ЕМД від 19.04.2023, прийняв рішення про зміну коду товару, на підставі описок, наданих до ЕМД від 17.04.2023, не беручи до уваги пояснення товариства та надані документи, та не зважаючи на фактичний склад поставленого товару.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 01.05.2023 ТОВ «Агроімпорт ЮЕЙ» звернулося з адміністративною скаргою до Державної митної служби України, в якій просило скасувати рішення.

Також, 01.05.2023 позивачем було подано заяву про відбір зразків імпортованого товару. Вказана заяву була задоволена, а 05.05.2023 було проведено дослідження складу товару та отримано сертифікат аналізу № 11153, згідно змісту якого, товар відповідає коду УКТЗЕД 27111397000. Окрім того, товариством було проведено експертизу та отримано Експертний висновок торгово-промислової палати № К-412 від 02.05.2023.

10.05.2023 позивачем було направлено заяву про долучення додаткових документів до адміністративної скарги, де позивач додав вказані висновки та наголосив на тому, що оскаржуване рішення про заміну коду товару не відповідає фактичному складу поставленого товару, проте Державною митною службою України було прийнято рішення № 15/15-04-01/13/2385 про розгляд скарги ТОВ «Агроімпорт ІОЕЙ», якою у задоволенні скарги відмовлено.

Водночас, суд наголошує на тому, що положення ч. 3 ст. 357 МК України не містять вказаних митним органом вимог, при цьому, дотримання приписів Митного кодексу України щодо митного забезпечення а також складення акту відбору зразків покладається саме на представників Держмитслужби а не імпортера, а тому, не може бути підставою для відмови у прийнятті вказаного сертифікату аналізу.

Окрім того, підлягає врахуванню й те, що позивачем було повторно проведено аналіз зразків імпортованого газу, та отримано сертифікат від 05.07.2023 № 11433.

Так, згідно поданої декларації та експортної документації, позивачем ввозиться паливо зріджене в металевих балончиках, з наступним складом: Ізобутан ISO-BUTANE. CAS №75-28-5 - 20%: бутан N-BUTANE, CAS №106-97-8 - 75 %: пропан PROPANE. CAS №74-98-6 - 5%.

Згідно приписів ч. 2 ст. 69 МК України митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).

Митні тарифи та УКТЗЕД встановлюються Законом України «Про митний тариф України № 2697-ІХ від 19.10.2022.

Згідно Додатку до Закону «Про митний тариф України», до групи № 27 віднесені палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки; бітумінозні речовини; воски мінеральні. Бутани віднесені до підгрупи 2711 13.

Наказом Державної митної служби України від 14.12.2022, № 543 затверджено «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності».

Згідно Пояснень до позиції 2711, розділу V, Групи 27, до цієї товарної позиції включаються сирі газоподібні вуглеводні, добуті у вигляді природних газів, або з нафти, або одержані хімічним шляхом. Метан і пропан, проте, включаються сюди навіть у тому випадку, коли вони знаходяться в чистому вигляді.

Зокрема, до них відносяться хакі тази, зріджені (скраплені) чи незріджені (нескраплені); IV. Бутан, що містить менш як 95 % н-бутану та менш як 95 % ізо-бутану.

При цьому, бутан, що містить не менш як 95 % н-бутану чи ізо-бутану, включається до товарної позиції 2901.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та логічними доводи сторони позивача про те, що належною класифікацією за УКТ ЗЕД ввезеного газу в балончиках зі складом ізо-бутан - 20%; н-бутан - 75 %; пропан - 5%, є віднесення його до категорії 2711 13 97 00.

Окрім того, в ході адміністративного оскарження рішення, позивачем було відібрано зразки для аналізу фактичного складу імпортованого в балончиках газу. Проведений 05.05.2023 та 05.07.2023 аналіз показав наступний вміст: ізо-бутан - 25.1%: бутан-58.3%, пропан 12.7%. інші сполуки - 3.9%.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було порушено приписи ч. 3 ст. 69 МК України.

Приймаючи оскаржуване рішення від 20.04.2023 про визначення коду товару 2901100010, відділ класифікації товарів та МТР Енергетичної Митниці Державної митної служби України не правильно встановив код товару за УКТ ЗЕД та порушив процедуру, встановлену чинним законодавством для самостійної класифікації митним органом коду товару, зокрема, безпідстано визначив код класифікації товару, та не надіслав декларанту повідомлення про необхідність подання документів, які підтверджують класифікацію товару.

За викладених обставин, на переконання суду, у спірному випадку мало місце поверхневе вивчення митним органом усіх документів, наданих позивачем до митного оформлення (зокрема, визначення технічних характеристик товару згідно товарно-супровідних документів) та прийняття оскаржуваного рішення із застосування результатів митного контролю, проте без врахування додатково наданих декларантом документів від продавця товару.

Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про неправомірність дій та прийнятого рішення митного органу, що полягає у визначенні іншого коду товару, аніж зазначений декларантом при проходженні митного контролю, тому рішення про визначення коду товару від 20.04.2023 № KT-UА903000-0043-2023 Енергетичної митниці прийнято з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

Л.О. Костюк