УХВАЛА
22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 520/1648/23
адміністративне провадження № К/990/27340/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №520/1648/23 за позовом Фермерського господарства "Гринько" до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Фермерське господарство "Гринько" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 задоволено позов.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 заявнику відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №520/1648/23.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області 15.07.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 позов Фермерського господарства "Гринько" задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження строку на усунення недоліків задоволено частково. Продовжено Головному управлінню ДПС у Рівненській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання ухвали суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику через невиконання вимог ухвали від 18.05.2023.
Повторно з апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду 30.06.2023.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області було залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Головне управління ДПС у Рівненській області звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою втретє 21.06.2024.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 заявнику відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №520/1648/23.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що дана апеляційна скарга подана 21.06.2023, тобто зі спливом одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення в цій справі.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що незалежно від наведених у заяві про поновлення строку підстав, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 у справі №520/1648/23, оскільки відповідач звернувся з апеляційною скаргою після спливу одного року з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №520/1648/23 за позовом Фермерського господарства "Гринько" до Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2024 |
Оприлюднено | 23.07.2024 |
Номер документу | 120520630 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні