Постанова

від 22.07.2024 по справі 826/11257/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року

м. Київ

справа № 826/11257/18

адміністративне провадження № К/990/35085/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.,

судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який приєднався до касаційної скарги, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 (суддя - Васильченко І.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 (судді - Бєлова Л.В., Безименна Н.В., Епель О.В.)

у справі №826/11257/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр-Ритейл» до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та рішень

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ТОВ «Центр-Ритейл» звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним і скасувати рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 15.08.2017 №064-8522 в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2-А) та визнання незаконними дій відповідачів щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач на праві приватної власності володіє нежитловою будівлею 218,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.07.2013, індексний номер 6223601 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.07.2013, індексний номер 6224394.

10.08.2017 Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено приписи про усунення порушень Правил благоустрою міста Києва, з вимогою про надання дозвільної документації на розташування тимчасової споруди за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 2.

На виконання припису позивачем повідомлено, що нежитлова будівля за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б перебуває у приватній власності ТОВ «Центр-Ритейл», а також те, що постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2017 по справі № 970/18559/16 визнано, що ТОВ «Центр-Ритейл» правомірно користується земельною ділянкою.

15.08.2017 Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища Київської міської державної адміністрації було видано Комунальному підприємству «Київблагоустрій» Доручення №064-8522 щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на їх розміщення.

22.08.2017 КП «Київблагоустрій» на підставі вказаного доручення було здійснено демонтаж об`єктів нерухомого майна (гаража) за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.

Вважаючи рішення, оформлене дорученням, в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене дорученням від 15.08.2017 №064-8522 в частині, що стосується демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б (торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2-А)

Визнано протиправними дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу нежитлової будівлі площею 218,1 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.

Постановою Верховного Суду від 21.07.2022 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 залишене без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстав для демонтажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б у відповідачів не було, оскільки знесення об`єктів нерухомого майна, у разі здійснення самочинного будівництва, здійснюється у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст. 376 Цивільного кодексу України виключно на підставі рішення суду.

Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що дана справа у розумінні ч. 6 ст. 12 КАС України дійсно прямо не належить до справ незначної складності. Водночас, така характеристика справи автоматично не відносить її до тієї категорії справ, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження, оскільки пункт 10 передбачає інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд цієї справи за правилами спрощеного провадження не вплинув на правильність вирішення справи судом першої інстанції та не призвів до ухвалення незаконного рішення, а тому відповідно до ст. 317 КАС України не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що на підставі оскаржуваного доручення ним було демонтовано лише тимчасові споруди, демонтаж належного позивачу об?єкта нерухомого майна площею 218,1 кв.м. ним не здійснювався і докази цього позивачем не надано.

Також покликається на те, що судом першої інстанції безпідставно розглянуто справу в порядку спрощеного провадження.

Як на підставу касаційного оскарження відповідач посилається на те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду викладені у постановах від 21.07.2022 у справі №826/11257/18, від 22.10.2021 у справі №826/11256/18, від 16.11.2021 у справі №910/11488/20, від 19.10.2021 у справі №910/15931/19, від 26.07.2021 у справі №389/1214/18, від 18.12.2019 у справі №203/4180/15-ц, від 02.10.2019 у справі №826/11371/17.

Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2023 прийнято до касаційного розгляду заяву Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про приєднання до касаційної скарги Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 у справі №826/11257/18.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, заходи створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон №2807-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об`єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень (ст. 5 Закону №2807-IV).

Рішенням Київської міської ради ІІ сесії VI скликання №1051/1051 від 25.12.2008 затверджені Правила благоустрою, які визначають правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою міста і спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

Згідно з положеннями розділу І Правил благоустрою тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.3.1 пункту 13.3 розділу ХІІІ Правил благоустрою передбачено, що у разі виявлення самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (автомагазини, автокафе, автокав`ярні, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання (низькотемпературні лотки-прилавки) тощо), об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи) уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту.

Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису.

Відповідно до п. 20.2.11 Правил благоустрою міста Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП "Київблагоустрій" самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до пп. 13.3.1 п. 13.3 розділу XIII цих Правил.

При цьому, відповідно до п. 19.1.1 Правил благоустрою контроль за станом благоустрою міста, а також контроль за дотриманням та здійсненням заходів, спрямованих на виконання вимог Закону №2807-IV, цих Правил здійснюється Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке виконує функції інспекції з питань благоустрою в м.Києві, та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм виконавчих органів районних у м. Києві рад (районних у м. Києві державних адміністрацій), а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в межах наданих повноважень, комунальними підприємствами, установами та організаціями, які несуть відповідальність за належне утримання об`єктів благоустрою.

Відповідно до частини 2 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Вирішуючи питання законності рішення про демонтаж об`єкта нерухомого майна, Верховний Суд у постанові від 05.10.2020 у справі №826/10813/16 дійшов наступних висновків:

"Системний аналіз названих правових норм законодавства дає підстави для висновку, що нерухоме майно, в тому числі новостворений об`єкт будівництва, стосовно якого здійснена державна реєстрація права власності, набуває певного правового статусу і перебуває під захистом держави, яка офіційно визнала і підтвердила факт набуття речових прав на таке нерухоме майно.

...Відтак, закінчений будівництвом об`єкт, прийнятий в експлуатацію може бути примусово знесений в порядку, встановленому Законом №3038-VI згідно судового рішення, ухваленого за позовом визначеного цим Законом суб`єкта владних повноважень, однак, не підлягає демонтажу відповідно до Закону №2807-IV і розроблених на його виконання Правил благоустрою.

Отже, як припис, так і доручення прийняті саме стосовно об`єкта нерухомого майна (нежитлового приміщення), яке не є тимчасовою спорудою у розумінні вищеназваних приписів законодавства, й, до того ж, належить позивачеві на праві приватної власності, яке зареєстровано у визначеному законом порядку".

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №826/27173/15 та постанові від 23.12.2019 у справі №826/7710/16.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (Закон №1952-IV) дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Дія цього Закону не поширюється на державну реєстрацію повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних та інших об`єктів цивільних прав, на які законом може бути поширено правовий режим нерухомої речі.

За правилами статті 5 цього Закону речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення не підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини 5 статті 12 цього Закону відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, реєстрація на підставі Закону №1952-IV права власності на об?єкт нерухомого майна виключає одночасне віднесення такого об?єкта до тимчасових споруд в розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Правил благоустрою міста Києва.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуваним рішенням доручено демонтувати нежитлову будівлю, яка відноситься до об?єктів нерухомого майна і належить позивачу на праві власності, яке у встановленому законом порядку зареєстроване, про що позивачем надано відповідні докази.

Як встановлено судами, належний позивачу об?єкт нерухомого майна розташований за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.

Натомість, оскаржуваним рішенням Комунальному підприємству «Київблагоустрій» доручено демонтувати тимчасові споруди за адресами м. Київ, пров. Політехнічний 2 і 2-а .

Оскаржуваним рішенням доручення щодо демонтажу об?єктів за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б Комунальному підприємству «Київблагоустрій» не надавалось.

Відповідач упродовж розгляду справи у судах попередніх інстанцій наполягав, що демонтована споруда є тимчасовою і за її адресою об?єктів нерухомого майна не знаходилось.

В порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення судами попередніх інстанцій такі обставини не з?ясовані і докази на їх підтвердження або ж спростування не досліджено.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі оскаржуваного доручення було здійснено демонтаж об`єкта нерухомого майна - гаража.

Водночас, позивач просить скасувати доручення в частині демонтажу торгівельного ряду з ролетів або кіосків по пров. Політехнічному, 2-А за адресою м. Київ, пров. Політехнічний, 2-Б.

Такі протиріччя судами не усунуто, докази з метою належної ідентифікації демонтованого об?єкта не здобуто, відтак, висновок про те, що відповідачем демонтовано саме об?єкт нерухомого майна є передчасним.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі №826/17075/16.

Зважаючи на значення справи для сторін, складність справи, обсяг та характер доказів у справі, колегія суддів також погоджується з доводами касаційної скарги в частині щодо безпідставного розгляду справи у суді першої інстанції в порядку спрощеного провадження.

В силу визначених статтями 341, 349 КАС України повноважень суду касаційної інстанції та меж касаційного перегляду суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи викладене, касаційна скарга у цій справі підлягає задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанції скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду в порядку загального позовного провадження суду необхідно встановити зазначені у цій справі фактичні обставини та на підставі досліджених доказів постановити рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який приєднався до касаційної скарги, - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2022 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук