Ухвала

від 22.07.2024 по справі 400/13313/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 липня 2024 року

м. Київ

справа №400/13313/23

адміністративне провадження № К/990/25398/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Губська О.А.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги,

УСТАНОВИВ:

4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області (далі - відповідач), третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - третя особа), в якій просив:

- визнати дії Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області при складанні пункту 1 вимоги, оформленої листом від 28 вересня 2023 року №151403-14/1995-2023 «Щодо усунення порушень законодавства» протиправними та незаконними;

- скасувати пункт 1 вимоги, яка стосується забезпечення відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Миколаївській області в сумі 197,64 тис грн, (з нарахуваннями) проведеної не за напрямами, визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України), оформленої листом від 28 вересня 2023 року №151403-14/1995-2023 «Щодо усунення порушень законодавства».

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії управління Південного офісу Державної аудиторської служби України в Миколаївській області при складанні пункту 1 Вимоги, оформленої листом від 28 вересня 2023 року №151403-14/1995-2023 «Щодо усунення порушень законодавства».

Скасовано пункт 1 Вимоги (забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам 4 ДПРЗ в сумі 197,64 тис грн, (з нарахуваннями) проведеної не за напрямами визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України), оформленої листом від 28 вересня 2023 року № 151403-14/1995-2023 «Щодо усунення порушень законодавства».

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області задоволено частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними та незаконними дії управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області при складанні пункту 1 вимоги, оформленої листом від 28 вересня 2023 року №151403-14/1995-2023, з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року залишено без змін.

01 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

На обґрунтування цих підстав касатор посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" від 29 квітня 2022 року №341-р та підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" від 03 червня 2022 року №442-р.

Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Скасовуючи рішення першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок відповідача щодо незаконного використання коштів з резервного фонду на преміювання працівників саме позивачем є необґрунтованим, оскільки таке використання у всіх випадках здійснювалося з дозволу розпорядника коштів, у зв`язку із чим наявні підстави для визнання протиправним та скасування пункт 1 вимоги (забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам 4 ДПРЗ в сумі 197,64 тис грн, (з нарахуваннями) проведеної не за напрямами визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України), оформленої листом від 28 вересня 2023 року №151403-14/1995-2023 «Щодо усунення порушень законодавства».

Зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України слідує, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.

Лише посилання на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Норми, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування яких посилається скаржник, є загальними та регулюють забезпечення відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам ДСНС України.

Водночас скаржником не наведено належних обґрунтувань щодо порушення судами попередніх інстанцій положень підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" від 29 квітня 2022 року №341-р та підпункту 5 пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України "Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" від 03 червня 2022 року №442-р.

Зокрема, судами попередніх інстанцій установлено, що позивач не є безпосереднім розпорядником коштів і при преміюванні працівників, які не були залучені безпосередньо до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в районах ведення бойових дій, брались до уваги листи-дозволи від ДСНС України. Отже, всі преміювання працівників 4 ДПРЗ, які забезпечували роботу установи, але безпосередньо не брали участі у гасінні пожеж, погоджувалися з розпорядником бюджетних коштів - Державною службою з надзвичайних ситуацій.

Касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм саме у цій справі, оскільки вирішуючи спір та задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій надавали оцінку спірному рішенню на відповідність критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.

З огляду на викладене, заявником належним чином не обґрунтовано посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Крім того, за правилами пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Предметом оскарження у цій справі є протиправний, на думку позивача, пункт 1 Вимоги (забезпечити відшкодування до державного бюджету виплати додаткової премії працівникам 4 ДПРЗ в сумі 197,64 тис грн, (з нарахуваннями) проведеної не за напрямами визначеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України), оформленої листом від 28 вересня 2023 року №151403-14/1995-2023 «Щодо усунення порушень законодавства».

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі №400/13313/23 за правилами спрощеного позовного провадження.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є підпункти "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначає, що спір між сторонами стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Суд звертає увагу, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано.

Суд касаційної інстанції зауважує, що у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд виходить з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку й становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для їх формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Тому, колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.

Таким чином, подана касаційна скарга не містить належним чином обґрунтованих випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Доводи касаційної скарги фактично, зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин та досліджених ним доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України.

Обмеження переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судом першої та апеляційної інстанції, та/або переоцінювати їх.

Європейський Суд з прав людини в ухвалі від 09 жовтня 2018 року щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява № 26293/18), в якій заявницею оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності, указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З аналізу доводів касаційної скарги слідує, що скаржник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду цієї справи.

Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, прийняті у справі, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судовому рішенні суду першої та апеляційної інстанції обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткових обставин справи, то у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі за позовом 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області, третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування вимоги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак О.А. Губська