Ухвала

від 22.07.2024 по справі 276/1602/24

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/1602/24

Провадження по справі 2/276/551/24

У Х В А Л А

22 липня 2024 року смт. Хорошів

Суддя Володарсько-Волинськогорайонного судуЖитомирської областіБобер Д.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання і виховання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувсядо Володарсько-Волинськогорайонного судуЖитомирської областіз позовноюзаявою до ОСОБА_2 про визнання місця проживання і виховання дитини.

Зі змісту позовної заяви, позов подав за останнім фактичним місцем проживання відповідача у АДРЕСА_1 .

При вирішені питання про прийняття справи до свого провадження суддею встановлено, що дана цивільна справа не підсудна Володарсько-Волинському районному суду Житомирської області.

Частиною 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Статтею 125 Конституції Українивизначено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Положенням частини 1статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Частиною 2статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"визначено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованиму встановленомузаконом порядкумісцем їїпроживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 по справі № 554/7669/21 зазначив, що відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, що діяла на час звернення з позовом у цій справі) вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Реєстрація місцяпроживання здійснюєтьсятільки заоднією адресою.У разіколи особапроживає удвох ібільше місцях,вона здійснюєреєстрацію місцяпроживання заоднією зцих адресза власнимвибором.За адресоюзареєстрованого місцяпроживання зособою ведетьсяофіційне листуваннята врученняофіційної кореспонденції(пункт7Правил реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207).

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Відповідно до ч.8 ст. 178 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно відповідіЄдиного державногодемографічного реєстру№692148від 15.07.2024відповідач ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області.

Також,матеріали позовноїзаяви немістять жоднихдоказів реєстраціївідповідача натериторії смт.Хорошів Житомирськогорайону.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно ч.1 ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

За таких обставин, належним судом, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого знаходиться зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 та який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи, є Червоноармійський районний суд Житомирської області. З метою дотримання правил підсудності, суддя вважає за необхідне направити матеріали цивільної справи за підсудністю до зазначеного суду.

Керуючись ст.ст.27, 28, 31, 32 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали цивільної справи №276/1602/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання місця проживання і виховання дитини направити за підсудністю до Червоноармійського районного суду Житомирської області.

Копію ухвали направити позивачу для відома.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Суддя Д.О. Бобер