Ухвала

від 18.07.2024 по справі 202/12918/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/12918/23

Провадження № 1-кс/202/4820/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання старшого слідчого Слідчого Управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022040000000066 від 28.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2024 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло зазначене клопотання, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , а саме: земельна ділянка з кадастровим номером №1223281000:03:002:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га, рішення органу місцевого самоврядування про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), серія та номер 39/30 VII, виданий 22.09.2020, видавник Василівська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер 219311341223.

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12022040000000066 від 28.01.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

В ході досудового розслідування ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюється в тому, що ,перебуваючи на посаді Василівського сільського голови, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме неправдиві довідки про наявність у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 житлових будинків та незаконно отримав у власність земельну ділянку № 1223281000:03:002:0027, яка розташована на території АДРЕСА_1 .

05.07.2024 відповідно до ст.ст. 42, 276, 277, 278 та 481 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

В подальшому продовжуючи свій злочинний умисел направлений на одержання неправомірної вигоди для самого себе, у вигляді земельної ділянки розміром 0.25 га, зловживаючи службовим становищем всупереч інтересам служби, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді Василівського сільського голови, будучи достовірно обізнаним, про відсутність свого права на приватизацію земельної ділянки на підставі ч. 4 ст. 116 ЗК подав до Василівської сільської ради матеріали відведення земельної ділянки на розгляд засідання Василівської сільської ради, Новомосковського району, Дніпропетровської області.

Таким чином ОСОБА_5 незаконно отримав у власність ділянку №1223281000:03:002:0027, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої станом на 09.10.2020 складала 236875,00 грн, що становить 225,3 неоподаткованих мінімуми доходів громадян.

За сукупністю, умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В свою чергу вказана земельна ділянка. відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій та знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

На думку слідчого, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, з метою запобігання можливості приховування, відчуження майна, а саме вказаного вище речового доказу, для виконання завдання арешту майна, встановленого ч. 1ст. 170 КПК України, наявні підстави у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження арешту.

На підставі викладеного, слідчий звернувся до суду з даним клопотанням з метою забезпечення збереження речових доказів, щоб земельна лділянка не була переоформлена на іншу особу.

Слідчий в судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій зазначила, що просить розглянути клопотання за відсутності учасників.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне здійснити розгляд клопотання без повідомлення володільця та за відсутності учасників. На думку слідчого судді завчасне повідомлення володільця майна може привести до відчуження майна.

На підставі викладеного, у зв`язку із неприбуттям учасників судового розгляду аудіо-, відеофіксація судового засідання не здійснювалась.

Вивчивши клопотання, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачено, що заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно із ч. 2 ст. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положенням ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно положень ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022040000000066 від 28.01.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР.

До клопотання слідчим додано копію доручення про проведення досудового розслідування, копію рапорту про виявлення кримінального правопорушення, постанова про визнання речовими доказами, витягом з «Реєстру нерухомості».

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:03:002:0027 зареєстровано 11.07.2024 за ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Вказана земельна ділянка є предметом вчинення кримінального правопорушення та визнана речовим доказом по справі (Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпровській області ОСОБА_3 від 04.07.2024 року), тому відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 діючого КПК України

На думку слідчого судді, матеріали клопотання містять інформацію, що дає обґрунтовані підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, (а саме заволодіння правом власності на нерухоме майно шахрайським способом), а також що предметом вчинення кримінального правопорушення є майнові права на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:03:002:0027.

Слідчий суддявважає,що на даний час існують обґрунтовані підстави вважати, що невстановлені особи можуть вживати дії направлені на зміну власника або інше розпорядження вищевказаним майном, що у подальшому ускладнять встановлення істини по справі та забезпечення прав потерпілих від кримінального правопорушення.

Крім того, зважаючи на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді із матеріалів, доданих до клопотання.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом.

На підставівикладеного,органом досудовогорозслідування доведенонаявність підставдля накладенняарешту навищезазначене майно,крім того,арешт майнашляхом заборонивідчуження тарозпорядження беззаборони користуванняарештованим майномбуде пропорційнимметі зберіганняцієї квартирияк предмету вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, а отже після усунення обставин, які були підставою для накладення арешту, зокрема проведення експертизи, власник майна має право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту майна, чи надати докази належності вказаного майна іншим особам тощо, що буде оцінено вже під час іншої процедури, передбаченої законом, задля можливості визначення, можливо, іншого менш обтяжливого способу забезпечення доказів чи визначеного способу арешту майна.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 167-168, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, у рамках кримінального провадження, внесеного 12.05.2023 року до ЄРДР за № 42023052390000016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 364 КК України, а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 1223281000:03:002:0027 площею 0,25 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1