Рішення

від 22.07.2024 по справі 485/809/24

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/809/24

Провадження № 2/485/238/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, третя особа: Товарна Біржа "Смарагд Південь" про визнання договору купівлі -продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на цей будинок,

встановив:

У квітні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 вересня 2001 року у Снігурівському представництві товарної біржі "Смарагд-Південь" між ним, як покупцем, та ОСОБА_2 , як продавцем, був укладений торговий біржовий контракт №454-п купувлі-продажу домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якого Снігурівською філією КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" за позивачем зареєстровано право власності на зазначене домоволодіння. Натепер, позивач обмежений у реалізації прав власника, оскільки угода не посвідчена нотаріально, продавець ОСОБА_2 померла, що створює перешкоди у розпорядженні майном, а тому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами АДРЕСА_2 , укладений 26 вересня 2001 року між ним та ОСОБА_2 та зареєстрований на товарній біржі "Смарагд-Південь" дійсним та визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує (вх.№ЕП 1805/24-вх.від 22.07.2024 р.).

Відповідач Горохівська сільська рада Баштанського району Миколаївської області через свого представника ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позовних вимог заперечень не мають (вх.№3830/24-вх.від 14.05.2024 р.).

Третя особа про причини невки суд не повідомила.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до таких висновків

Судом встановлено, що 26 вересня 2001 року між ОСОБА_1 (покупець) та ОСОБА_2 (продавець), у Снігурівському представництві товарної біржі "Смарагд-Південь" в м. Снігурівка було укладено торговий біржовий контракт № 454-п купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1 , яке розташоване на земельній ділянці площею 0,13 га., відповідно до якого ОСОБА_4 купив у ОСОБА_2 вказане домоволодіння за 1000 грн. (а.с.9).

За умовами п.5 торгового біржового контракту № 454-п покупець набуває права власності на домоволодіння з моменту повного розрахунку по цьому контракту.

Як слідує зі змісту торгового біржового контракту № 454-п оплата по ньому проведена у повному обсязі 26 вересня 2001 року, що посвідчено підписами сторін.

На підставі вказаного біржового контракту, 03 жовтня 2001 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , в Снігурівській філії Миколаївського МБТІ та записано в реєстрову книгу за № 20 за реєстровим №222, що підтверджується довідкою Снігурівської філії КП "ММБТІ" №37 від 21 травня 2024 року (а.с.49). Вказане також підтверджується копією реєстраційного посвідчення від 03 жовтня 2001 року про зареєстроване в цілому домоволодіння в с.Горохівське за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі торгового біржового контракту №454-п. (а.с.10).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Горохівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області №51 від 08 травня 2018 року, житловому будинку та земельній ділянці для його обслуговування, власником яких є ОСОБА_1 присвоєно адресу: АДРЕСА_3 (а.с.11).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про товарну біржу" ( в редакції, чинній на момент укладення договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

У справах про визнання дійсним договору купівлі-продажу сторонами є саме сторони такої угоди.

Позивач заявив позовну вимогу про визнання угоди дійсною до Горохівської сільської ради, а не до сторони договору, мотивуючи тим, що сторона договору померла.

За даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00045021540, наданого 15 травня 2024 року Снігурівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47-48).

Отже, позивач звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання дійсною угоди, сторона якої померла, обрав такий спосіб захисту, який не передбачений законом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 336/6023/20 зазначив про те, що у частині другій статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міститься спеціальна норма щодо положень статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року. Адже статті 47 і 227 ЦК УРСР 1963 року внормовували форму угоди/договору купівлі-продажу жилого будинку, а частина друга статті 15 Закону "Про товарну біржу" регулювала форму цього договору у вужчому розумінні - як укладеного на товарній біржі; спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин))) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex posterior derogat priori). Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У листі Міністерства Юстиції України від 25.12.2023 р. № 171014/Б-41627/8.4.4 міститься роз`яснення про те, що Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Закон) встановлює обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, але при цьому визнає дійсними речові права, що виникли до 01 січня 2013 року. Закон не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах чи на паперових носіях. На факт визнання державної реєстрації прав, проведеної до 01 січня 2013 року, впливає виключно відповідність такої реєстрації чинному на момент її проведення законодавству.

Торговий біржовий контракт №454-п купувлі-продажу домоволодіння по Волика в с.Горохівське Снігурівського району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 26 вересня 2001 року у Снігурівському представництві товарної біржі "Смарагд-Південь" під час дії ст.15 Закону України "Про товарні біржі" є дійсним в силу закону та не підлягав нотаріальному посвідченню.

Відсутність нотаріального посвідчення біржового контракта №454-п купівлі-продажу домоволодіння по Волика в с.Горохівське Снігурівського району Миколаївської області не порушує прав та законних інтересів позивача. Позивач зворотнього не довів. Хто саме оспорює вказаний договір, або не визнає набуте на його підставі право власності позивача на нерухоме майно (нотаріус, державний реєстратор тощо) з підстав відсутності нотаріального посвідчення, позивач у позові не зазначив.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Таким чином, оскільки позивач не довів порушення або не визнання його права власності, за захистом якого він звернувся до суду , в задоволенні позову йому слід відмовити.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Горохівської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, третя особа: Товарна Біржа "Смарагд Південь" про визнання договору купівлі -продажу житлового будинку дійсним та визнання права власності на цей будинок, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А.Квєтка

Дата складення повного судового рішення 22.07.2024.