Справа № 515/1242/23
Провадження № 2/513/408/24
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 липня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Татарбунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
У С Т А Н О В И В:
28 липня 2023 року представник позивача адвокат Ковпак О.В. звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 13 жовтня 2023 року (а.с. 41-43) просить:
визнати ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
виключити з актового запису № 241 від 30 листопада 2021 року про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який складено Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
зобов`язати Татарбунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м,Одеса) внести до актового запису № 241 від 30 листопада 2021 року, який складено Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вказавши в графі батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши прізвище дитини з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , по батькові з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .
Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивач ОСОБА_1 проживав з з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 20 грудня 2020 року по 28 грудня 2022 року. Одружились вони лише 28 грудня 2022 року. За час проживання у цивільному шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відомості про батька дитини в свідоцтві про його народження були зазначені на підставі ст. 133 СК України, оскільки шлюб з ОСОБА_3 не був розірваний.
Відповідачка ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 та проживала з ним однією сім`єю з 06.05.2006 року по грудень 2020 року, шлюб був розірваний постановою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року.
26 липня 2023 року позивач звернувся до Татарбунарського відділу РАЦС у Білгород-Дністровському районі для встановлення батьківства у позасудовому порядку, але йому було відмовлено.
Ухвалою Татарбунарського районного суду від 08 серпня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Татарбунарського районного суду від 20 вересня 2023 року за клопотанням представника позивача адвоката Ковпак О.В. у справі призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
29 січня 2024 року до Татарбунарського районного суду надійшов висновок експерта за № 513 від 18.12.2023 року судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.
Розпорядженням в.о. голови Татарбунарського районного суду Одеської області від 29 січня 2024 року цивільна справа передана на розгляд Саратського районного суду Одеської області.
Після надходження та реєстрації зазначеної позовної заяви, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду, головуючою суддею у справі визначено суддю Бучацьку А.І.
Ухвалою суду від 19 лютого 2024 року цивільна справа прийнята до провадження, поновленно провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с.68).
Підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті ухвалою суду від 12 березня 2024 року (а.с.83).
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Ковпак О.В. в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позов. В судове засідання на 11 липня 2024 року не з`явились, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 132-134).
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні визнала, що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В судове засідання на 11 липня 2024 року не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с.133).
Відповідач ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (а.с. 95, 129), проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та не подав відзиву.
Представник третьої особи - Татарбунарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), якого належним чином повідомили про розгляд справи, до суду не з`явився.
Заслухавши позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_9 , відповідачку ОСОБА_2 , дослідивши докази та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з пунктом 1 частини 2 ст. 18 СК України суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: встановлення правовідношення.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З 06 травня 2006 року відповідач ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 серпня 2021 року було відмовлено у позові ОСОБА_10 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу (а.с. 10-11).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_4 , батьком якого записаний ОСОБА_3 , а матір`ю ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 30 листопада 2021 року Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.7).
Згідно з копією актового запису про народження № 241 від 30 листопада 2021 року, складеного Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), було зареєстроване народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У розділі "Відомості про батька" зазначено: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Місце проживання матері: АДРЕСА_1 . Підстава запису відомостей про батька: актовий запис про шлюб №19 від 06.05.2006 року (а.с. 17).
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 28 серпня 2021 року скасовано. Постановлено нове рішення, яким шлюб, зареєстрований 06 травня 2006 року, актовий запис № 19, між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 розірвано. Постанова набрала законної сили 14 лютого 2022 року (а.с.12-13).
Згідно з копією паспорта НОМЕР_2 , виданого 25 травня 2001 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Татарбунари Одеської області (а.с. 5).
Відповідачка ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_3 , виданого 10 січня 2023 року органом 5146, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.6, 14).
28 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з відповідачкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 28 грудня 2022 року Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.9).
За частинами 1, 2, 3 ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї.
Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Згідно з ч. 1 ст. 50 СК України, чоловік має право на батьківство.
За статтею 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.ст. 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно із статтею 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.
Статтею 133 СК України передбачено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.
Частинами 1, 2 статті 128 СК України встановлено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року, особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Згідно зі ст. 129 СК зазначена особа може звернутися з такими вимогами у межах строку позовної давності (один рік), перебіг якого починається з дня, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.
Для правильного застосування частини другої статті 129 СК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про своє батьківство, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про своє батьківство.
За частиною 1 статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відповідності до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За частинами 2- 4 ст. 267 ЦПК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як встановлено судом та визнається сторонами, позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2 проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу з грудня 2020 року.
Згідно висновку експерта № 513 від 15.01.2024 року судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи зразків рідкої крові громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що:
громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , народженої громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з імовірністю 99,9999% (а.с.54-59).
Оцінюючи зазначений висновок експерта суд вважає його належним, допустимим та таким, що узгоджується з іншими доказами по справі. При цьому суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства, що також узгоджується з практикою ЄСПЛ (Калачова проти Російської Федерації, Kalacheva v. Russia, N 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07.05.2009).
19 березня 2019 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "М. Т. проти України" ("M.T. v. Ukraine", заява № 950/17), у якому звернув увагу, що стосовно спорів про батьківство, ініційованих ймовірними біологічними батьками, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду в цій сфері, біологічний батько не повинен повністю виключатись з життя своєї дитини, якщо тільки цього не вимагають відповідні причини щодо захисту найкращих інтересів дитини (див. рішення від 22 березня 2012 року у справі "Каутзор проти Німеччини" ("Kautzor v. Germany", заява № 23338/09), та від 22 березня 2012 року у справі "Аренс проти Німеччини" ("Ahrens v. Germany", заява № 45071/09, § 74)).
ЄСПЛ встановлював порушення статті 8 Конвенції, коли національні органи влади відмовляли у розгляді позову ймовірного біологічного батька про встановлення його батьківства, лише пославшись на визнання батьківства іншим чоловіком та не розглянувши при цьому фактичні обставини справи (див. рішення ЄСПЛ від 18 травня 2006 року у справі "Ружанські проти Польщі" ("Rozanski v. Poland", заява № 55339/00, § 78).
Стаття 8 Конвенції не була порушена у випадах, коли національні органи влади відмовляли у розгляді такого позову після ретельного вивчення інтересів зацікавлених осіб, приділивши особливу увагу інтересам дитини та не проігнорувавши при цьому інтереси ймовірного біологічного батька (див. рішення ЄСПЛ від 12 лютого 2013 року у справі "Кріштіан Барнабас Тот проти Угорщини" ("Krasztian Barnabas Tot v. Hungary", заява № 48494/06, § 33-38)) (§ 24 Рішення).
ЄСПЛ констатував, що порушення Конвенції допустили саме суди, які переглядали рішення суду першої інстанції. Останній проаналізував доводи позивача щодо поважності причин пропуску позовної давності та дійшов висновку про обґрунтованість відповідних доводів позивача. Натомість апеляційний суд, з яким погодився суд касаційний, не спростував висновки суду першої інстанції, але відмовив у задоволенні позову, вважаючи, що позивач пропустив позовну давність, не навів будь-які альтернативні підстави, які би пояснили його рішення, не з`ясував фактичні стосунки дитини з ймовірним біологічним батьком, законним батьком і вітчимом, а також не вирішив питання про відповідність найкращим інтересам дитини поновлення позивачеві позовної давності та розгляду позову. А тому не забезпечив баланс між інтересами дитини та батька щодо встановлення його батьківства (§ 25-26 Рішення).
Оцінюючи дотримання балансу між інтересами позивача, який є біологічним батьком, відповідача, записаного батьком та інтересами дитини, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували тісний емоційний зв`язок відповідача ОСОБА_3 з дитиною ОСОБА_4 , як і докази того, що відповідач піклується про дитину, спілкується з дитиною, цікавиться долею дитини, бере будь-яку участь у житті, вихованні та утриманні дитини. Відповідач в судові засідання за викликами суду не з`являвся, відзиву та жодних доказів суду не надав. Позивач як біологічний батько має право брати участь у житті, вихованні та утриманні дитини. Права позивача на батьківство не можуть бути захищені у іншій спосіб, без визнання його батьком дитини з внесенням відповідних змін до актового запису про народження.
Згідно з усталеною прецедентною практикою ЄСПЛ, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається ст. 8 Конвенції (рішення у справах "Гаазе проти Німеччини" від 08.04.2004, "Йогансен проти Норвегії" від 07.08.1996).
Статтею 134 СК України передбачено, що на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно з пунктом 20 глави 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
За положеннями підпункту 2.13.1 пункту 2.13 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793 (з наступними змінами), підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про визнання батьківства підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2-15, 81, 89, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Татарбунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.
Виключити відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з актового запису № 241 від 30 листопада 2021 року, який складено Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса), про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Татарбунари Одеської області, батьком ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, Україна.
Зобов`язати Татарбунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м,Одеса) внести до актового запису № 241 від 30 листопада 2021 року, який складено Татарбунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наступні зміни: в розділі "Відомості про дитину" прізвище дитини змінити з " ОСОБА_5 " на " ОСОБА_6 ", по батькові з " ОСОБА_7 " змінити на " ОСОБА_8 "; в графі "Відомості про батька" прізвище, власне ім`я, по батькові зазначити: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство: Україна; місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , який видано 25 травня 2001 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення буде складено протягом десяти днів.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 , який видано 25 травня 2001 року Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_5 .
Представник позивача: адвокат Ковпак Олександр Вікторович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2333 від 18 вересня 2012 р., видане Одеською обласною КДКА, 68100 м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, вул. Центральна, 22, літ.А, оф.2.
Відповідачі:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка проживає за адресою АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_3 , який видано 10 січня 2023 року органом 5146, РНОКПП НОМЕР_6 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: Татарбунарський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 65100, м. Татарбунари, вул. Горького, 17, код ЄДРПОУ 23212147.
Суддя А. І. Бучацька
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2024 |
Оприлюднено | 24.07.2024 |
Номер документу | 120525311 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Бучацька А. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні