Постанова

від 12.12.2022 по справі 203/3864/22

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3864/22

Провадження № 3/0203/2005/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2022 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ХанієваФ.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої директором ТОВ «Панорама Клуб», за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2022 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої директором ТОВ «Панорама Клуб», за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

У судове засідання не з`явилась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , хоча була повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи, не повідомила суду поважність причин неприбуття у судове засідання.

Суд зазначає, що згідно з положеннямист. 9 Конституції Українита ст. 17, ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положеньЄвропейської конвенціїз правлюдини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Суд, враховуючи, що положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи, розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, доходить таких висновків.

Судом встановлено, що за відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення від 23.09.2022 року №553, при проведенні фактичної перевірки ТОВ «Панорама Клуб», код ЄДРПОУ 35739139), м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 38, оф. 57, директор ОСОБА_1 вчинила правопорушення встановленого порядку проведення розрахунків, а саме: 15.09.2022 року о 15:10 годині в базі програмування найменування цін товарів вказане без зазначення коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, чим порушено п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

У ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення судом також було безпосередньо досліджено: акт (довідка) фактичної перевірки від 23.09.2022 року.

Водночас судом встановлено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не доводиться належними та допустимими доказами, зокрема, до матеріалів справи не долучено доказів того, що ОСОБА_1 є директором товариства та того, що до її компетенції належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суд зазначає,що відповіднодо ч.1ст.155-1КУпАП (вредакції,чинній станомна моментвчинення адміністративногоправопорушення),порушення встановленогозаконом порядкупроведення розрахунківу сферіторгівлі,громадського харчуваннята послуг- тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, об`єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій; об`єктивною стороною адміністративного правопорушення є порушення правил здійснюють операції з розрахунків у готівковій та(або) в безготівковій формі; суб`єктами правопорушення є особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданнямКодексу України про адміністративні правопорушенняє охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержанняКонституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КУпАП, адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року, справа № 463/1352/16-а, провадження № К/9901/21241/18, та в постанові від 20.05.2020 року, справа № 524/5741/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Також суд бере до уваги те, що відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України», Суд вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Суд, керуючись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

При цьому суд наголошує на тому, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У ході судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, судом були оцінені за внутрішнім переконанням суду докази, наявні в матеріалах справи, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю, та встановлено, що в матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Оскільки суду не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 є фізичною особою суб`єктом підприємницької діяльності та що одним з видів її діяльності є проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Водночас перевірку було проведено у присутності директора-розпорядника Березіної О.Г.

Отже, судом не було встановлено такого елемента складу адміністративного правопорушення як суб`єкт адміністративного правопорушення. Натомість, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності складу адміністративного правопорушення, що підтверджено належними та допустимими доказами.

Тому, суд доходить висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та наявності в її діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.155-1 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 155-1, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої директором ТОВ «Панорама Клуб», за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ф.М. Ханієва