Рішення

від 22.07.2024 по справі 275/211/24

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/211/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Миколайчука П.В.,

із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_3 в особі представника адвоката Києнка Д.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 1820955100:01:003:0386, яка належать відповідачці, оскільки державна реєстрація даної ділянки проведена з порушеннями, що унеможливлює державну реєстрацію сусідньої ділянки, належної позивачу.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями який розташований за адресою АДРЕСА_1 . Житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0.15 га цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Для отримання у власність земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , позивач замовив в ФОП ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) загальною площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за вище вказаною адресою. Під час виконання землевпорядних робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) були виявлені помилки у визначені меж суміжної земельної ділянки, а саме розташування в межах земельної ділянки позивача частини іншої земельної ділянки, кадастровий номер 1820955100:01:003:0386 (відсоток перетину 13.4269%), невідповідність меж суміжної земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель її дійсним межам в натурі (на місцевості) площею 0.1498 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вияснилося, що земельна ділянка з кадастровим номером 1820955100:01:003:0386, яка перетинається, належить ОСОБА_2 . Наявність даного перетину частини належної позивачу земельної ділянки на праві користування із земельною ділянкою ОСОБА_2 з кадастровим номером 1820955100:01:003:0386 позбавляє позивача можливості зареєструвати земельну ділянку у Державному земельну кадастрі з присвоєнням кадастрового номера. Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 1820955100:01:003:0386 порушує його права на належну присадибну земельну ділянку та на проведення державної реєстрації цієї земельної ділянки. Тому, з метою захисту та реалізації права вільного розпорядження позивачем своєю земельного ділянкою виникла необхідність у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1820955100:01:003:0386, оскільки за наявності державної реєстрації ділянки відповідачки порушується право позивача на розпорядження своєю ділянкою.

Процедура та позиції сторін

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 14.02.2024 указаний позов було залишено без руху.

Ухвалою судді Брусилівського районного суду Житомирської області від 26.02.2024 у справі відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

20.03.2024 від представника Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшли пояснення мотивовані тим, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №103334, виданий 27.11.2009 ОСОБА_2 , є документом, що посвідчує право на земельну ділянку 1820955100:01:003:0386. Вищевказаний державний акт є чинним, ніким не оспорюваним та вимогу про скасування вищевказаного правовстановлюючого документу позивач не заявляв. Отже, підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 1820955100:01:003:0386 передбачені чинними нормативно-правовими актами - відсутні. Крім того, зазначили, що сторони не позбавлені можливості внести відповідні відомості щодо земельних ділянок до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру у порядку виправлення технічної помилки та приведення документації із землеустрою у відповідність до чинного законодавства, тоді як необгрунтоване скасування державної реєстрації та припинення права власності на земельну ділянку, буде грубим порушенням ч. 4 ст.41 Конституції України та статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На підставі викладеного, просили відмовити в задоволенні позову.

24.04.2024 від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що реєстрація її земельної ділянки кадастровий номер 1820955100:01:003:0386 проведена на законних підставах на підставі належним чином укладеного договору. Вказала, що технічні помилки по координатам її ділянки виникли не з її вини, помилки можуть бути виправлені в позасудовому порядку на підставі технічної документації або за матеріалами інвентаризації земель за зверненням позивача, проти чого вона не заперечує. Водночас, скасування державної реєстрації та речових прав буде грубим втручанням в її право власності та матиме наслідки позбавлення її прав на придбану земельну ділянку. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 16.05.2024 у справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, його інтереси представляє адвокат Києнко Д.О. який у судових засіданнях позов підтримав та пояснив, що оскільки реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 1820955100:01:003:0386 порушує права позивача на належну присадибну земельну ділянку та на проведення державної реєстрації земельної ділянки позивача вона підлягає скасуванню. Вказав, що оскільки в держаних реєстрах речових прав речові права відповідачки на ї земельну ділянку не зареєстровані, то скасування державної реєстрації не призведе до позбавлення відповідачки права власності на ділянку, а лише прибере перешкоди в реєстрації ділянки позивач, тоді як відповідачка матиме змогу повторно зареєструвати свою ділянку вже за правильними координатами. Також вказав, що самостійно для виправлення помилок в координатах до ГУ ДГК письмово не звертався, так як в усній формі йому повідомили, що такі дії може вжити лише власник.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених в позові. Також пояснила, що не заперечує проти усунення порушень в порядку виправлення помилок, проте самостійно не зверталась з даним питанням до ГУ ДГК, оскільки з її боку жодних порушень не допущено. Вказала, що може надати письмову згоду позивачу на корекцію координат її ділянки. Вказала, що з матеріалів не вбачається, що її ділянка дійсно «перетинається» по координатам з ділянкою позивача, а також вказала, що останній не отримував відмову державного реєстратора в реєстрації ділянки, а лише отримав лист від ФОП ОСОБА_5 , на підставі чого і звернувся до суду. Просила в позові відмовити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з`явився в поданих письмових поясненнях просив розглядати справу без його участі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 14.04.2003 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_3 придбав житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.5, 6 ).

Згідно довідки (витяг з по господарської книги) від 06.02.2024 № 462 виданої відділом ЦНАП Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в будинку за адресою с-ще Брусилів по АДРЕСА_2 значаться ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вказаний будинок розташований на земельній ділянці 0,15 га. (а.с. 3).

ФОП ОСОБА_4 станом на 13.12.2023 розроблено технічний паспорт на житловий будинок за адресою с-ще Брусилів по АДРЕСА_2 замовником якого є ОСОБА_3 (а.с. 7-9).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 49215318 від 07.12.2015 ОСОБА_3 , на праві приватної власності належить житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Згідно довідки ФОП ОСОБА_4 № 2/02 від 02.02.2024 за результатом виконання землевпорядних робіт по складанню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за адресою: АДРЕСА_1 , були виявлені помилки у визначенні меж суміжної земельної ділянки, а саме, розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, кадастровий номер 1820955100:01:003:0386 (відсоток перетину 13.4269%), невідповідність меж суміжної земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель її дійсним межам в натурі (на місцевості). Причини наявності помилок визначаються у застосуванні систем координат для земельної ділянки 1820955100:01:003:0386, яка була зареєстрована до 01.01.2013 та перенесена з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру. Характер виявлених помилок відповідає зазначеним у абз.3 п.4 P.VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" N? 3613-VI. Такі помилки за згодою власника земельної ділянки можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Для усунення наявних помилок в Державному земельному кадастрі власнику гр. ОСОБА_2 , земельної ділянки загальною площею 0,1498га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 1820955100:01:003:0386, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , необхідно прийняти рішення щодо відновлення меж земельної ділянки та внесення до Державного земельного кадастру виправлених відомостей про фактичне місце розташування, даних про координати поворотних точок меж, конфігурації та лінійних промірів земельної ділянки. Не виправлення вище зазначених помилок в Державному земельному кадастрі є перешкодою у державній реєстрації земельної ділянки. Так як знаходження в межах земельної ділянки яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки (а.с. 14-15).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 364593018 від 06.02.2024 житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 (а.с. 17).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0000297152024 від 07.02.2024, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1498 га з кадастровим номером 1820955100:01:003:0386 розташована в АДРЕСА_3 та на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі державного акту від 27.11.2009 серії ЯИ 103334 (а.с. 18-23).

Згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 11.11.2008 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_2 придбала житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_3 на земельні ділянці кадастровий номер 1820955100:01:003:0386, правочин зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за номером 3227081 (а.с.59- 60, 61, 62-63 ).

Згідно Державно акту на право власності на земельну ділянку серії ОСОБА_9 належала земельна ділянка кадастровий номер 1820955100:01:003:0386, яка розташована в АДРЕСА_3 (а.с. 65).

Згідно Державно акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 103334 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1820955100:01:003:0386, яка розташована в АДРЕСА_3 (а.с. 64).

Застосовані судом норми права

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. ст. 14, 41 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 79-1ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови ВП ВС у справі № 688/2908/16-ц від 29 вересня 2020 року, метою розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є її індивідуалізація (конкретизація). Здійснення такої індивідуалізації, зокрема, дозволяє здійснити формування земельної ділянки.Відповідно до ч. 1 ст. 79-1Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.

Згідно із пунктом 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

Згідност.1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону, державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

За змістом статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п`ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.

Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.

Відповідно до пункту 138Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 17 жовтня 2012 року № 1051,помилками у Державному земельному кадастрі є, зокрема, 1)технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2)технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3)помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об`єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об`єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою); 4)помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7)помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 01 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Оцінка доводів сторін, мотиви застосування норм права та висновки суду по суті спору

Позов подано до належного відповідача як власника зареєстрованої земельної ділянки, що відповідає роз`ясненням, наведеним в постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 359/3951/17.

Під час розгляду справи для ухвалення рішення про задоволення позову слід встановити, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки площею 0,1498 га, кадастровий номер 1820955100:01:003:0386 одночасно порушує права або інтереси позивача та суперечить актам цивільного законодавства.

Дослідженими доказами підтверджено, що кадастровий номер земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 був присвоєний ще попередньою власницею ОСОБА_9 (а.с. 65), земельну ділянку відповідачка набула у встановленому порядку, правовстановлюючі документи щодо набуття земельної ділянки позивачем в межах позовних вимог не оскаржуються.

З пояснень сторін вбачається, що спору щодо фактичних розмірів їх сусідніх земельних ділянок, порядку користування ними не існує, єдиною підставою для звернення до суду є помилки в координатах земельною ділянки відповідачки. Позивачем не надано суду доказів про порушення оспорюваним рішенням його прав, як власника земельної ділянки, оскільки він користується належною йому земельною ділянкою без перешкод, та на місцевості земельні ділянки не перетинаються, тобто такий перетин теоретично існує лише в Державному земельному кадастрі.

Водночас, оцінюючи доводи відповідачки щодо сумнівів у дійсному «накладенні» земельних ділянок по базам даних ДЗК, суд приходить до висновку, що у такій категорії справ суд самостійно без застосування спеціальних знань не може зробити висновок, чи накладаються земельні ділянки сторін у справі. Належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку, однак позивач з клопотанням про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи не звертався, хоча в ході підготовчого провадження вказане питання представнику позивача судом ставилося. За наявності заперечень відповідачки, сама лише довідка ФОП про існування «накладення» земельних ділянко не замінює висновок земельно-технічної експертизи та не є належним і достатнім доказом помилок саме в координатах земельної ділянки відповідачки та накладення їх на ділянку позивача.

Технічних документацій з землеустрою щодо спірних ділянок сторони суду не надали, клопотань про витребування доказів не заявлялось. За вказаного, суд позбавлений можливості встановити, чи помилка в координатах земельної ділянки відповідачки викликана саме помилками в документації на ділянку, чи лише в відомостях ДГК.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти усунення помилки шляхом внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру, за умови здійснення таких виправлень і щодо інших суміжних землевласників, що забезпечить дотримання її права на земельну ділянку в визначених розмірах, про що вона повідомила в судовому засіданні.

Чинним законодавством встановлено порядок виправлення технічних помилок, зокрема допущених під час визначення меж суміжних земельних ділянок (ст. 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пункт 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр», Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів Українивід 17 жовтня 2012 року № 1051).

Водночас, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження вжиття заходів направлених на позасудове врегулювання виниклого спору, зокрема і щодо намагання виправити виявлену помилку в передбачений законом спосіб. Хоча позивач у позасудовому порядку має можливість скористатися визначеним у пункті 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» способом відновлення своїх порушених прав, шляхом усунення технічних помилок, і лише у разі, якщо цей спосіб виявиться недієвим, чи згоди щодо визначення конкретних меж земельних ділянок не буде досягнуто, позивач, чиї права порушені у результаті невідповідності інформації землевпорядної документації фактичним даним щодо площі, лінійних розмірів та конфігурації земельних ділянок, що є порушення вимог земельного законодавства, можуть звернутись до суду за захистом порушених прав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №187/1945/21 (провадження №61-4689св23) в постанові від 12.12.23, якою розглянуто спір за аналогічними за змістом правовідносинами та позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з підстав накладення її меж на земельну ділянку позивача в умовах відсутності належних та допустимих доказів неможливості внесення змін до Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки в позасудовому порядку.

Також суд констатує, що позивачем не було надано доказів звернення до державного кадастрового реєстратора у відповідному порядку та отримання обгрунтованої відмови у державній реєстрації його земельної ділянки, фактично дії по приватизації ділянки позивачем завершені при отриманні довідки-листа ФОП ОСОБА_5 , після чого і подано позов.

Позовних вимог про скасування чи визнання недійсним правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, належну відповідачці, оспорення підстав набуття її у власність - позивач не заявляв, предметом позову є лише вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Однак, відповідно ч. 10. ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Тобто, позовні вимоги про скасування державної реєстрації не можуть бути відокремлені від вирішення судом питання щодо речових права на цю ділянку.

За відповідачкою згідно відомостей ДЗК зареєстровано право власності на земельну ділянку №1820955100:01:003:0386 , тобто у разі задоволення позову суд, на виконання імперативних вимог ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», має вирішити питання про припинення вказаного речового права ОСОБА_2 .

Водночас, оцінюючи у цій справі наявність підстав для втручання у право відповідачки на мирне володіння майном, суд виходить з такого.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій «законності» означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

За наведеного, враховуючи наведені судом вище інші мотиви щодо недоведеності підстав позову, задоволення позовних вимог та скасування державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_2 та припинення її речових прав щодо свого вартісного нерухомого майна було б непропорційним та призвело б до порушення права як власника, гарантованих в тому числі і статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 не довів належним чином суду ту обставину, що реєстрація прав власності ОСОБА_2 на свою земельну ділянку порушує його права на інші земельну ділянку, власником якої він є, та що виключно у вказаний в позовних вимогах спосіб можуть бути належним чином захищені його права.

Тому, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в задоволенні позовних вимог, всі витрати по справі покладаються на позивача.

Заяв про розподіл інших видів судових витрат не надійшло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 133, 141, 239, 259, 263-265, 279, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Рішення можебути оскарженедо Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складене судом 23.07.2024.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ЄДРПОУ 39765513, адреса : 10002, м.Житомир, вул.Довженко, 45

Суддя П.В. Миколайчук