Рішення

від 18.07.2024 по справі 348/409/18

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ДОДАТКОВЕ)

Справа №348/409/18

18 липня 2024 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Кушнірчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна заяву третьої особи: ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №134 від 20.12.2016 року незаконним, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 року третя особа: ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №134 від 20.12.2016 року незаконним.

Просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача ОСОБА_2 на його користь 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

В судове засідання третя особа не прибув, натомість його представник, адвокат Госедло О.Д. подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд даної справи у їх відсутності та задоволити подану заяву про ухвалення додаткового рішення.

Позивач ОСОБА_2 та його представник, адвокат Куций О.С. в судове засідання також не прибули, однак останній подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд даної справи у їх відсутності, зазначивши, що вони заперечують проти задоволення заяви про стягнення судових витрат і просять в даних вимогах відмовити, оскільки вважають їх (судові витрати) не доведеними.

Розглянувши заяву третьої особи: ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по даній справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд констатує, що 26.02.2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном.

23.04.2019 року ОСОБА_2 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Грещука Р.П. від 16.08.2019 року дану справу прийнято до провадження.

Згідно ухвали суду від 27.01.2021 року первісного відповідача Пнівську сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області замінено на її правонаступника Пасічнянську сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області.

У своїх письмових поясненнях від 28.03.2018 року на позовну заяву третя особа: ОСОБА_1 просив зокрема стягнути з позивача в його користь понесені судові витрати.

Разом з тим, під час проведення судових дебатів представник третьої особи зазначив, що у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, докази про оплату ОСОБА_1 правничої допомоги будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Згідно рішенняНадвірнянського районногосуду Івано-Франківськоїобласті від18.06.2024року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №134 від 20.12.2016 року незаконним, було відмовлено.

Як зазначено вище, у письмових поясненнях від 28.03.2018 року на позовну заяву, третя особа: ОСОБА_1 просив стягнути з позивача на його користь судові витрати, в тому числі витрати, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу третьою особою, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України в п`ятидений строк подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення в частині судових витрат, до якої долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2024 року, додаткову угоду від 10.03.2018 року до договору №14 про надання правової допомоги від 15.09.2017 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №22 від 24.06.2024 року, згідно яких ОСОБА_1 на підставі договору №14 про надання правової допомоги від 15.09.2017 року сплачено адвокату 12000 грн. 00 коп. за надання професійної правничої допомоги.

Суд констатує, що положеннями статті 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з п.4 ч.1ст.1Закону Українивід 05липня 2012року №5076-VI«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч.1 ст.1 даного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI).

Відповідно дост.19вказаного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, закріплено в ст.30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Таким чином, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у дані правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістомстатті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3ст.141 ЦПК Українипри вирішенніпитання пророзподіл судовихвитрат судвраховує:чи пов`язаніці витратиз розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Цивільним процесуальним кодексом Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Судом перевірено, що згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 24.06.2024 року, додаткової угоди від 10.03.2018 року до договору №14 про надання правової допомоги від 15.09.2017 року та квитанції до прибуткового касового ордера №22 від 24.06.2024 року, третьою особою: ОСОБА_1 на підставі договору №14 про надання правової допомоги від 15.09.2017 року було сплачено адвокату 12000 грн. 00 коп. за надання професійної правничої допомоги.

У відповідності до вимог ч.12 ст.141 ЦПК України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Як закріплено ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, як визначено ч.9 ст.141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд звертає увагу, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено у зв`язку з їх безпідставністю, необґрунтованістю та недоведеністю.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , з позивача на користь третьої особи: ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн. 00 коп., згідно квитанції до прибуткового касового ордера №22 від 24.06.2024 року.

Разом з тим суд вважає, що з урахуванням тривалості розгляду справи, кількості судових засідань за участю представника третьої особи, наданих останнім послуг третій особі щодо правничої допомоги по даній справі, розмір витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку є співмірним в розумінні ч.4 ст.137 ЦПК України, а тому сплачені третьою особою: ОСОБА_1 на користь адвоката 12000 грн. 00 коп. за надання професійної правничої допомоги, підлягають стягненню в його користь із позивача в повному обсязі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення заяви третьої особи: ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по даній справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.137, 141, 246, 258, 259, 260, 263, 265, 268, 270, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву третьої особи: ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №134 від 20.12.2016 року незаконним задоволити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 про визнання рішення Пнівської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області №134 від 20.12.2016 року незаконним.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , жителя: АДРЕСА_1 , 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення

складено 23.07.2024 року.

Суддя Грещук Р.П.