Рішення

від 23.07.2024 по справі 139/390/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/390/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Коломійцевої В.І.,

секретаря судових засідання Слободянюк О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Інтер Агро», третя особа: ТОВ «Зернофарт» про розірвання договору оренди земельної ділянки, та стягнення заборгованості по орендній платі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Інтер Агро», третя особа: ТОВ «Зернофарт» про розірвання договору оренди земельних ділянок та стягнення заборгованості по орендній платі, мотивуючи його тим, що він являється власником земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7481 га, кадастровий номер 0522885000:07:002:0094 та площею 0,7481 га., кадастровий номер 0522885000:07:002:0095 на території колишньої Петриманської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 09 грудня 2014 року. 11 серпня 2020 року позивачем було укладено два договори оренди на земельні ділянки площею 0,7481 га. із фермерським господарством «Інтер Агро». Кошти за орендну плату ОСОБА_1 за 2020-2024 роки жодного разу не отримував. У квітні 2024 року позивач звернувся до ФГ «Інтер Агро» із вимогою про розірвання договорів оренди від 11 серпня 2020 року, сплату орендної плати за вказані роки та пені у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочки, однак до цього часу відповіді не отримав. Крім того, із відомостей, що міститься в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктівнерухомого майна від 28.03.2024,йому стало відомо, що 06 листопада 2020 року було зареєстровано договори суборенди землі, серія та номер:3-153 та 3-154, між ФГ «Інтер Агро» та ТОВ «Зернофарт». Однак жодних договорів суборенди він не отримував та будь-яких угод не підписував.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд розірвати договори оренди землі, укладені 11 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Інтер Агро», стягнути заборгованість за договорами оренди за 2020-2023 роки в сумі 12730 гривень 44 копійки (6361 гривень 48 копійок та 6368 гривень 96 копійок), пеню за прострочення внесення орендної плати за 2020-2023 роки у розмірі 11619 гривень 72 копійки, а також судові витрати.

Ухвалою від 14 травня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12 червня 2024 року підготовче засідання було зняте з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Ухвалою суду від 03 липня 2024 року у справі закрито підготовче провадження та призначеного її до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явилася, його представник адвокат Майструк Н.Р., у позовній заяві просила слухати справу у відсутності ОСОБА_1 (зворот а.с.3).

Відповідач - ФГ «Інтер Агро» - будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, не з`явився в судове засідання, про причину неявки суд не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі їх представника до суду не подав. Відзиву на позовну заяву не надав (а.с.35).

Представник третьої особи - ТОВ "Зернофарт" в судове засідання також не з`явився викликався своєчасно та належним чином (а.с.36).

Судом ухвалено на підставі ч. 3 ст.211, п. 1 ч. 3 ст.223 ЦПК Українирозглядати справу за відсутності сторін.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Матеріалами справи, зокрема, свідоцтвами про право власності на нерухоме майно індексний № 30646911 та № 30437993 встановлено, що позивач є власником земельних ділянок площею 0,7481 гектарів кожна, що розташовані на території Петриманської сільської ради Могилів-Подільського (колись Мурованокуриловецького) району Вінницької області і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

11 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Інтер Агро» укладено договори оренди земельних ділянок (далі Договір), за яким позивач передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,7481 гектарів, кадастровий номер 0522885000:07:002:0095 та земельну ділянку площею 0,7481 га., кадастровий номер 0522885000:07:002:0094, що знаходяться на території Петриманської сільської ради Могилів-Подільського району (колишнього - Мурованокуриловецького) Вінницької області.

Договори оренди земельних ділянок зареєстровано 03 жовтня 2020 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.10-11, 12-13) строком на 10 років.

14 липня 2021 року державним реєстратором Заремба Сергієм Володимировичем за №43022223 було зареєстровано договір суборенди землі, серії та номер: 3-153 від 06.11.2020, укладений між ФГ «Інтер Агро» та ТОВ «Зернофарт» щодо земельної ділянки із кадастровим номером 0522885000:07:002:0094. Строком на 9 років, 9 місяців, 5 днів (зворот а.с.10).

Аналогічний договір суборенди земельної ділянки серії та номер 3-154 від 06.11.2020 року було зареєстровано державним реєстратором Заремба Сергієм Володимировичем і щодо земельної ділянки з кадастровим номером: 0522885000:07:002:0095 (зворот а.с.12).

Позивач стверджує, що з часу укладення договорів оренди, а саме 2020 року по 2023 рік, він не отримував від ФГ «Інтер Агро» орендної плати у передбачені договором терміни. Не було надано йому і оригіналів договорів оренди земельних ділянок після їх підписання та реєстрації.

Саме тому, 01 квітня 2024 року ним було надіслано лист-повідомлення (зворот а.с.14) до Фермерського господарства «Інтер Агро» у якому він просив припинити дію договорів укладених між ним та ФГ «Інтер Агро» за згодою сторін, та виплатити орендну плату за 2020-2023 роки, а також сплатити пеню у розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення та надати оригінали чи завірені копії договорів оренди земельних ділянок.

Вказаний лист відповідачем отримано 02 квітня 2024 року (а.с.14), проте жодної відповіді на нього не надано.

Закон України "Про оренду землі"визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі"встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частина першастатті 15 Закону України «Про оренду землі»).

Зокрема, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної пл ати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України) (стаття 21 Закону України «Про оренду землі»).

Положеннямистатті 24Закону України«Про орендуземлі» визначено права та обов`язки орендодавця, зокрема передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до частин третьої, четвертоїстатті 31Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до вимогстатті 141 ЗК Українипідставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі, і несплату орендної плати.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17.

Верховний Суд у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 479/210/21 дійшов до висновку, що систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором, є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання такого договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено і у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 542/51/22.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 1592 гривні 24 копійки та 1590 гривень 37 копійок відповідно (5% від нормативної грошової оцінки).

Ураховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд зазначає, що згідно з чинним законодавством України розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Існують два випадки коли допускається одностороння відмова від договору оренди землі: по-перше, якщо договором оренди земельної ділянки передбачені підстави його розірвання в односторонньому порядку. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку можуть бути: несплата розміру орендної плати протягом більш ніж два місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця, по-друге, якщо орендар затримує виплату орендної плати за договором оренди на строк більше ніж 3 місяці, орендодавець має право розірвати договір в односторонньому порядку згідно зістаттею 782 ЦК України, яка передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Стаття 611 ЦК Українипередбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Вказані висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2023 року у справі № 144/692/21.

Позивач у позовній заяві стверджує, що орендну плату за 2020-2023 роки не отримував. На підтвердження цього надав лист-повідомлення від 01 квітня 2024 року (зворот а.с.14) з вимогою виплатити орендну плату за землю за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, а також сплатити пеню у розмірі 0,1% від невиплаченої суми за кожний день прострочення.

Матеріали справи не містять даних про вчинення дій з боку відповідача для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати за 2020-2023 роки згідно умов договору.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідач будь-яких доказів на спростування доводів позивача щодо невиплати орендної плати в повному об`ємі за вказаний період суду не надав.

У своїй постанові від 10.09.2021 року у справі № 650/628/19 (провадження № 61-21777св19) Верховний Суд вказав, що згідно зі статтями 13, 15, 21Закону України«Про орендуземлі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Отже, факт систематичного порушення умов договору оренди земельної ділянки щодо несвоєчасної сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з боку відповідача є доведеним та є підставою для розірвання такого договору та стягнення заборгованості з орендної плати в заявленій позивачем сумі 12730 гривень 44 копійки (6361, 48 гривень та 6368, 96 гривень).

Крім того, позивач, просив стягнути з ФГ «Інтер Агро» пеню за прострочення внесення орендної плати в сумі 11619 гривень 72 копійки.

З цієї підстави суд зазначає наступне:

За змістом ст.ст.610, 612 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1ст.611 ЦК України). Неустойкою є штраф або пеня (ст.549 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2ст.551 ЦК України).

Позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми за кожний день прострочення, разом з тим не надав суду доказів, на підтвердження того, що договорами оренди землі від 11 серпня 2020 року передбачено стягнення пені у вказаному позивачем розмірі, а тому відсутні підстави для задоволення даної вимоги.

Одночасно, процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів (принцип диспозитивності). Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення у даній справі, суд також враховує, що відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, доводів позивача не спростував та не надав доказів сплати орендної плати.

Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 2424, 00 (а.с.16), а також понесено витрати на правову допомогу в розмірі 4500 (а.с.19).

У зв`язку з тим, що позов задоволено частково, відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам слід стягнути 3619,91 гривень понесених судових витрат, з яких: 1267,28 грн - судовий збір та 2352,63 грн - витрати на правову допомогу.

На підстав викладеного та керуючись ст. ст.203,204,207,215,216,610,611,783 ЦК України,ст. 93 ЗК України, ст.ст.1,3,8,13,14,15,24,25,32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.12,13,81,133,141,229,264,265,268,273,280-282,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі без номера від 11 серпня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Інтер Агро» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7481 гектарів, 0522885000:07:002:0094, на підставі якого 03 жовтня 2020 за номером 38492642 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди.

Розірвати договір оренди землі без номера від 11 серпня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Інтер Агро» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,7481 гектарів, кадастровий номер 0522885000:07:002:0095, на підставі якого 03 жовтня 2020 за номером 38492712 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди.

Стягнути з Фермерського господарства «Інтер Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість за орендою платою за 2020-2023 роки згідно договорів оренди б/н від 11 серпня 2020 року у розмірі 12730 гривень 44 копійки, а також судові витрати в сумі 3619 гривень 91 копійка,а всього 16 350 гривень 35 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: с.Золотогірка Могилів-Подільського району Вінницької області. .

Відповідач: Фермерське господарство «Інтер Агро», код ЄДРПОУ: 39551109, адреса місцезнаходження: Вінницька область, Могилів-Подільський (колишній - Мурованокуриловецький) район, смт.Муровані Курилівці, вул. Героїв Майдану, 31.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНОФАРТ", код ЄДРПОУ: 39336690, адреса місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Артинова архітектора, 46, офіс 15,16.

Рішення складено 22.07.2024 року.

Суддя: