Рішення

від 11.07.2024 по справі 304/2736/23

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/2736/23 Провадження № 2/304/143/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2736/23 за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Вишнякової Ірини Олександрівни до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

представник ОСОБА_1 адвокат Вишнякова І.О. в електронній формі через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом, у якому просить визначити позивачу додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Свої позовні вимоги, з урахуванням поданої до початку підготовчого судового засідання заяви про зміну підстав позову, мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_2 , якій належала на праві приватної власності земельна ділянка кадастровий номер 2123286200:01:004:0012, площею 0,07 га. Оскільки за життя покійна заповіту не склала, а тому прийняття спадщини здійснюється спадкоємцями за законом. Спадщина після померлої була відкрита у день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з чим, враховуючи, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини не була зареєстрована постійно із спадкодавцем, встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчив свій перебіг 25 липня 2023 року. У жовтні 2023 року позивач звернулася до приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Кузьо М.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте 03 листопада 2023 року за результатами розгляду такої заяви нотаріусом надано пояснення № 26/01-16, за змістом яких оскільки після відкриття спадщини пройшло вже більше шести місяців, то як спадкоємець за законом позивач має право на оформлення спадщини після визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Повідомляє, що позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини з наступних поважних причин: доглядом за хворим чоловіком ОСОБА_3 ; у зв`язку із введенням на території України воєнного стану та ведення бойових дій у країні; у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для ОСОБА_1 як спадкоємця та в кінцевому етапі мали своїм наслідком пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини. Так, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 31 серпня 2022 року № 1048 чоловік позивача ОСОБА_4 має першу «А» групу інвалідності. Згідно індивідуальної програми реабілітації № 1102 від 31 серпня 2022 року такий має ураження опорно-рухового апарата та центральної і периферичної нервової системи. Отже, з урахуванням п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317, ОСОБА_1 була постійно зайнята доглядом та обслуговуванням свого чоловіка, у зв`язку з чим не мала можливості протягом шестимісячного строку звернутись до нотаріуса, при цьому з огляду на нововведення у законодавстві, яким було продовжено строк для прийняття спадщини на чотири місяці, вона вирішила подати заяву у рамках продовженого строку. Також у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/20222 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався по теперішній час. Відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. 7, 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року була прийнята Постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Пунктом 3 вказаної постанови було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. 19 червня 2023 року набрав чинності пп. 2 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних ресурсів в умовах воєнного стану», яким було виключено п. 3 Постанови № 164. На момент звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач вважала, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючись Постановою № 164, розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини є продовжений на чотири місяці. Таким чином, наведені причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними та такими, що пов`язані з об`єктивними обставинами на вчинення цих дій, та вони не можуть стати підставою для усунення від права на спадкування. Враховуючи незначний термін пропуску строку вважає, що суд може визначити додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, як відкрилась після смерті ОСОБА_5 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2023 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі визначено суддю Ганька І.І. (а. с. 21).

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 07 грудня 2023 року прийнято подану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, відтак призначено підготовче судове засідання та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву (а. с. 22-23).

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Вишнякова І.О. не з`явилися, однак остання в електронній формі через систему «Електронний суд» подала заяву про проведення розгляду справи без їх участі, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явилася, також подала заяву про розгляд справи без її участі, не заперечує проти задоволення заявлених у позовній заяві вимог за наявності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 38), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (пункт 72), від 13 жовтня 2020 року у справі № 369/10789/14-ц (пункт 7.37), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31)).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області 01 лютого 2023 року, актовий запис № 22 (а. с. 9, 10, 15).

Згідно повідомлення старости Тур`я-Полянського старостинського округу І.Юсиби від 01 листопада 2023 року № 108, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , і на день її смерті окрім неї у цьому будинку більше зареєстрованих осіб не було (а. с. 11).

З пояснення приватного нотаріуса Ужгородського районного нотаріального округу Закарпатської області Кузьо М.В. від 03 листопада 2023 року № 26/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду з питанням визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки після відкриття спадщини пройшло вже більше 6 місяців та нею не надано документів щодо спільного проживання за однією адресою з померлою (а. с. 14).

Вищевказане свідчить, що на момент подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини позивач ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 75291762 від 27 грудня 2023 року, наданої завідувачем Перечинської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михалко В.П., спадкова справа стосовно спадкодавця ОСОБА_2 не заведена (а. с. 12).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.

Згідно зі статтею 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, закон розрізняє факти, які свідчать про прийняття спадщини особою, яка на час відкриття спадщини постійно проживала зі спадкодавцем, та особою, яка на час відкриття спадщини не проживала (постійно не проживала) зі спадкодавцем.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може лише спадкоємець, який на час відкриття спадщини постійно не проживав зі спадкодавцем.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20 січня 2021 року у справі № 752/11156/18-ц (провадження № 61-14082св20).

Водночас відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

Отже, лише якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Водночас необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій…

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків, дійшов Верховний Суд України у постановах від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та Верховний Суд у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в абз. 1-3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб, який Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року №341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX, Указом від 1 травня 2023 року № 254/2023, затвердженим Законом України від 2 травня 2023 року № 3057-IX, та Указом від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженим Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-IX, Указом від 6 листопада 2023 року № 734/2023, затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, Указом від 5 лютого 2024 року № 49/2024, затвердженим Законом України від 6 лютого 2024 року № 3564-IX), Указом від 6 травня 2024 року № 271/2024, затвердженим Законом України від 08 травня 2024 року № 3684-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Позивач ОСОБА_1 та її адвокат Вишнякова І.О. посилалися на такі причини пропуску шестимісячного строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини: постійний догляд та обслуговування свого чоловіка ОСОБА_3 , який є особою з інвалідністю першої «А» групи (а. с. 10, 15, 37-39), введення воєнного стану в Україні та помилкове застосування до правовідносин пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» № 164 від 28 лютого 2022 року, яким було установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, а свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини, та який у подальшому було виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану».

Зазначені позивачем та її представником причини пропуску строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері можуть бути визнані поважними, оскільки вони пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення цих дій.

За таких обставин, а також з урахуванням відсутності будь-яких інших спадкоємців за законом чи за заповітом на майно покійної, суд вважає, що у позивача ОСОБА_1 є поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, внаслідок чого позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Крім цього, відповідно до квитанції ID: 9646-9148-1893-4989 від 05 грудня 2023 року позивачем сплачено 1 073,60 грн судового збору (а. с. 19).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 цього Кодексу у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1 з державного бюджету слід повернути 536,80 грн (1 073,60 грн х 50%), а інші 50% судового збору стягнути на її користь з Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, що відповідає положенням ст. 141, 142 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 16, 1216, 1217, 1223, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 142, 258-259, 264, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 адвоката Вишнякової Ірини Олександрівни до Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 за покійною матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий тримісячний строк для прийняття спадщини з дня набрання цим рішенням законної сили.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп, сплачений згідно квитанції ID: 9646-9148-1893-4989 від 05 грудня 2023 року.

Стягнути з Тур`є-Реметівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: адвокат Вишнякова Ірина Олександрівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; місцезнаходження: 69063, Запорізька область, Запорізький район, м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Святого Миколая, 6.

Відповідач: Тур`є-Реметівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351280; місцезнаходження: 89221, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тур`ї Ремети, вул. Тканка, 1.

Головуючий: Ганько І. І.