Рішення

від 23.07.2024 по справі 761/13801/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/13801/23

Провадження № 2/761/2312/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , Спільне товариство «САН» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в :

У квітні 2023р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача АТ «Мегабанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи: ОСОБА_2 , Спільне товариство «САН» у формі ТОВ, в якому просила суд:

- визнати поруку, яка виникла на підставі договору поруки № 07-05ПВ/2008-п від 18 січня 2008р. (далі по тексту - договір поруки), укладеного між сторонами - припиненою.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 18 січня 2008р. між відповідачем та третьою особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 07-05ПВ/2008 (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до якого третя особа отримав кредит на споживчі цілі під заставу нерухомого майна в сумі 39600,0 дол. США строком на десять років з 18 січня 2008р. до 17 січня 2018р. зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 14,5 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 18 січня 2008р. між цією ж третьою особою та відповідачем було укладено іпотечний договір № 07-05АВ/2008-і (далі по тексту - іпотечний договір), відповідно до якого було передано в іпотеку ОСОБА_2 наступне майно: будівля кінотеатру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, що знаходиться в смт. Гуйва Житомирського району Житомирської області.

18 січня 2008р. між позивачкою та відповідачем було укладено договір поруки, за яким позивачка поручається перед відповідачем за виконання третьою особою ОСОБА_2 в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору.

12 лютого 2008р. додатковою угодою № 2 до кредитного договору були внесені зміни згідно яких сума кредиту була збільшена до 265162,35 дол. США. Також було укладено договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору.

12 лютого 2008р. між відповідачем та третьою особою Спільним товариством «Сан» було укладено договір поруки № 07-05ПВ/2008-п-2 (далі по тексту - договір поруки 2), а також було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, відповідно до яких поручителі (позивачка та третя особа Спільне товариство «Сан») поручаються перед кредитором за виконання ОСОБА_2 в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира було задоволено позов АТ «Мегабанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 82780,07 дол. США та штрафних санкцій в сумі 300000,0 грн.

В межах здійснення примусового виконання зазначеного рішення суду, 02 березня 2021р. були проведені електронні торги з реалізації предмету іпотеки. Після реалізації предмету іпотеки постановами державних виконавців були закриті виконавчі провадження щодо позивачки та третіх осіб.

У грудні 2018р. на адресу позивачки надійшла вимога відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитним договором - 265162,35 дол. США; суми несплачених процентів - 106089,1 дол. США; штрафу у розмірі 25 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту - 1709683,28 грн.; штрафу у розмірі 10,0 % від суми несвоєчасно сплачених процентів - 298385,42 грн.; штрафу у розмірі 10,0 % від суми кредиту - 745793,66 грн.

На думку позивачки, в силу положень ст. ст. 526, 553, 559, 1049 ЦК України порука є припиненою, враховуючи те, що сплинули строки, які були визначені договором поруки, а також те, що кредитор (банк) не подав позову про стягнення залишку боргу за кредитним договором.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2023р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу.

У встановленому законом порядку, учасники справи були оповіщені судом про відкриття провадження по справі та призначення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29 лютого 2024р. на адресу суду надійшли письмові пояснення на позов відповідача, в яких відповідач проти позову заперечив, додатково зазначивши про застосування судом строків позовної давності (ст. 267 ЦК України).

Відзив на позов стороною відповідача не подавався; пояснення на позов від третіх осіб на адресу суду не надходили.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 18 січня 2008р. між відповідачем АТ «Мегабанк» та третьою особою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого третя особа отримав кредит на споживчі цілі під заставу нерухомого майна в сумі 39600,0 дол. США строком на десять років з 18 січня 2008р. до 17 січня 2018р. зі сплатою процентів за користування кредитом за ставкою 14,5 % річних.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 18 січня 2008р. між цією ж третьою особою та відповідачем було укладено іпотечний договір, відповідно до якого було передано в іпотеку ОСОБА_2 наступне майно: будівля кінотеатру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, що знаходиться в смт. Гуйва Житомирського району Житомирської області.

18 січня 2008р. між позивачкою та відповідачем було укладено договір поруки, за яким позивачка поручається перед відповідачем за виконання третьою особою ОСОБА_2 в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору.

12 лютого 2008р. додатковою угодою № 2 до кредитного договору були внесені зміни згідно яких сума кредиту була збільшена до 265162,35 дол. США. Також було укладено договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору.

12 лютого 2008р. між відповідачем та третьою особою Спільним товариством «Сан» було укладено договір поруки 2, а також було укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки, відповідно до яких поручителі (позивачка та третя особа Спільне товариство «Сан») поручаються перед кредитором за виконання ОСОБА_2 в повному обсязі усіх його обов`язків, що виникли з кредитного договору.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 серпня 2012р. по цивільній справі № 2-246/12, позов ПАТ «Мегабанк» в особі Житомирського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СП ТОВ «САН» про стягнення заборгованості по кредитному договору та звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СП ТОВ «САН» повернути у солідарному порядку на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором 82780,07 дол. США.

У разі відсутності вказаного майна, стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СП ТОВ «САН» на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором 657331,70 грн.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , СП ТОВ «САН» на користь ПАТ «Мегабанк» суму штрафних санкцій - 300000,0 грн. Здійснено розподіл судових витрат (https://reyestr.court.gov.ua/Review/26972695).

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 01 листопада 2012р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 серпня 2012р. змінено, в частині визначення порядку повернення, а при неможливості стягнення коштів, зазначивши, про зобов`язання повернути ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та СП ТОВ «САН» 82780,07 дол. США та при неможливості, що підлягає стягненню на користь ПАТ «Мегабанк» в особі Житомирського ЦРВ ПАТ «Мегабанк» солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , солідарно з ОСОБА_2 та СП ТОВ «САН», заборгованість по кредитному договору № 07-05ПВ/2008 від 18 січня 2008р. в сумі по 657331,70 грн. та по 300000,0 грн. штрафних санкцій. Обмежити загальний розмір стягнення сумою 657331,70 грн. заборгованості по кредитному договору № 07-05ПВ/2008 від 18 січня 2008р. та 300000,0 грн. штрафних санкцій, а всього 957331,70 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни (https://reyestr.court.gov.ua/Review/27098575).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка зазначала, що в досудовому порядку нею була отримана вимога відповідача від 05 грудня 2018р., якою відповідач пропонував їй сплатити суму заборгованості за кредитним договором, яка є відмінною від суми заборгованості, яка була з неї та боржника вже була стягнута за рішенням Богунського районного суду м. Житомира, а тому в силу положень ст. ст. 553, 559, 1049 ЦК України порука є припиненою.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

У частині 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Закон не пов`язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з боржника або поручителя боргу за зобов`язанням, забезпеченим порукою.

Наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача сплатити заборгованість.

Рішення суду про стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя, не змінює змісту у відповідного правовідношення - характер та обсяг прав і обов`язків сторін залишаються незмінними, додається лише ознака безпосередньої можливості примусового виконання. До моменту здійснення такого виконання або до припинення зобов`язання після ухвалення судового рішення з інших підстав (наприклад, унаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог) відповідне зобов`язання продовжує існувати.

Отже, саме по собі набрання законної сили рішенням суду про стягнення з боржника або поручителя заборгованості за кредитним договором не змінює та не припиняє ані кредитного договору, ані відповідного договору поруки, доки не виникне договірна чи законна підстава для такого припинення.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини 2 ст. 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи - боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоб обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, оскільки вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.

Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту.

Отже, ухвалення судом рішення у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості унеможливлює задоволення в іншій судовій справі позову про визнання поруки припиненою, якщо такий позов стосується тих самих правовідносин, тих самих прав вимоги, які вже були предметом дослідження у справі про стягнення з поручителя кредитної заборгованості.

Правова визначеність передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже вирішеної справи. Жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого й обов`язкового рішення тільки з метою проведення нового слухання та вирішення справи (рішення Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2004р. у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, §53). Тому задоволення позову про визнання поруки припиненою в одній справі не є ані підставою перегляду судового рішення в іншій справі за нововиявленими обставинами (частина друга статті 423 ЦПК України), ані підставою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (частина друга статті 432 ЦПК України).

Такі правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26 січня 2021р. у справі № 522/1528/15-ц (провадження № 14-67 цс 20).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи також правові висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 12 січня 2022р. по справі № 199/2378/19 (провадження № 61-8318св20), суд приходить до висновку, що за таких обставин наявні правові підстави для відмови в задоволенні позову, саме у зв`язку з обранням позивачкою неналежного способу захисту.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про залишення позову без задоволення по суті, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви сторони відповідача про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 13, 15, 16, 525, 526, 533, 553, 554, 559, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 09804119, місцезнаходження м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17), треті особи: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), Спільне товариство «САН» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 20429219, місцезнаходження м. Житомир, вул. Жуйка, 43), про визнання поруки припиненою - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: