Рішення

від 22.07.2024 по справі 465/7610/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/7610/23

2/465/1102/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

22.07.2024 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

за участю секретаря судового засідання Власюка Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЮРПРИЗ" до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням та стягнення заборгованості по орендній платі,

встановив:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користування нежитловим приміщенням та стягнення заборгованості по орендній платі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.12.2022 року ТзОВ «Сюрприз» набуло у власність нежитлове приміщення мезоніну під індексом №7-1 загальною площею 17,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації нежитлового приміщення мезоніну, за результатами електронного аукціону, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Залецькою Н. М. за реєстровим номером 1495. Орендарем даного приміщення відповідно до Договору оренди № Ф-11711-19 нерухомого майна укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку ЛМР та ОСОБА_1 15 березня 2019 року, на той момент була ОСОБА_1 . Враховуючи зміну власника, позивач листом № 07 від 12 січня 2023 року повідомив орендаря про зміну власника приміщення, звернувся з проханням надати представникам ТОВ «Сюрприз» доступ до вказаного орендованого майна. для візуального обстеження відповідно до п. 6.2 та п. 7.1.11 Договору оренди та внести зміни в Договір оренди, зважаючи на зміну власника орендованого приміщення, та повідомив відповідачу реквізити ТОВ «Сюрприз» для сплати орендної плати по Договору оренди. Відповіді на вказаний лист позивач не отримав. Строк Договору оренди № Ф-11711-19 нерухомого майна від 15 березня 2019 року згідно з п.1.1. був визначений до 14 березня 2022 року. Проте на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 року № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» даний строк було продовжено до 21.03.2023 року, про що зазначено в п. 1.4. Договору купівлі-продажу. Листом № 22 від 13 лютого 2023 року, у зв`язку з закінченням терміну дії Договору оренди позивач повідомив відповідача про намір ТОВ «Сюрприз», після закінчення договору оренди використовувати орендоване відповідачем приміщення для власних потреб, а тому просив повернути об`єкт оренди та просив відповідача сплатити заборгованість по орендній платі. Відповіді на вказаний лист позивач не отримав. Крім того у відповідача перед позивачем заборгованість за прострочення виконання зобов`язання (неустойка) за період з 22.03.2023 року по 31.08.2023 року в сумі 5673,34 грн. та заборгованість з орендної плати в сумі 1499,79 грн., пеня в сумі 190,74 грн. ) та 3% річних в сумі 23,81 грн. Загальна сума, яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 7387.68 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву, у якій просить розглядати справу за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Правом на подачу відзиву на позов та подачу заяви про розгляд справи за його відсутності не скористалась. Відповідно дост. 280 ЦПК України, суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить до такого висновку.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що згідно з протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2022-10-31-000002-3 переможцем стало ТзОВ «Сюрприз».

Відповідно до договору купівлі-продажу № 3523 від 26.12.2022 року ТзОВ «Сюрприз» набуло у власність нежитлове приміщення мезоніну під індексом №7-1 загальною площею 17,0 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 1.4 договору купівлі-продажу № 3523 від 26.12.2022 року нежитлове приміщення мезоніну під індексом №7-1 загальною площею 17,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (Об`єкт приватизації) перебуває в оренді ОСОБА_1 відповідно до Договору оренди № Ф-11711-19 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 15.03.2019 року, термін дії Договору оренди встановлено до 21.03.2023 року, цільове призначення - для господарських потреб.

Відповідно до договору оренди № Ф-11711-19 від 15 березня 2019 року орендарем приміщення за адресою: АДРЕСА_1 була ОСОБА_1 . Строк дії договору з 15.03.2019 року по 14.03.2022 року. Пунктом 5.5 передбачено, що орендна плата переглядається лише за згодою стопін або за рішенням суду. У пункті 5.8 Договору зазначено, що несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди. Пунктом 5.11 Договору передбачено, що до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельного ділянкою. У пункті 5.12 Договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Вказаним договором в п.6.2.2, 6.2.3, 6.2.4, 6.2.5 передбачено право орендодавця здійснювати контроль за станом майна через візуальне обстеження зі укладанням акта-обстеження, з власної ініціативи здійснювати перевірку дотримання орендарем умов цього Договору. У разі встановлення факту порушень Орендарем умов цього Договору, Орендодавець має право здійснювати перевірку на свій власний розсуд, достроково розірвати цей Договір за наявності підстав, передбачених чинним законодавством України. Пунктами 7.1.11-7.1.13, 7.1.16 Договору передбачено, що орендар зобов`язаний: відповідно до п. 6.2. цього Договору надавати безперешкодний доступ на об`єкт оренди представників ОРЕНДОДАВЦЯ з метою перевірки його використання відповідно до умов цього Договору; самостійно і від власного імені протягом місяця з дати укладення цього Договору та підписання акту здачі- приймання. укласти договори щодо надання комунальних послуг-у повному обсязі із відповідними організаціями; укласти угоду з балансоутримувачем на відшкодування експлуатаційних витрат; нести додаткові обов`язки, пов`язані з охороною та використанням об`єкта оренди, якщо будинок, у якому знаходиться об`єкт оренди, є пам`яткою історії, та архітектури в тому числі укладати охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини з управлінням охорони історичного середовища протягом одного місяця від дати укладення договору оренди.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті орендної плати перед ТОВ «Сюрприз» по Договору оренди № Ф-11711-19 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 15.03.2019 р. борг за період з 22.03.2023 року по 31.08.2023 року становить 7387,68 грн., з яких заборгованість по орендній платі 1499,79 грн., пеня 190,74 грн., 3% річних 23,81 грн., неустойка 5673,34 грн за період з 22.03.2023 року по 31.08.2023 року.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1-3ст. 6 ЦК Українивстановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 627 ЦК Українипередбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 629 ЦК Українивизначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд приймає до уваги, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18),ст. 204 ЦК Українизакріплюєпрезумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності)сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).

Як вказано у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумаченняст. 629 ЦК Українисвідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право щодо обов`язковості договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно з ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1ст. 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3ст.549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно дост. 759 ЦК Україниза договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Частиною 1ст. 761 ЦК Українивстановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

За змістом ч. 1, 5ст. 762 ЦК Україниза найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За правилами частини 1 статті 770ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Відповідно до ч. 4ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Окрім того, відповідно дост. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Як встановлено судом, відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за договором оренди та не сплачував вчасно орендну плату за користування орендованим приміщенням, що суперечить істотним умовам укладеного договору оренди.

Відповідач правом надання заперечень з приводу розрахунку заборгованості не скористався. Доказів протилежного, сплати заборгованості та контррозрахунку не надав.

З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що відповідач доказів належного виконання умов договору (зокрема і по сплаті орендних платежів) не надав, а також не надав доказів того, що невиконання зобов`язань за договором сталося не з його вини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Разом з цим суд приймає до уваги правову позицію, викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 року у справі № 757/37126/18 (провадження № 61-406св21), згідно якої загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а такожоцінки всіхдоказів,розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовних вимог, що стосуються, зокрема, грошових вимог.

Як вказано у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.06.2022 року у справі № 296/7213/15 (провадження № 61-10125св21), суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Так, враховуючи наведене, суд здійснив перевірку розрахунків наданих позивачем.

Щодо розрахунку нарахувань у порядкуст. 625 ЦК України.

Суд враховує, що позивач (окрім неустойки) також просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати.

Так, відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав обов`язки, визначеніст. 759 ЦК України, не сплатив позивачу коштів за користування орендованим майном за 2022 і 2023 роки, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню наведений представником відповідача розмір заборгованості, який узгоджується з умовами договору, а саме 1499,79 грн. заборгованість по орендній платі.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу, а отже, 3% річних та інфляційні не мають характеру штрафних санкцій і положення постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 не підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Наведена позиція підтверджена Верховним Судом у вже згаданій постанові від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23:

Крім того також є правильними розрахунки представника відповідача з інфляційних збитків, 3% річних та пені.

Таким чином з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 7387,68 грн., з яких: заборгованість по орендній платі 1499,79 грн. за період з 26.12.2022 року по 22.03.2023 року, пеня 190,74 грн. , 3% річних 23,81 грн., неустойка 5673,34 грн. за період з 22.03.2023 року по 31.08.2023 року.

Щодо усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, шляхом зобов`язання звільнити нежитлове приміщення та надання доступу до нього.

Суд приймає до уваги, що позивачем, у даному випадку були вжиті заходи щодо повідомлення відповідача про припинення договору оренди та відповідно обов`язок останнього повернути орендоване майно на підставі акту приймання-передачі. Однак, відповідач не виконав свій обов`язок щодо повернення орендованого майна та оформлення повернення наймачем орендованого майна шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі нерухомого майна після закінчення дії договору.

Так, доказів виконання вказаного обов`язку відповідач суду не надав, доказів вчинення орендодавцем дій, спрямованих на ухилення від прийняття об`єкта оренди від орендаря після закінчення строку дії договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна матеріали справи також не містять, і відповідачем такі докази не подавалися.

Відтак суд з огляду на вимоги ст.785,795 ЦК України, зокрема про те, що у разі припинення договору орендар (наймач) зобов`язаний повернути майно (річ), що оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору, дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позовної заяви у цій частині та відповідно повернення майна.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістомст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що заявлені позовні вимогизадоволено повністю, то на підставі ст.133,141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 5 368 грн. 00 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.12,13,81,141,258-259,264-265,274,280-285ЦПК України ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні належним Товариству з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» на праві приватної власності нежитловим приміщенням мезоніну під індексом №7-1 загальною площею 17,0 кв.м. (сімнадцять цілих нуль десятих квадратних метра),яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (сорок п`ять) шляхом зобов`язання звільнити нежитлове приміщення та надати доступ до нього.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, 14; ЄДРПОУ: 06725046): заборгованість в загальній сумі 7387.68 грн., з якої заборгованість з орендної плати в сумі 1499,79 грн. за період з 26.12.2022 року по 22.03.2023 року, грошові кошти за прострочення виконання зобов`язання (неустойку) за період з 22.03.2023 року по 31.08.2023 року в сумі 5673,34 грн. та, пеню в сумі 190,74 грн. та 3% річних в сумі 23,81 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сюрприз» (місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, 14; ЄДРПОУ: 06725046) судовий збір в розмірі 5 368 грн. 00 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сюрприз», ЄДРПОУ: 06725046, 79007, м. Львів, вул. Богдана Лепкого, 14

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2

Повне рішення складено 22 липня 2024 року.

Суддя Мигаль Г.П.