Постанова

від 12.07.2024 по справі 914/3769/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2024 р. Справа №914/3769/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.

Якімець Г.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства «Пустомитиводоканал» б/н від 09.04.2024 (вх. суду від 16.04.2024 № 01-05/1110/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2024 (суддя З.В. Горецька)

у справі № 914/3769/23

за позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства «Пустомитиводоканал», м. Пустомити, Львівська обл.

про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій:

Державна екологічна інспекція у Львівській області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства «Пустомитиводоканал» про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства і розмірі 120 353, 23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в період відсутності спеціального дозволу на користування надрами самовільно було використано свердловини №1, № 37/5, що розміщені на території смт. Щирець, свердловини № 1, № 2 (водозабір «Хоросно») та свердловини № 1737, № 2, що розмішені на території с. Містки Львівського району Львівської області.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2024 позов задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «ПУСТОМИТИВОДОКАНАЛ» Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської областіна користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області, збитки у сумі 120 353,23 грн, з яких 20542,22 грн стягнуто на спеціальний рахунок Щиренької селищної ТГ (ГУК Львів/Щирецька тг/24062100, ЄДРПОУ 38008294, р/р UА078999980333129331000013833, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікаці: 24062100/Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності) та 99 811,01 грн стягнуто на спеціальний рахунок Пустомитівської міської ТГ (ГУК Львів / Пустомитівська тг/24062100, ЄДРПОУ 38008294, р/р UА658999980333169331000013893, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації 24062100/Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності).

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами, дослідженими судом, позовних вимог про стягнення з Комунального підприємства «Пустомитиводоконал» збитків внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Комунальне підприємство «Пустомитиводоканал» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2024 у справі № 914/3769/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі, відповідач зазначає, що позивачем до 15.09.2021 проведено планову перевірку відповідача з питань дотримання ним вимог природоохоронного законодавства. Вказана перевірка проводилась з 28.01.2018 08.02.2018, про що складено Акт № 92/04/94 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Пустомитиводоканал». Однак, позапланову перевірку відповідача проведено лише 09.08.2021 та результати перевірки відображено у Акті № 589/04/780. При цьому, при здійснення позапланової перевірки 09.08.2021 позивач у акті вказав, що питання отримання відповідачем дозволу на надрокористування не перевірялось.

Скаржник зауважує, що з 08.02.2019 позивач отримав право здійснювати позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, а відтак міг довідатись про відсутність дозволу на користування надрами, однак таку перевірку він провів лише 09.08.2021.

Також апелянт вказує, що у позовній заяві позивач зазначає що КП «Пустомитиводоканал» був виданий спеціальний дозвіл на користування надрами 22.05.2014, який припинив свою дію 23.05.2019, проте інспекція не надала суду підтверджуючих документів про даний факт.

21.05.2024 скаржник додатково подав суду обґрунтування апеляційних вимог, у яких зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував підстав нарахованих збитків, а саме дату і час коли завершився строк дії дозволу на спеціальне користування надрами, оскільки копія такого дозволу Держекоінспекцією не була долучена до матеріалів справи.

Щодо акту перевірки № 589/04/780 від 09.08.2021, то такий підписаний головним інженером Кравців І.В., який не уповноважений на підпис такого акту.

Водночас ревізорами власноруч зазначено, що під час перевірки вони використовували додаток 1,2,10, проте додаток № 10 не був долучений до матеріалів справи та акт не містить посилання на порушення, що стосується незаконного забору води за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Стосовно довідки № 118 від 09.08.2021, яка долучена до позовної заяви, то така направлена на адресу Держекоінспекції лише 10.08.2021, вже після завершення позапланового заходу.

Також згідно направлення від 06.08.2021; 589 для здійснення перевірки КП «Пустомитиводоканал» було направлено шість ревізорів, однак акт перевірки від 09.08.2021 № 589/04/7820 склали лише три ревізори, що свідчить про неповний склад комісії.

Державна екологічна інспекція у Львівській області відзиву на апеляційну скаргу не подала.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 справу № 914/3769/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 у справі № 914/3769/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Пустомитиводоканал» б/н від 09.04.2024 (вх. суду від 16.04.2024 № 01-05/1110/24) та ухвалено здійснити розгляд справи № 914/3769/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Інспекційною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Пустомитиводоканал» (акт №589/04/780 від 09.08.2021) встановлено порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, а саме самовільне використання КП «Пустомитиводоканал» водних ресурсів при відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), із свердловин №1, №37/5, що розміщені на території смт. Щирець (вул. Сагайдачного, вул. С. Бандери) та використовуються для забезпечення питних і санітарно гігієнічних потреб, виробничих потреб населення та підприємств смт. Щирець (Щирецька селищна територіальна громада).

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1370 від 28.12.2011), підземні води віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Згідно довідки КП «Пустомитиводоканал» від 09.08.2021 №118, в період відсутності спеціального дозволу на користування надрами з 14.12.2020 по 09.08.2021, підприємством самовільно було піднято та використано із свердловин №1, №37/5 в смт. Щирець (вул. Сагайдачного, вул. С. Бандери) - 11 658,4 м3 підземних вод.

Використання довідки підприємства для визначення фактичного обсягу видобутої та використаної води, передбачено вимогами п. 9.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009, зареєстрованим в Мінюсті України за №767/16783 від 14.08.2009, (зі змінами, внесеними згідно наказу Мінекології та природних ресурсів від 30.06.2011 №220 та №367 від 13.10.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2015 за № 1369/27814 та зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021 №119, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2021 за № 678/36300).

Відповідно до вимог Методики проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документа спеціального дозволу на користування надрами (підземні води) КП «Пустомитиводоканал» із свердловин №1, №37/5 в смт. Щирець (вул. Сагайдачного, вул. С. Бандери), розташованих на території Щирецької селищної територіальної громади.

Згідно пункту 9.1 розділу IX Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009, зареєстрованим в Мінюсті України за №767/16783 від 14.08.2009, (зі змінами, внесеними згідно наказу Мінекології та природних ресурсів від 30.06.2011 №220 та №367 від 13.10.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.11.2015 за №1369/27814 та зі змінами, внесеними згідно наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16.02.2021 №119, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2021 за №678/36300), розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), проводиться за формулою (23): З сам. = 5 х W х Тар, де, W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3; Тар - розмір, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої ст. 255 Податкового кодексу України (в редакції від 01.08.2021) на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних вод - грн/100 м3).

Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ (з наступними змінами та доповненнями) Розділ IX - Рентна плата (стаття 255.5.2.) ставка рентної плати за спеціальне використання підземних вод для Львівської області встановлена 84,39 грн за 100 м3 (відповідно за 1 м3 - 0,8439 грн.).

Згідно податкового кодексу (стаття 255.7) житлово комунальні підприємства застосовують до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3.

Згідно затвердженої формули розрахунку З сам. = 5 х 11 658,4 м3 х 0,8439 грн/м3 х 0,3 = 14 757,79 грн.

Інспекційною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Пустомитиводоканал» (акт №665/04/928 від 15.09.2021), проведеною у період з 09.09.2021 до 15.09.2021, встановлено, що КП «Пустомитиводоканал» самовільно використовував водні ресурси при відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), із свердловин №1, №3 7/5, що розміщені на території смт. Щирець (вул. Сагайдачного, вул. С. Бандери) (Щирецька селищна територіальна громада).

Згідно наданої довідки КП «Пустомитиводоканал» від 15.09.2021 №147 в період відсутності спеціального дозволу на користування надрами з 10.08.2021 по 13.09.2021, підприємством самовільно піднято та використано із свердловин №1, №37/5 в смт. Щирець (вул. Сагайдачного, вул. С. Бандери) 1 446,9 м3 підземних вод.

Згідно затвердженої формули розрахунку З сам. = 5 х 1446,9 м3 х 0,8439 грн/м3 х 0,3 = 1 831,56 грн.

Інспекційною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Пустомитиводоканал» (акт №877/04/1162 від 19.11.2021), проведеною у період з 08.11.2021 до 19.11.2021, встановлено, що КП «Пустомитиводоканал» самовільно використовував водні ресурси при відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), із свердловин №1, №37/5, що розміщені на території смт. Щирець (вул. Сагайдачного, вул. С. Бандери) (Щирецька селищна територіальна громада).

Згідно наданої довідки КП «Пустомитиводоканал» від 08.11.2021 № 185 в період відсутності спеціального дозволу на користування надрами з 14.09.2021 по 08.11.2021, підприємством самовільно піднято та використано із свердловини №1 та свердловини №37/5 в смт. Щирець (вул. Сагайдачного, вул. С. Бандери) 3 122,7 м3 підземних вод.

Згідно затвердженої формули розрахунку З сам. = 5 х 3122,7 м3 х 0,8439 грн/м3 х 0,3 = 3 952,87 грн.

Інспекційною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Пустомитиводоканал» (акт №877/04/1162 від 19.11.2021) встановлено порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: самовільне використання водних ресурсів при відсутності дозвільного документа спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). Свердловини №1, №2, розміщені між селами Семенівка та Хоросно (водозабір «Хоросно») використовуються для забезпечення питних і санітарно-гігієнічних потреб, виробничих потреб населення та підприємств м. Пустомити (Пустомитівська міська територіальна громада).

Згідно тверджень позивача, у ході перевірки КП «Пустомитиводоканал» надано Спеціальний дозвіл на користування надрами №4536, дата видачі 22.05.2014 (підстава надання: наказ від 21.02.2014 №56, виданий Державною службою геології та надр України). Строк дії спеціального дозволу на користування надрами 5 (п`ять) років. Відомості про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами: Львівська обласна рада - рішення від 09.03.2011 №66; Мінприроди України від 06.11.2013 №15984/06/10-13; Держгірпромнагляд від 30.06.2009 №01/02 07.12/4188. На момент перевірки вказаний дозвіл втратив чинність.

Забір підземних вод із свердловин №1, №2 які розміщені між селами Семенівка та Хоросно (водозабір «Хоросно»), КП «Пустомитиводоканал» здійснювався самовільно, при відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Згідно наданої довідки КП «Пустомитиводоканал» від 08.11.2021 № 186 в період відсутності спеціального дозволу на користування надрами з 14.09.2021 по 08.11.2021, підприємством самовільно було піднято та використано із свердловин №1, №2 водозабір «Хоросно» 68 609,1 м3 підземних вод. згідно затвердженої формули розрахунку З сам. = 5 х 68609,1 м3 х 0,8439 грн/м3 х 0,3 = 86 848,83 грн.

Інспекційною перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства КП «Пустомитиводоканал» (акт №877/04/1162 від 19.11.2021) встановлено порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів: самовільне використання водних ресурсів при відсутності дозвільного документа - спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). Свердловина №1737 та свердловина №2, що розміщені на території с. Містки Львівського району Львівської області використовуються для забезпечення питних і санітарно-гігієнічних потреб, виробничих потреб населення та суб`єктів господарювання с. Містки (Пустомитівська міська територіальна громада).

Згідно наданої довідки КП «Пустомитиводоканал» від 08.11.2021 №184, в період відсутності спеціального дозволу на користування надрами з моменту експлуатації по 08.11.2021, підприємством самовільно піднято та використано із свердловини №1737 та свердловини №2, що розташовані в с. Містки Львівського району Львівської області 10 239,9 м3 підземних вод.

Згідно затвердженої формули розрахунку З сам. = 5 х 10239,9 м3 х 0,8439 грн/м3 х 0,3 = 12 962,18 грн.

Загальний розмір збитків заподіяних державі КП «Пустомитиводоканал» на території Щирецької селищної територіальної громади, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, за вищевказаний період становить 20 542,22 грн.

Загальний розмір збитків заподіяних державі КП «Пустомитиводоканал» на території Пустомитівської міської територіальної громади, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, за вищевказаний період становить 99 811,01 грн.

Заявлена до стягнення сума становить 120 353,23 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до приписів частини 1 статті 13 Конституції України, зокрема, земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (стаття 16 Конституції України).

Згідно статей 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з статтею 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Приписами частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.16 Кодексу України про надра, подання документів на отримання, продовження спеціальних дозволів на користування надрами, їх переоформлення, внесення до них змін (у тому числі до програми робіт) здійснюються заявником у паперовій або електронній формі через спеціальний електронний кабінет, який формує та веде центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на його офіційному веб-сайті у мережі Інтернет. Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку (ч.12 ст. 16 Кодексу України про надра).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Приписами ст. 21 Кодексу України про надра встановлено, що надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. (ч. 6 ст. 7 вказаного Закону).

Як і вказав скаржник, матеріали справи не містять дозволу на спеціальне користування надрами, виданого КП «Пустомитиводоканал».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у акті № 589/04/780 від 09.08.2021 в розділі «опис виявлених вимог законодавства», зокрема вказано, що виявлено невиконання припису Державної екологічної інспекції у Львівській області № 427-04 від 22.10.2020, а саме вимог п. 2 отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (водозбір підземних вод «Щирець», свердловини №1, 37/5 (а.с. 25-26).

У Акті № 877/04/1162 від 19.11.2021 також вказано про виявлення порушення прав державної власності на надра, яке полягає у відсутності дозволу на використання надрами (підземні води) на водозабір підземних вод «Щирець» та на водозабір підземних вод «Містки».

Водночас у акті зазначено, що КП «Пустомитиводоканал» представило спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний номер 4536, дата видачі 22.05.2014, строк дії дозволу на користування надрами 5 (п`ять) років до 22.05.2019.

У постанові Верховного Суду від 23.02.2024 у справі № 400/3940/21 зроблено висновок про те, що акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про, зокрема, виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Слід зазначити, що апелянт посилається на відсутність у матеріалах справи спеціального дозволу на користування надрами, однак тягар доказування передбачає обов`язок сторони довести її вимоги або заперечення та подати докази на їх підтвердження в межах справи, однак спеціального дозволу чи його продовження, виданого після 22.05.2019, скаржник також не надав суду.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

У свою чергу, відповідач ні в суді першої інстанції не надав доказів, які б спростували здійснення ним самовільного користування надрами (підземними водами) у період з 10.08.2021 по 13.09.2021 та у період з 14.09.2021 по 08.11.2021, ні в суді апеляційної інстанції таких доказів разом з клопотанням про поновлення строку на їх подання суду не заявляв.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Так, долучений до матеріалів справи Акт № 589/04/780 від 09.08.2021 підписано без зауважень головним інженером КП «Пустомитиводоканал» І.В. Кравців та отримано примірник цього акту 09.08.2021.

Акт № 665/04/928 від 15.09.2021 отриманий для ознайомлення юристом КП «Пустомитиводоканал» Чорнобай Л.В. 15.09.2021, жодних зауважень до акту також не вказано.

Матеріали справи не містять та відповідач не надав доказів, які б підтверджували відсутність права підпису у вищевказаних осіб та Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не передбачає обов`язку підписання акту перевірки виключно керівником підприємства.

Водночас наявні у матеріалах справи акти, складені за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контродю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища відповідають формі, затвердженій наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України № 450 від 26.11.2019 «Про затвердження Уніфікованої форми акта, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів».

Крім цього, акти отримані представниками КП «Пустомитиводоканал» ще у 2021 році, позивач у цій справі звернувся до суду в грудні 2023 року. У матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можна було б зробити висновок, що відповідач ставить під сумнів складені акти за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання КП «Пустомитиводоканал» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Також у матеріалах справи наявна претензія № 177 (вх. № 13-5969 від 23.10.2021) адресована керівнику КП «Пустомитиводоканал» про відшкодування збитків, з доданим розрахунком, заперечень щодо отримання якої, матеріали справи не містять.

Водночас до матеріалів справи долучено довідки КП «Пустомитиводоканал» від 09.08.2021 №118, від 15.09.2021 №147, від 08.11.2021 № 185, від 08.11.2021 № 186, 08.11.2021 №184 про відбір відповідачем підземних вод останнім у період з 10.08.2021 по 13.09.2021 та у період з 14.09.2021 по 08.11.2021.

Згідно з ч.1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні та відповідач не надав доказів на підтвердження наявності у нього діючого спеціального дозволу на користування підземними водами у період з 10.08.2021 по 13.09.2021 та у період з 14.09.2021 по 08.11.2021, оцінюючи вищевказані докази в сукупності, колегія суддів доходить висновку про підставне задоволення судом першої інстанції позовних вимог.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2024 у справі № 914/3769/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Пустомитиводоканал» б/н від 09.04.2024 (вх. суду від 16.04.2024 № 01-05/1110/24) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2024 у справі № 914/3769/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець