ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/270/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю:
ПП «Прем`єра Південь» - адвокат Легка О.Ю.
АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - адвокат Рикова Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 (про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником).
по справі №916/270/23
за позовом: Приватного підприємства Прем`єра Південь
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України
про стягнення 731957,41 грн.
суддя суду першої інстанції Литвинова В.В.
місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст ухвали підписано: 17.05.2024.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Цюрупинська Дорожня експлуатаційна дільниця" ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь Приватного підприємства "Прем`єра Південь" 731957,41 грн заборгованості та 10979,36 грн витрат зі сплати судового збору (всього 742936,77грн).
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати, починаючи з наступного дня за днем набрання рішенням суду у дійсній справі законної сили і до моменту виконання цього рішення в частині основного боргу (481936 грн), 3% річних на суму основного боргу 481936 грн за такою формулою: С х А х Д : 365 : 100 = сума процентів, де: С - сума основного боргу, простроченого відповідачем; А - 3 відсотки річних; Д - кількість днів прострочення і стягнути отриману суму процентів із відповідача на користь позивача. Роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився.
02.02.2024 Приватне підприємство «Прем`єра Південь» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою в порядку статті 336 ГПК України, відповідно до якої просить:
-Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Епоха (код ЄДРПОУ 21297323), яке має заборгованість перед Дочірнім підприємством Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 31918234) згідно рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 року у справі № 923/91/22, на користь Приватного підприємства Прем`єра Південь (код ЄДРПОУ 34785446) 742 936,77 грн. боргу в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 року у справі № 916/270/23.
- Задовольнити клопотання Приватного підприємства Прем`єра Південь про витребування доказів та постановити ухвалу, якою витребувати у Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (код ЄДРПОУ 31918234) та у Товариства з обмеженою відповідальністю Епоха (код ЄДРПОУ 21297323) відомості та власні роз`яснення щодо сплати, часткової сплати, або несплати Товариством з обмеженою відповідальністю Епоха заборгованості перед Дочірнім підприємством Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України відповідно до рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 року у справі № 923/91/22.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/270/23 заяву Приватного підприємства «Прем`єра Південь» про звернення стягнення на кошти третіх осіб задоволена.
Звернуто стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха» у розмірі 742936,77 грн., що має заборгованість перед Дочірнім підприємством «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України, підтверджену рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 у справі № 923/91/22, на користь Приватного підприємства «Прем`єра Південь» в рахунок виконання наказу Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 у справі № 916/270/23, виданого на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 у справі № 916/270/23.
Обґрунтування судового рішення.
Постановою Дніпровського ВДВС у м. Херсоні від 04.01.2024 відкрито виконавче провадження 73703051 щодо примусового виконання наказу від 11.12.2023 у справі № 916/270/23. Доказів із яких би вбачалося, що за вказаним наказом здійснено стягнення матеріали справи не містять.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 у справі № 923/91/22 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПОХА» на користь Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України 748574 грн. 61 коп. основного боргу, 40764 грн. 36 коп. пені, 6821 грн. 72 коп. 3% річних, 17270 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 12201 грн. 45 коп. судового збору. Всього 825632,38грн.
07.11.2023 судом видано наказ у справі № 923/91/22.
Згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження 30.11.2023 відкриті виконавчі провадження № 73469648 та № 73469960, боржник - ТОВ Епоха та стягувач - ДП Херсонський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України.
Судом зазначено, що 20.02.2024 третя особа подала пояснення, в яких посилається на те, що за договором від 02.01.2024 № 20/01/24 про відступлення права вимоги, ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відступив Дочірньому підприємству "Київський облавтодор" право вимоги до ТОВ "ЕПОХА" за рішенням у справі № 923/91/22. До пояснень додано копію зазначеного договору.
Суд зауважив, що до суду не надано ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження щодо виконання наказу у справі № 923/91/22, якою б було б замінено стягувача ДП «Херсонський облавтодор» на ДП «Київський облавтодор».
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень також відсутня така ухвала про заміну сторони виконавчого провадження у справі 923/91/22.
Суд дійшов висновку, що не доведено належними та допустимими доказами відступлення права вимоги від ДП Херсонський облавтодор до ДП Київський облавтодор.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ТОВ Епоха є особою, яка має заборгованість перед боржником у даній справі, яка підтверджена рішенням суду.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить поновити строки для подання додаткових доказів, які не були подані до суду першої інстанції, що підлягають дослідженню та оцінці в суді апеляційної інстанції, долучити їх до матеріалів справи, дослідити їх та надати оцінку; скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/270/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного підприємства «Прем`єра Південь» про звернення стягнення на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха» у розмірі 742936,77 грн., що має заборгованість перед Дочірнім підприємством Херсонський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України, підтверджену рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 у справі № 923/91/22, на користь Приватного підприємства Прем`єра Південь в рахунок виконання наказу Господарського суду Одеської області від 11.12.2023 у справі № 916/270/23, виданого на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 у справі № 916/270/23 відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що Згідно інформації про виконавче провадження № 73703051 з ідентифікатором для доступу до інформації про виконавче провадження 6В2497А6А792, що міститься в матеріалах справи, Боржником за виконавчим провадженням (у справі № 916/207/23) виступає саме філія «Цюрупинська Дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 26185675), а не ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31918234).
В оскаржуваному судовому рішенні, постановою Дніпровського ВДВС у м. Херсоні від 04.01.2024 відкрито виконавче провадження № 73703051 щодо примусового виконання наказу від 11.12.2023 у справі № 916/270/23. Доказів із яких би вбачалося, що за вказаним наказом здійснено стягнення матеріали справи не містять.
Скаржник зазначає, що на момент винесення оскаржуваної ухвали Господарського суду Господарського суду Державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) була винесена постанова про передачу виконавчого провадження № 73703051 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), для подальшого виконання, яка не досліджувалась та не врахована під час ухвалення судового рішення від 15 травня 2024 року.
Системний аналіз рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 у справі № 923/91/22 свідчить, що у даній судовій справі були повністю задоволені позовні вимоги Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Голопристанська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України», а існуючу заборгованість стягнуто на користь Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Богатир К.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/270/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/270/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 (про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником) по справі №916/270/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
29.05.2024 матеріали справи №916/270/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 (про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником) по справі №916/270/23.
Призначено справу № 916/270/23 до розгляду на 16.07.2024 о 14:30 год.
У зв`язку з перебуванням судді Богатиря К.В. з 08.07.2024 по 06.08.2024, розпорядженням керівника апарату суду № 242 від 15.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2024, для розгляду справи №916/270/23 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 прийнято справу № 916/270/23 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді: Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.
27.06.2024 до суду надійшов відзив Приватне підприємство «Прем`єра Південь» на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду залишити без змін.
01.07.2024 від скаржника надійшли додаткові пояснення.
Представник ПП «Прем`єра Південь» у судовому засіданні 16.07.2024 заперечував щодо доводів апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник АТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у судовому засіданні 16.07.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.
Інші учасники справи у судове засідання 16.07.2024 не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Розділом V ГПК України визначені процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах.
Так, згідно з частиною 1 статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
З аналізу зазначеної норми процесуального права вбачається, що предметом дослідження суду, у даному випадку, має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які заявник просить звернути стягнення.
Вирішуючи питання про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, суд повинен з`ясувати факт беззаперечності такої заборгованості станом на дату звернення із відповідною заявою в порядку ст. 336 ГПК України, а саме чи не виконано відповідне судове рішення в порядку Закону України «Про виконавче провадження», з метою недопущення подвійного стягнення суми боргу.
Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду у справі № 925/1048/17 від 23.07.2018, у справі № 912/2199/17 від 10.07.2019, у справі № 927/313/18 від 01.08.2019, № 904/11045/15 від 03.11.2022.
Таким чином, досліджуючи заяву Приватного підприємства «Прем`єра Південь» про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 923/91/22 суд має встановити чи не виконано відповідне судове рішення в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Постановою Дніпровського ВДВС у м. Херсоні від 04.01.2024 відкрито виконавче провадження 73703051 щодо примусового виконання наказу від 11.12.2023 у справі № 916/270/23. Доказів із яких би вбачалося, що за вказаним наказом здійснено стягнення матеріали справи не містять.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 у справі № 923/91/22 позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕПОХА (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Гончарна, буд. 35, код ЄДРПОУ 21297323) на користь Дочірнього підприємства Херсонський облавтодор Відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (73000, м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23, код ЄДРПОУ 31918234) 748574 /сімсот сорок вісім тисяч п`ятсот сімдесят чотири/ грн. 61 коп. основного боргу, 40764 /сорок тисяч сімсот шістдесят чотири/ грн. 36 коп. пені, 6821 /шість тисяч вісімсот двадцять одну/ грн. 72 коп. 3% річних, 17270 /сімнадцять тисяч двісті сімдесят/ грн. 24 коп. інфляційних втрат та 12201 /дванадцять тисяч двісті одну/ грн. 45 коп. судового збору. Всього 825632,38грн.
07.11.2023 судом видано наказ у справі № 923/91/22.
Згідно з відомостями автоматизованої системи виконавчого провадження 30.11.2023 відкриті виконавчі провадження № 73469648 та № 73469960, боржник - ТОВ «Епоха» та стягувач - ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що доказів із яких би вбачалося, що за вказаним наказом здійснено стягнення матеріали справи не містять.Крім того, місцевим господарським судом встановлено наступне.
20.02.2024 третя особа подала пояснення, в яких посилається на те, що за договором від 02.01.2024 № 20/01/24 про відступлення права вимоги, ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ "ДАК «Автомобільні дороги України» відступив Дочірньому підприємству «Київський облавтодор» право вимоги до ТОВ «ЕПОХА» за рішенням у справі № 923/91/22. До пояснень додано копію зазначеного договору.
Відповідно до п. 3 договору № 20/01/24 сторони узгодили, що в рахунок оплати за відступлення права вимоги новий кредитор - ДП «Київський облавтодор» сплачує Первісному кредитору ДП «Херсонський облавтодор» 825632,38 грн.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 20.03.2024 зобов`язав відповідача та третю особу надати терміново суду договір надання послуг № 17/1 від 01.06.2021, укладений між ТОВ «ЕПОХА» та ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», та документи, що підтверджують виконання п. 3 договору про відступлення права вимоги від 20.01.2024 № 20/01/24.
Водноас, вимоги суду не виконані і витребувані судом докази не надані.
Так, предметом розгляду у справі № 923/91/22 було стягнення заборгованості за договором надання послуг № 17/1 від 01.06.2021, укладений між ТОВ «ЕПОХА» та ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Таким чином, доказами прав нового кредитора у зобов?язанні є документи, які засвідчують права, що передаються, та інформація, яка є важливою для їх здійснення. Договір уступки права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч.1 ст.517 ЦК України). Отже правонаступник може доводити своє право вимоги лише фізично маючи у себе документи про право вимоги, як матеріальні докази цього права. Без документів право вимоги відсутнє. Саме за матеріальними доказами судом оцінюється і розмір переданого права. Без доказів розміру права вимоги таке право відсутнє і не може бути передане.
Тобто, право вимоги за основним зобов`язанням переходить не в момент «передачі» суми заборгованості в обліку первісного кредитора, не в момент передачі договору, не в момент передачі судового рішення, яким стягнено (чи визнано) суму боргу, а в момент передачі оригіналів документів, які є доказами права вимоги.
Отже, для того щоб встановити чи мали право ДП «Київський облавтодор» та ДП «Херсонський облавтодор» укласти договір про відступлення права вимоги, необхідно дослідити умови договору надання послуг № 17/1 від 01.06.2021, тобто треба встановити, чи не містить цей договір послуг заборони щодо заміни кредитора.
До того ж, суду не надано доказів того, що ДП «Київський облавтодор» сплатив ДП «Херсонський облавтодор» 825632,38грн на виконання умов п. 3 договору про відступлення права вимоги.
Предметом договору відступлення права вимоги, на яке посилається третя особа у даній справі, є право вимоги, яке виникло на підставі саме рішення Господарського суду міста Києва у справі №923/91/22.
З аналізу змісту вказаного договору суд дійшов висновку, що за таким договором передано право вимоги за рішенням суду, а не за зобов`язанням. А тому при укладенні вказаного вище договору не відбулася заміна кредитора у зобов`язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, а фактично відбулася уступка права стягувача за рішенням суду.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 10.09.2021 у справі №903/323/20, від 15.09.2020 у справі №910/12125/19, від 08.04.2020 у справі №904/147/18, від 10.07.2018 у справі №922/3535/15, від 27.03.2019 у справі №910/386/17, від 28.03.2018 у справі №906/110/16, від 05.04.2018 у справі №923/607/16 та від 03.07.2019 у справі №910/9549/15, де відзначено, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачено.
Також, згідно з ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Водночас, до матеріалів справи не надано ухвали суду про заміну сторони виконавчого провадження щодо виконання наказу у справі № 923/91/22, якою б було б замінено стягувача ДП «Херсонський облавтодор» на ДП «Київський облавтодор».
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень також відсутня така ухвала про заміну сторони виконавчого провадження у справі 923/91/22.
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, суду не доведено належними та допустимими доказами відступлення права вимоги від ДП «Херсонський облавтодор» до ДП «Київський облавтодор».
З огляду на вищевикладене, ТОВ «Епоха» є особою, яка має заборгованість перед боржником у даній справі, яка підтверджена рішенням суду.
Доказів із яких би вбачалося, що за рішенням суду у справах № 916/270/23 та № 923/91/22, матеріали справи не містять.
Щодо доводів апеляційної скарги, що боржник за виконавчим провадженням (у справі №916/270/23) виступає саме філія «Цюрупинська Дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ:26185675), а не ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільнідороги України» (код ЄДРПОУ: 31918234)», колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 80, частин 1, 2 статті 96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Відповідно до частин 1 - 3 статті 95 ЦК України філією є відокремленийпідрозділюридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичноїособи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не е юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Згідно із частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Водночас за частиною 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником- юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Отже відокремлений підрозділ не є юридичною особою, однак наділяється майном юридичної особи, яка його створила, при цьому таке майно є власністю цієї юридичної особи незалежно від того, чи було воно відокремлене її структурним підрозділам, і на це майно може бути звернене стягнення як за борги філій, представництв, структурних підрозділів, так і за борги самої юридичної особи, що їх створила, враховуючи, що юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Факт наділення майном філії, представництва, структурного підрозділу пов`язується лише з веденням бухгалтерського обліку: майно враховується на окремих балансах останніх.
Відповідачем у справі та одночасно боржником за рішенням суду/ виконавчим провадженням є передусім юридична особа - Державне підприємство «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» в той час як відокремлений підрозділ юридичної особи (філія «Цюрупинська Дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») не є суб`єктом із самостійною цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю, а тому не може нести самостійно цивільну відповідальність. В той же час усе майно відокремленого підрозділу, у тому числі кошти, належать юридичній особі.
Отже, Приватне підприємство «Прем`єра Південь» правомірно звернулось до суду з заявою про звернення стягнення з особи, яка має заборгованість перед боржником.
Також, скаржником не зазначено, яким чином дослідження Постанови про передачу виконавчого документа до іншого органу державної виконавчої служби впливає на розгляд заяви позивача у даній справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що рішенням у даній справі встановлено факт наявності заборгованості Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі філії «Цюрупинська Дорожня експлуатаційна дільниця» ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» перед Приватним підприємством «Прем`єра Південь» в сумі 731957,41 грн заборгованості та 10979,36 грн витрат зі сплати судового збору.
За встановлених обставин наявності заборгованості у ТОВ Епоха перед боржником у даній справі, яка підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, та не виконано на даний момент, невиконання боржником у цій справі рішення суду, (3) наявності у боржника у цій справі процесуального статусу стягувача (кредитора) у справі № 923/91/22, відсутності у чинному законодавстві положень, які б передбачали уступку права стягувача за рішенням суду шляхом укладання цивільно - правового договору, та звернення заявником до суду із відповідною заявою до завершення строку пред`явлення наказу до виконання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог стягувача про звернення стягнення в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником на користь стягувача у даній справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 відсутні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2024 у справі №916/270/23 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
У зв`язку з відпусткою судді Філінюка І.Г. 19.07.2024 та 22.07.2024 повний текст постанови складено 23.07.2024.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
СуддяПринцевська Н.М.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2024 |
Оприлюднено | 25.07.2024 |
Номер документу | 120540145 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Філінюк І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні