Постанова

від 23.07.2024 по справі 927/1650/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. Справа№ 927/1650/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго»

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 (повний текст складений та підписаний 20.02.2024)

у справі №927/1650/23 (суддя М.В. Фесюра)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго»

до Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи»

про стягнення 6 884,75 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» (далі, позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» (далі, відповідач) про стягнення 6 884,75 грн вартості спожитої електроенергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач належним чином здійснював постачання електричної енергії відповідачу в необхідній кількості та з гарантованим рівнем якості, вартість якої за період з 15.07.2023 по 31.08.2023 склала 55 729,50 грн з ПДВ. Відповідач, у свою чергу, не дотримався виконання умов Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023 з урахуванням укладених до нього додаткових угод №1 від 31.08.2023 та №2 від 18.09.2023 та ПРЕЕ в частині додержання термінів повної оплати за спожиту електричну енергію, чим допустив заборгованість перед позивачем, яка на момент звернення позивача до суду становить 6 884,75 грн з ПДВ (вартість спожитої у серпні 2023 року електричної енергії обсягом 1224 кВт*год).

Позивач зазначає, що вартість спожитої електроенергії в сумі 6 884,75 грн з ПДВ є такою, що набута без належної правової підстави та повинна бути сплачена позивачем з огляду на положення частини 3 статті 670 та статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 у справі №927/1650/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» на користь Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» 4 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приймаючи назване рішення, суд зазначив, що укладаючи Договір ТОВ «Кропивницькенерго» погодилось постачати електричну енергію за визначеною ціною Договору, починаючи з 15.07.2023, а укладені сторонами додаткові угоди 1 та 2, якими збільшено ціну закупівлі одиниці товару у розрахункових періодах (місяцях) липня та серпня 2023 року та проект додаткової угоди №3 суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «При ринок електричної енергії».

З огляду на вказане та здійснені відповідачем оплати, суд відхилив твердження позивача про безпідставність набуття відповідачем у серпні 2023 року електричної енергії в обсязі 1224 кВт*год загальною вартістю 6884,75 грн, оскільки перевищення загальної вартості по Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023 відбулось внаслідок безпідставного підвищення ціни на підставі укладених Додаткових угод №1 від 31.08.2023 та №2 від 18.09.2023, а не перевищення обсягів споживання поза межами Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023. Відповідач, у свою чергу, повністю розрахувався за надану позивачем електроенергію за липень-серпень 2023 року по Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023, що підтверджується платіжними інструкціями №601 від 18.08.2023 та №799 від 13.10.2023, а дії обох сторін з приводу підвищення цін шляхом укладення додаткових угод не відповідають вимогам діючого законодавства (зокрема, Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «При ринок електричної енергії»).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 07.03.2024 через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 у справі №927/1650/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи.

Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до наступного:

1. Відповідно до умов пункту 5.1. Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023 та Додатка 2 до цього Договору ціна за одиницю Товару (1кВт*год електричної енергії) для Споживача - КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» не є фіксованою, а визначається та встановлюється сторонами щомісячно за підсумками розрахункового періоду (місяця) за формулою, складовими якої є:

- змінна величина - актуальна ціна закупівлі Товару на відповідний розрахунковий період, що склалася на ринку «на добу наперед» у відповідному розрахунковому періоді, інформація про яку є відкритою та розміщується на сайті ДП «Оператор ринку»;

- постійна величина - вартість послуг Постачальника, що становить 0,04 грн. за 1 кВт*год;

- тариф на послуги оператора системи передачі, що встановлюється Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Отже, відповідно до умов пункту 5.1. Договору № 07/07/23-40 від 07.07.2023 та Додатка 2 до цього Договору ціна за одиницю Товару (1 кВт*год електричної енергії) для Споживача - КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» за розрахункові періоди липень-серпень 2023 року об`єктивно не залежала від Постачальника - ТОВ «Кропивницькенерго»;

2. Зважаючи на те, що у відповідності до умов Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023 та Додатка 2 до цього Договору ціна за одиницю Товару визначається саме за підсумками відповідного розрахункового періоду (місяця), виходячи з ціни, що склалася на ринку «на добу наперед» у відповідному періоді, а не на майбутні періоди, тому сторонами, керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України, було правомірно застосовано умови Додаткових угод №1 від 31.08.2023 та №2 від 18.09.2023 до відносин сторін, що виникли до їх укладення, а саме з першого по останній день відповідного розрахункового періоду;

3. Між позивачем та відповідачем у відповідності до умов договору та порядку визначення ціни, встановленого договором, за взаємною згодою визначено ціну за одиницю товару електричної енергії у відповідних розрахункових періодах, про що укладено та підписано додаткові угоди №1 від 31.08.2023 року та №2 від 18.09.2023 до Договору. Отже, предметом доказування в даній справі є: факт набуття відповідачем електричної енергії від позивача без відповідної правової підстави; обсяг та вартість електроенергії, яка була безпідставно набута відповідачем, та відсутність оплати відповідачем позивачу вартості безпідставно набутої електроенергії.

Суд, у свою чергу, вийшовши за межі доводів позивача і відповідача у справі, самостійно на власний розсуд обрахував та визначив в оскаржуваному рішенні відсоток коливання ціни за одиницю товару, внаслідок чого застосував норми матеріального законодавства, які не підлягають застосуванню до взаємовідносин сторін та дійшов помилкового висновку про те, що додаткові угоди №1 від 31.08.2023 та №2 від 18.09.2023 та проект додаткової угоди №3 суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про ринок електричної енергії»;

4. Зважаючи на те, що протягом всього строку дії договору порядок визначення ціни за одиницю товару не змінювався, а додатковими угодами №1 від 31.08.2023 та №2 від 18.09.2023 лише визначалася ціна на підставі та в порядку визначення ціни, передбаченому умовами договору, тому істотні умови договору не змінювалися, а судом застосовано положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яке не підлягає застосуванню до взаємовідносин сторін за укладеним договором;

5. У випадку, якщо суд дійшов висновку, що Додатковими угодами №1 від 31.08.2023 та №2 від 18.09.2023 позивачем та відповідачем за взаємною згодою здійснено зміну істотних умов договору, суд мав би застосувати, але не застосував, п.п. 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, та пункт 7 частини 5 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі»;

6. При прийнятті оскаржуваного рішення Господарський суд Чернігівської області визнав встановленими недоведені обставини, що мають значення для справи та необґрунтовано задовольнив вимогу відповідача про стягнення з позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

03.04.2024 від відповідача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

За доводами відповідача суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що додаткові угоди №1 від 31.08.2023 та №2 від 18.09.2023, якими було збільшено ціну за електроенергію на 23,67% та на 38,18% відповідно свідчать про недобросовісну поведінку постачальника.

Відповідач стверджує, що відповідно до актів купівлі-продажу електричної енергії №2021 від 15.08.2023 та №242 від 31.08.2023, які були підписані обома сторонами та подані відповідачем до суду, спожито за період з 15.07.2023 по 31.08.2023 9098 кВт/год на загальну суму 48 844,75 грн, яку було оплачено відповідачем у повному обсязі.

Суд вірно оцінив надані відповідачем докази на підтвердження понесення ним витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

У відзиві відповідач також повідомив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які ним понесено у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 3 500,00 грн витрат на правничу допомогу, які він просить стягнути з позивача.

05.04.2024 від позивача через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких позивач наголосив на тому, що додаткові угоди №1 та №2 були укладені за взаємною згодою сторін, у судовому порядку недійсними не визнавалися. Водночас, постановою КМУ №1178 на час дії воєнного стану знято обмеження на допустимий відсоток підвищення ціни та на періодичність такого підвищення. Доказами, наявними в матеріалах справи, беззаперечно підтверджується факт постачання позивачем на адресу відповідача за період з 15.07.2023 по 31.08.2023 електричної енергії в загальному обсязі 10 322 кВт*год, в тому числі: в липні 2023 року - 3 943 кВт*год, в серпні 2023 року 6 379 кВт*год., доводи відповідача про непідтвердженість вказаних обсягів є помилковими та підлягають відхиленню.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 у справі №927/1650/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Іоннікова І.А., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано у Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/1650/23; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 у справі №927/1650/23 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.

14.03.2024 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 у справі №927/1650/23, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки предметом розгляду у справі є вимоги про стягнення 6 884,75 грн, а отже вказана справа відноситься до малозначних у розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (довідок про доставку електронного документа - ухвали про відкриття провадження у справі сторонам в системі «Електронний суд»), а також закінчення процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

07.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» (постачальник) та Комунальним закладом Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи (споживач) укладено Договір №07/07/23-40 про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується постачати споживачу у липні-серпні 2023 року електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (надалі - електрична енергія/товар/електроенергія), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору визначено, що очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять 12000 кВт*год та визначені в Додатку 1 до Договору, в тому числі відшкодування за використану електричну енергію від субспоживача в кількості 400кВт*год.

Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби замовника в електроенергії (пункт 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору визначено, що термін поставки (передачі): до 31 серпня 2023 року включно.

Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої оплати за постачання електричної енергії, крім передбаченої умовами цього договору (пункт 3.3. Договору).

У розділі 5 укладеного правочину сторони погодили ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії, порядок зміни ціни.

Так, за умовами пункту 5.1. Договору загальна вартість цього договору становить 40 705,44 грн, крім того, ПДВ 8141,09 грн, разом з ПДВ 48 846,53 грн, в тому числі відшкодування за використану електричну енергію від субспоживача складає 1628,22 грн. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 2 до цього Договору.

Так, відповідно до пункту 2 та пункту 3 Додатка 2 до цього Договору «Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії», ціна, що склалася за результатами процедури відкритих торгів у системі Prozorro №UA-2026-06-27-007252-а Ц становить 4,070544 грн за 1кВт*год з ПДВ.

Зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткових угод, підготовлених відповідно до пункту 1 цього Договору. Зміна ціни на ринку «на добу наперед» підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку https://www.oree.com.ua/. Зміна тарифів на послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії підтверджується постановами регулятора.

До загальної вартості цього договору включено витрати на послуги з передачі електричної енергії за регульованими тарифами (пункт 5.2. Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.3. Договору).

Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та його оплати в термін і строки, передбачені цим Договором (пункту 5.4. Договору).

Оплата за електричну енергію здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Оплата по цьому Договору буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (пункт 5.5. Договору).

Загальна вартість Договору складається з місячних сум вартості очікуваних договірних обсягів постачання електричної енергії Споживачу (пункту 5.6. Договору).

Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника за умови надання Постачальником у строк до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акта про прийняття-передання та рахунку, у тому числі в особистому кабінеті споживача, розміщеному на офіційному; вебсайті постачальника http://kropyvnytskenergo.com.ua/ (пункту 5.7. Договору).

Вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год, визначеної згідно з Додатком 2 до Договору (пункт 5.8. Договору).

Фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даними приладів обліку та фіксується в акті про прийняття-передання (пункт 5.9. Договору).

Оплата проводиться протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем) (пункт 5.10. Договору).

Заборгованість у Споживача перед Постачальником виникає лише в разі несвоєчасної оплати за спожиту електричну енергію (пункт 5.11. Договору).

У разі виникнення у Споживача заборгованості за поставлену електричну енергію за цим Договором, у тому числі у разі затримання бюджетного фінансування, Споживач повинен офіційно звернутися до Постачальника із пропозицією про складення графіка погашення заборгованості на термін не пізніше останнього дня календарного року та за вимогою Постачальника надати довідки, що підтверджують неплатоспроможність (обмежену платоспроможність) Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється додатком до цього Договору. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному цим Договором (пункт 5.12. Договору).

У розділі 13 укладеного правочину сторони погодили порядок зміни умов договору. Так, відповідно до пункту 13.1. зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору (пункт 13.2.). Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування (пункт 13.3.). Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Водночас договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (пункт 13.4.).

За умовами пункту 13.5. Договору додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами.

Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 14.1. Договору).

Істотними умовами Договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна (порядок визначення ціни) та строк дії Договору. Інші умови Договору про закупівлю не є істотними та можуть змінюватись та/або доповнюватись відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів, за згодою Сторін у випадках, передбачених умовами даного Договору та чинним законодавством України, шляхом укладання додаткової угоди до Договору (пункт 14.5. Договору).

За умовами пункту 14.6. Договору істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей:

14.6.1. зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника.

Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача, а також у випадку зменшення обсягу у споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується залежно від зміни таких обсягів;

14.6.2. погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. У цьому випадку Сторони погоджуються, що зміна ціни здійснюють у такому порядку:

- підставою для зміни ціни є письмове звернення Сторони Договору та коливання ціни на ринку;

- Сторони погоджуються, що збільшення ціни за одиницю товару відбувається пропорційно коливанню цін на ринку, але не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку;

- Сторони погоджуються, що документальне підтвердження ціни на ринку має містити інформацію про період порівняння ціни, а саме: з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару та до моменту виникнення необхідності у внесенні відповідних змін;

- Сторони погоджуються, що жоден документ, який підтверджує коливання ціни на ринку не може містити один і той самий період;

Сторони погоджуються та допускають, що документальним підтвердженням ціни на ринку можуть бути надані документи, які видані уповноваженими на це органами (ДП «Зовнішінформ», Торгово-промисловою палатою тощо) та які підтверджують коливання ціни на ринку такого товару, або інші факти, на які посилається сторона або інші документи органу, установи чи організації, які мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати зміни ціни такого товару на ринку, та з урахуванням листа Мінекономрозвитку від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договарах постачання електричної енергії», сторони можуть також використовувати інофрмацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) для підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Документальне підтвердження коливання ціни на ринку має містити: інформацію про стан цін щонайменше на дві дати, що визначають початок (моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару) та кінець часового інтервалу, у якому здійснювалося дослідження цін; результат порівняння цін у відсотковому вираженні.

14.6.3. покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю;

14.6.4. продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Форма документального підтвердження об`єктивних обставин визначатиметься Замовником у момент виникнення об`єктивних обставин (з огляду на їхні особливості) з дотриманням чинного законодавства;

14.6.5. погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.

Сторони можуть внести зміни до Договору в разі узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів:

14.6.6. зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.

Сторони можуть внести зміни до Договору в разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Зміна ціни у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума Договору може змінюватися залежно від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти Держави;

14.6.7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Сторони можуть внести відповідні зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів) на передачу та/або розподіл електричної енергії та/або середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» згідно з Додатком 2 до Договору.

14.6.8. зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону, а саме дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедур закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.

Ці зміни можуть бути внесені до закінчення терміну дії договору про закупівлю. 20 % будуть відраховуватись від початкової суми укладеного договору про закупівлю на момент укладення договору про закупівлю згідно з ціною переможця процедури закупівлі.

Додатками до Договору є:

Додаток 1, відповідно до якого Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії становлять 12000 кВт*год, в тому числі: адмінбудинок вул. Шевченка, 36 (ЕІС код 62Z8395236778311) з очікуваним обсягом споживання за липень-серпень 2023 року 6000кВт*год; морг, м.Чернігів, вул. Пирогова, 16 (ЕІС код 62Z0921380659503) з очікуваним обсягом споживання за липень-серпень 2023 року 6000кВт*год;

Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії (Додаток 2);

Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1), якою визначені, зокрема, типи та адреси об`єктів постачання електричної енергії, а також дату початку постачання 15.07.2023.

У подальшому Сторонами 31.08.2023 була підписана Додаткова угода №1 до Договору, якою погодили, що ціна розрахункового періоду (місяця) липень 2023 року становить 5,033964 грн за 1 кВт*год з ПДВ; Дана угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками та діє протягом строку дії Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №07/07/23-40 від 07.07.23. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли між сторонами до її укладання, а саме з 15.07.2023.

У подальшому Сторонами 18.09.2023 була підписана Додаткова угода №2 до Договору, якою:

- погодили, що ціна розрахункового періоду (місяця) серпень 2023 року становить 5,624796 грн за 1 кВт*год з ПДВ.

- внесли зміни до пункту 5.1. Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №07/07/23-40 від 07.07.23, виклавши його в наступній редакції:

«загальна вартість цього договору становить 40 705,44 грн, крім того, ПДВ 8141,09 грн, разом з ПДВ 48 846,53 грн, в тому числі відшкодування за використану електричну енергію від субспоживача складає 613,70 грн. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 2 до цього Договору».

Дана угода набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та скріплення печатками та діє протягом строку дії Договору про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №07/07/23-40 від 07.07.23. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що всі умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин сторін, які виникли між сторонами до її укладання, а саме з 01.08.23.

Як вказує позивач, на виконання умов Договору та Правил роздрібного ринку електричної енергії відповідачу були здійснені наступні нарахування за спожиту електричну енергію:

- за липень 2023 року (період з 15.07.2023 по 31.07.2023 включно) відповідачу було виставлено рахунок на оплату №351 від 31 липня 2023 року на загальну суму 19 848,92 грн. з ПДВ. Сума до оплати визначена наступним чином - 3943 кВт/год х 5,033964 грн. (ціна за 1 кВт/год) = 19848,92 грн. з ПДВ. Доказом поставки, прийняття та споживання електричної енергії є Акт купівлі-продажу електричної енергії №201 від 31 липня 2023 року на загальну суму 19848, 92 грн з ПДВ, який разом із фактичним рахунком на оплату №351 від 31.07.2023 було направлено на електронну пошту відповідача;

- за серпень 2023 року відповідачу було виставлено рахунок №425 від 31 серпня 2023 року на загальну суму 35 880,58 грн з ПДВ. Сума до оплати визначена наступним чином - 6 379 кВт/год х 5,624796 грн (ціна за 1 кВт/год) = 35880,58 грн з ПДВ. Доказом поставки, прийняття та споживання є Акт купівлі-продажу електричної енергії № 242 від 31 серпня 2023, який разом з фактичним рахунком на оплату №425 від 31.08.2023 був направлений на адресу відповідача поштовим відправленням.

У подальшому, як вказує позивач, оскільки вартість спожитої електроенергії перевищила загальну суму Договору на 6 884,75 грн з ПДВ, постачальником було запропоновано споживачу внести зміни в Договір шляхом укладення додаткової угоди та направлено на адресу останнього 19.09.2023 лист з двома примірниками Додаткової угоди №3 з Додатком №1 до Договору та два примірники Акта-коригування №1 від 31.08.2023. Умовами Додаткової угоди №3 визначено, що сума Договору становить 55 729,50 грн з ПДВ, а очікувані обсяги закупівлі - 10 322 кВт/год.

У листі №04-18/977 від 20.09.2023 споживач зазначив, що додані до листа документи повертаються без виконання у зв`язку з перевищенням суми фінансових зобов`язань Закладу за Договором та відсутністю правових підстав для збільшення суми Договору. Також споживач запропонував підписати Акт купівлі-продажу електричної енергії №242 від 31.08.2023 на суму 28 995,83 грн, на підставі якого буде сплачено 5 155 кВт/год (кількість кВт/год поділена на залишок коштів по Договору). На підставі наданого позивачем акту споживач частково виконав свої зобов`язання в сумі 28 995,83 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №799.

Актом-коригування №1 до Акту купівлі-продажу договірних обсягів електричної енергії від 31.08.2023 №242 обсяг спожитої електроенергії було збільшено відповідно до даних комерційного обліку на 1224 кВт/год на суму 6884,75 грн з ПДВ, але споживач відмовився підписувати зазначені документи.

Для документального підтвердження обсягів спожитої електроенергії позивач звернувся до постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи) АТ «Чернігівобленерго» з проханням надати інформацію про фактичне споживання електричної енергії Споживачем в період з 15.07.2023 по 31.08.2023 за кожен розрахунковий період (місяць) окремо.

У листі № 24/7717/01-14 від 20.09.2023 Оператор системи зазначив, що за точками комерційного обліку Споживача в період з 15.07.2023 по 31.08.2023 електрична енергія споживалась наступним чином: за період з 15.07.2023 по 31.07.2023 Споживачем використано - 3943 кВт/год; за період з 01.08.2023 по 31.08.2023 Споживачем використано - 6379 кВт/год.

Таким чином, як вказує позивач, загальна вартість спожитої електроенергії за період з 15.07.2023 по 31.08.2023 включно складає 55 729,50 грн з ПДВ. Станом на 05.12.2023 відповідачем сплачено 48 844,75 грн з ПДВ. Різниця між вартістю фактично спожитої та оплаченої електроенергії складає 6 884,75 грн. Отже, на виконання умов Договору позивач належним чином здійснював постачання електричної енергії відповідачу в необхідній кількості та з гарантованим рівнем якості, вартість якої за період з 15 липня 2023 року по серпень 2023 року склала 55 729,50 грн з ПДВ. Відповідач, у свою чергу, не дотримався виконання умов Договору та ПРРЕЕ в частині додержання термінів оплати за спожиту електричну енергію, чим допустив заборгованість перед позивачем, яка на момент звернення позивача до суду становить 6 884,75 грн з ПДВ. Враховуючи викладене, позивач вважає, що вартість спожитої електроенергії в сумі 6 884,75 грн з ПДВ є такою, що набута без належної правової підстави та повинна бути сплачена йому відповідачем.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Предмет позову у даній справі, яка переглядається, визначений позивачем як стягнення з відповідача на користь позивача вартості спожитої електроенергії в сумі 6 884,75 грн з ПДВ як такої, що була набута відповідачем без належної правової підстави.

Заявлені позовні вимоги ТОВ «Кропивницькенерго» обґрунтовані тими обставинами, що між сторонами у даній справі за результатами публічних закупівель був укладений Договір про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу №07/07/23-40 від 07.07.2023, до якого у подальшому були внесені зміни додатковими угодами №1 від 31.08.2023 та №2 від 18.09.2023 в частині, що стосувалася ціни одиниці товару (електричної енергії), поставленого у липні-серпні 2023 року.

Позивач зазначає, що у період з 15.07.2023 по 31.07.2023 включно відповідач спожив електричну енергію на загальну суму 55 729,50 грн з ПДВ, однак оплатив лише електроенергію на суму 48 844,75 грн згідно підписаних актів купівлі-продажу електричної енергії №201 від 31 липня 2023 року на суму 19 848, 92 грн з ПДВ та №242 від 31 серпня 2023 року на суму 28 995,83 грн. Неоплаченою залишилась вартість спожитої відповідачем у серпні 2023 року електричної енергії обсягом 1224 кВт*год на суму 6 884,75 грн.

Правовою підставою позову позивачем визначені положення частини 3 статті 670 та статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Отже, до предмету доказування в даній справі входять питання щодо обсягу та вартості спожитої відповідачем у періоді липень-серпень 2023 року електричної енергії, факту її повної та своєчасної оплати відповідачем.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.

За пунктом 1.2.15. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилам

У спірному періоді (липень-серпень 2023 року) постачання електричної енергії споживачу здійснювалось на підставі укладеного між сторонами Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023, згідно пункту 2.2. якого та Додатку №1 до Договору очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять 12000 кВт*год, в тому числі відшкодування за використану електричну енергію від субспоживача в кількості 400кВт*год.

Відповідно до пункту 2 та пункту 3 Додатка 2 до цього Договору «Порядок визначення та зміни ціни постачання електричної енергії», ціна, що склалася за результатами процедури відкритих торгів у системі Prozorro №UA-2026-06-27-007252-а Ц становить 4,070544 грн за 1кВт*год з ПДВ.

Судом встановлено, що Додатковою угодою №1 від 31.08.2023 до Договору сторони погодили, що ціна розрахункового періоду (місяця) липень 2023 року становить 5,033964 грн за 1 кВт*год з ПДВ.

Додатковою угодою №2 від 18.09.2023 до Договору сторони погодили, що ціна розрахункового періоду (місяця) серпень 2023 року становить 5,624796 грн за 1 кВт*год з ПДВ.

При цьому згідно пункту 5.1. Додаткової угоди №2 загальна вартість цього договору становить 40 705,44 грн, крім того, ПДВ 8141,09 грн, разом з ПДВ 48 846,53 грн.

Тобто, загальна вартість Договору, вказана у пункті 5.1. Додаткової угоди №2, та вартість, вказана у пункті 5.1. самого Договору не змінилась.

Зважаючи на те, що відповідач у справі є бюджетною установою, під час укладення Договору сторони керувались приписами Закону України «Про публічні закупівлі», до спірних правовідносин норми матеріального права мають бути застосовані з урахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», яким установлені правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частиною 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених в частині 5 статті 41 вищевказаного Закону, зокрема у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, зазначив, що ТОВ «Кропивницькенерго» погодилось постачати електричну енергію за визначеною ціною Договору, починаючи з 15.07.2023, а укладені сторонами додаткові угоди №1 та №2, якими збільшено ціну закупівлі одиниці товару у розрахункових періодах (місяцях) липня та серпня 2023 року суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «При ринок електричної енергії».

Суд зазначив, що підстави для укладення додаткової угоди №1 від 31.08.2023 у сторін були відсутні, що свідчить про порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Таким чином, послідуюча додаткова угода №2 від 18.09.2023 також не відповідала вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод, тому автоматично є укладеною в порушення вимог вказаного Закону, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна, відображена у наступній, буде фактично перевищувати дозволений законодавцем відсоток підвищення ціни за одиницю товару, тобто більше ніж на 10% у порівнянні із основним договором. Відповідно вказана угода та наступні додаткові угоди, якими сторони внесли зміни щодо збільшення вартості товару, укладені в порушення вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Однак, колегія суддів зазначає, що суд, роблячи такі висновки, фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог та предмету доказування в даній справі, оскільки невідповідність та суперечність змісту додаткових угод вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» може бути підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

У даному спорі, втім, вимога про недійсність додаткових угод №1 та №2 до Договору не заявлялась, а згідно частини 3 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд може визнати недійсним повністю чи у певній частині пов`язаний з предметом спору правочин, який суперечить закону лише за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження, якщо позивач доведе, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин.

Водночас, стаття 43 Закону України «Про публічні закупівлі» у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, не передбачає нікчемності договорів та угод про зміну істотних умов договору про закупівлю, якщо такі порушують вимоги частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», адже згідно з пунктом 2 статті 43 чинної редакції цього закону, нікчемним є договір про закупівлю, укладений з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону, в той же час як зміна істотних умов укладеного договору регулюється частиною п`ятою статті 41 цього закону.

З огляду на вказане, суд у межах даного спору не оцінює зазначені додаткові угоди з точки зору їх відповідності вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та не надає оцінку доводам апеляційної скарги позивача в цій частині, адже це теж буде вважатися виходом суду за межі позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що доказів визнання додаткових угод №1 та №2 до Договору, якими було змінено ціну електричної енергії у періодах липень та серпень 2023 року, недійсними в іншому судовому провадженні матеріали справи не містять, а тому у суду станом на дату прийняття даної постанови відсутні підстави для висновку про їх нечинність.

У даному контексті судом також враховано, що відповідач під час розгляду справи судом першої інстанції не ставив під сумнів правомірність укладення таких додаткових угод №1 та №2 й на підставі підписаних у двосторонньому порядку актів купівлі-продажу електричної енергії №201 від 14.08.2023 та №242 від 31.08.2023 та виставлених позивачем рахунків №351 від 31.07.2023 та №425 від 31.08.2023 сплатив вартість спожитої у липні-серпні 2023 року електричної енергії згідно цін, узгоджених у додаткових угодах №1 та №2 до Договору.

Враховуючи наведене, колегія суддів не погоджується з викладеними в оскаржуваному рішенні мотивами відмови в позові, які зводяться до невідповідності змісту додаткових угод чинному законодавству.

У свою чергу, розглянувши заявлені позовні вимоги, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України тут і надалі в редакції, чинній на момент укладення Договору, визначено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Відповідно до пункту 47 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету.

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов`язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому (пункти 6, 7 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України).

Бюджетні установи мають право брати бюджетні зобов`язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду. Обсяг бюджетних зобов`язань, узятих бюджетною установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов`язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов`язаннями у поточному році. У разі скорочення асигнувань розпорядники повинні вживати заходів до ліквідації або скорочення обсягу бюджетних зобов`язань, які перевищують уточнені плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів.

Згідно з частиною 3 статті 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Враховуючи наведені приписи законодавства, відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів), є замовником послуг в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, а отже зобов`язання відповідача перед позивачем за Договором щодо розрахунку за електричну енергію обмежувались обсягом замовлення за бюджетні кошти, яке (замовлення) відповідало ціні Договору - 48 846,53 грн (аналогічна ціна зазначена у додатковій угоді №2). Обставин, які б свідчили про погодження між сторонами інших умов договору або перерахування відповідачу коштів бюджету для розрахунку з позивачем за отриману електричну енергію згідно Договору в більшому розмірі у спірний період суд не встановив.

Так, на виконання умов Договору та в межах визначеної ціни Договору відповідачем було сплачено за липень-серпень 2023 року 48 844,75 грн за 9098 кВт*год, в тому числі:

- за липень 2023 року за 3943 кВт*год позивачем сплачено 19 848,92 грн з ПДВ по ціні 5,033964 грн з ПДВ за 1кВт*год, яка була передбачена Додатковою угодою 1 до Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023;

- за серпень 2023 року за 5155 кВт*год позивачем сплачено 28 995,83 грн з ПДВ по ціні 5,624797 грн з ПДВ за 1кВт*год, яка була передбачена Додатковою угодою 2 до Договору №07/07/23-40 від 07.07.2023.

У свою чергу, після підписання вказаних актів позивач для документального підтвердження дійсного обсягу спожитої електроенергії у липні-серпні 2023 року звернувся до постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи) АТ «Чернігівобленерго» з листом вих.№3 від 19.09.2023 із проханням надати інформацію про фактичне споживання електричної енергії Споживачем в період з 15.07.2023 по 31.08.2023 за кожен розрахунковий період (місяць) окремо.

Відповідно до пункту 2.5. Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного у встановленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2022 між АТ «Чернігівобленерго» (Оператор системи) та ТОВ «Кропивницькенерго» (Постачальник) укладено Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії №412, відповідно до пункту 2.1. якого Оператор системи надає послуги з розподілу/передачі електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання.

Згідно пункту 5.2. Договору постачальник має право на отримання інформації щодо обсягу та якості електричної енергії, умов та фактичних режимів її розподілу, тарифі (цін), порядку оплати за переліком комерційних точок обліку споживачів відповідно до реєстру точок комерційного обліку споживача.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулюванні у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії ОСР (ОСП) надає послуги комерційного обліку споживачам, точки комерційного обліку яких улаштовані на території його ліцензованої діяльності, відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №311.

Комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподілені, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Виходячи з вищевикладеного, Акціонерне товариство «Чернігівобленерго», як Оператор системи, з яким укладено договір розподілу електричної енергії, здійснює комерційний облік електричної енергії з метою використання таких даних для здійснення розрахунків.

Так, згідно з відомостями Оператора системи АТ «Чернігівобленерго» (том 1, а.с.34) обсяг розподіленої електричної енергії по КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» за період з 15.07.2023 по 31.08.2023, постачальником якого за цей період був ТОВ «Кропивницькенерго», становить всього 10 322 кВт*год (в т.ч. за липень - 3 943 кВт*год, за серпень - 6 379 кВт*год).

Вказані обсяги також підтверджуються актами підтвердження обсягів електричної енергії, розподіленої мережами АТ «Чернігівобленерго» для споживачів електропостачальника №1 від 31.07.2023 (№реєстр. 83/07) та №1 від 31.08.2023 (№реєстр. 83/08) (том 1, а.с. 105-106).

Зазначеним підтверджується, що у спірному періоді обсяг спожитої відповідачем електричної енергії насправді становив 10 322 кВт*год (вартістю 55 729,50 грн), а не 9098 кВт*год (вартістю 48 844,75 грн), при цьому 1224 кВт*год спожитої у серпні 2023 року електричної енергії вартістю 6 884,75 грн (55 729,50 грн - 48 844,75 грн), враховуючи визначену ціну Договору, та відсутність підписаної між сторонами Додаткової угоди №3 та акту коригування №1 від 31.08.2023 (пропонувались позивачем для підпису відповідачу листом вих.№1 від 19.09.2023), не може вважатися такою, що була спожита у межах Договору.

Різниця між вартістю фактично спожитої та оплаченої електроенергії складає 6 884,75 грн, стягнення якої з відповідача і є предметом позову в даній справі.

Так, випадки набуття майна або його збереження без достатньої правової підстави врегульовані статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Така правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №915/940/18.

Сторонами не спростовано, що постачання спірної електричної енергії у серпні 2023 року в обсязі 1224 кВт*год вартістю 6 884,75 грн відбулося поза межами договірних відносин.

Електрична енергія споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута.

Оскільки спожита відповідачем спірна електрична енергія не може бути повернутою Споживачем Постачальнику в натурі, відповідач повинен відшкодувати позивачу її вартість.

При цьому, обов`язок відповідача оплатити фактично спожиту електричну енергію не може залежати від здійснення фінансування комунального підприємства з бюджету.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним застосування позивачем до спірних правовідносин приписів частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними в постанові від 29.05.2019 у справі №906/567/18.

Щодо вартості спожитої електричної енергії судом враховуються приписи частини 3 статті 670 Цивільного кодексу України, яка визначає, що якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Вказані приписи щодо визначення вартості майна суд вважає можливим застосувати в порядку статті 8 Цивільного кодексу України як аналогію закону.

Апеляційний господарський суд враховує, що позивачем у позовній заяві таку вартість визначено, виходячи з ціни - 5,624798 грн за 1 кВт/год з ПДВ, яка відповідає ціні, зазначеній в Додатковій угоді №2 для розрахункового місяця серпня 2023 року та (з урахуванням ПДВ) наведена в акті приймання-передачі електричної енергії №242 від 31.08.2023 за серпень 2023 року, який підписаний сторонами без зауважень.

Відповідач не надав суду доказів того, що сторони погоджували між собою іншу, ніж заявлена в позові, ціну на електричну енергію, спожиту у розрахунковому періоді серпня 2023 року.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи встановлення судом факту отримання відповідачем спірної електричної енергії у сумі 6 884,75 грн, суд дійшов висновку, що ця сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача, як така, що без належної правової підстави утримується відповідачем у якості плати за отриману електричну енергію поза межами укладеного Договору.

Посилання відповідача на непідписання ним Додаткової угоди №3 до Договору на вказаний обсяг і з зазначеною сумою обставин фактичного споживання відповідачем у серпні 2023 року електричної енергії на спірну суму не спростовують.

Таким чином колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву відповідач просив стягнути з позивача понесені витрати на оплату професійної правничої допомоги в суді першої інстанції у розмірі 4 600,00 грн, а у відзиві на апеляційну скаргу - у розмірі 3 500,00 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Однак, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваного в даній справі рішення та задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати Комунального закладу «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» на оплату професійної правничої допомоги відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Відповідно до статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи через порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 у даній справі скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 у справі №927/1650/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.02.2024 у справі №927/1650/23 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального закладу Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи (код ЄДРПОУ 02006892, вул. Шевченка, 36, м. Чернігів, 14013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кропивницькенерго» (код ЄДРПОУ 44763764, вул. Ельворті, буд. 7, офіс 502, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25002) 6 884 (шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн 75 коп. вартості безпідставно набутої електроенергії, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп судового збору за подання позовної заяви та 3 220 (три тисячі двісті двадцять) грн 80 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №927/1650/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко