Ухвала

від 23.07.2024 по справі 755/8678/24

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/371/24

Єдиний унікальний №755/8678/24

У Х В А Л А

про усунення недоліків позовної заяви

23 липня 2024 року м.Ічня

Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області Вовченко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання дитини з батьком

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання дитини з батьком

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, проаналізувавши фактичні обставини позову, їх правову кваліфікацію, характер спірних правовідносин та предмет захисту, з`ясовано, що позов подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Так, відповідно до частини 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За загальними правилами цивільного судочинства судовий збір належить до судових витрат, які несуть суди усіх рівнів, коли розглядають позовну заяву, апеляційну, касаційну скарги чи заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом.

При цьому судовий збір як складова судових витрат виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функції.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

Відповідно до приписів частини2статті 133 Цивільного процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 08липня 2011року №3674-VI«Про судовий збір» (далі Закону України «Про судовий збір»), стаття 3 якого визначає, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення тощо.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 2 наведеної вище статті, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка була подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Аналогічні положення міститься у пунктах 12 та 13 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» згідно яких, у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем пред`явлено дві самостійні немайнового характеру, а саме: встановити юридичний факт самостійного виховання дитини батьком та немайнового характеру, а саме: про визначення місця проживання дитини з батьком, проте до позову додано лише дві квитанції про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн. та 605,60 грн. за вимогу немайнового характеру про встановлення юридичного факту. Тобто, позивачем недоплачений судовий збір за вимогу немайнового характеру в розмірі 605,60 грн.

Окрім того, позивачем не зазначено наявність або відсутність електронного кабінету в учасників справи.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальший розгляд справи й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, які зазначені у частині 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України та вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу десятиденний строк, який відраховувати із дня вручення копії даної ухвали, для усунення вищевказаних недоліків.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в сплаті судового збору відповідно

до наявної кількості позовних вимог та направленні на адресу суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, слід за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 14, 175, 177, частиною 1 статті 185, статтями 258 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання дитини з батьком - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення зазначених недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175і177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору у повному обсязі, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Суддя А. В. Вовченко