ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"22" липня 2024 р. Справа № 911/1839/24
Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви
Київської обласної прокуратури, 01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2
в інтересах держави
до Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, 07101, Київська область, Вишгородський район, місто Славутич, площа Центральна, будинок 7
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
встановив:
Київська обласна прокуратура звернулася до господарського суду з позовом в інтересах держави до Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, в якому прокурор просить суд:
1) визнати незаконним та скасувати рішення Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області від 20.04.2023 № 825-18-VIII "Про відмову від права комунальної власності";
2) зобов`язати Славутицьку міську раду Вишгородського району Київської області вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності Славутицької міської територіальної громади на захисні споруди цивільного захисту:
протирадіаційне укриття № 255001, розташоване за адресою: Поліський квартал, буд. 1, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область;
протирадіаційне укриття № 255002, розташоване за адресою: Поліський квартал, буд. 2, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область;
протирадіаційне укриття № 255004, розташоване за адресою: Поліський квартал, буд. 10, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область;
протирадіаційне укриття № 255006, розташоване за адресою: Деснянський квартал, буд. 2, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область;
протирадіаційне укриття № 255007, розташоване за адресою: Деснянський квартал, буд. 3, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область;
протирадіаційне укриття № 255008, розташоване за адресою: Деснянський квартал, буд. 4, м. Славутич, Вишгородський район, Київська область.
Дослідивши матеріали відповідної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Із 18.10.2023 введено в дію Закон України № 3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Наведеним Законом внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Так, пунктами 2, 10 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) передбачено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною восьмою статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.
З аналізу статті 6 процесуального закону вбачається, що особа, яка подає до суду документи в електронній формі через електронний кабінет не зобов`язана зазначати про наявність в неї електронного кабінету, водночас це не звільняє від обов`язку зазначити відповідні відомості щодо інших учасників справи.
В розрізі викладеного, враховуючи імперативний характер положень пункт 2 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у змісті означеної позовної заяви не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача, як сторони у справі та особи, яку прокурор просить залучити до участі у справі як третю особу.
Також у поданій позовній заяві не підтверджено Київською обласною прокуратурою про те, що нею не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, оскільки таке застереження у поданій Київською обласною прокуратурою позовній заяві зроблено від імені Вишгородської окружної прокуратури (стор.26 позовної заяви).
В пункті 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Прокурор в якості доказів сплати судового збору долучив до матеріалів позовної заяви платіжну інструкцію № 2011 від 11.07.2024 на суму 6 056, 00 грн, що передбачає оплату судового збору, як за дві немайнові позовні вимоги.
В розрізі викладеного, суд зазначає, що частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 3 028, 00 гривень.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19.
При досліджені змісту позовної заяви суд встановив, що прокурор просить визнати незаконним та скасувати рішення ради, а також зобов`язати відповідача вчинити дії щодо 6 (шести) окремих об`єктів нерухомого майна.
Викладене передбачає, що прокурором заявлено 7 немайнових вимог, а тому за подання означеної позовної заяви підлягає сплаті судовий збір у загальному розмірі 21 196, 00 грн.
Отже, Київській обласній прокуратурі необхідно доплатити судовий збір в розмірі 15 140, 00 грн та надати до суду відповідні докази.
У відповідності до частин першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 6, 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити строк на усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Запропонувати Київській обласній прокуратурі усунути недоліки позовної заяви у встановлений строк надавши суду:
відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача, як сторони у справі та особи, яку прокурор просить залучити до участі у справі як третю особу;
підтвердження Київської обласної прокуратури про те, що нею не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;
докази доплати судового збору в розмірі 15 140, 00 грн (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень) у встановленому Законом порядку;
Докази направлення копії такої заяви (заяви про усунення недоліків) учасникам справи надати до матеріалів справи.
4. Роз`яснити учаснику справи, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, на підставі частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
5. Повідомити учасників судового процесу про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному вебпорталі Судової влади України за вебадресою http://court.gov.ua/ та про можливість ознайомитися з текстами всіх судових рішень по справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою https://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.Г. Шевчук
Ухвалу підписано: 22.07.2024
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 22.07.2024 |
Оприлюднено | 25.07.2024 |
Номер документу | 120542420 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Шевчук Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні