Рішення
від 28.05.2024 по справі 911/2587/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2024 р. Справа № 911/2587/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж

про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, скасування реєстраційних дій, відновлення запису, визначення розміру статутного капіталу

за участю представників:

від позивача: Кольберт А.В. (особисто), Момотюк А.І. ( ордер серії АІ №1536772 від 29.01.2024)

за участю представника від відповідача 1: Ковальчук Я.В. ( ордер серії АІ №1536953 від 29.01.2024)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.09.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 /позивачка) надійшла позовна заява до ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 /відповідачка 1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж (далі ТОВ Дружня Пассаж/відповідач 2) про:

1) визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених:

- протоколом загальних зборів власників Приватного підприємства Мале Підприємство Вікторія №01/11-2012 від 22.11.2012;

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 15.02.2016;

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 02.03.2016;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-04/18 від 16.04.2018 р.;

- рішенням власників ПП МП Вікторія №1-04/2/18 від 16.04.2018 р.;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ Дружня Пассаж №1-07/18 від 06.07.2018 р.;

- протоколом загальних зборів засновників ТОВ МП Вікторія-Бородянка № 1-07/18 від 18.07.2018 р.;

- протоколом загальних зборів ТОВ Дружня Пассаж №270818 від 27.07.2018 р.;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №2-07/18 від 27.07.2018 р.;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-01/19 від 25.01.2019 р.;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №25-01/19 від 25.01.2019 р.;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №01-01/19 від 29.08.2019 р.;

2) визнання недійсними та скасування:

- передавального акта від 16.04.2018 р.

- передавального акта від 29.08.2019 р.;

3) скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018 р.;

4) відміну проведеної державним реєстратором Комунального підприємства Бориспільське бюро технічної інвентаризації Білим О.О. державної реєстрації припинення Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія в результаті реорганізації; 18.05.2018 №13311120016000527;

5) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Бородянської районної державної адміністрації Київської області Кравченко В.М. державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи зміни складу засновників Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія 29.11.2021 №13311050007000527;

6) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Сотнікової Т.О. державну реєстрацію змін до відомостей Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія 18.02.2016 №13311070014000527;

7) відновлення запису в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу Приватне підприємство Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24216986).

Поряд з тим у вказаній позовній заяві позивачкою вказано третю особу, що не заявлє смостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , а також зауважено на необхідності витребування від Бородянської районної державної адміністрації та Бородянського районного трудового архіву, в порядку підготовки справи до розгляду, копії реєстраційних справ:

- Малого підприємства Вікторія (ЄДРПОУ 24216986), номер реєстраційної справи 13311200000000527;

- Товариства з обмеженою відповідальністю МП Вікторія-Бородянка (ЄДРПОУ 24216986), номер реєстраційної справи 13311450000002174, 13311450000002174;

- Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж (ЄДРПОУ 38968187), номер реєстраційної справи 13311020000001797.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2021 у справі №911/2587/21 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, скасування реєстраційних дій, відновлення запису та додані до неї документи.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 ухвалу Господарського суду Київської області від 07.09.2021 у справі №911/2587/21 скасовано, матеріали справи №911/2587/21 повернуто до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленого протоколом б/н від 11.11.2021, справу №911/2587/21 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Яремі В.А.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.11.2021 у справі №911/2587/21 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, постановлено виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

До того ж ухвалою Господарського суду Київської області від 25.11.2021 у справі №911/2587/21 зобов`язано Відділ реєстрації місця проживання виконавчого органу Бородянської селищної ради надати у передбачений законом строк інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 .

09.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої позивачка надала пояснення щодо виявлених судом недоліків.

13.12.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від Бородянської селищної ради надійшло повідомлення про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_2 .

Водночас 17.11.2021 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Дружня Пассаж надійшла заява про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, відміну проведеної державної реєстрації, скасування реєстраційних дій, відновлення запису.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2021 у справі №911/2587/21 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та у задоволенні заяви ТОВ Дружня Пассаж про відмову у відкритті провадження у справі відмовлено, а також:

- призначено підготовче засідання на 17.01.2022 та викликано у нього представників учасників справи;

- у задоволенні клопотань позивачки про залучення третьої особи та витребування доказів відмовлено;

- зобов`язано позивачку до 17.01.2022 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 25.11.2021 у даній справі щодо надання:

1) письмових пояснень щодо спрямування заявленої вимоги про скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018 р.;

2) письмових пояснень із зазначенням правових підстав щодо вимоги про скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018 р.;

3) належним чином засвідчених та читабельних копій доданих до позовної заяви документів (згідно наведеного у резолютивній частині ухвали переліку);

- встановлено сторонам строк - до 17.01.2022, для подання: додаткових доказів по справі (за наявності) разом з доказами направлення копій вказаних доказів іншій стороні; заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності), а також відзиву на позов.

14.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвал суду про залишення позову без руху та відкриття провадження у справі. До вказаних пояснень додано засвідчені копії документів, що раніше долучено позивачкою до позовної заяви.

Також у змісті вказаних пояснень позивачка заявила клопотання про витребування від Бородянської районної державної адміністрації копії реєстраційних справ:

- Малого підприємства «Вікторія» (ЄДРПОУ 24216986), номер реєстраційної справи 13311200000000527;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «МП «Вікторія-Бородянка» (ЄДРПОУ 24216986), номер реєстраційної справи 13311450000002174, 13311450000002174.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2022 у справі №911/2587/21 відкладено підготовче засідання на 01.02.2022, а також зобов`язано позивачку у строк до 01.02.2022 виконати вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 25.11.2021 у даній справі щодо надання: письмових пояснень щодо спрямування заявленої вимоги про скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018; письмових пояснень із зазначенням правових підстав щодо вимоги про скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018.

Водночас 17.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Дружня Пассаж надійшли:

- заява про закриття провадження у цій справі з підстав п. 1 ч. 1 ст 231 ГПК України з огляду на те, що така справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства;

- відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач 2 просив продовжити строк на подання відзиву та доказів по справі;

- клопотання про роз`єднання позовних вимог;

- заява про застосування строку позовної давності.

19.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ТОВ Дружня Пассаж надійшла заява, згідно якої відповідач 2 зауважив, що з огляду на неотримання від позивачки заяви про усунення недоліків позову та перебування передставника товариства на лікарняному з 10.01.2022 по 14.01.2022, інший представник товариства мав змогу ознайомитися з матеріалами вказаної справи лише 12.01.2022.

Водночас, за доводами відповідача 2, внаслідок хакерської атаки на державні сайти 14-15 січня 2022 року технічно не можливо було подати до суду документи в електронному вигляді, тоді як надіслані на електронну пошту суду 16.01.2022 документи (відзив, заява про закриття провадження у справі, клопотання про роз`єднання позовних вимог та заява про застосування строку позовної давності) з незалежних від товариства причин судом не було отримано (документи не відкрились).

Зважаючи на вказане, відповідач 2 просив прийняти до розгляду подані в загальному порядку через скриньку до канцелярії суду 17.01.2022, після судового засідання з розгляду цієї справи: відзив, заяву про закриття провадження у справі, клопотання про роз`єднання позовних вимог та заяву про застосування строку позовної давності.

Згідно ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Поряд з тим згідно п. 6 ч. 2 ст. 42, ст. ст. 115, 116, 118 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З огляду на системний аналіз вказаних вище приписів ГПК України, під процесуальними строками розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата і/чи завершена та або інша стадія судочинства, а з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

За змістом ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, ухвалу про відкриття провадження у зазначеній справі судом надіслано на юридичну адресу ТОВ Дружня Пассаж згідно наявних в ЄДР відомостей, попри це конверт з відповідно надісланою судом кореспонденцією щодо відкриття провадження у справі повернуто до суду органом поштового зв`язку із зазначенням причини такого повернення «адресат відсутній за вказаною адресою», тоді як жодних інших поштових адрес відповідача 2 суду не повідомлено.

З огляду на вказане, зокрема і встановлення судом строку для подання відзиву на позов до 17.01.2022 включно та подання відповідачем 2 відзиву на позов саме у цей день, суд дійшов висновку про прийняття такого відзиву до розгляду у даній справі, оскільки такий строк не пропущено.

В розрізі вказаного вище суд звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою, тоді як у разі пропуску строку особа має право скористатись передбаченою ч. 1 ст. 119 ГПК України процедурою та клопотати про поновлення строку.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для продовження строку на подання відзиву, як наслідок відмову у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Крім того приписами ч.ч. 3, 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України унормовано, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З огляду вказаного, оскільки відповідач не навів ані переліку тих доказів, які він мав намір подати, але не подав разом з відзивом, ані причин неможливості подання цих доказів разом з відзивом, суд дійшов висновку про залишення без розгляду, як процесуально неспроможного, клопотання позивача про продовження строку для подання доказів.

Заяву ж відповідача 2 про застосування строків позовної давності судом прийнято, оскільки позовна давність не є інститутом процесуального права, як наслідок пов`язані із питанням строку позовної давності заяви та/або клопотання не обмежені процесуальними строками.

27.01.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення на виконання вимог ухвал суду про залишення позову без руху та відкриття провадження у справі.

- Малого підприємства «Вікторія» (ЄДРПОУ 24216986), номер реєстраційної справи 13311200000000527;

В розрізі мотивів для заявлення такого клопотання позивачка зауважила, що механізм витребування доказів є гарантією можливості сторін надати суду докази в обґрунтування власної позиції та є складовою принципу змагальності, тоді як відмова у задоволенні такого клопотання призведе до порушення повноти судового розгляду та фактично позбавить можливості позивачку надати докази на обґрунтування підстав позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.02.2022 у справі №911/2587/21 зупинено провадження у справі №911/2587/21 на час розгляду касаційної скарги ТОВ Дружня Пассаж та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2022 у справі №911/2587/21 поновлено провадження та призначено підготовче засідання на 06.06.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.06.2022 у справі №911/2587/21 відкладено підготовче засідання на 20.06.2022.

20.06.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшли:

- заперечення на клопотання про роз`єднання позовних вимог, згідно якого позивачка, серед іншого, також просила визнати зловживанням процесуальними правами подання ТОВ Дружня Пассаж клопотання про роз`єднання позовних вимог;

- заперечення на заяву про застосування строку позовної давності;

- відповідь на відзив, згідно якого позивачка просила, серед іншого, визнати поважними причини пропусу строку для подання доказів копій паспорта ОСОБА_4 , та поновити процесуальний строк для доказів у вказаній справі.

Останнє клопотання мотивовано тим, що тільки разом із відзивом відповідач 2 подав повідомлення про проведення зборів, яке містить недостовірну адресу ОСОБА_4 , а тому відповідні докази неможливо було подати разом з позовною заявою.

Заперечення ж позивачки на клопотання про роз`єднання позовних вимог, як і клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами подання відповідачем 2 такого клопотання мотивовано тотожною з думкою позивачки позицією суду апеляційної інстанції у цій справі, який, скасовуючи ухвалу від 07.09.2021 про повернення позовної заяви, зазначив, що усі заявлені вимоги нерозривно пов`язані з основною вимогою відновлення становища, яке існувало до порушення, та обґрунтовані відновленням корпоративних прав в тому стані, в якому вони існували до порушення.

В розрізі вказаного позивачка зауважила, що внаслідок усіх прийнятих рішень та правочинів, а також проведених реєстраційних дій відбулось незаконне перетворення приватного підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю з подальшим його припиненням та виведенням усього належного одноосібному власнику майна, відтак усі заявлені ОСОБА_1 вимоги як складові однієї позовної вимоги (відновлення становища, яке існувало до порушення) пов`язані між собою єдиною підставою розірвання договору купівлі-продажу корпоративних прав з метою повернення сторін у стан, який існував до його укладення та скасування усіх рішень/правочинів, вчинених після його укладення.

Наведене, за доводами позивачки, свідчить про те, що кількість оскаржених нею правочинів/рішень, які необхідно скасувати для відновлення становища, не має жодного значення, а тому і підстави для роз`єднання позовних вимог у цій справі відсутні.

З огляду на все зазначене та процесуальну поведінку відповідача 2 ОСОБА_1 вважає подання клопотання про роз`єднання позовних вимог зловживанням процесуальними правами, оскільки ТОВ Дружня Пассаж достеменно відомо про те, що апеляційний суд постановою від 01.11.2021 у цій справі підтвердив правомірність об`єднання позовних вимог і надалі судом касаційної інстанції вказану постанову залишено без змін.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Однак наведені позивачкою обставини не свідчать про зловживання відповідачем 2 процесуальними правами в розумінні ст. 43 ГПК України, тоді як норми ГПК України не обмежують сторін у праві на подання, з метою підтвердження власної позиції по суті спору, тих чи інших клопотань в межах процесуального порядку.

Оскільки позивачкою не доведено наявності підстав для визнання дій відповідача 2 зловживанням процесуальними правами у розумінні процесуальних приписів, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання позивачки.

Стосовно ж клопотання ТОВ Дружня Пассаж про роз`єднання позовних вимог суд дійшов таких висновків.

Відповідне клопотання мотивовано тим, що позивачка фактично заявила позов з десяти окремих підстав, які не пов`язані між собою і в межах яких прийнято сорок окремих рішень, тоді як оскарження кожного окремого рішення потребує окремої доказової бази та з`ясування обставин щодо порядку скликання та проведення зборів товариства.

Приписами частини 1, 6, 7 ГПК України унормовано, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Про об`єднання справ в одне провадження, роз`єднання позовних вимог, про відмову в об`єднанні справ в одне провадження, роз`єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.

Так, передбачена статетю 173 ГПК України можливість роз`єднання позовних вимог є правом, а не обов`язком суду, тобто суд у кожному конкретному випадку вирішує виділяти одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це буде сприяти виконанню господарського судочинства, зокрема у тому разі якщо сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Водночас об`єднання позовних вимог дає можливість, зокрема, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

З огляду вказаного, оскільки в основу обґрунтування усіх заявлених вимог позивачка поклала одні і ті ж обставини та підстави загалом, а не окремо щодо кожної з вимог, враховуючи специфіку спору та суб`єктний склад сторін справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`єднання позовних вимог ОСОБА_1 та виділення їх у окремі провадження, а тому відповідне клопотання відповідача 2 задоволенню не підлягає.

Крім того частинами 1, 3, 4 ст. 166 ГПК України унормовано, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

Згідно ч. 6 ст. 165 ГПК України до відзиву додаються, зокрема, докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

З огляду зазначених норм, оскільки реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи пов`язана зі встановленням процесуальних строків та їх перебігом, тоді як у вказаній справі судом не встановлювались строки на подання відповіді на відзив за первісним позовом, керуючись приписами ч. 8 ст 80 ГПК України та враховуючи пояснення ОСОБА_1 щодо підстав подання доказу до суду не разом із позовною заявою, а після вказаних відповідачем доводів, недостовірних на думку позивачки, судом прийнято до розгляду подані позивачкою відповідь на відзив разом з долученими до такої відповіді копіями паспорта ОСОБА_4 .

Висновуючи вказане, судом враховано, що наведені процесуальні приписи не передбачають необхідності окремого заявлення клопотання про поновлення строків для подання доказів, а достатньою підставою для їх прийняття судом є наведення причин неможливості подання у строк та надіслання іншому учаснику, у разі відсутності у нього цих доказів.

З огляду вказаного суд дійшов висновку про залишення без розгляду, як процесуально неспроможного, клопотання позивачки про поновлення строку для подання доказів у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.06.2022 у справі №911/2587/21 відкладено підготовче засідання на 04.07.2022.

04.07.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли:

- клопотання про закриття провадження у цій справі з підстав п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України з огляду на те, що спір між учасниками ліквідованого товариства може стосуватись лише прав та обов`язків розподіленого за наслідками ліквідації майна, а тому предмет спору у цій справі відсутній;

- відзив на позовну заяву, згідно якого відповідачка 1 просила поновити пропущений строк на подання відзиву, долучити до матеріалів справи описи вкладення у цінний лист та відмовити у задовленні позову.

Так, відповідно до змісту відзиву на позов ОСОБА_2 , зокрема, зауважила на необхідності роз`єднати позовні вимоги у самостійні провадження, мотивуючи це доводами, тотожними доводам відповідача 2 у відповідному клопотанні.

Враховуючи наведені вище норми процесуального законодавства та передбачене ними право суду роз`єднати позовні вимоги, оскільки клопотання ОСОБА_2 про роз`єднання позовних вимог є необґрунтованим, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні.

У підготовчому засіданні 04.07.2022 представник ОСОБА_2 , мотивуючи клопотання про поновлення строку на подання відзиву, зауважив, що відповідачка 1 не отримувала копію позовної заяви та доданих до неї документів, а сам представник, з яким договір про надання правової допомоги укладено 20.06.2022, мав можливість ознайомитись з матеріалами цієї справи лише 23.06.2022.

Враховуючи необхідність долучення та врахування поданих разом з відзивом доказів під час розгляду цієї справи з метою її всебічного розгляду, представник ОСОБА_2 просив поновити строк для подання відзиву та прийняти його до розгляду.

Представник позивачки заперечила проти вказаного клопотання з огляду на подання доказів надіслання на адресу ОСОБА_2 позовної заяви з додатками та, власне, її обізнаність із розглядом такої справи.

Частиною 1 статті 119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За таких обставин, оскільки реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи пов`язана з перебігом процесуальних строків, зважаючи на обставини введення з 24.02.2022 воєнного стану в Україні, з метою повного, всебічного та об`єктивного, як наслідок справедливого та неупередженого розгляду зазначеної справи, у підготовчому засіданні 04.07.2022 суд дійшов висновку про поновлення ОСОБА_2 відповідного строку та прийняття до розгляду відзиву на позов разом з доданими до нього доказами.

Поряд з тим, розглянувши клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, у підготовчому засіданні 04.07.2022 суд дійшов таких висновків.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Так, під предметом спору слід розуміти об`єкт матеріального світу, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем, відтак закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору можливе у разі припинення існування предмета спору (сплата суми боргу, знищення спірного майна тощо) та якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Водночас, правова природа рішень загальних зборів учасників товариства, як актів ненормативного характеру, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, не може розцінюватися на предмет відсутності таких актів як матеріально-правового об`єкту спору (предмету спору) та бути підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, як і не можуть бути відповідною підставою обставини ліквідації товариства, рішення якого оскаржуються.

До того ж відповідачкою 1 не доведено врегулювання між сторонами спірних питань щодо таких рішень, тоді як вирішення питання про наявність чи відсутність обставин порушення права позивачки та, відповідно, підстав для задоволення позову з`ясовується судом під час розгляду справи по суті позовних вимог.

Враховуючи наведене у підготовчому засіданні 04.07.2022 суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у даній справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та про відмову у задоволенні відповідного клопотання відповідачки 1.

Крім того у підготовчому засіданні 04.07.2022, в розрізі заявлених позивачкою клопотань про витребування доказів, судом наголошено на необхідності дотримання усіх вимог процесуального закону щодо порядку заявлення такого клопотання, зокрема в частині виконання пп. 4, 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України та вжиття заходів для самостійного отримання документів з реєстраційних справ у передбаченому законом порядку, згідно вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016 №1657/5.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2022 у справі №911/2587/21 відкладено підготовче засідання на 25.07.2022.

21.07.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій таких документів:

- рішення власників ПП МП Вікторія №1-04/2/18 від 16.04.2018;

- передавального акта від 16.04.2018;

- повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи;

- опису документів, що ндаються юридичною особою державному реєстратору від 12.09.2018;

- опису документів, що ндаються юридичною особою державному реєстратору від 04.04.2019;

- довіреності від 02.03.2016.

Вказане клопотання мотивовано тим, що відповідні документи позивачка не мала змоги отримати самостійно раніше з огляду на запровадження на території України воєнного стану та ведення бойових дій, зокрема, на території Бородянського району, де знаходились матеріали реєстраційної справи товариства.

З огляду на вказане позивачка просить визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів та поновити його.

Керуючись приписами ч. 8 ст 80 ГПК України та враховуючи пояснення ОСОБА_1 щодо підстав подання доказу до суду не разом із позовною заявою, з метою повного, та всебічного, як наслідок справедливого розгляду цієї справи, судом у підготовчому засіданні 25.07.2022 визнано причини пропуску строку на подання доказів поважними та прийнято до розгляду подані позивачкою документи.

Водночас, оскільки процесуальні приписи не передбачають необхідності окремого заявлення клопотання про поновлення строків для подання доказів, а достатньою підставою для їх прийняття судом є наведення причин неможливості подання у строк, суд дійшов висновку про залишення без розгляду, як процесуально неспроможного, клопотання позивачки про поновлення строку для подання доказів у цій справі.

Крім того у підготовчому засіданні 25.07.2022 предстаником позивачки знято з розгляду заявлені раніше клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.07.2022 у справі №911/2587/21 відкладено підготовче засідання на 22.08.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.08.2022 у справі №911/2587/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.09.2022.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 05.09.2022, 19.09.2022, 04.10.2022, 25.10.2022 у справі №911/2587/21 оголошено перерву у судовому засіданні, відповідно, до: 19.09.2022, 04.10.2022, 25.10.2022 та 22.11.2022.

Водночас 25.10.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшли клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заява про зміну предмету позову.

16.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли заперечення на клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та на заяву про зміну предмету позову, а також клопотання про винесення окремої ухвали у порядку ст. 246 ГПК України.

Останнє клопотання відповідачки 1 мотивовано тим, що позивачкою подано завідомо безпідставні клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заяву про зміну предмету позову, що спрямовано на затягування судового процесу.

Згідно ч. 2 ст. 246 ГПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

У судовому засіданні 22.11.2022 судом нагошено на відсутності підстав для постановлення окремої ухвали в розрізі наведених відповідачкою 1 доводів, зокрема щодо зловживання стороною процесуальними прававами та подання клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заяви про зміну предмету позову.

Також у судовому засіданні 22.11.2022 судом залишено без розгляду заяву про зміну предмету позову з огляду на таке.

Приписами статті 207 ГПК України унормовано, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Як слідує зі змісту протоколу судового засідання від 19.09.2022, судом за участю представників позивача та відповідача 1, після з`ясування наявності заяв чи клопотань, які не були заявлені в поважних причин у підготовчому засіданні, розпочато розгляд справи по суті.

Зважаючи на викладене, оскільки позивачем не наведено та не обґрунтовано поважність причин пропуску процесуального строку та подання після початку розгляду справи по суті вказану вище заяву і додані до неї документи залишено судом без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі №911/2587/21 клопотання ОСОБА_1 про повернення до стадії підготовчого провадження залишено без розгляду.

До того ж ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2022 у справі №911/2587/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 20.12.2022.

12.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшли пояснення, які судом у засіданні 20.12.2022 не прийнято до розгляду як такі, що подано в порушення ст. 207 ГПК України на стадії розгляду справи по суті за відсутності поважних причин неможливості подання цих пояснень на стадії підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.12.2022 у справі № 911/2587/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 17.01.2023.

17.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли пояснення, які судом у засіданні 17.01.2023 не прийнято до розгляду як такі, що подано в порушення ст. 207 ГПК України на стадії розгляду справи по суті за відсутності поважних причин неможливості подання цих пояснень на стадії підготовчого провадження.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 17.01.2023, 13.02.2023, 14.03.2023 та 28.03.2023 у справі №911/2587/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 13.02.2023, 14.03.2023, 28.03.2023 та 10.04.2023 відповідно.

Водночас 27.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у зазначеній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №686/20282/21.

28.03.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшло пояснення ОСОБА_1 стосовно неподібності правовідносин у зазначеній справі та справі №686/20282/21 та, відповідно, неможливості зупинити розгляд даної справи у порядку п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2023 постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження у справі №911/2587/21 та здійснювати подальший розгляд справи у підготовчому засіданні (далі - ухвала про повернення до стадії підготовчого провадження).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2023 зупинено провадження у справі №911/2587/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 та ТОВ «Дружня Пассаж» про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, відміну проведеної державної реєстрації, скасування реєстраційних дій, відновлення запису до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №686/20282/21 (провадження №14-102цс22) (далі - ухвала про зупинення провадження).

20.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 ухвалу Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі 911/2587/21 скасовано та направлено вказану справу до Господарського суду Київської області для продовження її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2023 у справі №911/2587/21 призначено підготовче засідання на 18.09.2023 та викликано у підготовче засідання представників учасників справи, а у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі відмовлено.

07.09.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої позивачка просить позовні вимоги вважати сформульованими наступним чином: «Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом:

1) визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених:

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 15.02.2016;

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 02.03.2016;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-04/18 від 16.04.2018;

- рішенням власників ПП МП Вікторія №1-04/2/18 від 16.04.2018;

- протоколом загальних зборів засновників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-07/18 від 18.07.2018;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №2-07/18 від 27.07.2018;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-01/19 від 25.01.2019;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-01/19 від 29.08.2019;

2) визнання недійсними та скасування:

- передавального акта від 16.04.2018;

- передавального акта від 29.08.2019;

4) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації Сотніковою Т.О. державної реєстрації внесення рішення засновників (учасників) щодо припнення Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код 24216986) індексний №13311270015000527 від 04.03.2016;

5) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Комунального підприємства Бориспільське бюро технічної інвентаризації Білим О.О. державної реєстрації припинення Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія в результаті реорганізації; №13311120016000527 від 18.05.2018;

6) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Бородянської районної державної адміністрації Київської області Кравченко В.М. державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи зміни складу засновників Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія №13311050007000527 від 29.12.2012;

7) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Сотнікової Т.О. державної реєстрації змін до відомостей Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія №13311070014000527 від 18.02.2016;

8) відновлення запису в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу Приватне підприємство Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24216986);

9) визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників у Приватному підприємстві «Мале підприємство «Вікторія» наступним чином: розмір статутного капіталу: 200 000,00 грн; учасники: громадянин України ОСОБА_4 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Бородянським РВГУ МВС України в Київській області 23.12.1999, місце проживання: АДРЕСА_1 ; розмір внеску до статутного капіталу: 200 000,00 грн, що становить 100% від статутного капіталу Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код в ЄДРПО 24216986).

Господарський суд Київської області ухвалами від 18.09.2023 у справі № 911/2587/21:

- заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову залишив без руху та постановив виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду документів, які підтверджують доплату судового збору у передбаченому законом порядку та розмірі 5 368,00 грн;

- відклав підготовче засідання на 03.10.2023.

27.09.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків заяви про зміну предмету позову. До вказаного клопотання позивачка додала квитанцію на підтвердження доплату судового збору у сумі 5 368,00 грн.

03.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у цій справі з підстав п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України з огляду на те, що вказаний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки позивачка заявляє вимоги стосовно спадкової частки, тоді як вимог стосовно права на управління позивачка не заявляє.

Вказану позицію відповідачка 1 мотивувала висновками Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі №686/20282/21, які власне і просила застосувати у цій справі.

Також 03.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшли заперечення на заяву про зміну предмету позову, згідно яких відповідачка 1 вважає такі дії позивачки зловживанням процесуальними правами, оскільки пов`язані виключно із неспроможністю визначитись з предметом позову способами захисту, про що судом наголошено як у судових засіданнях, так і в ухвалі про відмову у задоволенні клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання.

Також відповідачка 1 вважає, що пред`явлення ще двох нових вимог скасування реєстраційної дії в ЄДР та визначення розміру статутного капіталу і часток є фактично новим позовом, тоді як вчинення позивачкою таких дій лише для запобігання суперечностей у правозастосуванні суперечитиме принципу процесуальної економії, порушуватиме принцип рівності та змагальності, а також свідчитиме про прихильність суду до сторони позивача.

У підготовчому засіданні 03.10.2023 судом прийнято заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову з огляду на таке.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, підставу ж позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Водночас, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Предмет позову (заявлена вимога) кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Отже визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

З огляду на вказане, оскільки позивачка, як учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тоді як, подаючи на стадії підготовчого провадження, заяву про зміну предмету позову, підстави позовних вимог позивачкою не змінено, суд дійшов висновку про прийняття такої заяви та здійснення надалі розгляду справи у редакції викладених у відповідній заяві вимог.

Судом відхиляються як процесуально неспроможні доводи відповідачки 1 про зловживання позивачкою своїми правами та про прихильність суду до вказаної учасниці, позаяк при здійсненні провадження у справі суд повинен застосовувати принципи пропорційності (врахування конкретних обставин справи), справедливості, добросовісності та розумності, зокрема слід враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури.

В розрізі наведеного слід зауважити, що подані учасниками заяви та клопотання на відповідність їх процедурним приписам, у тому числі і в розрізі стадійності суд перевіряє та приймає щодо них відповідні рішення в межах процесуальних приписів, що не може свідчити про прихильність суду до одного з учасників процесу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.10.2023 у справі №911/2587/21 відклав підготовче засідання на 24.10.2023.

19.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшли заперечення, згідно яких позивачка не погодилась з клопотанням відповідачки 1 про закриття провадження у справі та зауважила, що правовідносини у справі №686/20282/21 не є подібними до тих, які є предметом розгляду в межах справи №911/2587/21.

Так, в розрізі наведеного, позивачка зазначила, що суть та зміст спірних правовідносин у даних справах суттєво відрізняється, оскільки у випадку спору у справі №686/20282/21 стосується захисту прав спадкоємця щодо спірного спадкового майна, яке отримав інший спадкоємець, а у випадку спору у справі №911/2587/21 захисту корпоративних інтересів особи.

Крім того, за доводами позивачки, суб`єктний склад сторін є обов`язковим для врахування при визначені подібності правовідносин, відтак у справі №911/2587/21 сторони не пов`язані спадковими відносинами, оскільки відповідачка 1 протиправно, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/3494/16, яким розірвано укладений між нею та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу частки в статуному капіталі, вчинила ряд дій та прийняла рішення, що призвели до виведення майна ПП «МП «Вікторія» та його припинення ще за життя ОСОБА_4

24.10.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву (із врахуванням заяви про зміну предмету позову), згідно якого відповідачка 1 просила, зокрема, поновити строк на подання таких заперечень.

З огляду зазначених раніше статей 115, 116, 118, 165 ГПК України, які пов`язують реалізацію процесуальних прав та обов`язків учасниками справи зі встановленням судом процесуальних строків та їх перебігом, тоді як у вказаній справі судом не встановлювались строки на подання заперечень стосовно заявлених позивачкою у заяві про зміну предмету позову двох нових вимог, суд дійшов висновку, що відповідачкою 1 подано відповідні заперечення без пропуску процесуального строку, як наслідок такий відзив приймається судом до розгляду з метою дотримання основних засад господарського судочинства, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи.

В розрізі вказаного суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для поновлення строку на подання відповідачкою 1 відзиву, як наслідок відмову у задоволенні відповідного клопотання, оскільки за приписами статті 119 ГПК України може бути поновлений тільки строк, який встановлений судом і який, власне, сплив на час звернення особи із відповідним клопотанням.

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.10.2023 у справі №911/2587/21 відклав підготовче засідання на 31.10.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 31.10.2023 у цій справі закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.11.2023.

14.11.2023 у місті Києві з 14:37 до 17:21 оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, а тому засідання з розгляду вказаної справи не відбулось, оскільки згідно розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 «Про порядок дій при оголошення повітряної тривоги» з урахуванням Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», зі змінами та доповненнями, ст. 30 Кодексу цивільного захисту України, керуючись ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів та працівників апарату суду передбачено, зокрема, що у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» судді та працівники апарату суду негайно мають залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

З огляду на вказане ухвалою від 14.11.2023 у справі №911/2587/21 Господарський суд Київської області призначив судове засідання на 05.12.2024.

Господарський суд Київської області ухвалою від 05.12.2023 у справі №911/2587/21 оголосив перерву у судовому засіданні до 26.12.2023.

26.12.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачки надійшло клопотання про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та її представника.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2023 у справі №911/2587/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 29.01.2024, а також визнано обов`язковою явку представника позивачки у судове засідання і повідомлено учасників справи про перерву в судовому засіданні.

17.01.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_1 надійшла заява про відмову від частини позовних вимог, зокрема від вимог про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених:

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ Дружня Пассаж №1-07/18 від 06.07.2018;

- протоколом загальних зборів ТОВ Дружня Пассаж №270818 від 27.07.2018;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №25-01/19 від 25.01.2019.

29.01.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на неможливість представника відповідачки 1 прибути у судове засідання.

У судовому засіданні 29.01.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на доказову необґрунтованість поважності причин неявки представника відповідачки 1 у судове засідання.

До того ж у судовому засіданні 29.01.2024, після з`ясування у представників позивачки та відповідачки 1 про наявність у них інших клопотань та заяв, що можуть бути подані до початку розгляду справи по суті, розпочав розгляд справи по суті, про що повідомив присутніх у засіданні учасників судового процесу.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 29.01.2024, 20.02.2024, 27.02.2024, 12.03.2024 та 26.03.2024 у справі №911/2587/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 20.02.2024, 27.02.2024, 12.03.2024, 26.03.2024 та 30.04.2024 відповідно.

У судовому засіданні 30.04.2024 судом повідомлено сторін про отримання ним витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за ідентифікаційним кодом 24216986 (МП Вікторія-Бородянка/ТОВ МП Вікторія-Бородянка) з метою встановлення хронології реєстраційних дій, проведених щодо такої юридичної особи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.04.2024 у справі №911/2587/21 оголошено перерву у судовому засіданні до 28.05.2024.

У судовому засіданні 28.05.2024 Господарський суд Київської області ухвалою прийняв відмову ОСОБА_1 від вимог у справі №911/2587/21 про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених: протоколом загальних зборів учасників ТОВ Дружня Пассаж №1-07/18 від 06.07.2018; протоколом загальних зборів ТОВ Дружня Пассаж №270818 від 27.07.2018; протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №25-01/19 від 25.01.2019 та, відповідно, закрито провадження у цій справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж в частині вимоги про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених:

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ Дружня Пассаж №1-07/18 від 06.07.2018;

- протоколом загальних зборів ТОВ Дружня Пассаж №270818 від 27.07.2018;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №25-01/19 від 25.01.2019.

Стосовно ж поданих відповідачами 1, 2 клопотань про закриття провадження у цій справі з підстав непідвідомчість такого спору господарському суду, з метою вирішення питання про перехід до розгляду справи по суті суд дійшов таких висновків.

Так, подане 17.01.2022 ТОВ Дружня Пассаж відповідне клопотання мотивововано тим, що до спадкоємця учасника товариства, у тому числі і колишнього, переходить, зокрема, право на оскарження рішення загальних зборів про виключення спадкодавця із числа учасників товариства, проте корпоративні права лише фактом спадкування ним не набуваються, відтак спадкоємець набуває корпоративних прав виключно лише після прийняття відповідного рішення про включення до складу учасників та внесення відповідних відомостей до ЄДР.

Отже, на переконання відповідача 2, позивачка не набула корпоративних прав з огляду на реєстрацію припинення юридичної особи ще за життя ОСОБА_4 , тоді як фактичною метою звернення позивачки до суду є набуття права власності на нерухоме майно і відповідний спір вже перебуває на розгляді місцевого суду цивільної юрисдикції.

За таких обставин ТОВ Дружня Пассаж стверджує, що спір у цій справі не є корпоративним, а тому така справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Частиною 2 ст. 4, частиною 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Так, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Зміст та обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , з урахуванням пояснень її представників у судових засіданнях з розгляду цієї справи свідчить, що позивачка фактично заперечує правомірність рішень/актів та реєстраційних дій, за наслідками яких спадкодавець втратив право на частку у статутному капіталі товариства та, відповідно, на управління ним та діяльність якого було припинено.

У такий спосіб позивачка намагається захистити законний інтерес щодо участі у приватному підприємстві, яке, за її доводами, незаконно було припинено та позбавлено нерухомого майна у статутному капіталі.

Водночас спір у цій справі не стосується заперечення відповідачами права позивачки на спадщину, зокрема на частку у статутному капіталі юридичної особи, а спадкові правовідносини між сторонами відсутні.

За таких обставин, оскільки корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, тоді як фізичні особи можуть звертатись до господарського суду за захистом, зокрема, законного інтересу і такий інтерес може стосуватись корпоративних відносин спадкодавця з товариством щодо управління та припинення юридичної особи, суд дійшов висновку, що ця справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

З огляду на вказане відхиляються доводи відповідачів 1, 2, у тому числі і з посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, зокрема і згідно постанови від 04.07.2023 у справі №686/20282/21 (провадження №14-102цс22), про те, що:

- особисте немайнове право участі (корпоративні права) у юридичній особі припиняється в разі смерті фізичної особи учасника, а правонаступником (спадкоємцем) спадкується лише право на частку в статутному капіталі юридичної особи;

- за наслідком виникнення чи визнання права на спадщину з`являється право на участь в управлінні та діяльності господарського товариства, що є ознакою набуття корпоративних прав спадкоємцями.

Також з огляду на вказане визнаються судом неспроможними і доводи відповідачів 1, 2 про те, що частка, щодо якої ОСОБА_1 заявлено вимоги, є спадковою та позивачка може мати тільки майновий інтерес щодо неї в результаті припинення юридичної особи, оскільки вказане жодним чином не спростовує інтерес особи щодо участі у юридичній особі, дійсна наявність якого та, відповідно, можливість його захистити з`ясовується під час розгляду справи по суті позовних вимог.

З огляду на вказане суд дійшов висновку про відсутність підстав як для задоволення відповідних клопотань відповідачів 1, 2, так і для закриття провадження у цій справі у порядку п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

У судовому засіданні 28.05.2024, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно наявних в матеріалах справи копій довідки Київського обласного управління статистики Державного комітету статистики України №252/2001 від 22.01.2001, а також свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №802009, виданого 01.04.2008 приватними нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу, 20.12.1991 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Приватне підприємства Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код 24216986) (дата зміни свідоцтва про державну реєстрацію та включення відомостей про юридичну особу - 09.02.2007; номер запису 13311200000000527), зокрема, із такими відомостями:

- організаційно-правова форма господарювання приватне підприємство;

- місцезнаходження Київська обл., Бородянський р-н, смт Бородянка, вул. Семашка, 51;

- форма власності приватна власність;

- види діяльності: оптова/роздрібна торгівля недержавних організацій, крім споживчої кооперації; транспортно-експидиційні послуги на замовлення населення; ремонт і технічне обслуговування легкових автомобілів та інших транспортних засобів на замовлення населення; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом; діяльність автомобільного вантажного транспорту; технічне обслуговування та ремонт автомобілів підприємствами;

- керівник ОСОБА_4 .

Водночас згідно наявної в матеріалах справи копії статуту Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код 24216986) (нова редакція), затвердженого рішенням засновників №3 від 04.06.2010 та зареєстрованого 10.06.2010, власником та засновником вказаного підприємства є громадянин України ОСОБА_4 , який є власником 100% статутного капіталу, що становить 200 000,00 грн (статутний капітал поділений на 100 часток розміром 2000, 00 грн).

22.11.2012 за участю ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проведено збори власників Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія", за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені протоколом №01/11-2012 від 22.11.2012:

- відступити (продати) 70% статутного капіталу Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" на користь громадянки України ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) за ціною 140 000,00 грн та прийняти її до складу власників Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія";

- затвердити наступний розподіл часток у статутному капіталі Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія": ОСОБА_4 належить частка у розмірі 30% від статутного капіталу підприємства, що складає 60 000,00 грн; ОСОБА_2 належить частка у розмірі 70% від статутного капіталу підприємства, що складає 140 000,00 грн;

- затвердити наступний порядок розподілу чистого прибутку Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія": ОСОБА_4 - 30% від чистого прибутку підприємства; ОСОБА_2 - 70% від чистого прибутку підприємства;

- затвердити нову редакцію статуту Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" у зв`язку зі зміною складу власників підприємства згідно чинного законодавства. (далі рішення згідно протоколу №01/11-2012 від 22.11.2012/протокол №01/11-2012 від 22.11.2012).

28.11.2012 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі з розстроченням платежу (далі договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі), пунктами 1.1., 1.2., 1.2.1., 1.2.2., 1.5. якого погоджено, відповідно, що:

- продавець продає, а покупець купує майно сплачуючи за нього визначену ціну; майном, яке продається згідно цього договору, є частина частки належна продавцю в статутному капіталі Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія";

- інформація про підприємство: а) назва: Приватне підприємство „Мале підприємство „Вікторія"; б) код ЄДРПОУ 24216986; статутний капітал: 200 000,00 грн;

- дані про частину частки, що відчужується продавцем: а) розмір частини частки 140000,00 грн та становить 70 % від статутного (складеного) капіталу підприємства;

- від моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору уповноваженим державним реєстратором України до покупця переходять всі права та обов`язки на частки у статутному капіталі Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія", яким володів продавець, як власник підприємства.

Копії вказаних вище протоколу №01/11-2012 від 22.11.2012, договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі наявні в матеріалах справи.

До матеріалів позовної заяви також долучено копію статуту Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" (нова редакція), затвердженого рішенням загальних зборів власників Приватного підприємства „МП „Вікторія" протокол №01/11-2012 від 22.11.2012 та зареєстрованого 29.11.2012.

15.02.2016 за участю ОСОБА_2 , як власниці 70% голосів, проведено збори власників Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія", за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені документом під назвою «рішення власників Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" від 15.02.2016», зокрема:

- збільшити статутний капітал підприємства на 467 000,00 грн до 667 000,00 грн за рахунок додаткового внеску ОСОБА_2 ;

- розподілити частки у статутному капіталі підприємства між між учаснкими наступним чином: ОСОБА_6 607 000,00 грн, що становить 91,01% статутного капіталу підприємства та має 91,01% голосів на загальних зборах учасників підприємства; ОСОБА_4 60 000,00 грн, що становить 8, 99% статутного капіталу підприємства та має 8, 99% голосів на загальних зборах учасників підприємства;

- перейти та вести діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 16.11.2011; доручити призначеному тимчасово виконуючому обов`язки директора підприємства здійснити всі передбачені законодавством заходи щодо реєстрації нової редакції статуту підприємства у державних органах, з правом передоручення третім особам;

- на підставі ч. 3 ст. 99 ЦК України припинити повноваження директора Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" ОСОБА_4 з 15.02.2016, як керівник та особи, яка в праві від імені директора Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" вчиняти юридично значимі дії без довіреності та представляти підприємство перед третіми особами; вчинити дії щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації щодо ОСОБА_4 як керівник та підписанта Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія";

- призначити на посаду тимчасово виконуючого обов`яки директора підприємства ОСОБА_7 з 16.02.2016;

- зобов`язати тимчасово виконуючого обов`яки директора підприємства ОСОБА_7 в строк до 01.03.2016 провести незалежний фінансовий аудит Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" (далі рішення від 15.02.2016). Копія вказаного рішення наявна в матеріалах справи.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за ідентифікаційним кодом 24216986 (МП Вікторія-Бородянка) 18.02.2016 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про таку юридичну особу, зокрема зміна керівника, зміна розміру статутного (складеного) капіталу, зміна складу або інформації про засновників, зміна фізичних осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності реєестраційна дія за №13311070014000527.

02.03.2016 за участю ОСОБА_2 , як власниці 91,01% голосів, проведено збори власників Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія", за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені документом під назвою «рішення власників Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" від 15.02.2016», зокрема:

- припинити Приватне підприємство „Мале підприємство „Вікторія" шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю з 01.03.2016; визначити назву правонаступника як Товариство з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія";

- призначити комісію з перетворенння Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" в Товариство з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія" у складі: голова комісії з перетворення ОСОБА_2 та члени комісії з перетворення ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ;

- встановити, що кожна окрема вимога кредитора розглядається комісією з перетворення, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання відповідної вимоги; після спливу строку для пред`явлення вимог кредиторами та задовлення чи відхилення цих вимог комісії з перетворення скласти передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами та передати його на затвердження учасникам ПП «МП «Вікторія» (далі рішення від 02.03.2016).

16.04.2018 за участю ОСОБА_2 , як власниці 91,01% голосів, проведено збори власників Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія", за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені документом під назвою «рішення власників №1-04/2/18 Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" від 15.02.2016», зокрема:

- затвердити передавальний акт майна, майнових прав та обов`язків Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія" - Товариству з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія-Бородянка" від 16.04.2018; примірник передавального акту додати до цього протоколу; визначити назву правонаступника як Товариство з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія-Бородянка";

- припинити Приватне підприємство „Мале підприємство „Вікторія" шляхом перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія-Бородянка" з 16.04.2018 (далі рішення від 16.04.2018).

Водночас 16.04.2018 за участю ОСОБА_2 , як власниці 91,01% голосів, проведено загальні збори засновників ТОВ МП Вікторія-Бородянка, за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені протоколом №1-04/18 від 16.04.2018, зокрема:

- створити Товариство з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія-Бородянка", яке є правонаступником Приватного підприємства „Мале підприємство „Вікторія", та вести діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 16.11.2011;

- затвердити розмір статутного капіталу правонаступника підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія-Бородянка", у розмірі 667 000,00 грн; статутний капітал поділений на 100 часток вартістю 6 670,00 грн; затвердити порядок розподілу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія-Бородянка", а саме: ОСОБА_6 607 000,00 грн, що становить 91,01% статутного капіталу підприємства та має 91,01% голосів на загальних зборах учасників товариства; ОСОБА_4 60 000,00 грн, що становить 8, 99% статутного капіталу підприємства та має 8, 99% голосів на загальних зборах учасників товариства;

- визначити місцезнаходженням наступну адресу: Київська обл., смт Бородянка, вул. Семашка, 51; визначити наступні види діяльності товариства: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; неспеціалізована оптова торгівля; вантажний автомобільний транспорт;

- призначити директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Мале підприємство „Вікторія-Бородянка" ОСОБА_7 з 16.04.2018 (далі рішення згідно протоколу №1-04/18 від 16.04.2018/протокол №1-04/18 від 16.04.2018).

Копії вказаних вище рішень від 02.03.2016 та 16.04.2018, проколу №1-04/18 від 16.04.2018 та передавального акта від 16.04.2018 наявні в матеріалах справи.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за ідентифікаційним кодом 24216986 (МП Вікторія-Бородянка/ТОВ МП Вікторія-Бородянка) щодо такої юридичної особи проведено державну реєстрацію, а саме:

- 04.03.2016 внесення рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації - реєстраційна дія за №13311270015000527;

- 18.05.2018 - припинення юридичної особи - МП Вікторія-Бородянка в результаті її реорганізації реєстраційна дія за №13311120016000527;

- 18.05.2018 - створення юридичної особи - ТОВ МП Вікторія-Бородянка) в результаті її перетвореня реєстраційна дія за №13311450016002174.

Згідно акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ МП Вікторія-Бородянка від 18.07.2018 ОСОБА_2 на підставі укладеного між сторонами договору дарування передала, а ТОВ «Дружня Пассаж» прийняло частку в статутному капіталі товариства в 6070,00 грн, що становить 1% статутного капіталу товариства (далі акт приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 18.07.2018).

18.07.2018 за участю ОСОБА_2 , як власниці 91,01% голосів, проведено загальні збори учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка, за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені протоколом №1-07/18 від 18.07.2018, зокрема:

- збільшити статутний капітал товариства на 835 325,00 грн до 1 502 325,00 за рахунок внеску внеску ТОВ «Дружня Пассаж»;

- збільшити частку ТОВ «Дружня Пассаж» на 835 325,00 грн до 841 395,00 грн, що становить 56% статутного капіталу товариства;

- змінити місцезнаходження товариства на Київська обл., смт Бородянка, вул. Велика, 2Б;

- розподілити частки у статутному капіталі товариства: ТОВ «Дружня Пассаж» - 841 395,00 грн, що становить 56% статутного капіталу товариства; ОСОБА_2 600 930,00 грн, що становить 40% статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 60 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу товариства;

- затвердити статуту товариства у новій редакції (далі рішення згідно протоколу №1-07/18 від 18.07.2018/протокол №1-07/18 від 18.07.2018).

Копії вказаних вище протоколу №1-07/18 від 18.07.2018 та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі товариства від 18.07.2018.

- 20.07.2018 зміна складу засновників (учасників) юридичної особи - реєстраційна дія за №13311450000002174;

- 23.07.2018 зміна місцезнаходження юридичної особи, зміна розміру статутного (складеного) капіталу та зміна складу засновників (учасників) юридичної особи реєстраційна дія за №13311070002002174.

27.07.2018 за участю ОСОБА_2 та ТОВ «Дружня Пассаж», як власників 40% та 56% голосів, проведено загальні збори учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка, за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені протоколом №2-07/18 від 27.07.2018, зокрема:

- відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» надати згоду на вихід ОСОБА_2 зі складу ТОВ МП Вікторія-Бородянка на підставі заяви від 24.07.2018;

- затвердити вартість частки ОСОБА_2 станом на 23.07.2018 у розмірі 600 930,00 грн;

- надати згоду на виплату вартості частки шляхом заміни зобов`язання із передачі нерухомого майна на користь ОСОБА_2 , а саме: магазину загальною площею 574,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 та нележить ТОВ МП Вікторія-Бородянка;

- відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передати у власність ОСОБА_2 нерухоме майно: магазин загальною площею 574,6 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , про що скласти акт приймання-передачі;

- розподілити частки у статутному капіталі товариства: ТОВ «Дружня Пассаж» - 841 395,00 грн, що становить 56% статутного капіталу товариства; ТОВ МП Вікторія-Бородянка 600 930,00 грн, що становить 40% статутного капіталу товариства; ОСОБА_4 60 000,00 грн, що становить 4% статутного капіталу товариства;

- продовжити діяльність товариства на підставі модельного статуту (далі рішення згідно протоколу №2-07/18 від 27.07.2018/протокол №№2-07/18 від 27.07.2018).

В матеріалах справи наявні копії як вказаного вище протоколу, так і заяви ОСОБА_2 від 24.07.2018 про вихід зі складу учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка.

Згідно наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за ідентифікаційним кодом 24216986 (ТОВ МП Вікторія-Бородянка) 14.09.2018 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про таку юридичну особу, зокрема зміна розміру статутного (складеного) капіталу, зміна складу або інформації про засновників реєестраційна дія за №13311070003002174.

25.01.2019 за участю ТОВ «Дружня Пассаж», як власника 93,34% голосів, проведено загальні збори учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка, за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені протоколом №1-01/19 від 25.01.2019, зокрема:

- ліквідувати ТОВ МП Вікторія-Бородянка та призначити ліквідатором товариства ОСОБА_7 ;

- встановити, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до ТОВ МП Вікторія-Бородянка повинен складати два місяці з моменту публікації в офіційному друкованому органі повідомлення про ліквідацію ТОВ МП Вікторія-Бородянка; встановити, що кожна окрема вимога кредитора розглядається ліквідатором після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання відповідної вимоги; після спливу строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог ліквідатор складає ліквідаційний баланс (далі рішення згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019/протокол №1-01/19 від 25.01.2019).

Згідно наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за ідентифікаційним кодом 24216986 (ТОВ МП Вікторія-Бородянка) 25.01.2019 щодо такої юридичної особи проведено державну реєстрацію, а саме внесення рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації реєестраційна дія за №13311100004002174.

29.08.2019 за участю ТОВ «Дружня Пассаж», як власника 93,34% голосів, проведено загальні збори учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка, за результатами яких прийнято такі рішення, оформлені протоколом №1-01/19 від 29.08.2019, зокрема:

- у зв`язку з ліквідацією ТОВ МП Вікторія-Бородянка передати учасникам товариства майно, що залишилось після задоволення вимог кредиторів;

- затвердити передавальний акт основних засобів учаснику (засновнику) ТОВ «Дружня Пассаж»;

- затвердити передавальний акт основних засобів учаснику (засновнику) ОСОБА_4 (далі рішення згідно протоколу №1-01/19 від 29.08.2019/протокол №1-01/19 від 29.08.2019).

Копії вказаних протоколів №1-01/19 від 25.01.2019, №1-01/19 від 29.08.2019 наявні в матеріалах справи.

Також до позовної заяви додано копію передавального акта основних засобів ТОВ МП Вікторія-Бородянка учаснику (засновнику) ОСОБА_4 , затверджений рішенням загальних зборів засновників від 29.08.2019.

При зверненні до суду із позовом у цій справі ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_4 , будучи станом на 22.11.2012 єдиним власником та засновником Приватного підприємства «Мале підприємство «Вікторія», набув на баланс такого підприємства наступне майно:

- магазин загальною площею 574,6 кв.м. по АДРЕСА_2 згідно договору купвлі продажу нежитлового приміщення;

- магазин загальною по АДРЕСА_3 згідно договору купвлі продажу приміщення;

- групу приміщень по АДРЕСА_4 згідно рішення виконкому Бородянської селищної ради від 02.07.2002.

Як зауважила позивачка, усі вказані об`єкти були зареєстровані за ПП «МП «Вікторія», що підтверджується свідоцтвом про право власності та технічними паспортами на вказані об`єкти.

До позовної заяви ОСОБА_1 додано копії: реєстраційного посвідчення на магазин по АДРЕСА_3 , виданого ПП «МП «Вікторія» 30.06.1997; титульної сторінки технічного паспорту на житловий будинок по АДРЕСА_3 , складеного на Бородянське сільське споживче товариство; свідоцтва про право власності на виробничу базу по АДРЕСА_4 , виданого МП «Вікторія» 20.09.2002; свідоцтва про право власності МП «Вікторія» на нерухоме майно магазин площею 574,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , виданого 06.05.2009 виконавчим комітетом Бородянської селищної ради; технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_2 , складеного на МП «Вікторія» 10.12.2008.

Поряд з тим, згідно викладених у позові обставин, внаслідок невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором купівлі-продажу частки у статуному капіталі та несплати ОСОБА_4 вартості 70% частки в статутному капіталі ПП «МП «Вікторія», рішенням Господарського суду Київської області від 13.04.2017 у справі №911/3494/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018, розірвано договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі з розстроченням платежу від 28.11.2012, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Попри вказане, за доводами позивачки, ОСОБА_2 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/3494/16 протиправно вчинила ряд дій та прийняла рішення, що призвели до виведення майна ПП «МП «Вікторія» та його припинення, що перешкодило ОСОБА_4 одноособово внести зміни до статуту та припинити участь ОСОБА_2 у підприємстві.

В розрізі вказаного позивачка зауважила, що відповідні протиправні дії полягають у проведенні без повідомлення та участі ОСОБА_4 усіх наведених вище загальних зборів та прийнятті на них відповідних рішень, а також у підписанні передавальних актів, внаслідок чого послідовно розмір частки ОСОБА_4 був зменшений у відсотковому співвідношенні, тобто «розмитий», а належне ПП «МП «Вікторія», яке незаконно перетворено у ТОВ МП Вікторія-Бородянка, нерухоме майно виведено на користь ОСОБА_2 та ТОВ «Дружня Пассаж».

Так, позивачка зауважила, що перше у ланцюгу незаконних дій рішення згідно протоколу №01/11-2012 від 22.11.2012, згідно якого до складу учасників підприємства увійшла ОСОБА_2 , прийнято без належних правових підстав, а саме: до виникнення юридичного факту укладення договору купівлі-продажу відступлення частки у статутному капіталі, а тому вказаний документ не міг бути юридичним фактом виникнення у відповідачки 1 права власності на частку у статутному капіталі.

В розрізі вказаного, на переконання позивачки, права власності на частку ПП «МП «Вікторія» ОСОБА_2 не набувала, оскільки між сторонами акт приймання-передачі такої частки не укладався, тоді як згідно позиції Великої Палати Верховного Суду згідно постанови від 08.06.2021 у справі №906/1336/19: учинення правочину з відчуження частки не має наслідком автоматичний перехід корпоративних прав від первісного власника до набувача; договором може бути передбачено, що право власності на частку переходить до набувача з моменту підписання договору, однак для переходу володіння часткою є необхідним волевиявлення обох сторін.

Надалі, як зауважила позивачка, з моменту виникнення обов`язку по сплаті вартості частки у статутному капіталі у сумі 140 000,00 грн ОСОБА_2 вчиняла дії щодо проведення зборів, повідомлення про скликання яких на адресу ОСОБА_4 не направлялись взагалі або направлялись за завідомо неналежною адресою/з певними технічними дефектами, що унеможливило його обізнаність із винесеними на такі збори питаннями.

Рішення ж власників від 15.02.2016, яким розмито частку та припинено повноваження ОСОБА_4 як керівника підприємства, на переконання позивачки, мало бути прийнятим загальними зборами згідно вимог статуту 2012 року, а не одноосібними власниками, тоді як надання можливості одному учаснику товариства, який має вирішальний вплив при прийнятті рішень, збільшувати статутний капітал товариства без врахування на засадах пропорційності часток інших учасників свідчить про невідповідність таких рішень наведеним нормам законодавства, принципу верховенства права та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наводячи такі міркування, позивачка послалась на постанову Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №918/92/17.

Окрім обставин неповідомлення ОСОБА_4 та його відсутності на усіх зборах при прийнятті відповідних рішень, позивачка вказала і на те, що:

- за наслідками прийнятих 02.03.2016 рішень ПП «МП «Вікторія» фактично в ТОВ «МП «Вікторія» так і не було перетворено;

- передавальним актом від 16.04.2018 ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» було передано належні ПП «МП «Вікторія» приміщення магазину по вул. Комсомольска (Велика), 2Б площею 574,6 кв.м. та виробничу базу по АДРЕСА_4 , тоді як відомості про передання таким актом приміщення магазину по АДРЕСА_3 відсутні;

- за наслідками прийняття рішення згідно протоколу №1-07/18 від 18.07.2018 ОСОБА_2 сконцентрувала у своєму володінні частку ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» в розмірі 96%, оскільки через ТОВ «УБК «Статус» володіла 76,65% статутного капіталу ТОВ «Дружня Пассаж»;

- рішення згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019 про ліквідацію ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» було прийнято 93,34% голосів ТОВ «Дружня Пассаж», управління яким фактично здійснювала ОСОБА_2 через ТОВ «УБК «Статус», і вказане рішення є кінцевим у загальному ланцюгу порушень та було спрямовано на виведення нерухомого майна яким володіло ПП «МП «Вікторія» до моменту порушення 28.11.2012;

- затверджений рішенням згідно протоколу №1-01/19 від 29.08.2019 передавальний акт про передання особистих засобів ОСОБА_4 не був спрямованим на настання реальних наслідків, оскільки виробничий цех, який згідно такого акта передано ОСОБА_4 , належав особисто ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу від 12.11.2005, відтак ОСОБА_4 майно так і не отримав.

В підтвердження таких доводів до позовної заяви додано копії: договору купівлі-продажу частини нерухомого майна, укладеного 12.11.2005 між МП «Вікторія» (ідентифікаційний код 24216986) та ОСОБА_3 ; акта прийому-передачі права власності на нерухоме майно від 12.11.2005; витягу з Державного реєстру правочинів №1726382 від 12.11.2005; технічного паспорта на виробничий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_4 , виготовлений на замовлення ОСОБА_3 15.12.2020.

З огляду на вказане, на переконання позивачки, всі дії ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , як засновника ТОВ «Дружня Пассаж», вчинено між пов`язаними особами та спрямовано на виведення майна ПП «МП «Вікторія» і унеможливлення поновлення своїх прав ОСОБА_4 , який 16.11.2020 помер та у зв`язку із цим 12.12.2020 двадцять першою Київською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу.

До позовної заяви доданої копії: свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.11.2020, витягу №62870445 від 12.12.2020 про реєстрацію в спадковому реєстрі та свідоцтва про народження ОСОБА_1 НОМЕР_4 .

За таких обставин ОСОБА_1 як донька та спадкоємиця померлого ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом та вимогами про визнання недійсними та скасування як рішень загальних зборів, прийнятих, за її доводами, на виконання розірваного надалі договору купівлі-продажу частки, так і всіх подальших рішень/дій, вчинених після укладення договору - 28.11.2012, щодо реорганізації/припинення юридичних осіб та виведення нерухомого майна, як такими, що порушують її майнові права та охоронювані законом інтереси.

Зокрема позивачка зауважила, що вказаних прав та інтересів стосується питання спадкування майна, яке має бути нею успадковане, та майна, яке має увійти до складу спадщини, тоді як станом на момент звернення до суду із таким позовом:

- магазин загальною площею 574,6 кв.м. по АДРЕСА_2 зареєстровано за ліквідованим ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» та згідно протоколу №1-04/2018 від 16.04.2018/ та рішення власників №1-04/2/18 передано ОСОБА_2 ;

- приміщення магазину по АДРЕСА_4 , яке належить іншій донці померлого ОСОБА_4 ОСОБА_3 , зареєстровано за ПП «МП «Вікторія» та згідно передвальних актів передано до ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка»;

- відомості про магазин по АДРЕСА_3 відсутні в реєстрі та в передавальних актах, що свідчить про те, що ТОВ «Дружня Пассаж» не здійснювало державної реєстрації права власності на це майно.

До позовної заяви додано: Інформаційну довідку за №272393477 від 30.08.2021з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта юридична особа за ідентифікаційним кодом 24216986; Інформаційну довідку за №272393575 від 30.08.2021з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта юридична особа за ідентифікаційним кодом 38968187.

Крім того до позовної заяви додано:

- копію державного акта на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:01:008:0363, виданого ОСОБА_3 18.10.2010;

- копію заяви ОСОБА_9 про надання згоди на зміну конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 3221055100:01:008:0363;

- копію витягу від 22.122020 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 3221055100:01:008:0363;

- інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку кадастровий номер 3221055100:01:005:0166 (замовник: ОСОБА_3 , час та дата запиту 12:16 29.08.2021).

В розрізі доводів про захист майнових права та законних інтересів позивачка у зауважила, що право спадкоємця вступити до товариства не залежить ні від волі інших учасників, ні від розміру частки у статутному капіталі, попри це 12.12.2020, під час відкриття спадщини на ОСОБА_4 , який внаслідок незаконних дій відповідачів уже не володів 100% частки в статутному капіталі ПП МП Вікторія та не міг розпоряджатись належним такому підприємству майном, спадкоємиці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були позбавлені права на участь в ПП МП Вікторія з розподілом 100% частки ОСОБА_4 між ними.

Водночас, на переконання позивачки, за умови відсутності порушень станом на 12.12.2020 до складу спадщини увійшли б належні ОСОБА_4 права, які б дозволили ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вступити до ПП МП Вікторія та управляти ним і його матеріально-технічною базою нерухомим майном.

З огляду наведеного у позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що у вказаному спорі ефективним способом захисту порушених прав є відновлення становища, яке існувало до порушення - повернення сторін розірваного договору в первісний стан, в якому вони перебували до його укладення, а саме:

- існування чинних записів про ПП МП Вікторія;

- перебування на балансі ПП МП Вікторія нерухомого майна АДРЕСА_2 загальною площею 574,6 кв.м.; магазину по АДРЕСА_3 та виробничої бази по АДРЕСА_4 ;

- наявність у ОСОБА_4 одноосібної власності на 100% частки статутного капіталу ПП МП Вікторія.

З метою відновлення вказаного вище становища, ОСОБА_1 і звернулась до суду із цим позовом та вимогами про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом:

1) визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених:

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 15.02.2016;

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 02.03.2016;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-04/18 від 16.04.2018;

- рішенням власників ПП МП Вікторія №1-04/2/18 від 16.04.2018;

- протоколом загальних зборів засновників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-07/18 від 18.07.2018;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №2-07/18 від 27.07.2018;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-01/19 від 25.01.2019;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-01/19 від 29.08.2019;

2) визнання недійсними та скасування:

- передавального акта від 16.04.2018;

- передавального акта від 29.08.2019;

Заявляючи такі вимоги, позивачка зауважила, що основною вимогою є саме вимога про відновлення становища, яке існувало до порушення, тоді як решта усіх вимог є похідними від цієї вимоги, яка реалізується такими похідними вимогами, і лише задоволення усіх цих вимог сукупно буде ефективним.

У судових засіданнях під час розгляду зазначеної справи по суті представником ОСОБА_1 зазначено, що позивачка відповідно поданим позовом захищає корпоративний інтерес щодо частки у статутному капіталі ПП МП Вікторія, момент виникнення якого пов`язаний зі смертю ОСОБА_4 , попри те позивачка не може набути частку в статутному капіталі підприємства з огляду на припинення ПП МП Вікторія.

В розрізі заявлених вище вимог і, відповідно, належності та ефективності обраного способу захисту/відновлення порушеного права, позивачка зазначила, що згідно постанови Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №545/3728/16-ц (провадження №61-9958св18) способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до поршення, і цей спосіб пов`язаний із застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права у тому стані, в якому воно існувало до його порушення.

Водночас, продовжуючи мотивування ефективності та належності обраних способів захисту і посилаючись на постанови Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №923/1106/16, від 26.03.2019 у справі №910/23355/17, ОСОБА_1 зауважила, що наслідком розірвання договору купівлі-продажу частки є необхідність відновлення корпоративних прав продавця у стані, який існував до відчуження таких прав іншому учаснику, відтак оскільки договір розірвано рішення загальних зборів підягають визнанню недійсними та скасуванню.

З огляду зазначеного позивачка також вважає, що рішення державних реєстраторів прийняті на підставі скасованих та недійсних документів не породжують жодних правових наслідків, а тому внесені через незаконні дії записи підлягають скасуванню, а незаконно припинені записи підлягають відновленню.

Так, стосовно окремих реєстраційних дій позивачка зазначила, що:

- внаслідок проведення реєстраційної дії за №13311050007000527 від 29.12.2012 ОСОБА_2 набула частку в статутному капіталі ПП «МП «Вікторія» у розмірі 70%, відтак у зв`язку з порушенням зобов`язань щодо сплати вартості вказаної частки, що підтверджено судовим рішенням у справі №9113494/16, яким розірвано договір купівлі-продажу, для відновлення порушених корпоративних прав необхідно скасувати рішення про відображення ОСОБА_2 у складі учасників підприємства;

- реєстраційна дія за №13311070014000527 від 18.02.2016 є першою з декількох реєстраційних дій, спрямованих як на виведення майна з ПП «МП «Вікторія», так і на припинення діяльності підприємства;

- реєстраційні дії за №13311270015000527 від 04.03.2016 та за №13311120016000527 від 18.05.2018 стосуються припинення ПП «МП «Вікторія», зокрема вчинена 04.03.2016 реєстраційна дія щодо припинення підприємства в результаті реорганізації передувала внесенню запису про його припинення.

Мотивуючи належність, ефективність обраних способів у формі вимог про визнання недійсними та скасування передавальних актів від 16.04.2018 та від 29.08.2019, позивачка зауважила про те, що обидва акти є одними з правовстановлюючих документів, що підтверджують отримання майна, прав та обов`язків підприємства згідно ст. 107 ЦК України, зокрема за своїм змістом ці акти фіксують обсяг майна, що був переданий учасникам ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» та у сукупності з рішеннями загальних зборів підтвержують припинення такого товариства.

Отже, на переконання ОСОБА_1 , визнання недійсними вказаних передавальних актів дозволить скасувати одну з незаконних правових підстав припинення ПП «МП «Вікторія» та поновити корпоративні права позивачки, оскільки в такому випадку будуть скасовані документи, що вносять двозначність в законне володіння майном ПП «МП «Вікторія», з огляду на відсутність цих актів до моменту порушення 28.11.2012.

Зокрема, за доводами позивачки, наразі вона позбавлена можливості бути учасником ПП «МП «Вікторія» з тим складом та обсягом майна, яке було у підприємства станом на 28.11.2012 на дату укладення між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі.

З огляду зазначеного позивачка звернула увагу, що в разі задоволення основної позовної вимоги відновлення становища, що існувало до порушення, нерухоме майно повинно перейти до ПП «МП «Вікторія», а за умови існування передавальних актів вказаний перехід буде ускладнений з точки зору його практичної реалізації.

Стосовно ж вимог про відновлення в реєстрі юридичних осіб записів про незаконно припинене ПП «МП «Вікторія» та про скасування рішень державних реєстраторів про перереєстрацію майна, то позивачка вважає їх належними способами з огляду на позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №904/5857/17 та у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №904/1966/19.

Розкриваючи зміст як позицій суду касаційної інстанції у наведених постановах, так і вимог про: скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018; відновлення запису в ЄДР про юридичну особу Приватне підприємство Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24216986), ОСОБА_1 вказала, що:

- спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним, а вимога про про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей стосовно достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від такого спору та залежить від наявності самого порушеного права;

- рішенням державного реєстратора №42820978 від 04.09.2018 за ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» зареєстровано право власності на один з об`єктів нерухомого майна магазин по АДРЕСА_2 загальною площею 574,6 кв.м., а тому для відновлення становища слід скасувати таке рішення, на підставі якого нерухомість вибула з балансу ПП «МП «Вікторія»;

- відповідно до останніх наявних у сторони позивача документів магазин по АДРЕСА_2 передано ОСОБА_2 , яка є останнім власником такого нерухомого майна, тоді як згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №680/214/16-ц спір про скасування рішення/запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстровано це речове право;

- з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів позивачки необхідно усунути, а саме скасувати всі підстави та/або рішення, які супроводжували вказане порушення, зокрема й рішення третіх осіб у даному випадку рішення державного реєстратора №42820978 від 04.09.2018, що кореспондується з наведеною практикою ВП ВС, а правовою підставою такої вимоги є ч. 3 ст 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- згідно висновку Верховного Суду у постанові від 11.08.2020 у справі №904/1966/19 належним способом захисту прав позивача є вимога про зобов`язання скасувати державну реєстрацію припинення юридичної особи, а ідентифікуючими відомостями запису в ЄДР, який просить позивачка відновити є: дата державної реєстрації - 20.12.1991; дата запису - 09.02.2007; номер запису 13311200000000527.

Крім того, змінюючи предмет позову у цій справі та заявляючи вимогу про визначення розміру статутного капіталу - 200 000,00 грн, розміру частки ОСОБА_4 у Приватному підприємстві «Мале підприємство «Вікторія» - 200 000,00 грн, що складає 100%, позивачка зазначила, що така вимога дозволять більш повно захистити її права та законні інтереси з урахуванням п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Правовими ж підставами вказаних вище вимог, як окремо так і у сукупності, згідно змісту позовної заяви та письмових пояснень, а також за результатами неодноразового з`ясування такого питання судом в засіданнях з розгляду цієї справи, позивачка визначила скупуність норм цивільного та господарського законодавства, зокрема статтю 20 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 11, п. 4 ст. 2 ст. 16, статті 190 та 328 Цивільного кодексу України, а також ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно якої, за доводами позивачки, підставами для внесення записів до ЄДР є судове рішення про визнання недійсними рішень зборів товариства та про скасування реєстраційних дій.

Не погоджуючись із вказаними вище доводами позивачки та заявленими вимогами, згідо відзиву на позов ТОВ «Дружня Пассаж» зазначило, що усі прийняті загальними зборами рішення є ненормативними актами та зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, відтак в силу п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю» створюють права та обов`язки виключно для учасників товариства.

За доводами відповідача 2 підставами для визнання правових актів індивідуальної дії незаконним (недійсними) є невідповідність їх вимогам чинного на час їх видання законодавства, у тому числі Конституції України та/або визначеній законом компетенції органу, який видав такий акт.

Водночас, посилаючись на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.09.2019 у справі №392/1213/17, відповідач 2 зазначив, що до спадкоємця учасника товариства переходить право на оскарження рішення загальних зборів про виключення спадкодавця із числа учасників товариства, попри те корпоративні права лише фактом спадкування не набуваються, відтак спадкоємець набуває таких прав виключно лише після прийняття відповідного рішення про включення до складу учасників товариства і внесення відповідних відомостей до ЄДР.

З огляду на вказане, оскільки ОСОБА_1 до складу учасників прийнята не була, ТОВ «Дружня Пассаж» вважає, що спірні рішення не порушують її прав.

Поряд з тим відповідач 2 зауважив на тому, що згідно підпункту «д» пункту 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» належним способом захисту є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, попри те після ліквідації ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» правонаступництва за правами і обов`язками такого товариства не відбулось, а майно розподілено між його учасниками, зокрема і ОСОБА_4 , відтак спір між учасниками такого ліквідованого товариства може стосуватись лише прав та обов`язків щодо розподіленого майна.

Заперечуючи безпосередні підстави позову, відповідач 2 зазначив, що:

- конкретних підстав недійсності кожного спірного рішення позивачка не навела;

- звертаючись до суду із вимогою про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, ОСОБА_4 вимог про застосування наслідків розірвання договору не заявляв, що в силу ч. 3 ст. 652 ЦК України спростовує автоматичне набуття ОСОБА_4 прав на 100% статутного капіталу ПП «МП «Вікторія»;

- чинне у 2012 році законодавство не передбачало обов`язкового укладення акта приймання-передачі частки під час укладення договору купівлі-продажу, тоді як частка фактично була передана ОСОБА_2 та права на неї зареєстровані в реєстрі;

- ґрунтуються виключно на припущеннях і посилання позивачки про недобросовність дій ОСОБА_2 , оскільки остання вийшла зі складу учасників товариства і отримала в рахунок оплати вартості частки майно до моменту розірвання договору купівлі-продажу 11.09.2018 (набрання судовим рішенням у справі №911/3494/16 законної сили);

- до виходу зі складу учасників ОСОБА_2 мала правосуб`єктність учасника товариства і вправі була користуватись усіма корпоративними правами, зокрема права на збільшення частки, виходу зі складу учасників і отримання компенсації виникли у ОСОБА_2 не на підставі договор купівлі-продажу, а з окремих рішень загальних зборів учасників товариства та установчих документів.

Так, в розрізі обставин виходу ОСОБА_2 зі складу учасників товариства, відповідач 2 зазначив, що їй було передано нерухоме майно пропорційно сформованій частці у статутному капіталі товариства, яка загалом склала 607 000,00 грн з огляду на внесення 467 000,00 грн разом із набутою часткою в сумі 140 000,00 грн.

До відзиву на позов відповідач 2 надав копії дублікатів квитанцій від 17.05.2017, 19.05.2017, 22.05.2017, 23.05.2017, 25.05.201730.05.2017.

Крім того, згідно викладених у відзиві на позов аргументів, ТОВ «Дружня Пассаж» вказало на те, що рішення Господарського суду Київської області у справі №911/492/19 встановлено правомірність оформленого протоколом №25-01/19 від 25.01.2019 рішення загальних зборів ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка», зокрема і з тих підстав, що ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про проведення цих зборів.

Щодо обставин повідомлення ОСОБА_4 про проведення усіх загальних зборів, відповідач 2 також зауважив, що такі дії вчинялись у передбаченому законом порядку шляхом надіслання повідомлень усім учасникам, на підтвердження чого до відзиву на позов додано копії: повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників від 30.11.2018; описів вкладення у цінні листи від 30.11.2018 та від 04.12.2018; поштових квитанцій.

З огляду на викладене ТОВ «Дружня Пассаж» просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Поряд з тим, згідно окремо поданої заяви, відповідач 2 просить відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_1 вимог і з підстав необхідності застосування до цих вимог позовної давності, оскільки позивачка звернулась до суду 02.09.2021, тоді як строк позовної давності щодо спірних рішень сплив, починаючи з 23.11.2013 до 30.08.2020.

Попри вказане, як зауважив відповідач 2, з 2015 по 2019 роки ОСОБА_4 звертався до судів різних юрисдикцій (цивільної та господарської) з позовами, згідно яких не оскаржував усі спірні за цією справою рішення, будучи обізнаним про їх наявність, оскільки, зокрема, під час розгляду судом у березні 2019 року справи за позовом про визнання недійсним рішення про ліквідацію товариства було подано матеріали реєстраційної справи щодо такого товариства.

Також, за доводами відповідача 2:

- ОСОБА_4 звертався до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу без вимог про застосування наслідків його розірвання, відтак з моменту прийняття у 2012 році спірного рішення до моменту звернення до суду минуло 9 років і 2 місяці, як наслідок вимогу про відновлення стану сторін заявлено із значним пропуском строку позовної давності;

- у судовому засіданні 04.09.2019 за участю представника ОСОБА_4 було повідомлено суд про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, як наслідок про таке рішення безспірно ОСОБА_4 було відомо 04.09.2019.

В підтвердження викладених у заяві про застосування строку позовної давності доводів відповідачем 2 додано, зокрема, копії: позовної заяви ОСОБА_4 від 30.11.2015 до Бородянського районного суду Київської області; ухвали Бородянського районного суду Київської області від 16.12.2015 про відкриття провадження у справі №360/2733/15-ц; позовної заяви ОСОБА_4 від 11.05.2016 до Господарського суду Київської області; ухвали Господарського суду Київської області від 12.05.2016 про порушення провадження у справі №911/1580/16; ухвали Господарського суду Київської області від 14.03.2019 про порушення провадження у справі №911/492/19; заяви адвоката Волошиновича О.П. від 04.09.2019 до Північного апеляційного господарського суду.

Своєю чергою ОСОБА_1 не погодилась із запереченнями відповідача 2, оскільки основною позовною вимогою у цій справі є відновлення становища, яке існувало до порушення, і така основна вимога є ефективним способом захисту і реалізується шляхом задоволення 7-ми похідних вимог.

Водночас, на переконання позивачки, зазначений відповідачем 2 спосіб захисту шляхом визначення розміру статутного капіталу товариства та розмрів часток учасників не призведе до відновлення запису в ЄДР про ПП «МП «Вікторія», а при наявних дійсних рішень зборів учасників товариства про збільшення статутного капіталу, перетворення підприємства та зміну складу учасників дозволить відповідачам зловживати своїми правами з мтою ініціювання повторних реєстраційних дій на підставі таких рішень.

Крім того, повторно посилаючись на постанову Верховного Суду від 28.02.2018 у справі №923/1106/16, позивачка вважає вимогу про відновлення становища, яке існувало до порушення, правомірною, оскільки остання ґрунтується на тому, що підставою для отримання ОСОБА_2 можливості приймати рішення у складі ПП «МП «Вікторія» фактично слугував договір купівлі-продажу частки, незважаючи на його розірвання 11.09.2018.

В розірі вказаного неправомірним вважає позивачка також і те, що ОСОБА_2 було прийнято до складу ПП «МП «Вікторія» згідно протоколу №01/11-2012 від 22.11.2012, тобто за 6 днів до укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі такого товариства.

Стосовно ж доводів ТОВ «Дружня Пассаж» про неналежно визначених відповідачів, то позивачка, з огляду на обрану нею основну вимогу (відновлення становища) зауважила, що така вимога стосується неправомірних дій обох відповідачів, що полягали у виведенні майна з ПП «МП «Вікторія» та зменшенні обсягу корпоративних прав ОСОБА_4 та, надалі, його спадкоємців, відтак позов подано саме до тих осіб, які безпосередньо порушили права позивачки.

Окремо, покликаючись на те, що відповідач 2 не надав належних доказів повідомлення ОСОБА_4 про проведення усіх зборів товариства, позивачка звернула увагу на те, що:

- ОСОБА_4 був відсутій на всіх зборах, у тому числі при прийнятті 27.07.2018 рішення та надання згоди на вихід ОСОБА_2 , тоді як згідно ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник з часткою 50% і більше може вийти з товариства за згодою інших учасників;

- надані відповідачем 2 описи вкладення у цінні листи містять відомості про адресу, яка не належить ОСОБА_4 , зокрема щодо будинку не №45, а №4-Б, в підтвердження чого до відповіді на відзив додано копії паспорта ОСОБА_4 .

Решта викладених у відповіді на відзив доводів та аргументів є тотожним до зазначеного позивачкою як у змісті позову, так і в поданих надалі поясненнях та зводяться до того, що внаслідок прийняття усіх спірних рішень, на час відкриття спадщини (12.12.2020) вона не могла претендувати на участь в ПП «МП «Вікторія» з тим складом та обсягом майна, а також тим обсягом корпоративних прав, які б вона могла отримати у разі відсутності усіх наведених нею порушень та оспорюваних рішень.

Щодо заяви ТОВ «Дружня Пассаж» про застосування строків позовної давності позивачка навела аргументи, що полягають у відсутності підстав для застосування спеціального строку позовної давності в 1 рік, оскільки предметом позовних вимог за цим позовом є відновлення становища, яке існувало до порушення, і така вимога є основною та окремим способом захисту згідно статті 16 ЦК України, відмінним від зазначеного відповідачем 2 способу визнання недійсним та скасування рішень загальних зборів.

З огляду на вказане позивачка зауважила, що до такої вимоги як відновлення становища застосовується загальний строк позовної давності 3 роки, який слід відраховувати не з 2012 року, а з дати набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/3494/16, яким визнано істотне порушення, зокрема з 11.09.2018.

Підсумовуючи наведені вище позивачка вважає, що при поданні 02.09.2021 позовної заяви у цій справі строк позовної давності не пропущено, а тому у задоволенні відповідної заяви відповідача 2 слід відмовити.

Згідно поданого відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 , підтримуючи доводи та аргументи ТОВ «Дружня Пассаж», не погодилось із позовом ОСОБА_1 у зв`язку з обставинами та підствами, що є тотожними змісту відзиву відповідача 2.

Зокрема ОСОБА_2 зауважила, що позивачка не має права на поновлення порушених корпоративних прав, оскільки і права нею не набуті, а відновлення становища, що існувало для порушення права, не слугує підставою для внесення відомостей до ЄДР.

До того ж, за доводами відповідачки 1, рішення загальних зборів учасників товариства не є правочинами у розмінні статті 202 ЦК України, а тому до них не можуть бути застосовані приписи статей 203, 215 ЦК України, тоді як під час скликання зборів та їх проведення усі законодавчі вимоги було дотримано, зокрема ОСОБА_4 було належним чином повідомлено про проведення зборів.

В пітвердження вказаного до відзиву на позов ОСОБА_2 додано копії описів вкладення у цінні листи від: 28.01.2016, 12.03.2018, 22.06.2018, 20.12.2018, 24.07.2019 по два листа за кожну дату з відмінними адресами, а також копії листів від 01.06.2018, 13.06.2018.

В розрізі вказаного відповідачка 1 зауважила, що повідомлення надсилались ОСОБА_4 за двома адреса у АДРЕСА_5 , зокрема до будинків №45 та АДРЕСА_6 , тоді як Кольберт був пасивним учасником товариства та не брав участі в управлінні ним, як наслідок доводи позивачки про розмивання частки є безпідставними з огляду на передбачене ч. 1 ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю» право учасників на прийняття рішень про збільшення статутного капіталу.

Крім того згідно відзиву на позов ОСОБА_2 заявила про застосування строків позовної давності до вимог ОСОБА_1 з тих же підстав та обставин, що й відповідач 2, окремо звернувши увагу, що вимога про повернення до попереднього стану містить похідні вимоги, а тому до неї слід застосовувати спеціальну позовну давніть.

З огляду на викладене ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Під час розгляду вказаної справи, подаючи заяву про зміну предмету позову та заявляючи дві додаткові вимоги про скасування реєстраційної дії, яка передувала запису про припинення ПП «МП «Вікторія» (№13311270015000527 від 04.03.2016), та про визначення розміру статутного капіталу ПП «МП «Вікторія» і 100% частки ОСОБА_4 у ньому, позивачка зазначила, що:

- звернення з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення, спрямовано на захист її законних інтересів, як спадкоємця прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_4 , як учасника ПП «МП «Вікторія», і для такого захисту необхідним є внесення відповідних змін до ЄДР, а саме: скасування реєстраційних дій щодо припинення ПП «МП «Вікторія» та відновлення запису про таке підприємство, а також щодо зміни складу його засновників;

- отримавши рішення суду про задоволення позову щодо відновлення становища, яке існувало до порушення, позивачка матиме змогу в подальшому, як спадкоємець, набути корпоративні права учасника ПП «МП «Вікторія».

Водночас, вважаючи заявлені раніше вимоги ціком достатніми, належними та ефективними, позивачка зазначила, що для запобігання суперечностям у правозастосуванні у цій справі, необхідною до задоволення є також вимога про визначення розміру статутного капіталу ПП «МП «Вікторія» і така вимога є додатковою до основної, пов`язаної з відновленням становища, яке існувало до порушення.

Своєю чергою, не погоджуючись із вказаним вище та заявленими вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмету позову), ОСОБА_2 зауважила на неефективності та неналежності обраних позивачкою способів захисту, оскільки за таким позовом фактично заявлено різні за своєю суттю способи захисту, а справи, на позиції у яких позивачка посилається з метою підтвердити власну позицію, не є подібними з цією справою №911/2587/21.

До того ж відповідачка 1 вважає, що строки позовної давності пропущено і до вимог про скасування реєстраційної дії, яка передувала запису про припинення ПП «МП «Вікторія», та про визначення розміру статутного капіталу ПП «МП «Вікторія» і 100% частки ОСОБА_4 у ньому, оскільки з моменту оприлюднення записів в ЄДР про припинення ПП «МП «Вікторія» ОСОБА_4 повинен був дізнатись про відповідні рішення.

Водночас, на переконання відповідачки 1, навіть якщо відраховувати строк позовної давності від моменту набрання законної сили судовим рішенням про розірвання договору 11.09.2018, то позивачка пропустила строк позовної давності для заявлення 06.09.2023 таких додаткових вимог про скасування реєстраційної дії №13311270015000527 від 04.03.2016 і визначення розміру статутного капіталу приватного підприємства.

У судових засіданнях під час розгляду справи по суті на запитання суду з метою конкретизації та підсумування усіх зазначених обставин та доводів, позивачкою, зокрема, в особі її представників, з-поміж тотожних усім наведеним раніше в позові та поясненнях доводів, усно зауважено про те, що вимоги про скасування реєстраційних дій є похідними вимогами від вимог про визнання недійсними спірних рішень загальних зборів товариства, відтак:

- скасування реєстраційної дії, якою було припнено ПП «МП «Вікторія» в результаті реорганізації в ТОВ узгоджується як з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», так і з позицією Великої Палати Верховного Суду згідно постанови від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, згідно якої запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа припинилась;

- таке формулювання вимоги як «відміна проведення державної реєстрації з припинення юридичної особи» використано з огляду наведеної вище позиці суду касаційної інстанції, відтак за своєю суттю така вимога є тотожною заявленим позивачкою вимогам про скасування рішень державного реєстратора/реєстраційних дій;

- державну реєстраційну дія за №42820978 від 04.09.2018 проведено на підставі рішення власників від 16.04.2018, протоколу загальних зборів засновників від 16.04.2018 та передавального акта від 16.04.2018, а тому скасування такого рішення державного реєстратора забезпечить повернення нерухомого майна від ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» до ПП «МП «Вікторія», тобто поверне корпоративні права в той обсяг, в якому вони існували до порушення станом на 2012 рік.

До того ж у судових засіданнях, відповідаючи на питання суду стосовно підстав заявлених вимог, у тому числі правових, ефективності обраних способів захисту, а також строків позовної давності, представники позивачки зазначили, зокрема, таке:

- з огляду на розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ОСОБА_2 не могла вважатись належним учасником товариства, а тому акт від 16.04.2018 підписано не належною особою;

- на момент прийняття акта від 29.08.2019 єдиним законним засновником та учасником ПП «МП «Вікторія» був саме ОСОБА_4 , що підтверджується рішенням у справі №911/3494/16, яким розірвано договір купвлі-продажу частки;

- правовими підставами для визнання недійсними актів від 16.04.2018, 29.08.2019 є ч. 3 ст. 107 та ч. 1 ст. 215 ЦК України;

- правовий механізм реалізації такої вимоги як відновлення запису в ЄДР про ПП «МП «Вікторія» полягає у тому, що внаслідок скасування реєстраційної дії за 2012 рік будуть скасовані усі інші записи/дії як такі, що вчинені без належних на те правових підстав;

- ОСОБА_2 не набувала права власності на частку і тому всі дії/рішення і записи, у тому числі і перетворення створеної ОСОБА_4 юридичної особи з приватного підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю є незаконними і фактично не існували (перетворення не відбулось), а тому заявлені вимоги, зокрема, про відновлення запису саме про приватне підприємство та визначення 100% частки статутного капіталу ОСОБА_4 у такому підприємстві є належними та ефективними вимогами;

- подання ОСОБА_4 позову про розірвання договору купівлі-продажу фактично свідчить про те, що без його відома було прийнято рішення про перетворення приватного підприємства в товариство з обмеженою відповідальністю, тоді як ОСОБА_2 не мала волевиявлення щодо отримання частки підприємства, оскільки не оплатила вартість такої частки, відтак правочин щодо відчуження такої частки фактично не був вчинений;

- покладені в основу позову у цій справі обставини стали відомі після розірвання договору, попри те для позивачки слід відраховувати загальний строк позовної давності з моменту смерті ОСОБА_4 та відкриття спадщини 12.12.2020, тоді як для прийнятого у 2012 рішення загальних зборів та вчиненої реєстраційної дії наявні підстави для визнання поважними причин пропуску строку позовної давності та його поновлення.

Своєю чергою, відповідаючи у судовому засіданні 28.05.2024 на питання суду щодо того, у який спосіб формувався статутний капітал приватного підприємства, зокрема виключно за рахунок нерухомого майна чи коштами, представники позивачки відповіді не змогли надати, тоді як ОСОБА_1 особисто повідомила, що їй відомо про те, що (дослівно): «з 80-го року у підприємства був інкубатор, який згодом разом з усім нерухомим майном перейшов до приватного підприємства».

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представницю позивачки та представника відповідачки 1, суд дійшов таких висновків.

Приписами частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина ж 2 статті 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на вказані норми закону слід зазначити, що:

- кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, як свого цивільного права, так і цивільного інтересу, який загалом розуміється як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб;

- під захистом легітимного інтересу розуміється: відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, або отримання правової визначеності у відносинах із особами.

Поряд з тим, оскільки наявність права на подання позову ще не є безумовною підставою для здійснення такого судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації відповідного права, для того щоб особі було надано судовий захист, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує:

- чи існує у позивача право або законний інтерес;

- якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем;

- якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.

Отже, захисту у суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, попри те право на судовий захист вимагає також, щоб твердження позивача про порушення права та/або інтересу було обґрунтованим, відтак можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) сукупності вказаних вище умов.

З`ясуванню ж характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку, сприяють визначені у позові предмет і підстава позову (фактична та правова).

Звідси оцінка предмету заявленого позову, наявності підстав для захисту порушеного права особи, про яке зазначено в позовній заяві, здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими обґрунтовано вимоги.

Так, зі змісту поданого ОСОБА_1 позову та викладених у ньому обставин слідує, що його предметом визначено вимоги про: визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним та скасування передавальних актів, скасування реєстраційних дій, відновлення запису, визначення розміру статутного капіталу.

Заявлячи ж вказані вимоги, позивачка прагне відновити становище, яке існувало до порушення прав її померлого батька, як власника 100% частки та одноособового учасника ПП «МП «Вікторія» - до 28.11.2012, шляхом відновлення актуального (чинного) станом на 2012 запису про таке приватне підприємство та про померлого ОСОБА_4 , як єдиного учасника та засновника цього підприємства.

Відновленням та фактичним існуванням наразі такого правового становища ОСОБА_1 , як спадкоємиця, прагне захистити свій корпоративний інтерес, обумовлений як правом власності померлого ОСОБА_4 на 100% частки (200 000,00 грн) у створеній ним юридичній особі, так і належним цій юридичній особі нерухомим майном, і такий інтерес полягає у бажанні вступити до складу учасників підприємства та здійснювати всі правомочності щодо управління ним.

Приписами статей 1216, 1218 ЦК України унормовано, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами.

Частина 3 статті 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Так, зі змісту обставин спору у цій справі та наявних у ній матеріалів слідує, що спадщину щодо померлого ОСОБА_4 відкрито 12.12.2020 і станом на вказану дату в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за актуальним записом (реєстраційною дією) №13311110005002174 від 04.09.2019 щодо юридичної особи за ідентифікаційним кодом 24216986 внесено такі відмості:

- найменування та організаційно-правова форма - Товариство з обмеженою відповідальністю МП Вікторія-Бородянка;

- припинено в результаті ліквідації;

- перелік засновників (учасників): ОСОБА_4 , розмір частки 60 000,00 грн; ТОВ «Дружня Пассаж», розмір частки 841 395,00 грн;

- розмір статутного капіталу 901 395,00 грн;

- керівник ОСОБА_7 ;

- відомості про юридичних осіб-правонаступників відсутні.

Вказані обставини учасниками справи не заперечено.

Приписами частини першої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким станом на момент відкриття спадщини врегульовано порядок створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників відповідних товариств, передбачено, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Водночас згідно приписів пункту 8 ч. 1 ст. 1, підпункту "в" ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», в редакції станом на на момент відкриття спадщини, заявником є, зокрема, спадкоємець чи правонаступник учасника товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю в порядку спадкування (правонаступництва) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів - заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "в" цієї частини, засвідчується нотаріально, з обов`язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Разом з таким документом подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину. На підтвердження правонаступництва юридичної особи використовуються відомості Єдиного державного реєстру, у тому числі установчі документи такої юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

З системного аналізу вказаних вище приписів слідує, що в момент набуття права на частку у порядку спадкування корпоративні права у спадкоємця не виникають, оскільки у разі смерті учасника товариства спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному капіталі.

Корпоративні права учасника обумовлені наявністю в такої особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства, та, на відміну від права на частку, не можуть бути об`єктом права власності.

Поряд з тим, отримання частки у спадок надає спадкоємцю право вступу до такого товариства, а способом його реалізації відповідно до законодавства, чинного на момент відкриття спадщини за спором у цій справі, є самореєстрація вступу до товариства, що попри те не є тотожним безпосередній «участі у товаристві».

Тобто виникення у власника частки у статутному капіталі товариства права на вступ у таке товариство не пов`язано з позицією інших учасників товариства та їх згодою на це, відтак може реалізовуватись способом подання заяви до органу державної реєстрації із нотаріально посвідченою заявою про вступ і завіреною копією свідоцтва про спадщину.

З моменту ж державної реєстрації частки у статутному капіталі товариства за набувачем до нього переходить володіння часткою, набувач набуває статусу учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки.

В розрізі наведеного та суті порушеного перед судом питання стосовно інтересу ОСОБА_1 , як спадкоємиці учасника юридичної особи - ОСОБА_4 , суд зазначає, що:

- охоронюваний законом інтерес у корпоративних спорах визначається правовим положенням учасників корпоративних відносин, в тому числі може бути опосередкований правомірними очікуваннями набуття корпоративних прав;

- мотиваційна складова ж інтересу у корпоративних відносинах це усвідомлене прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом у правовідносинах, які регулюються корпоративним законодавством;

- згідно ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті;

- до спадкоємця в порядку спадкування може переходити право на оспорення документу чи юридичного факту (зокрема, правочину, актів юридичної особи та/або державних органів тощо), яке належало спадкодавцю, та не припинилося до його смерті;

- якщо особа, яка має право на оспорення документу чи юридичного факту (зокрема, правочину, актів юридичної особи та/або державних органів тощо), висловила безпосередньо або своєю поведінкою дала зрозуміти, що не буде реалізовувати своє право на оспорення, то така особа пов`язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом.

Тобто корпоративний інтерес спадкоємця обмежений обсягом правомочностей спадкодавця, належних йому щодо частки в статутному капіталі, від реалізації яких він не відмовився станом на момент смерті.

Зі змісту спірних правовідносин слідує, що ОСОБА_4 , як власник, який відчужив 70% (140 000,00 грн) від належеної йому 100% (200 000,00 грн) частки у статутному капіталі юридичної особи на підставі договору від 28.11.2012, реалізував своє право на розірвання вказаного правочину у зв`язку з неоплатою ОСОБА_2 вартості такої частки, відтак рішенням Господарського суду Київської області від 13.04.2017 у справі №911/3494/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 та постановою Верховного Суду від 04.12.2018, договір купівлі-продажу (відступлення) частки в статутному капіталі з розстроченням платежу від 28.11.2012, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.

Надалі ж ОСОБА_4 оскаржено до суду рішення ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019 щодо припинення цієї юридичної особи шляхом заявлення вимог про визнання недійсним такого рішення та зобов`язання скасувати в ЄДР відомості про припинення юридичної особи, та рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2019 у справі №911/492/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019, у задоволенні таких позовних вимог відмовлено повністю.

Згідно ч. 2 ст. 651, ч.ч. 2-4 ст. 653 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1, 4 статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

З огляду вказаних норм права суд зазначає, що

- розірвання договору саме по собі не має наслідком виникнення в продавця права власності на майно, яке було передано на виконання розірваного договору, а є підставою для виникнення обов`язку відповідача повернути це майно, зокрема повернення частки як товару може здійснюватися шляхом заявлення вимоги про витребування частки у покупця;

- продавець частки у статутному капіталі товариства, яка була продана з відстроченням платежу та не була оплачена покупцем, має право вимагати її повернення та, з урахуванням встановлених Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" особливостей, має заявляти позовні вимоги про розірвання договору купівлі-продажу, повернення частки та визначення розміру статутного капіталу і часток учасників або витребування частки, а не про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства та скасування реєстраційних дій (записів).

Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №914/459/23 та у постанові Верховного Суду від 07.10.2021 у справі №925/1382/19, якою сформовано висновки щодо застосування частини четвертої статті 694 Цивільного кодексу України у разі прострочення покупцем оплати товару за договором купівлі-продажу, укладеного на умовах продажу товару в розстрочку/кредит.

Зі змісту спірних правовідносин слідує, що розірваний за рішення суду 11.09.2018 договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі було укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на умовах розстрочки.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що внаслідок розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі юридичної особи межі та обсяг правомочностей ОСОБА_4 визначені наявністю підстав для реалізації права на повернення йому частки номінальною вартістю 140 000,00 грн у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю МП Вікторія-Бородянка.

Водночас подальша поведінка ОСОБА_4 , зокрема шляхом оскарження до суду рішення ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019 про припинення цієї юридичної особи, свідчить про відсутність у ОСОБА_4 наміру відмовлятися від належних йому правомочностей щодо частки у товаристві, зокрема як наявної у володінні частки номінальною вартістю 60 000,00 грн, так і переданої ним частки номінальною вартістю 140 000, 00 грн у власність ОСОБА_2 на підставі договору, який надалі було розірвано.

Доводи позивачки про те, що внаслідок розірвання договору купівлі-продажу частки право власності ОСОБА_4 на частку номінальною вартістю 140 000,00 грн відновилось «автоматично» не відповідає цивільно-правовому інституту розірвання договору, який до того ж не є тотожним інститут визнання недоговору недійсним.

В розрізі зробленого висновку судом визнаються неспроможними доводи позивачки про те, що частка номінальною вартістю 140 000,00 грн не була фактично передана ОСОБА_2 по акту приймання-передачі, а тому і не вибувала з власності, у тому числі і володіння ОСОБА_4 , позаяк такі аргументи не відповідають суті та змісту правовідносин, які склались за договором купівлі-продажу частки, пунктом 1.5. якого визначено, що від моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору до покупця переходять всі права та обов`язки на частку у статутному капіталі ПП «МП «Вікторія», якими володів продавець, як власник підприємства.

Судом також враховано, що умов щодо укладення/підписання сторонами акта приймання-передачі частки у такому договорі погоджено не було, тоді як, залишаючи без змін рішення Господарського суду Київської області від 13.04.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 у справі №911/3494/16, якими розірвано договір купівлі-продажу частки, суд касаційної інстанції у постанові від 04.12.2018 зауважив, що порушення покупцем обов`язку щодо оплати фактично переданої йому частки є істотним порушенням договору і достатньою підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі з розстроченням платежу, укладеного між позивачем та відповідачем.

Так, володіння хоча і є складовою права власносі, попри те ці правові категорії не є тотожними.

Посилання ж позивачки на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, зокрема в розрізі обов`язкової необхідності складення сторонами акту приймання-передачі частки у статутному капіталі товариства як свідчення волевиявлення на таку передачу в обох сторін, судом відхиляються як такі, що містять вибіркове та суб`єктивне тлумачення змісту вказаного рішення, оскільки у ньому Велика Палата виснувала таке:

- за законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», дії учасника та особи, якій передається частка у статутному капіталі товариства, полягали в доведенні ними до відома товариства їх волевиявлення про передання частки. Таке волевиявлення могло міститися, зокрема, в заяві учасника товариства та особи, якій передається частка (набувача), або могло бути доведено до відома товариства іншим чином;

- укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину.

Водночас висновків про те, що виключно акт приймання-передачі є волевиявленням сторін про передання частки у статутному капіталі, у тому числі і за законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Велика Палата Верховного Суду за змістом вказаної постанови не робила, попри те вказала, що корпоративні права з частки виникали в особи з моменту державної реєстрації таких прав, як до, так і після набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

В розрізі вказаного суд звертає увагу на викладені в описовій частині вказаного рішення обставини, настання яких в дійсності як юридичних фактів сторони не заперечили, проведення 29.11.2012 державної реєстрації змін до установчих документів та складу учсників (засновників) юридичної особи, за результатами якої до відомостей про учасників ПП «МП «Вікторія» включено ОСОБА_2 .

Нормативно недоведеними та неспроможними, у тому числі з огляду вказаного, визнаються судом доводи позивачки про те, що:

- станом на момент укладення договору купівлі-продажу частки закон вимагав додаткових документів, в тому числі акту приймання-передачі частки, для засвідчення переходу прав на таку частку та, відповідно, змін реєстрації до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

- станом на момент укладення договору купівлі-продажу частки вказаний правочин або його окремі частини суперечили/невідповідали закону, внаслідок чого такий договір не створював правових наслідків, на які він спрямовувався, з моменту його вчинення;

- ОСОБА_2 не мала волевиявлення щодо отримання частки підприємства, оскільки не оплатила вартість такої частки, відтак правочин щодо відчуження такої частки фактично не був вчинений, а ОСОБА_2 не набула статусу учасника юридичної особи.

Суд звертає увагу позивачки на те, що правова підстава, як складова підстави позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, які дозовляють правильно дослідити наявність та/або відсутність певних обставин, належних доведенню у тій чи іншій правовій конструкції.

З огляду зазначеного, в розрізі встановлених вище правомочностей ОСОБА_4 , якими обумовлено після його смерті корпоративний інтерес його спадкоємців, у тому числі і позивачки, щодо:

- як наявної у володінні ОСОБА_4 частки у Товаристві з обмеженою відповідальністю МП Вікторія-Бородянка номінальною вартістю 60 000,00 грн;

- так і переданої у власність ОСОБА_2 на підставі договору, який надалі було розірвано, частки номінальною вартістю 140 000, 00 грн, слід зазначити таке.

Обираючи варіант реалізації розсуду суду слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи.

Так, згідно статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства, відтак тлумачення та застосування судами джерел цивільного права має ґрунтуватися таких на цих засадах, з яких, зокрема, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Розглядаючи поняття розумності та добросовісності як принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав, необхідно враховувати, що розумною є поведінка особи, яка діє в межах, не заборонених їй договором або актами цивільного законодавства.

Принцип добросовісності знаходиться в основі доктрини заборони суперечливої поведінки, за якою ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація - це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту, зокрема, створення або припинення юридичної особи; зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 4 статті 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Приписами ч.ч. 1, 5 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 110 ЦК України, в редакції станом на 01.01.2019, встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами

Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура припинення діяльності юридичної особи, першочерговою умовою якої законодавство визначило наявність, зокрема, рішення її учасників про ліквідацію, а результатом такого припинення є втрата юридичною особою цивільної правоздатності.

Зі змісту наявних в матеріалах справи, отриманих судом під час під час розгляду цієї справи по суті витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) слідує, що вказане товариство припинено 04.09.2019 (реєстраційна дія №13311110005002174 від 04.09.2019).

Водночас з моменту розірвання за рішенням суду договору купівлі-продажу частки 11.09.2018 та до моменту припинення ТОВ МП Вікторія-Бородянка вказані вище витяги містять всього дві хронологічно послідовні реєстраційні дії змін до відомостей про ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986), а саме:

- від 14.09.2018 за №13311070003002174 - зміна розміру статутного (складеного) капіталу, зміна складу або інформації про засновників, за результатами якої ОСОБА_2 виключено зі складу учасників товариства;

- від 25.01.2019 за №13311100004002174 - внесення рішення засновників (учасників) щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, за результатами якої товариство значилось як таке, що перебуває в стані припинення.

Керівником же ТОВ МП Вікторія-Бородянка та його ліквідатором згідно вказаних витягів, зокрема, протягом зазначеного періоду зареєстровано ОСОБА_7 , тоді як згідно отриманих судом під час під час розгляду цієї справи по суті витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж (ідентифікаційний код 38968187) ОСОБА_7 зареєстровано як одного із учасників такого товариства, а ОСОБА_2 зареєстровано керівником цього товариства.

Вказані вище обставини щодо державної реєстрації відомостей про юридичні особи та відповідно зареєстровані зміни до складу учасників товариств учасниками справи не заперечено та не спростовано.

Згідно ч. 5 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

З наведеного слідує, що на момент розірвання договору купівлі-продажу частки 11.09.2018, ОСОБА_2 мала статус учасника ТОВ МП Вікторія-Бородянка та втратила відповідні корпоративні правомочності з моменту державної реєстрації - 14.09.2018, попри те, залишившись надалі особою, яка діє в інтерсах ТОВ «Дружня Пассаж» як іншого учасника ТОВ МП Вікторія-Бородянка.

Як слідує ж зі змісту протоколу загальних зборів учасників ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» №1-01/19 від 25.01.2019, рішення стосовно ліквідації вказаного товариства та призначення ліквідатором Герасимюка О.С. прийнято єдино присутнім на зборах учасником ТОВ «Дружня Пассаж» в особі директора ОСОБА_2 та з метою юридичного оформленння цих рішень підписано разом з ОСОБА_7 як секретарем загальних зборів відповідний протокол.

Водночас рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2019 у справі №911/492/19 за позовом ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення зборів ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019 щодо припинення цієї юридичної особи, яким відмовлено у задоволенні таких вимог, набрало законної сили згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019.

Тобто на момент державної реєстрації припинення ТОВ МП Вікторія-Бородянка 04.09.2019, учасники відповідних правовідосин перебували в межах остаточно невирішеного юридичного конфлікту щодо участі ОСОБА_4 в управлінні товариством на правах особи, яка володіє часткою у товаристві номінальною вартістю 60 000,00 грн та має право на повернення у свою власність частки в статутному капіталі номінальною вартістю 140 000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку, що як державну реєстрацію виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка», так і прийняття рішень щодо припинення вказаного товариства здійснено без врахування майнових інтерсів Кольберта В.С., зокрема, на частку в статутному капіталі цього товариства номінальною вартістю 140 000,00 грн, а такі дії осіб, які одночасно були учасником та директором ТОВ «Дружня Пассаж» - іншого учасника ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка», не є добросовісними та розумними, як наслідок і справедливими.

З огляду наведеного суд висновує, що вказані недобросовісні та несправедливі дії, зокрема із прийняття рішень щодо припинення товариства без врахування майнових інтерсів Кольберта В.С., зокрема, на частку в статутному капіталі цього товариства номінальною вартістю 140 000,00 грн створили правову невизначеність стосовно легітимних очікувань на повернення такої частки у власність продавця з метою реалізації відповідних корпоративних правомочностей у товаристві, позаяк внесення запису про припинення юридичної особи унеможливлює існування у неї правоздатності, яка могла б забезпечити можливість пред`явлення вимог про повернення частки та/або її визначення у статуному капіталі цієї юридичної особи.

Отже, оформлені протоколом загальних зборів учасників ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» №1-01/19 від 25.01.2019 рішення стосовно ліквідації вказаного товариства є незаконними та такими, що свідчать про невизнання як правомочностей ОСОБА_4 в частині реалізації права повернення частки номінальною вартістю 140 000,00 грн у статутному капіталі цього товариства, так і корпоративного інтересу його спадкоємців, у тому числі і позивачки, пов`язаного з правомірним очікуванням можливості вступу до товариства та набуття відовідних корпоративних прав в межах частки у товаристві, яка складається з частки номінальною вартістю 60 000,00 грн та частки номінальною вартістю 140 000,00 грн, що могла б бути повернута внаслідок розірвання договору.

В розрізі вказаного та встановленої незаконності оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» №1-01/19 від 25.01.2019 рішень судом не взято до уваги посилання позивачки на неповідомлення ОСОБА_4 про проведення таких зборів, оскільки вказані доводи та обставини було досліджено судами та надано їм оцінку під час розгляду справи №911/492/19 і, як наслідок, враховуючи принцип правової визначеності, не можуть бути переоцінені в межах спору у цій справі.

Згідно ч. 1 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Так, названа норма передбачена задля можливості реалізації судами конституційного принципу верховенства права, тобто дає можливість визначити спосіб захисту порушеного права, який у суті своєї не буде суперечити загальній спрямованості і правовій визначеності нормативного акту.

Водночас за змістом статті 2 ГПК України поняття ефективності застосованих способів захисту є неодмінною складовою завдань господарського судочинства, відтак суттєвою складовою права на доступ до правосуддя та належний судовий захист є забезпечення виконання судового рішення.

Тобто судове рішення має бути не тільки проголошене іменем України, але й виконане, у зворотному це призведе до негативних наслідків і позначиться на іміджі не тільки суду, але й держави, оскільки судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Під способом захисту цивільного права чи інтересу розуміють визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути належними, доступними та ефективними.

Водночас слід розмежовувати категорії належності та ефективності способів захисту, зокрема ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права або інтересу, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Належний же спосіб передбачений законом чи договором, при цьому йдеться не лише про статтю 16 ЦК України та статтю 20 ГК України, але й про спеціальні норми.

Якщо ж спеціальна норма передбачає певний спосіб захисту, то такий припис превалює порівняно із загальними переліками способів захисту.

Звідси слідує, що дослідження обставин наявності охоронюваного законом інтересу на момент звернення до суду з відповідним позовом повинно здійснюватися у взаємозв`язку з визначенням того:

- чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного інтересу тим, що передбачені законодавством;

- чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного охоронюваного законом інтересу позивача, який, в свою чергу, не повинен суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Вимога на захист права або інтересу має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

З огляду на вказане слід зазначити, що для правильного вирішення спору важливим є з`ясування того, яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову та питання можливості ефективного поновлення прав позивача саме у заявлений у цій справі спосіб. Іноді формулювання позовної вимоги може бути нечітким, але якщо зважати на мотиви звернення до суду, то стає зрозуміло, якого результату особа хоче досягти і це може бути підставою для часткового задоволення позову.

Під час розгляду вказаної справи судом, зокрема і шляхом поставлених у засіданнях представникам позивачки уточнюючих питань, з`ясовано, що позивачка, як одна із спадкоємиць померлого ОСОБА_4 , переслідує мету здійснювати управління створеною її батьком юридичною особою у складі учасників та на організаційно-правових засадах, які існували до 28.11.2012, тобто коли така юридична особа була зареєстрована як приватне підприємство, а єдиними учасником зі 100% частки розміром 200 000,00 грн і керівником був померлий наразі ОСОБА_4 .

Вказаної мети позивачка хоче достягунти, вступивши до складу учасників ПП «МП «Вікторія», зокрема, шляхом:

- визнання недійсними та скасування усіх рішень зборів юридичної особи, як тих, що передували договору купівлі-продажу, так і прийнятих після його укладення та які стосуються зміни складу учасників, збільшення розміру статутного капіталу та припинення приватного підприємства шляхом його реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю;

- скасування реєстраційних дій, проведених щодо зміни складу засновників ПП «МП «Вікторія» та розмріу його статутного капіталу і часток учасників, а надалі і щодо припинення такого підприємства шляхом його реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю;

- відновлення в ЄДР запису про Приватне підприємство Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код 24216986), а саме запису, згідно письмових пояснень, від 09.02.2007 за №13311200000000527;

- визначення розміру статутного капіталу ПП «МП «Вікторія» 200 000,00 грн та 100% розміру частки ОСОБА_4 .

Відповідно до пункту 8 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (тут і надалі - в редакції станом на момент звернення ОСОБА_1 з позовом до суду) заявниками, зокрема, є:

- спадкоємець чи правонаступник учасника товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю в порядку спадкування (правонаступництва) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

- позивач або уповноважена ним особа - у разі подання судового рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників такого товариства чи судового рішення, що набрало законної сили, про стягнення з відповідача (витребування з його володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі

Державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема:

- обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі;

- публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення;

- внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; документ про сплату адміністративного збору; один із таких відповідних документів, зокрема:

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Поряд з тим приписами ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

1) документів, що подаються заявником для державної реєстрації;

2) судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, щодо:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

- зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

- відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

З огляду на вказані норми закону слід зазначити, що у частині 5 статті 17 вказаного вище закону міститься перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства, і цей перелік є чітко визначеним і є вичерпним, зокрема до нього відносяться судові рішення про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві або про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі таких товариств.

Частиною ж другою статті 25 зазначеного закону передбачено перелік судових рішень, на підставі яких проводиться державна реєстрація змін до відомостей, які не стосуються зміни розміру статутного капіталу, розміру часток у статутному капіталі чи складу учасників товариства, тобто вказана норма передбачає проведення на підставі рішень суду державної реєстрації змін до відомостей в Єдиному державному реєстрі, що не призведе до зміни складу учасників

З огляду на вказані норми, обставини та суть спору суд вважає за необхідне звернутися до сталої та послідовної правової позиції Великою Палатою Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та від 01.04.2020 у справі №813/1056/18, щодо способів захисту щодо способу захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю, яка зводиться до такого:

- вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств;

- звернення до суду з позовом про скасування статуту та рішення загальних зборів з метою відновлення становища у товаристві, яке призводить до зміни складу учасників, розміру статутного капіталу або часток учасників, не є ефективним способом захисту;

- у разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства згідно підпункту "е" п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства згідно підпункту "д" п. 3 ч. 5 ст. 17 цього закону;

- відповідати за таким позовом мають товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі, оскільки у межах такого позову суд встановлює та перевіряє обставини та надає оцінку добросовісності поведінці відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Ураховуючи вказану позицію Великої Палати Верховного Суду та наведені вище норми права, які у тому числі є спеціальними щодо способів захисту порушених прав та інтересів особи, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Після вибуття в учасника частки, з подальшою зміною розміру часток учасників товариства та зміною розміру статутного капіталу товариства, особа має звертатися до володільця частки (особи, вказаної як власник в ЄДР) з позовом про стягнення частки (витребування частки з чужого незаконного володіння) або позовом про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників.

Застосування такого способу захисту як визначення розмірів часток учасників товариства має здійснюватися якщо право особи на частку не може бути захищене у спосіб її стягнення (витребування з володіння), відтак задоволення таких вимог після внесення законодавчих змін може бути підставою для самостійного ініціювання заявником, до якого віднесено позивача, внесення до державного реєстру змін до відповідних відомостей про юридичну особу.

Визнання ж судовим рішенням недійсним рішення загальних збрів та скасування реєстраційних дій/запису може поновити права та інтереси особи у разі, якщо розмір статутного капіталу товариства, склад учасників не змінювалися і особа не намагається відновити інший склад учасників та розмірів їх часток у товаристві, а тому ефективність позовних вимог про визнання рішень зборів недійсними та/або скасування відповідних реєстраційних дій/записів має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників.

Беручи до уваги викладене і встановлені вище межі правомочностей ОСОБА_4 щодо його частки у статутному капіталі ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» та, відповідно, обумовлений ними корпоративний інтерес його спадкоємців, у тому числі і позивачки, суд дійшов висновку, що, звертаючись з вимогами про:

- визнання недійсними та скасування усіх рішень зборів юридичної особи, які передували договору купівлі-продажу та прийняті після його укладення і, відповідно, стосуються зміни складу учасників, збільшення розміру статутного капіталу та припинення приватного підприємства шляхом його реорганізації у товариство з обмеженою відповідальністю;

- відновлення в ЄДР запису про Приватне підприємство Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код 24216986), позивачка обрала способи захисту, які не відповідають змісту дійсного корпоративного інтересу та не забезпечать його відновлення.

Належним та ефективним способам захисту у даному випадку відповідатимуть вимоги про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» та скасування оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» №1-01/19 від 25.01.2019 рішень стосовно ліквідації вказаного товариства, як правової підстави для початку процедури припинення, так, власне, і для самого припинення товариства.

В розіріз вказаного висновку судом враховано, що:

- якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків;

- наявність запису про припинення юридичної особи не виключає, що будь-який з її кредиторів може звернутися з позовною вимогою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи і можливість вчинення таких дій не пов`язана з наявністю майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи;

- судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій, а тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Схожі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18 та від 16.11.2022 у справі №911/3135/20.

Скасування ж записів про припинення ПП «МП «Вікторія», як і відновлення запису про первинну реєстрацію такого підприємства, не слугуватиме підставою у розумінні ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» для відміни державної реєстрації припинення ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» як юридичної особи, тоді як сама по собі вимога про відновлення запису.

З огляду вказаного судом також відхиляються нормативно неспроможні доводи позивачки, висловлені в судових засіданнях усно в особі її представників, про те, що внаслідок скасування записів про припинення ПП «МП «Вікторія» всі хронологічно наступні реєстраційні дії та записи в ЄДР, у тому числі і щодо ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» будуть скасовані автоматично та/або під час проведення реєстраційних дій за рішенням суду про скасування запису стосовно припинення ПП «МП «Вікторія».

Висновуючи вказане судом враховано, що жодної норми, яка б передбачала таке автоматичне скасування реєстраційних дій та/або записів Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», як спеціальний нормативний акт, не передбачає, тоді як:

- згідно статті 4 вказаного закону державна реєстрація базується на тому, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього закону;

- згідно ж пункту 10 ч. 1 статті 28 такого закону підставою для відмови у державній реєстрації є те, що стосовно юридичної особи, щодо якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Отже, нормами чинного законодавства не передбачено автоматичного скасування та/або припинення запису про проведену хронологічно пізніше реєстраційну дію внаслідок скасування запису, внесеного хронологічно раніше, та/або проведення нової реєстраційної дії щодо відновлення запису про первинну реєстрацію юридичної особи, а тому всі пов`язані з цим аргументи позивачки визнаються судом нормативно необгрунтованим та суб`єктивним тлумаченням процедури державної реєстрації змін про юридичну особу.

Доводи ж позивачки про необхідність повернення правового становища юридичної особи станом на 2012 рік та, відповідно, відновлення запису про ПП «МП «Вікторія» із визначенням у ньому померлого ОСОБА_4 єдиними учасником не відповідає змісту правомочностей вказаної особи за життя та його волі на реалізацію своїх прав як учасника саме ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка».

Так, з огляду зазначеного, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_4 за життя не оскаржував правомірність перетворення приватного підприємства у товариство з обмеженою відповідальністю і станом на момент смерті безпосередньо або своєю поведінкою не давав зрозуміти, що буде реалізовувати право на оспорення такого перетворення. Жодних доказів на підтвердження зворотного суду не надано.

До того ж суд зауважує, що спадкоємці померлого учасника товариства не можуть покладати в основу власних корпоративних інтересів усі теоретично можливі правомочності спадкодавця щодо корпоративних прав, які він міг реалізувати протягом життя, попри те тільки за власною волею.

Це означає, що якщо особа за життя погоджувалась із певним правовим становищем щодо власних корпоратних прав, то заперечення спадкоємців стосовно такого становища не мають правового значення в розрізі інтересів, які вони переслідують з метою спадкування частки у товаристві.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що згідно викладеної у постанові від 29.06.2021 у справі №916/2813/18 позиції Великої Палати Верховного Суду приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності; за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.

Стосовно ж належності та ефективності вимоги позивачки про визначення розміру статутного капіталу ПП «МП «Вікторія» 200 000,00 грн та 100% розміру частки ОСОБА_4 суд зауважує, що визначення судом частки у статутному капіталі товариства за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної правоздатності, яка згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України припиняється у момент її смерті.

В розрізі вказаного, у тому числі щодо належних та ефективних способів захисту/відновлення корпоративного інтересу спадкоємців ОСОБА_4 , у тому числі і позивачки, з огляду зазначених вище правових позицій Великої Палати Верховного Суду стосовно належності та ефектвності вимог про витребування частки або визначення розміру статутного капіталу та частки у ньому, судом враховано таке.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» унормовано, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Частинами 1, 3, 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1273 ЦК України унормовано, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст 1261 та ч. 1 ст. 1267 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, частка у статутному капіталі товариства, як правова категорія та як особливий вид майна, не може зникнути або трансформуватись без волевиявлення її власника, у тому числі і внаслідок його смерті, оскільки право на частку та право участі в господарському товаристві є різними, а тому загальні засади захисту права власності застосовуються й до захисту права власника частки у статутному капіталі, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав, як наслідок визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Зі змісту наведених раніше норм права слідує, що позивач звертається за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, тоді як в інтересах інших осіб позивач може звертатися виключно у випадках, встановлених законом.

Особа, яка подала позов, і особи, в інтересах яких подано позов, є позивачами, тоді як відповідачами є особи, які порушують, не визнають або оспорюють права та законні інтереси цих осіб.

Судом вище встановлено, що належні ОСОБА_4 правомочності щодо частки в статутному капіталі, від реалізації яких він не відмовився станом на момент смерті, визначено:

- як наявною у його володінні часткою у Товаристві з обмеженою відповідальністю МП Вікторія-Бородянка номінальною вартістю 60 000,00 грн;

- так і переданою у власність ОСОБА_2 на підставі договору, який надалі було розірвано, часткою у такому товаристві номінальною вартістю 140 000, 00 грн, право на повернення якої міг реалізувати ОСОБА_4 .

Водночас під час розгляду судом цієї справи учасники процесу не заперечили, що позивачка не є єдиною спадкоємицею ОСОБА_4 , з огляду на наявність у померлого ОСОБА_4 ще однієї доньки та дружини, попри те як доказів відмови інших спадкоємців від спадщини суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що належним та ефективним способам захисут порушеного права позивачки відповідають вимоги про визнання права власності на частку у статутному капіталі ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» номінальною вартістю 140 000, 00 грн за позивачкою у відповідній пропорційній частині чи повністю у разі відмови інших спадкоємців від спадщини, а також про визначення частки позивачки у статутному капіталі ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» у відповідній пропорційній частині чи повністю у разі відмови інших спадкоємців від спадщини з урахуванням того, що:

- рішення суду про визначення розміру капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії, а тому слід врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої з точки зору позивача були порушені його права у даному разі державна реєстрація виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» і прийняття рішень щодо припинення вказаного товариства;

- обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), позивач має формулювати свої позовні вимоги, у тому числі щодо пропроційного співвідношення частки, з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, а також прав та інтересів інших учасників товариства;

- саме по собі витребування частки у статутному капіталі не призведе до захисту корпоративного інтересу ОСОБА_1 , який полягає у вступі до складу учасників товариства, оскільки таке рішення, як і рішення про визнання права власності на частку, не призведуть до державної реєстрації частки номінальною вартістю 200 000,00 грн за позивачкою у відповідній пропорційній частині чи повністю у разі відмови інших спадкоємців від спадщини.

З огляду на вказане суд звертає увагу на те, що саме в межах такого позову позивачка наділена можливістю доводити незаконність та неправомірність дій і рішень товариства, внаслідок яких не визнаватиметься належний на переконання позивачки пропорційний вираз частки номінальною вартістю 200 000,00 грн у статутному капіталі товариства.

Підсумовуючи вказане вище судом відхиляються посилання позивачки на те, що обрані нею способи захисту є правильними та ефективними, у тому числі і такими, що відповідають позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №923/1106/16 та від 11.08.2020 у справі №904/1966/19, які не є релевантними за обставинами і суттю спору у цій справі.

Суд звертає увагу на те, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію.

Всі юридично значущі факти складають предмет доказування, що формується, виходячи з норм матеріального права та підстав вимог/заперечень сторін, які конкретизують такий предмет і він може змінюватися в процесі розгляду справи.

До того ж суд наголошує, що як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, тоді як внаслідок кардинальних змін законодавства та, відповідно, динамічного розвитку корпоративного права питання про належність і ефективність способів захисту не є сталим та однаковим для усіх корпоративних спорів.

Стосовно ж визначеного позивачкою, як основного, способу захисту відновлення становища, яке існувало до порушення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, відновлення становища, що існувало до порушення права, як спосіб захисту застосовується в тих випадках, коли порушене суб`єктивне право внаслідок цього не припиняє свого існування і може бути реально відновлене шляхом усунення наслідків правопорушення.

Водночас цей спосіб, як і наведені у ч. 2 ст. 16 ЦК України інші способи, може бути визначений сукупністю дій, що вчиняються заінтересованою особою або компетентними органами та встановлюють особливий порядок реалізації заходів протидії порушенню цивільного права та спрямовані на відновлення тих фактичного та юридичного станів цивільних правовідносин.

З огляду на вказане, а також використане позивачкою словесне формулювання позовних вимог як відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом визнання недійсними та скасування рішень та актів, скасування реєстраційних дій, відновлення запису та визначення розміру статутного капіталу, суд висновує, що такий спосіб використано саме як родове поняття, а не окремий засіб досягнення мети.

В розрізі зазначеного суд звертає увагу на те, що саме по собі заявлення вимог у дослівному формулюванні ч. 2 ст. 16 ЦК України, зокрема як-то: «визнання права»; «визнання правочину недійсним»; «припинення дії, яка порушує право»; «відновлення становища, яке існувало до порушення» без ідентифікації таких: права, правочину, які слід визнати або визнати недійсним, або ж дій, які слід вчинити, щоб припинити дію, яка порушує право чи відновити становище, яке існувало до порушення не може призвести до досягнення мети, яку переслідує позивач.

Посилання ж позивачки на правові позиції Верховного Суду, які на її переконання, свідчать про можливість заявлення про відновлення становища, яке існувало до порушення, як окремого способу захисту та основної позовної вимоги судом визнаються неспроможними, позаяк зокрема зі змісту вказаної позивачкою постанови Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №545/3728/16-ц слідує, що заявлена позивачем вимога, яку суд касаційної інстанції оцінив як спосіб - відновлення становища, була ідентифікована сукупністю дій та заходів, необхідних до вчинення особою - звільнення приміщень та видачі ключів від замка (замків) дверей кухні.

Підсумовуючи усе наведене вище та встановлене вище порушення охоронюваного законом інтересу позивачки, пов`язаного з правомірним очікуванням набуття корпоративних прав та, відповідним, прагненням до користування матеріальним (частка у стутному капіталі) та/або нематеріальним благом (права з частки) у відповідних правовідносинах, суд вважає обґрунтованою та доведеною вимогу ОСОБА_1 в частині скасуванння рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) №1-01/19 від 25.01.2019.

Висновуючи вказане, судом враховано, що рішення загальних зборів учасників є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, відтак підставами для визнання недійсними або скасування рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути, зокрема, порушення та/або невизнання прав чи законних інтересів особи таким рішенням, і дослідження наявності такого порушення не обмежено виключно моментом прийняття цього рішення.

Звідси такий спосіб захисту як скасування акта, що має правовим наслідком припинення його дії/чинності з моменту набрання чинності рішенням суду, не суперечить чинному законодавству та може бути реалізований у судовому порядку, зокрема, з метою правової визначеності та втрати чинності такими рішеннями зборів, як правової підстави для припинення юридичної особи.

Також судом взято до уваги, що рішенням Господарського суду Київської області від 24.06.2019 у справі №911/492/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019, відмовлено у задоволенні, зокрема, вимоги ОСОБА_4 про визначення недійсним рішення ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019, що не є тотожним скасуванню акта.

Так, за своєю правовою суттю вимоги про "визнання рішення недійсним" та "скасування рішення" є альтернативними, оскільки мають різні правові наслідки, зокрема через різницю в часі дії такого акта - визнання акта недійсним означає, що він не породив правових наслідків із дня його вчинення, тоді як скасування акта означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Решта ж доводів та посилань позивачки стосовно порушень під час скликання та проведення зборів товариства судом залишається поза увагою з огляду на встановлені судом вище межі правомочностей ОСОБА_4 щодо його частки у статутному капіталі ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» та, відповідно, обумовлений ними корпоративний інтерес, зокрема, позивачки, а також обрання нею не належних та не ефективних способів захисту.

Стосовно ж заяв відповідачів 1, 2 про застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 слід зазначити таке.

За приписами ст. ст. 253, 256, 257, 258, 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи, зокрема копії ухвали про порушення провадження у справі №911/492/19 слідує, що рішення ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019 щодо припинення цієї юридичної особи ОСОБА_4 оскаржено до суду у лютому 2019 року, що свідчить про його обізнаність із відповідними обставинами прийняття такого рішення щонайменше із вказаного часу, як наслідок строк позовної давності в один рік для звернення до суду із позовом щодо такого рішення загальних зборів сплив у лютому 2020 року.

Водночас, як слідує з відмітки на позовній заяві ОСОБА_1 , у цій справі з вимогою, зокрема, про скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) №1-01/19 від 25.01.2019, позивачка звернулась до суду 02.09.2021, тобто після спливу відповідного строку позовної давності.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

З огляду вказаних норм закону слідує, що позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписами частини п`ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач має право отримати судовий захист у разі визнання судом поважними причин пропуску позовної давності.

Так, частина 5 статті 267 Цивільного кодексу України допускає можливість визнання судом поважними причин пропуску позовної давності, однак не визначає переліку таких причин.

Оскільки закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском позовної давності, таке питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу.

При цьому поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим, зокрема до поважних причин пропуску позовної давності мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала права відповідної вимоги, й об`єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом упродовж позовної давності.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження всіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі.

З огляду на вказане та обставини спору у цій справі судом приймається до уваги те, що державну реєстрацію припинення ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» проведено 04.09.2019, тоді як рішення Господарського суду Київської області від 24.06.2019 у справі №911/492/19 за позовом ОСОБА_4 про визнання недійсним рішення зборів ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019 щодо припинення цієї юридичної особи набрало законної сили згідно постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019.

Ураховуючи наведене, очевидно, що перебування справи у провадженні судових органів, вчинення в ній передбачених законом дій, на думку добросовісного розсудливого спостерігача, виключає необхідність вчинення процесуальних дій, спрямованих на припинення цього процесу, а саме подачі інших позовів, заяв про закриття провадження у справі тощо, як наслідок строк розгляду судами справи №911/492/19 та очікування ОСОБА_4 остаточного рішення у поставленому ним питанні (8 місяців - з лютого по жовтень 2019 року) є суттєвим щодо реалізації права на позов з метою оскаржити правові підстави припинення ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» та, власне, і саме припинення.

До того ж суд враховує, що корпоративний інтерес ОСОБА_1 , як однієї зі спадкоємиць померлого ОСОБА_4 , міг виникнути не раніше моменту відкриття спадщини 12.12.2020, як наслідок із вказаної дати позивачка могла довідатись про порушення таких інтересів в межах належних спадкодавцю провомочностей.

Отже, враховуючи вказане та суть спірних правовідносин у цій справі, а також звернення позивачки з позовною заявою у цій справі з метою захисту корпоративних інтересів через 8 місяців після відкриття спадщини, суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з вимогою про скасування рішення ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» згідно протоколу №1-01/19 від 25.01.2019 пропущено з поважних причин, а тому наявні підстави для захисту порушеного інтересу в судовому порядку згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини порушення корпоративного інтересу ОСОБА_1 , що полягать, зокрема, у правовій невизначеності щодо можливості реалізувати право на вступ до товариства, та наявність підстав для захисту відповідно порушеного інтересу, суд дійшов висновку про:

- часткове задоволення вимог позивачки та скасування рішення загальних зборів учасників, оформлені протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) №1-01/19 від 25.01.2019;

- відмову у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) №1-01/19 від 25.01.2019.

Поряд з тим, враховуючи неналежність та неефективність обраних позивачкою способів захисту, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про:

- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених: протоколом загальних зборів власників Приватного підприємства Мале Підприємство Вікторія №01/11-2012 від 22.11.2012; рішенням власників ПП МП Вікторія від 15.02.2016; рішенням власників ПП МП Вікторія від 02.03.2016; протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-04/18 від 16.04.2018; рішенням власників ПП МП Вікторія №1-04/2/18 від 16.04.2018; протоколом загальних зборів засновників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-07/18 від 18.07.2018; протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №2-07/18 від 27.07.2018; протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) №1-01/19 від 29.08.2019;

- скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації Сотніковою Т.О. державної реєстрації внесення рішення засновників (учасників) щодо припнення Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код 24216986) індексний №13311270015000527 від 04.03.2016;

- скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Комунального підприємства Бориспільське бюро технічної інвентаризації Білим О.О. державної реєстрації припинення Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія в результаті реорганізації; №13311120016000527 від 18.05.2018;

- скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Бородянської районної державної адміністрації Київської області Кравченко В.М. державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи зміни складу засновників Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія 29.12.2012 №13311050007000527;

- скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Сотнікової Т.О. державну реєстрацію змін до відомостей Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія 18.02.2016 №13311070014000527;

- відновлення запису в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про юридичну особу Приватне підприємство Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 24216986);

- визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників у Приватному підприємстві Мале підприємство Вікторія наступним чином: розмір статутного капіталу: 200 000,00 грн; учасники: громадянин України ОСОБА_4 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Бородянським РВГУ МВС України в Київській області 23.12.1999, місце проживання: АДРЕСА_1 ; розмір внеску до статутного капіталу: 200 000,00 грн, що становить 100% від статутного капіталу Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код в ЄДРПО 24216986).

Щодо вимог ОСОБА_1 про: скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018; визнання недійсними та скасування передавальних актів від 16.04.2018 та від 29.08.2019, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Так, відповідні вимоги мотивовано необхідністю захистити інтерес Кольберт А.В. на участь у створеному її батьком підприємстві та здійснення управління ним і його матеріально-технічною базою нерухомим майном, а саме:

- магазином загальною площею 574,6 кв.м. по АДРЕСА_2 ;

- приміщенням магазину по АДРЕСА_4 ;

- магазином по АДРЕСА_3 .

Заявляючи ж вказані вище вимоги про скасування рішення державного рестратора та визнання недійсними і скасування актів, позивачка вважає, що у відповідний спосіб нерухоме майно повернеться до створеного її батьком підприємства та його буде можливо використовувати у господарській діяльності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.ч. 1 ст. 133, ч.ч. 1-3 ст. 139 Господарського кодексу України передбачено, що основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

З огляду на вказані норми закону слід зазначити, що право власності юридичної особи не є тотожним особистому приватному праву власності на майно фізичної особи учасника такого товариства, відтак оскільки товариство та його учасники є різними суб`єктами права, кожний з яких має власне відокремлене майно, то виведення майна з товариства спричиняє негативні наслідки саме для товариства, а не для його учасників та/або окремого учасника.

Оскільки інтереси мажоритарного або єдиного учасника товариств не можуть збігатися одночасно з інтересами товариства, порушення прав та/або інтересів товариства щодо належного йому майна не свідчать про безпосереднє порушення майнових прав та/або інтересів єдиного чи мажоритарного учасника.

До того ж, як вбачається зі змісту частини першої статті 167 Господарського кодексу України, яка була чинною станом на момент виникнення спірних правовідносин, вказаною нормою визначено загальний зміст корпоративних прав, до яких не віднесено право учасника господарського товариства на звернення до суду від власного імені з позовом на захист інтересів товариства стосовно належного вказаному товариству майна.

Законом не передбачено повноваження єдиного учасника товариства або учасника з вирішальним контролем звертатися з похідним позовом з будь-яким предметом від імені товариства на захист його прав, крім випадків, передбачених частинами першою, другою статті 54 Господарського процесуального кодексу України).

Схожі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (провадження №12-13гс22).

Поряд з тим приписами ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» унормовано, що у разі, зокрема, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

З огляду на вказане суд зазначає, що при застосуванні передбачених зазначеною статтею способів судового захисту порушених прав та інтересів особи, суд вирішує спір про право, відтак скасування державної реєстрації речових прав повинно бути пов`язано з підставою для проведення такої реєстрації, з одночасним визнанням того, хто набуватиме це право.

За таких обставин, враховуючи неприпустимість ототожнення корпоративних прав учасника товариства із безпосереднім правом на майно, переданого до статутного капіталу товариства, оскільки інтерес, який фактично полягає у поверненні нерухомого майна, може мати та захищати та особа, право власності якої на таке майно порушено, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивачки про порушення її корпоративного інтересу, в розрізі права власності юридичної особи на майно, прийняттям передавальних актів від 16.04.2018 та від 29.08.2019, а також проведеною державною реєстрацією прав та їх обтяжень за №42820978 від 04.09.2018.

Окрім того суд вважає за необхідне зауважити на доказовій неспроможності доводів позивачки про обліковування на балансі ПП «МП «Вікторія» магазину по вул. Семашка, 47 та, власне, про порушення відповідачами 1, 2 права вказаного підприємства, реорганізованого надалі у ТОВ «МП «Вікторія-Бородянка» на таке нерухоме майно.

Підсумовуючи вказане та враховуючи недоведність порушення корпоративного інтересу ОСОБА_1 прийняттям передавальних актів від 16.04.2018 та від 29.08.2019, а також проведеною державною реєстрацією прав та їх обтяжень за №42820978 від 04.09.2018, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про

- визнання недійсними та скасування передавального акта від 16.04.2018 та передавального акта від 29.08.2019;

- скасування рішення державного реєстратора Бородянської селищної ради Бородянського району Київської обл. Господарець О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер: 42820978 від 04.09.2018.

Оскільки положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права або інтересу і факт його порушення або оспорювання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду клопотань відповідачів 1, 2 про застосування передбачених ст. 267 ЦК України наслідків спливу строків позовної давності до вимог позивачки, у задоволенні яких відмовлено.

При ухваленні рішення у даній справі, зокрема щодо часткового задоволення позову та скасування рішення загальних зборів про припинення юридичної особи судом враховано, що вирішення у відповідний спосіб спору не суперечить наведеним вище висновкам стосовно належності та ефективності способів захисту та, навпаки, дозволить уникнути повторного розгляду відповідного питання у судовому порядку, зокрема, у разі звернення позивачки за захистом відповідного корпоративного інтересу із використанням належних та ефективних способів.

До того ж, в розрізі обставин наявності інших спадкоємців померлого ОСОБА_4 , судом враховано, що при вирішенні питання, чи прийнято рішення про права, обов`язки, свободи чи інтереси особи, яка не брала участі у справі, підлягає з`ясуванню, чи буде у зв`язку із прийняттям такого рішення у цій справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов`язків у майбутньому.

Так, суд зазначає, що при ухваленні вказаного рішення судом не зроблено висновків про наявність певних, чітко визначених прав та/або інтересів у будь-яких інших осіб, окрім правомочностей померлого ОСОБА_4 та належних в межах цих правомочностей ОСОБА_1 корпоративного інтересу, а тому внаслідок скасування рішення загальних зборів про припинення юридичної особи будь-яку іншу особу не буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав, свобод та/або обов`язків у майбутньому.

Підсумовуючи все вище викладене, при ухваленні рішення у зазначеній справі судом:

- викладено та враховано/оцінено тільки ті обставини і зміст доводів/ аргументів сторін, що викладено у прийнятих до розгляду заявах по суті та враховано, що пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент та довід;

- розгляд цієї справи та ухвалення відповідного рішення у ній здійснено в межах розумного строку з урахуванням заявлених позивачкою вимог та їх кількості, а також кількості поданих нею до матеріалів справи дублюючих і тотожних пояснень та документів, що частково не стосуються предмету доказування, тоді як встановлені державою правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані не допустити безладного перебігу судового процесу.

Ураховуючи вказане слід зазначити, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника. Вказану позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.04.2024 у справі №922/3929/23.

У відповідності до ст. 129 ГПК України витрати позивачки по сплаті судового збору за вимогу про скасування рішення загальних зборів покладаються судом на відповідачів у рівних частинах, тоді як витрати позивачки по сплаті судового збору за решту вимог покладаються на позивачку з огляду на відмову у задоволенні такої вимоги.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж (вул. Леніна, будинок 1 В, Бородянський р-н, с. Дружня, Київська обл., 07807, ідентифікаційний код 38968187) задовольнити частково.

2. Скасувати рішення загальних зборів учасників, оформлені протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) №1-01/19 від 25.01.2019.

3. Відмовити у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж (вул. Леніна, будинок 1 В, Бородянський р-н, с. Дружня, Київська обл., 07807, ідентифікаційний код 38968187) про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, оформлених протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) №1-01/19 від 25.01.2019.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж (вул. Леніна, будинок 1 В, Бородянський р-н, с. Дружня, Київська обл., 07807, ідентифікаційний код 38968187) про:

1) визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників, оформлених:

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 15.02.2016;

- рішенням власників ПП МП Вікторія від 02.03.2016;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-04/18 від 16.04.2018;

- рішенням власників ПП МП Вікторія №1-04/2/18 від 16.04.2018;

- протоколом загальних зборів засновників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №1-07/18 від 18.07.2018;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ МП Вікторія-Бородянка №2-07/18 від 27.07.2018;

- протоколом загальних зборів ТОВ МП Вікторія-Бородянка (ідентифікаційний код 24216986) №1-01/19 від 29.08.2019;

2) визнання недійсними та скасування:

- передавального акта від 16.04.2018;

- передавального акта від 29.08.2019;

7) скасування реєстраційної дії проведеної державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Сотнікової Т.О. державну реєстрацію змін до відомостей Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія 18.02.2016 №13311070014000527;

9) визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників у Приватному підприємстві Мале підприємство Вікторія наступним чином: розмір статутного капіталу: 200 000,00 грн; учасники: громадянин України ОСОБА_4 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий Бородянським РВГУ МВС України в Київській області 23.12.1999, місце проживання: АДРЕСА_1 ; розмір внеску до статутного капіталу: 200 000,00 грн, що становить 100% від статутного капіталу Приватного підприємства Мале підприємство Вікторія (ідентифікаційний код в ЄДРПО 24216986).

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн 00 коп. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дружня Пассаж (вул. Леніна, будинок 1 В, Бородянський р-н, с. Дружня, Київська обл., 07807, ідентифікаційний код 38968187) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) 1 135 (одну тисячу сто тридцять п`ять) грн 00 коп. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.07.2024.

Суддя В.А. Ярема


Суд	Господарський суд Київської області
Дата ухвалення рішення	28.05.2024
Оприлюднено	25.07.2024
Номер документу	120542428
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Ярема В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 28.05.2024 по справі 911/2587/21ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —911/2587/21

Рішення від 28.05.2024

Рішення
від 28.05.2024 по справі 911/2587/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ