Ухвала

від 22.07.2024 по справі 911/778/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/778/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка», м. Біла Церква Київської області

до відповідачаБілоцерківської міської ради, м. Біла Церква Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Біла Церква Київської області

про скасування реєстраційної дії

Суддя О.В. Конюх,

за участю представників:

від позивача:Грибенников С.О., адвокат, ордер серії АІ №1524077 від 31.01.2024;

від відповідача:не з`явились;

від третьої особи: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.07.2024 підготовче судове засідання відкладено на 22.07.2024.

У підготовче судове засідання 22.07.2024 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа повторно не з`явились, уповноважених представник для участі в судовому засіданні не направили, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву від 21.07.2024 №139/24 про зміну предмету позову, у якій зазначив інший склад відповідачів, а саме відповідач 1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідач 2 Білоцерківська міська рада (код 26376300), та просив суд:

- прийняти заяву про зміну предмету позову до розгляду;

- витребувати частку у статутному капіталі ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» (код ЄДРПОУ 20605260) в розмірі 7,24%, що становить 2 093,24 грн., із незаконного володіння ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

- скасувати реєстраційну дію №100352107003102 від 21.12.2021, зареєстровану 09:41:40 та зобов`язати суб`єкта державної реєстрації вчинити дію шляхом вилучення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.08.2023 11:23:51, склад засновників (учасників) товариства ОСОБА_1 з часткою 7,24%.

Розглянувши в судовому засіданні заяву позивача від 21.07.2024 №139/24 про зміну предмету позову, суд врахував позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.02.2024 у справі №908/2364/20 та встановив таке.

Згідно з частиною першою, пунктами 4, 5 частини третьої, частиною шостою статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначені процесуальні права та обов`язки сторін.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Оскільки предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого / інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі N924/1473/15 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі N 922/2575/19, від 11 листопада 2020 року у справі N 922/53/19 та інших.

Як вбачається з редакції первісних позовних вимог, позивач, подаючи позовну заяву від 21.03.2024 вих.68/24 до відповідача Білоцерківської міської ради, просив суд скасувати реєстраційну дію №100352107003102 від 21.12.2021 та зобов`язати суб`єкта державної реєстрації вчинити дію шляхом вилучення запису з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.08.2023 11:23:51, склад засновників (учасників) товариства ОСОБА_1 з часткою 7,24%.

У заяві від 21.07.2024 №139/24 про зміну предмету позову позивач фактично доповнює прохальну частину позову новою вимогою до іншого відповідача, а саме просить витребувати частку у статутному капіталі ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» в розмірі 7,24%, що становить 2 093,24 грн., із незаконного володіння ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визначення в позові складу сторін у справі повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 686/20282/21 (провадження № 14-102цс220)).

Тобто позовна вимога про витребування частки у статутному капіталі із чужого незаконного володіння передбачає визначення позивачем відповідного складу сторін спору, зокрема позивачем за такою вимогою має бути власник майна, що витребовується, а відповідачем має бути фактичний останній володілець спірного майна, у зв`язку з чим у заяві про зміну предмету позову позивач вказує ОСОБА_1 відповідачем 1.

У постанові від 17.02.2023 у справі №911/560/20 (903/301/21) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що заяву позивача про зміну предмета або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заява позивача про зміну предмету позову шляхом доповнення позову про скасування реєстраційної дії новою вимогою про витребування частки у статутному капіталі із чужого незаконного володіння, яка передбачає відмінний склад учасників та предмет доказування, не є заявою про зміну предмета позову, а фактично є іншим (новим) позовом, що не відповідає приписам ст. 46 ГПК України

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 28.09.2021 року у справі №902/743/18, від 15.02.2024 у справі №908/2364/20.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає процесуальної дії суду у разі подання заяви, з якої вбачається одночасна зміна предмету і підстав позову. Разом з тим, суд звертає увагу на постанову КГС ВС від 17.02.2023 у справі №911/560/20 (903/301/21), в якій колегія суддів КГС погодилась із судами попередніх інстанцій, які відмовили у прийняті до розгляду та повернули заяву про зміну предмету позову у зв`язку із одночасною зміною предмету і підстав, що в силу норм ГПК України не допускається.

Додатково суд звертає увагу, що матеріали заяви від 21.07.2024 вих. 139/24 про зміну предмету позову не містять доказів доплати судового збору у встановленому законом розмірі за заявлену нову самостійну позовну вимогу, як то передбачено частиною 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, у заяві про зміну предмету позову позивач вказує, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 14.12.2022 право на частку в розмірі 7,24% статутного капіталу, що становить 2093,24 грн., у ОСОБА_2 було припинено, а тому наявність цієї частки у відповідача ОСОБА_1 є незаконним, та підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння.

У заяві не наведено, у зв`язку з чим позивач вважає, що вказану частку має бути витребувано саме на користь ТОВ «Салон-перукарня «Золушка» та на підставі якої саме норми закону.

По-перше, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у рішенні від 14.12.2022 у справі №357/5756/22 не припиняв право на частку у статутному капіталі ОСОБА_2 , а визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.12.2021 у спадковій справі №335/2014.

По-друге, право на пред`явлення віндикаційного позову належить власнику. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Відповідно до частини 1 ст. 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до частини 5 ст. 183 ГПК України суд може оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні у разі необхідності.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон-перукарня «Золушка» від 21.01.2024 вих. 139/24 про зміну підстав позову не приймати до розгляду та повернути заявнику.

2. У підготовчому судовому засіданні оголосити перерву до 12.08.2024 о 09:40. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Київської області (м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108).

3. Повідомити учасників справи про судове засідання.

4. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому частиною 1 ст. 235 ГПК України з моменту її оголошення та в частині повернення заяви про зміну предмету позову може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України протягом строків, встановлених ст. 256 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх