Рішення

від 10.07.2024 по справі 916/1991/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1991/24

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Чолак Ю.В.,

розглянувши справу

за позовом Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «ЧОРНОМОР`Я» (65008, Одеська обл., м. Одеса, пл. Дерев`янка Бориса (Малиновський район), буд. 1; код ЄДРПОУ 05905705)

до відповідача: Одеської обласної організації Національної спілки письменників України (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Белінського, буд. 5; код ЄДРПОУ 02919121)

про стягнення 59 081,04 грн та виселення;

представники сторін:

від позивача Яковлева А.О.,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне комунальне підприємство "Видавництво "ЧОРНОМОР`Я" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської обласної організації Національної спілки письменників України, в якому просить суд:

1) стягнути з Одеської обласної організації Національної спілки письменників України на користь Одеського обласного комунального підприємства "Видавництво "ЧОРНОМОР`Я" 59 081,04 грн неустойки за прострочення повернення орендованого майна;

2) виселити Одеську обласну організацію Національної спілки письменників України з нежитлових приміщень шостого поверху редакційного корпусу літ. А №№ 1-171, 1-170, загальною площею 36,0 кв. м, що розташовані у будівлі за адресою: місто Одеса, пл. Б. Дерев`янка, 1.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку з повернення об`єкта оренди, після припинення Договору оренди нежитлового приміщення від 05.05.2015, термін дії якого згідно з Додатковою угодою від 05.05.2020 було продовжено до 05.05.2021 (включно).

Ухвалою від 08.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/1991/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2024, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.

Протокольною ухвалою від 05.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.07.2024.

У судовому засіданні представник позивача просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на юридичну адресу 65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Белінського, буд. 5. Однак, судова кореспонденція поверталася до суду з відмітками пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1- 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).

З урахуванням вищевикладеного, суд виснував про можливість відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

10.07.2024, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

05.05.2015 між Одеським обласним комунальним підприємством «Видавництво «ЧОРНОМОР`Я» (Орендодавець) та Одеською обласною організацією Національної спілки письменників України (Орендар) укладено Договір оренди майна (далі Договір; а.с. 31-35), згідно з п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення шостого поверху редакційного корпусу літ. А №№ 1-171, 1-170, загальною площею 36,0 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, пл. Бориса Дерев`янка, 1.

Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний в цьому Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна (пункт 2.1. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку березень 2014 року 438,57 грн. Орендна плата за перший місяць оренди травень 2015 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень та травень 2015 року, після їх повідомлення Держкомстатом. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

05.05.2015 майно було передано відповідачу за Актом прийому передачі нежитлового приміщення (а.с. 57).

Договір діє з 05.05.2015 р. і до 05.05.2016 р. (п. 9.1. Договору).

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договору, а саме:

- Додаткова угода від 04.03.2016 про внесення змін до п. 3.1. Договору (а.с. 37);

- Додаткова угода від 05.05.2016 щодо продовження терміну дії Договору до 05.05.2017 (а.с. 38);

- Додаткова угода від 02.03.2017 про внесення змін до п. 3.1. Договору (а.с. 39);

- Додаткова угода від 05.05.2017 щодо продовження терміну дії Договору до 05.05.2018 (а.с. 40);

- Додаткова угода від 04.04.2018 про внесення змін до п. 3.1. Договору (а.с. 41);

- Додаткова угода від 05.05.2018 щодо продовження терміну дії Договору оренди до 05.05.2019 р. та викладення п.п. 1.1. та 3.1. Договору в наступній редакції: « 1.1 Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення шостого поверху редакційного корпусу літ. А №№ 1-171, 1- 170, загальною площею 36,0 кв. м, що розташоване у будівлі за адресою: місто Одеса, пл. Б. Дерев`янка, 1, вартість якого згідно з незалежною оцінкою від 20.12.2017 року становить 255292,00 грн. (у подальшому «майно» або «приміщення») з метою розміщення спілки без права провадження підприємницької діяльності. 3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і перераховується Орендодавцю щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, та становить без ПДВ за базовий місяць місяць розрахунку березень 2018 року - 667,43 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - травень 2018 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень та травень 2018 року після його повідомлення Держкомстатом. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата згідно з рішенням Одеської обласної ради від 14 березня 2018 року № 686-VII у 2018 році становить 1 грн. 20 коп. (одна грн. 20 коп.) на рік з ПДВ.» (а.с. 42);

- Додаткова угода від 03.05.2019 щодо продовження терміну дії Договору до 05.05.2020 (а.с. 44);

- Додаткова угода від 29.07.2019 про доповнення п. 3.1 .Договору словами: «Орендна плата згідно з рішенням Одеської обласної ради від 19 червня 2019 року № 1008-VII у 2019 році становить 1 гри. 20 коп. (одна грн. 20 коп.) на рік з ПДВ, яку Орендар повинен сплатити на протязі одного місяця після набрання цієї угоди юридичної сили.» (а.с. 45);

- Додаткова угода від 05.05.2020 щодо продовження терміну дії Договору до 05.05.2021 (а.с. 46).

Згідно з п. 9.5 Договору, у разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцеві не пізніше трьох робочих днів. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкової загибелі або пошкодження та сплачує Орендодавцеві неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном, визначеної відповідно до пункту 3.1 цього Договору за весь час прострочення.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що Майно вважається поверненим Орендодавцю з часу підписання Сторонами акта приймання-передачі (повернення) майна.

Як зазначає позивач, до цього часу орендоване майно відповідачем не повернуто за актом приймання-передачі.

За порушення обов`язку щодо своєчасного повернення майна після закінчення строку дії Договору оренди позивач нарахував відповідачу та заявив до стягнення у даній справі неустойку у розмірі 59 081,04 грн в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України за період з 06.05.2021 по 05.05.2024.

Також предметом позову є вимога позивача про виселення відповідача із орендованого приміщення, заявлена з посиланням на ст.ст. 631, 763, 785, ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України та п. 9.5. Договору оренди.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до норм ч. 1 та 2 ст. 283 Господарського кодексу України, що кореспондуються з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим па такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Положеннями ст. 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Положеннями статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Як встановлено судом, між сторонами у даній справі на підставі Договору від 05.05.2015 виникли правовідносини оренди.

Об`єкт оренди, яким є нежитлові приміщення шостого поверху редакційного корпусу літ. А №№ 1-171, 1-170, загальною площею 36,0 кв. м, що розташовані у будівлі за адресою: місто Одеса, пл. Б. Дерев`янка, 1, було передано відповідачу за Актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 05.05.2015.

Згідно з умовами Додаткової угоди від 05.05.2020 до Договору, дію останнього було продовжено до 05.05.2021 (включно).

Відтак, Договір з 06.05.2021 є припиненим.

В свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Приписами ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди або у випадку його дострокового розірвання повернути орендоване майно за актом у належному стан, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду.

Частиною 2 статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Отже, з припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).

У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про належне виконання відповідачем обов`язку щодо повернення орендованого майна після закінчення строку дії Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, оскільки укладений між сторонами у справі Договір оренди майна від 05.05.2015 припинив свою дію 05.05.2021, з урахуванням невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення майна за актом приймання-передачі, що передбачено п. 2.3. Договору, у позивача виникло право вимагати сплати відповідачем неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

З викладених обставин господарський суд, перевіривши розрахунок неустойки, нарахованої позивачем за прострочення повернення об`єкта оренди, погоджується із ним, оскільки останній виконано у відповідності з чинним законодавством України, а відтак суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 59 081,04 грн неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.

Щодо виселення відповідача із орендованого приміщення.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його укладено.

Пунктом 9.4. Договору передбачено припинення його дії внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Пунктом 9.5. Договору передбачено обов`язок відповідача повернути об`єкт оренди після припинення Договору.

Як встановлено судом, доказів повернення відповідачем орендованих приміщень позивачу матеріали справи не містять.

В свою чергу, припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Приписами ч. 1 ст. 785 ЦК України унормовано, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

В постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 227/3760/19-ц від 26 жовтня 2022 року викладено правовий висновок, що зайняття нежитлового приміщення фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не позбавляє власника його права володіння на майно, не створює перешкоди у розпорядженні цим майном, а створює лише перешкоди в користуванні володільцем своїм майном. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник нежитлового приміщення вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, тобто негаторний позов.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном і цей спосіб захисту може бути реалізовано шляхом подання негаторного позову, що є позовом власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

При цьому суд зазначає, що виселення є ефективним способом захисту, так як забезпечує поновлення порушеного права особи, яка має речове право на майно та відповідно право орендодавця на вільне розпорядження об`єктом оренди.

Так, з огляду на закінчення строку дії договору оренди та обов`язок Орендаря повернути майно Орендодавцю після закінчення дії договору, у випадку невиконання відповідного обов`язку, ефективним способом захисту прав є саме вимога про виселення, яка передбачає реальне відновлення порушеного права.

Враховуючи встановлені судом обставини припинення Договору оренди та неповернення відповідачем переданих йому в оренду нежитлових приміщень в розпорядження власника, з урахуванням приписів статті 785 Цивільного кодексу України, суд вважає, що в даному випадку порушені права позивача, як орендодавця, на вільне розпорядження об`єктом оренди. Адже, з моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування відповідачем орендованим майном, у даному випадку у зв`язку із закінченням строку договору, на який його було укладено, особа, якій воно було передано на підставі договору оренди, володіє ним незаконно.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що вимога про виселення відповідача є обґрунтованою та такою, що забезпечує поновлення порушеного права позивача як орендодавця, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyondreasonabledoubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові ВС від 18.01.2021 по справі № 915/646/18.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 844,80 грн (з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір») покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «ЧОРНОМОР`Я» (65008, Одеська обл., м. Одеса, пл. Дерев`янка Бориса (Малиновський район), буд. 1; код ЄДРПОУ 05905705) до Одеської обласної організації Національної спілки письменників України (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Белінського, буд. 5; код ЄДРПОУ 02919121) про стягнення 59 081,04 грн та виселення задовольнити.

2. Стягнути з Одеської обласної організації Національної спілки письменників України (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Белінського, буд. 5; код ЄДРПОУ 02919121) на користь Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «ЧОРНОМОР`Я» (65008, Одеська обл., м. Одеса, пл. Дерев`янка Бориса (Малиновський район), буд. 1; код ЄДРПОУ 05905705) 59 081,04 грн неустойки за прострочення повернення орендованого майна.

3. Виселити Одеську обласну організацію Національної спілки письменників України (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Белінського, буд. 5; код ЄДРПОУ 02919121) з нежитлових приміщень шостого поверху редакційного корпусу літ. А №№ 1-171, 1-170, загальною площею 36,0 кв.м, що розташовані у будівлі за адресою: місто Одеса, пл. Б. Дерев`янка, 1.

4. Стягнути Одеської обласної організації Національної спілки письменників України (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Белінського, буд. 5; код ЄДРПОУ 02919121) на користь Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «ЧОРНОМОР`Я» (65008, Одеська обл., м. Одеса, пл. Дерев`янка Бориса (Малиновський район), буд. 1; код ЄДРПОУ 05905705) 4 844,80 грн витрат зі сплати судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 10 липня 2024 р. Повний текст рішення складено та підписано 22 липня 2024 р.

Суддя Р.В. Волков