Рішення

від 23.07.2024 по справі 922/727/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/727/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10 до Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства "Балцем" Торговий дім "Добробут", 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд. 3 простягнення 102 855,05 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства "Балцем" Торговий дім "Добробут" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 62709 від 01.01.2021 року у сумі 71 738, 99 грн., пеню у сумі 9 871,80 грн., 3% річних у сумі 3 490,46 грн., інфляційні втрати у сумі 17 753,80 грн.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 62709 від 01.01.2021 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Крім того, позивачем у 2 пункті прохальної частини позовної заяви, заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 11.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/727/24. Задоволено клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини позовної зави про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи № 922/727/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 21.03.2024 року провадження у справі № 922/727/24 зупинено до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №911/1359/22. Зобов`язано учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 911/1359/22.

28.05.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 13832/24) про поновлення провадження у справі. у якому останній, просить суд, поновити провадженні у справі № 922/727/24 за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Харківенергозбут до Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства Балцем Торговий дім Добробут.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року задоволено клопотання (вх. № 13832/24 від 28.05.2024 року) позивача про поновлення провадження у справі. Провадження у справі № 922/727/24 поновлено. Продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до ухвали суду від 11.03.2024 року.

05.06.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 14591/24 від 05.06.2024 року) про зміну предмету позову, у якій позивач, просить суд, прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи заяву про зміну предмета позову у справі № 922/727/24. Стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 62709 від 01.01.2021 року у сумі 71 738,99 грн., 3% річних у сумі 3 490,46 грн., інфляційні втрати у сумі 17 753,80 грн. та судовий збір у сумі 2 422,40 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року прийнято заяву (вх. № 14591/24 від 05.06.2024 року) позивача про зміну предмету позову, та подальший розгляд справи ведеться з її урахуванням.14.06.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 15525/24).

Ухвалою суду від 17.06.2024 року відзив (вх. № 8042/24) відповідача та додані до нього документи повернуто без розгляду. Додаткові пояснення (вх. № 15525/24) відповідача та додані до них документи повернуто без розгляду.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 11.03.2024 року про відкриття провадження у справі було направлено судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена позивачем у позовній заяві (штрих код поштового відправлення 0600254627752).

Проте, поштовим відділенням «Укрпошта» ухвалу суду від 11.03.2024 року було повернуто на адресу суду - 25.03.2024 року.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012 року).

Європейський суд, щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, у зв`язку із чим, неотримання кореспонденції відповідачем є суб`єктивною поведінкою відповідач.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило, відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву так і не скористався.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України Про ринок електричної енергії від 13.04.2017 року, з 01.01.2019 року позивач є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2018 року № 505.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно зі статтею 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з п.п. 3.2.5 «Правил роздрібного ринку електричної енергії», затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Відповідно до пунктів 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийомупередачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами пункту 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, як зазначає позивач, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ Харківенергозбут проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником (пункт 3.1.7. Правил).

Пунктом 3.2.1 Правил передбачено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного Договору на основі примірного чи типового Договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах.

Відповідно до пункту 3.2.6 Правил укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

За твердженнями позивача, враховуючи наведені приписи, та приймаючи до уваги те, що Дочірнє підприємство приватного акціонерного товариства "Балцем" Торговий дім "Добробут" (відповідач) надав підписану заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції постачальника, договір про постачання електричної енергії споживачу № 62709 від 01.01.2021 року вважається укладеним.

01.07.2021 року Комерційна пропозиція, на умовах якої відбулося приєднання споживача, була змінена на Комерційну пропозицію № 1 Ф-П.

01.01.2023 року Комерційна пропозиція № 1 Ф-П була змінена на Комерційну пропозицію № 133/23 Ф-П.

Повідомлення щодо зміни Комерційної пропозиції (вих. № 25-РЦ/01-94 від 09.12.2022), було отримано 09.12.2022 року уповноваженою особою відповідача.

У зв`язку із чим, порядок розрахунків за договором № 62709 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1 Ф-П та Комерційної пропозиції № 133/23 Ф-П .

Згідно з пунктом 2.1 договору, за договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (пункт 5.7 договору).

Відповідно до пункту 5.10 договору, споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Пунктом 6.2 договору визначено, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Згідно з умовами пункту 5 Комерційної пропозиції № 1 Ф-П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць, оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника) рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Пунктом 5 Комерційної пропозиції № 133/23 Ф-П оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника) визначено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Пунктом 6 Комерційної пропозиції № 1 Ф-П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць, оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника) та пунктом 6 комерційної пропозиції № 133/23 Ф-П оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника) передбачено, що звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між споживачем та постачальником Акту прийому-передачі електричної енергії, сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача. Постачальник надає споживачу два примірники Акту прийому-передачі електричної енергії, які споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання підписує, за наявності скріплює печаткою та передає один з них Постачальнику особисто або надсилає на адресу його місцезнаходження, визначену в договорі. Акти прийому-передачі електричної енергії надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем Актів прийому-передачі електричної енергії у відповідних структурних підрозділах, постачальник направляє Акти прийому - передачі електричної енергії споживачу поштовим зв`язком. У разі неповернення споживачем Акту прийому-передачі електричної енергії протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання, він вважається погодженим сторонами та вважається підписаним.

Як зазначає позивач, згідно з переданими даними від АТ Харківобленерго відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період грудня 2021 року лютий 2022 року, а саме:

за грудень 2021 року на суму 28489,24 грн., ПДВ 20 % 5697,85 грн., разом з ПДВ 34187,09 грн. Відповідачем за грудень 2021 року спожито 6 481 кВт*год. згідно фактичних даних. Рахунок за грудень 2021 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2021 року було отримано уповноваженою особою 12.01.2022 року. Строк оплати рахунку до 26.01.2022 року. Рахунок не сплачено;

за січень 2022 року на суму 25014,48 грн., ПДВ 20 % 5002,90 грн., разом з ПДВ 30017,38 грн. Відповідачем за січень 2022 року спожито 5 885 кВт*год. згідно фактичних даних. Рахунок за січень 2022 року та Акт приймання - передачі електричної енергії за січень 2022 року було отримано уповноваженою особою 07.02.2022 року. Строк оплати рахунку 21.02.2022 року. Рахунок не сплачено;

за лютий 2022 року на суму 6278,77 грн., ПДВ 20 % 1255,75 грн., разом з ПДВ 7534,52 грн. Відповідачем за лютий 2022 року спожито 1 770 кВт*год. згідно фактичних даних. Рахунок за лютий 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2022 року було направлено засобами поштового зв`язку 11.11.2023 року. Строк оплати рахунку до 28.11.2023 року. Рахунок не сплачено.

За твердженнями позивача, відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати у відповідності до положень договору виконано не було, у зв`язку із чим, за розрахунком позивача, станом на 01.12.2023 року за розрахунком позивача у останнього виник борг за договором № 62709 від 01.01.2021 року за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року у сумі 71738,99 грн. Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача, із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України Про ринок електричної енергії. Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Факт наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію за період грудень 2021 року лютий 2022 року, що складає суму у загальному розмірі 71738,99 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з переданими Акціонерною компанією Харківобленерго даними позивачем сформовано наступні рахунки за електричну енергію за період грудень 2021 року лютий 2022 року, які не оплачені відповідачем станом на час розгляду справи, а саме: за грудень 2021 року на суму 28489,24 грн., ПДВ 20 % 5697,85 грн., разом з ПДВ 34187,09 грн. Строк оплати рахунку до 26.01.2022 року; за січень 2022 року на суму 25014,48 грн., ПДВ 20 % 5002,90 грн., разом з ПДВ 30017,38 грн. Строк оплати рахунку 21.02.2022 року; за лютий 2022 року на суму 6278,77 грн., ПДВ 20 % 1255,75 грн., разом з ПДВ 7534,52 грн. Строк оплати рахунку до 28.11.2023 року.

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за договором № 62709 від 01.01.2021 року за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року, складає суму у розмірі 71738,99 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу за спожиту електричну енергію за договором № 62709 від 01.01.2021 року у розмірі 71738,99 грн. за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у сумі 3490,46 грн. та інфляційні втрати у сумі 17753,80 грн. (із урахуванням заяви вх. № 14591/24 від 05.06.2024 року про зміну предмету позову), відповідно до наданого розрахунку.

Щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем 3 % річних у розмірі 3490,46 грн. за загальний період з 27.01.2022 року по 30.11.2023 року нарахованих на зобов`язання грудня 2021 року лютого 2022 року, та інфляційних втрат у сумі 17753,80 грн. за період з березня 2023 року по листопад 2023 року нарахованих на зобов`язання грудня 2021 року січня 2022 року (відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог), суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

За умовами пунктів 8 Комерційної пропозиції № 1 Ф-П для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць, оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника)

та Комерційної пропозиції № 133/23 Ф-П оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію (плата за надання послуг з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем через постачальника) у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених пунктом 5 даної комерційної пропозиції, постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем із урахуванням індексу інфляції. Суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат зазначаються у розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3 % річних, інфляційних оплачуються споживачем на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3 % річних у розмірі 3490,46 грн. за загальний період з 27.01.2022 року по 30.11.2023 року нарахованих на зобов`язання грудня 2021 року лютого 2022 року (відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно. та вони підлягаю до задоволення у повному обсязі.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат у сумі 17 753,80 грн. за період з березня 2023 року по листопад 2023 року нарахованих на зобов`язання грудня 2021 року січня 2022 року (відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат не було враховано та зазначено у наданому до суду розрахунку суми дефляції у вказані періоди (липень 2023 року та серпень 2023 року).

При цьому, суд враховує, що нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Вищевказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 року та у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, за розрахунком суду, заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних втрат у розмірі 17 753,80 грн. не перевищує суму за розрахунком суду за загальний період з лютого 2022 року по листопад 2023 року, у зв`язку зі чим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, відповідачем будь-яких доказів у спростування позовних вимог, чи сплати суму боргу у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача суму заборгованості за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 62709 від 01.01.2021 року у сумі 71738,99 грн., 3% річних у сумі 3490,46 грн. та інфляційні втрати у сумі 17753,80 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства приватного акціонерного товариства "Балцем" Торговий дім "Добробут", 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд. 3, ЄДРПОУ 23919125) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328)

- заборгованість за спожиту електричну енергію за період з грудня 2021 року по лютий 2022 року за договором про постачання електричної енергії споживачу № 62709 від 01.01.2021 року у сумі 71738,99 грн. (на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ «Ощадбанк» UA323518230000026034301529792, МФО 351823);

- 3% річних у сумі 3490,46 грн., та інфляційні втрати у сумі 17753,80 грн. та судовий збір у сумі 2 422,40 (на ХОУ АТ Ощадбанк, п/р UA673518230000026002300529792, МФО 351823).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, ЄДРПОУ 42206328);

відповідач: Дочірнє підприємство приватного акціонерного товариства "Балцем" Торговий дім "Добробут", 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, м. Балаклія, вул. Цемзаводське шосе, буд. 3, ЄДРПОУ 23919125).

Повне рішення складено "23" липня 2024 р.

СуддяО.О. Ємельянова