Рішення

від 18.07.2024 по справі 924/439/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" липня 2024 р. Справа № 924/439/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Красилівський цукровий завод", м. Красилів, Красиліський район, Хмельницька область

до фізичної особи-підприємця Скутельник Світлани Олександрівни, м. Хмельницький

про стягнення збитків

за участю представників сторін:

від позивача - Оніщук Є.О. згідно ордера,

від відповідача - не з`явився

встановив:

приватне акціонерне товариство "Красилівський цукровий завод", м. Красилів, Красиліський район, Хмельницька область звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи-підприємця Скутельник Світлани Олександрівни, м. Хмельницький 10 481,03 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов`язання щодо реєстрації податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договорами надання послуг від 05.08.2019р., від 12.08.2019р., від 26.08.2019р., від 30.09.2019р. та вимог Податкового кодексу України, в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов`язання на суму10 481,03 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач представника для участі в судовому засіданні не направив, відзиву на позов не подав, жодних клопотань до суду не подав.

Направлена відповідачу на юридичну адресу кореспонденція суду з повідомленням про місце і час засідання повернута поштою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

05.08.2019 року між ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та ФОП Скутельник С.О. укладено Договір № 05-08/19 про надання послуг. Предметом вказаного договору є надання виконавцем ФОП Скутельник С.О. замовнику ПрАТ «Красилівський цукровий завод» послуги згідно з КВЕД 33.14 «Технічне обслуговування електричного устаткування» - електротехнічні випробування вантажопідйомних механізмів. Вартість послуг визначена у розмірі 16023,65 грн., згідно п. 3.1 зазначеного договору. Згідно з п. 3.3 зазначеного договору, замовник зобов`язаний перерахувати суму, вказану в акті по наданих послугах протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання такого акту. 23.09.2019 року між ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та ФОП Скутельник С.О. складено та підписано акт № 23-09/19 прийому виконаних робіт до вищезазначеного договору, згідно з яким виконанні роботи прийняті ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та сума до сплати становить 16023,65 грн. з ПДВ в розмірі 20% на суму 2670,61 грн.

12.08.2019 року між ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та ФОП Скутельник С.О. укладено Договір № 12-08/19 про надання послуг. Предметом вказаного договору є надання виконавцем ФОП Скутельник С.О. замовнику ПрАТ «Красилівський цукровий завод» послуги згідно з КВЕД 33.14 «Технічне обслуговування електричного устаткування» - профілактика зварювальних трансформаторів. Вартість послуг визначена у розмірі 12078,80 грн., згідно з п. 3.1 зазначеного договору. Згідно з п. 3.3 договору № 12-08/19, замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті по наданих послугах протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання такого акту. 17.09.2019 року між ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та ФОП Скутельник С.О. було складено та підписано акт № 17-09/19 прийому виконаних робіт до вищезазначеного договору, згідно з яким виконанні роботи прийняті ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та сума до сплати становить 12078,80 грн. з ПДВ в розмірі 20% на суму 2013,13 грн.

26.08.2019року між ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та ФОП Скутельник С.О. укладено Договір № 26-08/19 про надання послуг. Предметом вказаного договору є надання виконавцем ФОП Скутельник С.О. замовнику ПрАТ «Красилівський цукровий завод» послуги згідно з КВЕД 33.14 «Технічне обслуговування електричного устаткування» - випробовування силових кабелів. Вартість послуг визначена у розмірі 6211,66 грн., згідно з п. 3.1 зазначеного договору. Згідно з п. 3.3 договору № 26-08/19, замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті по наданих послугах протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання такого акту. 17.09.2019 року між ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та ФОП Скутельник С.О. було складено та підписано акт № 17-09/19 прийому виконаних робіт до вищезазначеного договору, згідно з яким виконанні роботи прийняті ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та сума до сплати становить 6211,66 грн. з ПДВ в розмірі 20% на суму 1035,28 грн.

30.09.2019 року між ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та ФОП Скутельник С.О. було укладено Договір № 30-09/19 про надання послуг. Предметом вказаного договору є надання виконавцем ФОП Скутельник С.О. замовнику ПрАТ «Красилівський цукровий завод» послуги згідно з КВЕД 33.14 «Технічне обслуговування електричного устаткування» - електротехнічні випробування вантажопідйомних механізмів. Вартість послуг визначена у розмірі 28572,06 грн., згідно з п. 3.1 вказаного договору. Згідно з п. 3.3 договору № 30-09/19, замовник зобов`язаний перерахувати суму, зазначену в акті по наданих послугах протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання такого акту. 11.10.2019 року між ПРАТ «Красилівський цукровий завод» та ФОП Скутельник С.О. було складено та підписано акт № 11-10/19 прийому виконаних робіт до вищезазначеного договору, згідно з яким виконанні роботи прийняті ПрАТ «Красилівський цукровий завод» та сума до сплати становить 28572,06 грн. з ПДВ в розмірі 20% на суму 4762,01 грн.

Матеріали справи містять податкові накладні від 23.09.19 №51, від 17.09.19 №42, від 17.09.19 №43, від 11.10.19 №22.

Листом від 20.03.2023 вих.№2950/6/22-01-24-11-18 Головноге управління ДПС у Хмельницькій області повідомило ПрАТ „Красилівський цукровий завод, що згідно даних інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України, а саме Єдиного реєстру податкових накладних, інформація щодо виписки та реєстрації податкових накладних ФОП Скутельник С.О. (РНОКПП НОМЕР_1 ) на постачання товарів/послуг у серпні, вересні, жовтня 2019 року на контрагента ПрАТ «Красилівський цукровий завод» (ЄДРПОУ 00373310), станом на 20.03.2023 відсутня.

Враховую наведене, позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов`язання на суму 10481,03 грн. Тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності і вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

За змістом п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно абз. 14-16 п. 201.10 ст. 201 ГІК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Враховуючи наведене, ФОП Скутельник С.О. мав право та зобов`язаний був зареєструвати податкові накладні до 15 та 31 жовтня 2019 року відповідно, без порушення строків реєстрації податкових накладних.

Згідно вищезгаданих положень Податкового кодексу України, за відповідачем зберігався обов`язок та можливість зареєструвати податкові накладні, які повинні були бути складені у вересні-жовтні 2019 року, протягом 1095 днів після настання строку реєстрації таких податкових накладних, тобто до 31 жовтня 2022 року включно.

Доказів на підтвердження реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН матеріали справи не містять.

Поряд з цим, суд вважає необхідним зазначити, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Таким чином, належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №908/1568/18, постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі №917/877/17).

Статтею 16 ЦК України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно з ст. 16 ЦК України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (п.6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК та ст. 224 ГК є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п.14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).

Відповідач не виконав вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, не здійснив необхідні дії для реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим, позивач був позбавлений права включити суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 10481,03 грн.

Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.

Враховуючи викладене та встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні від 23.09.19 №51, від 17.09.19 №42, від 17.09.19 №43, від 11.10.19 №22, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ в розмірі 10481,03 грн. до складу податкового кредиту та, відповідно скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі №908/76/18, від 03 серпня 2018 року у справа №908/76/18.

З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач доказів на спростування підстав позову, не надав.

Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги про стягнення 10481,3 грн. збитків, завданих позивачу в результаті порушення відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкової накладної є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Скутельник Світлани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь приватного акціонерного товариства „Красилівський цукровий завод ( Хмельницька область, Красилівський район, м. Красилів, вул. Будівельна, буд. 27, код 00373310) 10 481,03 грн. (десять тисяч чотириста вісімдесят одну гривню 03 коп.) завданих збитків та 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 23.07.2024р.

Віддрук 1 примірника: 1 до справи,

Позивачу та відповідачу надіслати ухвалу в кабінет ЕС.