РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
23 липня 2024 р. Справа № 120/5003/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1) Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (далі - ГУ ПФУ у Харківській області, відповідач 2), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.02.2024 № 024950006695 щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу наступні періоди:
з 19.04.2003 по 10.12.2007; з 26.04.2008 по 14.06.2008; з 26.11.2008 по 25.12.2012; з 25.05.2013 по 18.01.2014; з 15.06.2015 по 09.06.2016 в СТОВ "Поділля" на посаді коваля ручного кування;
з 14.06.2016 по 04.01.2017; з 22.06.2017 по 27.09.2018 на посаді коваля ручного кування в ТОВ "Еко Ніка";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 14.02.2024.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача - адвокат Лінкевич Б.П. - вказує, що 14.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Натомість рішенням від 23.02.2024 № 0249550006695 відповідач 2 відмовив у призначенні пенсії заявнику у зв`язку з недостатністю пільгового стажу на роботах за Списком № 1.
Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 22.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачеві строк для подачі відзиву на позовну заяву.
У строк встановлений судом, відповідачі відзивів на адресу суду не направили, хоча в матеріалах справи наявні докази своєчасного отримання ухвали та позовної заяви з додатками.
В силу частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
14.02.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 23.02.2024 № 024950006695 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 ЗУ № 1058у зв`язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу. Вказавши, що страховий стаж ОСОБА_1 складає 28 років 05 місяців 26 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 невизначений.
До пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди роботи згідно пільгових довідок від 21.02.2023 № 21-021/2023, виданої СТОВ «Поділля» та від 21.02.2023 № 21- 02/2023, виданої ТОВ «Еко Ніка», оскільки відповідно до даних СТОВ «Поділля» (ЄДРПОУ 32192534) основним видом діяльності підприємства є вирощування зерняткових і костючкових фруктів, металообробка не зазначена як один із видів діяльності, а відповідно даних ТОВ «ЕКО НІКА» (ЕДРПОУ 40553790) основним видом діяльності є вирощування зерняткових і костючкових фруктів, металообробка також взагалі не зазначена як один із видів діяльності.
Код КП 722113227, зазначений в довідці від 21.02.2023 № 21-021/2023, яка видана СТОВ «Поділля» не відповідає посаді «коваля ручного кування», зазначеній в Списку № 1, розділу XI, підрозділу 2.
Щодо роботи працівника повний робочий день, згідно даних системи персоніфікованого обліку в деяких місяцях починаючи з 01.01.2004 сума внесків за місяць зазначені не в повному обсязі. В акті зустрічної перевірки від 16.08.2023 № 0200-1102-1/7042 не зазначено, що виповнювався норматив не менше 80% часу постійної роботи, передбаченої характеристикою роботи на посаді «коваля ручного кування». Згідно довідки від 21.02.2023 № 21-021/2023, яка видана СТОВ «Поділля» позивач працював за Списком № 1 в періоди з 19.04.2003 по 10.12.2007, 26.04.2008 по 14.06.2008, з 26.11.2008 по 25.12.2012, з 25.05.2013 по 18.01.2014, з 15.06.2015 по 09.06.2016, а згідно даних відомостей по спеціальному стажу системи персоніфікованого обліку (код підстави 3П3013А1 - Список № 1) зазначений лише період з 01.01.2006 по 10.12.2017. Згідно довідки від 21.02.2023 № 21-02/2023, виданою ТОВ «ЕКО НІКА» за Списком № 1 ОСОБА_1 працював з 14.06.2016 по 04.01.2017 та з 22.06.2017, а згідно даних відомостей по спеціальному стажу системи персоніфікованого обліку (код підстави 3П3013А1 - Список № 1) зазначений період з 01.08.2016 по 04.01.2017 та з 22.06.2017 по 31.08.2018.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Згідно з вимог частини 1статті 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог частини 1статті 5 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами частини 1статті 6 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першоїстатті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IVпередбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно достатті 24 Закон № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 1статті 114 Закону № 1058-IVпередбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці заСписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці заСписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2статі 114 Закону № 1058-IVна пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці заСписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першоїстатті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Отже,стаття 114 Закону № 1058-IVпередбачає право громадян на пенсію за віком на пільгових умовах. При цьому частина другастатті 114 Закону № 1058-IVвизначає умови для набуття такої пенсії працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць за умови досягнення певного пенсійного віку.
Відповідно достатті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(даліЗакон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що записи в трудовій книжці чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди. Також, в трудовій книжці є посилання на відповідні накази, записи завірені підписом повноважної особи та печаткою, які оформлені належним чином.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.
Так, якщо пільгова робота мала місце до 31.12.1991, застосовуються Списки № 1, № 2 затвердженіПостановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173; якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 за № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003, - застосовуються Списки № 1, № 2, затвердженіПостановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 за № 162.
Позивач у оспорювані періоди працював ковалем ручного кування.
Професія «коваль ручного кування» відноситься до Списку № 1 відповідно до: Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162(пункт "а" підрозділ 2 розділу XI), - яка діяли в період трудової діяльності позивача.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442(далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієїпостановиМетодичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеногонаказуабо з додатком такого витягу.
При цьомуВерховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту бстатті 13 Закону № 1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що період роботи позивача з 19.04.2003 по 10.12.2007; з 26.04.2008 по 14.06.2008; з 26.11.2008 по 25.12.2012; з 25.05.2013 по 18.01.2014; з 15.06.2015 по 09.06.2016; з 14.06.2016 по 04.01.2017; з 22.06.2017 по 27.09.2018 ковалем ручного кування має бути зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, оскільки повністю підтверджуються записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 , а саме:
з 19.04.2003 по 10.12.2007 (записи № 11, 12) на посаді коваля ручного кування в механічній майстерні на підприємстві СТОВ "Поділля";
з 26.04.2008 по 14.06.2008 (записи № 15, 16) зайнятий на посаді коваля ручного кування механічної майстерні в СТОВ "Поділля";
з 26.11.2008 по 25.12.2012 (записи № 17, 18) працював на посаді коваля ручного кування в СТОВ "Поділля";
з 25.05.2013 по 18.01.2014 (записи № 21, 22) працював на посаді коваля ручного кування на підприємстві СТОВ "Поділля";
з 15.06.2015 по 09.06.2016 (записи № 23, 24) зайнятий на посаді коваля ручного кування ремісничої майстерні в СТОВ "Поділля";
з 14.06.2016 по 04.01.2017 (записи № 25, 26) зайнятий ковалем ручного кування в механічній майстерні на молотах і пресах на підприємстві ТОВ "Еко Ніка";
з 22.06.2017 по 27.09.2018 (записи № 29, 30) в ТОВ "Еко Ніка" ковалем ручного кування в механічний майстерні.
Разом з тим, на підтвердження спеціального (пільгового) стажу на СТОВ "Поділля" та в ТОВ "Еко Ніка" позивач надавав пенсійному органу та долучив до матеріалів справи підтверджуючі довідки:
відповідь на запит від Держпраці щодо зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 від 07.02.2024 № 1 ОСОБА_1 , періоди роботи у СТОВ «Поділля» з 19.04.2003 по 10.12.2007, з 26.04.2008 по 14.06.2008, з 26.11.2008 по 25.12.2012, з 25.05.2013 по 18.01.2014, з 15.06.2015 по 09.06.2016 за професією «коваль ручного кування», та період роботи у ТОВ «ЕКО НІКА» з 14.06.2016 по 04.01.2017 та 22.06.2017 по 27.09.2018 року за професією «коваль ручного кування»;
індивідуальні відомості із Реєстру застрахованих осіб від 03.03.2020, що підтверджують загальний страховий стаж ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 по 29.02.2020;
довідка від 20.03.2023 № 20-03/23, видана ТОВ «ЕКО НІКА», що посвідчує факт проведення атестація робочих місць на ТОВ «ЕКО НІКА»;
довідка від 30.11.2022 № 30-11/2022, видана ТОВ «ЕКО НІКА», яка посвідчує факт трудової зайнятості позивача на підприємстві ковалем з 14.06.2016 (наказ № 2 від 13.06.2016) по 04.01.2017 (наказ № 2 від 04.01.2017); з 22.06.2017 (наказ № 10 від 20.06.2017) по 27.09.2018 (наказ № 27 від 27.09.2018);
копія Наказу ТОВ «Еко Ніка» від 21.02.2023 № 21-02/2023 про приведення назви посади у відповідність до результатів атестації робочих місць за умовами праці, згідно якого в наказах про прийняття на роботу ОСОБА_1 , вважати - ковалем ручного кування (код КП 7221 13227);
довідка підтвердження від 21.02.23 № 21-02/2023, виданої ТОВ «ЕКО НІКА» про здійснення ОСОБА_1 роботи по виготовленню деталей сільськогосподарської техніки, кування різного ступеня складності на посаді коваля ручного кування в ТОВ «Еко Ніка» в період з 14.06.2016 по 22. 06.2017; з 04.01. 2017 по 27.09.2018;
протокол від 19.07.2016 № 3027-3032/532 проведення досліджень ДП «Вінницький ЕТЦ» повітря робочої зони коваля ручного кування на підприємстві ТОВ «Еко Ніка»;
копія Наказу ТОВ «Еко Ніка» від 29.09.2016 № 11 про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці;
протокол від 19.07.2016 № 297/532 проведення досліджень ДП «Вінницький ЕТЦ» проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку робочого місця коваля ручного кування на підприємстві ТОВ «Еко Ніка»;
копія Наказу СТОВ «Поділля» від 30.07.2007 № 12 про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці;
копія Наказу СТОВ «Поділля» від 30.07.2012 № 14 про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці;
копія Наказу СТОВ «Поділля» від 21.02.2023 № 21-02/2023 про приведення назви посади у відповідність до результатів атестації робочих місць за умовами праці, згідно якого в наказах про прийняття на роботу, а саме: наказ № 8 від 15.04.2003; наказ № 25 від 24.04.2008; наказ № 64 від 26.11.2008; № 49 від 27.05.2013; наказ № 55 від 15.06.2015 ОСОБА_1 , вважати - ковалем ручного кування (код КП 7221 13227);
довідка від 30.11.2022 № 10, видана СТОВ «Поділля», яка засвідчує те, що позивач дійсно працював на вказаному підприємстві ковалем та на інші роботи не переміщався з 19.04.2003 по 10.12.2007; з 26.04.2008 по 14.06.2008; з 26.11.2008 по 25.12.2012; з 25.05.2013 по 18.01.2014; з 15.06.2015 по 09.06.2016;
довідка від 14.02.2023 № 14-02/2023, видана СТОВ «Поділля», яка посвідчує факт того, що позивач в період з 26.04.2008 по 25.12.2012 працював ковалем ручного кування та в період з 26.04.2008 по 25.12.2012 перебував у відпустці без збереження заробітної плати один раз, а саме з 16.06.2009 по 20.06.2009;
довідка від 21.02.23 № 21-02/2023, видана СТОВ «Поділля», що підтверджує факт здійснення ОСОБА_1 роботи по виготовленню деталей сільськогосподарської техніки, кування різного ступеня складності на посаді коваля ручного кування в СТОВ «Поділля» в період з 19.04.2003 по 26.04.2008; з 10.12.2007 по 20. 11. 2008; з 14.06.2008 по 25. 05.2013; з 25.12.2012 по 18.01.2014; з 15.06.2015 по 09.06.2016;
висновок Державної експертизи умов праці від 15.08.2007 № 09-03-238 за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності надання щорічної додаткової відпустки та доплати до тарифних ставок (окладів) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці у СТОВ «Поділля»;
висновок Державної експертизи умов праці Вінницької області від 05.10.2012 № 09-03-369 за результатами експертизи якості проведення атестації робочих місць за умовами праці та правильності надання щорічної додаткової відпустки та доплати до тарифних ставок (окладів) за роботу із шкідливими і важкими умовами праці у СТОВ «Поділля».
Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації (зокрема, довідок) з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист. Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.
Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.
Щодо неврахування періоду роботи 19.04.2003 по 10.12.2007; з 26.04.2008 по 14.06.2008; з 26.11.2008 по 25.12.2012; з 25.05.2013 по 18.01.2014; з 15.06.2015 по 09.06.2016; з 14.06.2016 по 04.01.2017; з 22.06.2017 по 27.09.2018 у зв`язку із відсутністю даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, суд зазначає наступне.
Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за " 785/25562 (надалі - Положення № 10-1), відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.
Пунктом 4 розділу І "Загальні положення" Положення № 8-1 визначено, що Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб забезпечує: облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію; накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (пункт 5 розділу І "Загальні положення" Положення № 8-1).
Згідно з пунктом 1 розділу IV "Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них" Положення № 8-1 Реєстр застрахованих осіб складається з облікових карток, які включають дані, визначені частиною третьою статті 20 Закону та частиною третьою статті 21 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із статтею 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов`язок щодо внесення даних в індивідуальні відомості про застраховану особу та внесення відомостей по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Тому, відповідальність за не внесення індивідуальних відомостей про застраховану особу та несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює таке внесення відомостей та нарахування страхових внесків, їх сплату (утримання) із заробітної плати застрахованої особи.
Фактично, внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по внесенні індивідуальних відомостей та сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі індивідуальних відомостей та в системі персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків за оскаржуваний період для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на призначення та виплату пенсії.
Суд наголошує, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належного внесення індивідуальних відомостей та належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду її роботи.
Вказаний висновок узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі № 199/1852/15-а та від 17 липня 2019 року у справі № 144/669/17.
Таким чином, періоди роботи позивача з 19.04.2003 по 10.12.2007; з 26.04.2008 по 14.06.2008; з 26.11.2008 по 25.12.2012; з 25.05.2013 по 18.01.2014; з 15.06.2015 по 09.06.2016; з 14.06.2016 по 04.01.2017; з 22.06.2017 по 27.09.2018 належить зарахувати до стажу позивача, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Виходячи з викладеного, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.02.2024 № 024950006695 про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Визначаючись щодо вимог зобов`язального характеру в тому числі і в частині суб`єкта владних повноважень, який має вирішувати питання про призначення позивачу пенсії, суд враховує наступне.
Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 18.06.2007 № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.
У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).
Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
ЄСПЛ у п.п.52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
В контексті встановлених обставин справи суд зауважує на відсутності між сторонами спору щодо достатності у позивача необхідної кількості загального стажу, такий становить понад 28 років 05 місяців 26 днів.
Враховуючи наведене, а також те, що на час звернення за призначенням пенсії позивачу виповнився 51 рік, його страховий стаж становить понад 28 років 05 місяців, в тому числі спеціальний (пільговий) стаж з урахуванням обставин встановлених в межах розгляду цієї справи складає понад 22 роки 1 місяць, це є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
При цьому, при визначенні відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, який має розглянути питання про вирішення питання призначення пенсії позивачу, потрібно враховувати, що 30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846.
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.
Так, відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 питання про призначення пенсії за наслідками в тому числі і судового розгляду справи має вирішувати, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, який розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у такому призначенні.
Таким чином питання про зарахування до пільгового стажу періодів, про які просить заявник та питання призначення відповідного виду пенсії позивачу за наслідками розгляду цієї справи, має вирішувати саме ГУ ПФУ в Харківській області (як суб`єкт владних повноважень, що здійснював розгляд заяви позивача), а не ГУ ПФУ у Вінницькій області як про те просить ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, з метою ефективного поновлення прав позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу позивача періоди з 19.04.2003 по 10.12.2007; з 26.04.2008 по 14.06.2008; з 26.11.2008 по 25.12.2012; з 25.05.2013 по 18.01.2014; з 15.06.2015 по 09.06.2016; з 14.06.2016 по 04.01.2017; з 22.06.2017 по 27.09.2018 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення з завою про призначення пенсії, а саме з 14.02.2024.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.02.2024 № 024950006695.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 19.04.2003 по 10.12.2007; з 26.04.2008 по 14.06.2008; з 26.11.2008 по 25.12.2012; з 25.05.2013 по 18.01.2014; з 15.06.2015 по 09.06.2016; з 14.06.2016 по 04.01.2017; з 22.06.2017 по 27.09.2018 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення з завою про призначення пенсії, а саме з 14.02.2024.
В задоволенні решти вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 23.07.2024
СуддяТомчук Андрій Валерійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2024 |
Оприлюднено | 25.07.2024 |
Номер документу | 120543658 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Томчук Андрій Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні