Рішення

від 22.07.2024 по справі 140/3819/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року ЛуцькСправа № 140/3819/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про невизнання інвалідом; зобов`язання провести огляд та прийняти нове рішення з урахуванням вимог Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV від 06.10.2005, Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 вперше оглядався Волинським обласним МСЕК 01.10.2018 за діагнозом: ЗЗТБ легень у вигляді ділянок деструкції, інтенсивних вогнищ, фіброзу, кат 5,1, як наслідок ВДТБ обох легень (інфільтративний). У зв`язку з цим позивачу було встановлено третю групу інвалідності по 01.11.2023.

21.11.2023 позивач звернувся до відповідача для здачі документів та проходження огляду МСЕК.

Як зазначає ОСОБА_1 , відповідачем було повідомлено про те, що його справу буде передано до Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова до міста Вінниця.

12.03.2024 позивач у поштовій скриньці виявив довідку про невизнання інвалідом від 21.02.2024. Вказує, що довідка була надіслана засобами поштового зв`язку без рекомендованого листа та не була вручена особисто.

З вказаної довідки позивачу стало відомо, що 21.11.2023 він оглядався обласною МСЕК і за результатами огляду не визнаний інвалідом.

У зв`язку з цим, ОСОБА_1 подав на адресу Волинського обласного МСЕК заяву з вимогою надати копію акту огляду Волинським обласним бюро медико-соціальної експертизи за результатами якого він не визнаний інвалідом та просив додатково надати копії документів, що містяться в особовій справі. Відповіді на вказану заяву позивач не отримав.

Крім того, зазначає, що на адресу Волинського обласного МСЕК було подано адвокатський запит з аналогічними вимогами, у відповідь на який, було направлено акти огляду МСЕК від 01.10.2018, 02.10.2019 та 25.10.2021 та супутні медичні документи.

Разом з тим, позивач отримав лист Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова №2313 від 14.02.2024 з якого йому стало відомо про те, що 23.11.2023 рішення з приводу визнання/невизнання його інвалідом винесено не було.

Вважаючи, що відповідачем було проведено порядок проведення медико-соціальної експертизи позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.21).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав (а.с.25-40).

В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до акту №1272 від 21.11.2023 за направленням лікарсько-консультативної комісії ТзОВ «Медикал плюс» медичні документи позивача надійшли до обласної медико-соціальної експертної комісії того ж дня ОСОБА_1 був оглянутий комісією.

Вивчивши наявну медичну документацію та оглянувши ОСОБА_1 . комісія прийшла до висновку про необхідність направлення ОСОБА_2 на медико-соціальне експертне обстеження до Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова. ОСОБА_1 було про це повідомлено відразу після огляду та рекомендовано пройти стаціонарне обстеження за направленням, у зв`язку із особливою складністю його випадку, відповідно до акту №1217.

В подальшому, до обласного МСЕК надійшло повідомлення з Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова про те, що ОСОБА_1 не прибув для стаціонарного обстеження та у телефонному режимі повідомив, що приїхати не зможе.

Крім того, вивчивши наявну медичну документацію представники Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова звернули увагу на те, що ОСОБА_1 жодного разу не лікувався стаціонарно в обласній пульмонології та не звертався за консультацією до пульмонолога, прослідкувати перебіг захворювання та частоту загострень по наданій документації неможливо. Рекомендовано МСЕК винести остаточне рішення на місці, відповідно до повідомлення від 14.02.2024.

На підставі наявної медичної документації та огляду ОСОБА_1 , з урахуванням висновків Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова обласна МСЕК прийняла рішення про те, що на даний час підстав для продовження інвалідності немає.

21.02.2024 фактично було закінчено проведення медико-соціальної експертизи, та підставі акту № 1217 ОСОБА_1 було направлено за місце проживання довідку про невизнання інвалідом.

Щодо посилань позивача на ненадання відповіді на його заяву, представник відповідача зазначає, що дійсно така заява надходила з проханням про надання медичних документів, в той же час надійшов адвокатський запит від представника ОСОБА_1 з аналогічними вимогами.

У зв`язку з викладеним із ОСОБА_1 було узгоджено, що з метою економії державних коштів копії документів будуть надані на адвокатський запит, що підтверджується копією листа від 25.03.2024. Відповідь на адвокатський запит була надана у строк, передбачений чинним законодавством та у повному обсязі, відповідно до копії відповіді на адвокатський запит від 21.03.2024.

Позивач вказує на те, що на його думку довідка про невизнання його інвалідом видана без будь-яких правових підстав, однак це не відповідає дійсності, оскільки довідка про невизнання інвалідом видана на підставі акту огляду МСЕК №1272, згідно якого комісія прийшла до висновку про відсутність підстав для продовження інвалідності.

Крім того, зауважує, що позивач стверджує, що комісію не проходив і про те, що у повідомленні від 14.02.2024 зазначено, що обласна МСЕК рішення не винесла. Ці твердження також не відповідають дійсності, оскільки відповідно до акту огляду МСЕК №1272 позивач був оглянутий комісією 21.11.2023, що підтверджується актом огляду МСЕК №1272.

У повідомленні Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова від 14.02.2024 дійсно вказано про те, що 21.11.2023 обласна МСЕК не винесла рішення, так як направила ОСОБА_1 на обстеження до вказаного Інституту та прийняти рішення мала з урахуванням проведення такого обстеження.

Твердження аозивача про те, що акту огляду МСЕК, відповідно до якого його не визнано інвалідом немає або не наданий адвокату не відповідає дійсності, оскільки усі акти зберігаються у медичній справі та копії надаються відповідно до чинного законодавства. В тому числі копія акту була надана і представнику позивача на адвокатський запит, відповідно до копії відповіді на адвокатський запит від 21.03.2024.

Крім того, зазначає, що згідно п. 24 постанови КМУ № 1317 від 03.12.2009 року рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико- соціальної експертизи.

Проте позивач не скористався своїм правом на оскарження рішення обласної МСЕК до вищевказаних інстанцій охорони здоров`я Міністерства охорони здоров`я України, зокрема до Центральної медико-соціальній експертній комісії МОЗ України.

Отже, враховуючи вищевказане, вважає, що відповідач під час прийняття рішення про відмову позивачу у встановленні інвалідності діяв законно і правомірно, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

У наданій до суду відповіді на відзив, позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві та додатково зазначив наступне (а.с.41-46).

Так, вказує, що дійсно 21.11.2023 позивач з`явився до Волинського МСЕК для того, щоб здати документи на проходження огляду МСЕК. Працівниками МСЕК було взято у нього документи та повідомлено про направлення їх до Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова. Однак зауважує, що лікарями огляду проведено не було та повне медичне обстеження не проводилося.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не могла на підставі акту №1272 від 21.11.2023 прийняти рішення про невизнання інвалідом та видати відповідну довідку, оскільки у листі Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова №2313 від 14.02.2024 зазначено про те, що таке рішення винесено не було.

Крім того, вказує, що згідно супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 21.03.2024 не зазначено які саме документи було надано на адвокатський запит, тому акт №1272 від 21.11.2023 за результатами якого позивача не визнано інвалідом він у відповідь на запит не отримав.

Враховуючи наведені обставини просив позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше оглядався МСЕК 01.10.2018 по діагнозу: ЗЗТБ (30.08.2015) легень у вигляді ділянок деструкції, інтенсивних вогнищ, фіброзу, кат. 5,1, як наслідок ВДТБ (26.08.2014) обох легень (інфільтративний) та встановлено по 01.11.2023 третю групу інвалідності. Дана обставина не є спірною, підтверджується сторонами справи та листом Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова №2313 від 14.02.2024 (а.с.35).

17.11.2023 ТзОВ «Медикал Плюс» винесено направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) (а.с.31).

Відповідно до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №1272 від 21.11.2023 за вищевказаним направленням медичні документи ОСОБА_1 надійшли до обласної МСЕК (а.с.29-30).

Як зазначено позивачем та підтверджено відповідачем, документи позивача було направлено до Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова для більш детального опрацювання.

Як вбачається з матеріалів справи, Науково-дослідним інститутом реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова 14.02.2024 було направлено лист №2313 до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи з якого вбачається, що ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомив про те, що приїхати на стаціонарне обстеження не може. Крім того, вказано, що він 04.10.2023 консультований в медичному фтизіопульмоцентрі. Висновок: ЗЗТБ (2015) легень у вигляді щільний вогнищ, залишкових деструкцій, кат. 5.1.1 ЛН ІІ ст. Консультований 24.10.2023 кардіологом. Згідно ЕХО КГ 13.09.2023 ТН І ст., помірна ЛГ, СН 0 ст. У виписці з амбулаторної картки вказані дати амбулаторних звернень, немає жодного стаціонарного лікування в обл. пульмонології та консультації пульмонолога, крім того прослідкувати перебіг захворювання та частоту загострень по представленій документації неможливо. Рекомендовано МСЕК винести остаточне рішення (а.с.35).

На підставі наявної документації з урахуванням висновків Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова обласною МСЕК прийнято рішення про те, що на даний час підстав для продовження інвалідності ОСОБА_1 немає.

Складену довідку про невизнання інвалідом від 21.02.2024 направлено позивачу.

Позивач не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 № 2961-IV медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Згідно з ч. 1ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року №875-XІI особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії з зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

За приписами ст. 3 Закону №875 інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі Положення №1317).

Зазначеним Положенням визначається процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації. (п. 1 Положення №1317).

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 3 Положення №1317).

У п. 4 Положення №1317 вказано, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

За змістом п. 4 Положення №1317 Міністерство охорони здоров`я утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар.

Приписами п. 10 Положення №1317 обумовлено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Згідно з п. 15 Положення №1317 комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я. Голова комісії або керівник закладу охорони здоров`я у разі виявлення фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності інформують у триденний строк про це правоохоронні органи, (п. 17,18 Положення № 1317).

Відповідно до положень п. 19 Положення №1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Відповідно до пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №088/о "Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)", затвердженої наказом МОЗ України від 14.02.2012 №110 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №695/21008 (далі - Інструкція) зазначено, що форма №088/о заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії і надсилається в медико-соціально-експертну комісію.

Пунктом 3 Інструкції вказано, що підставами для направлення на МСЕК є, зокрема, наявність ознак інвалідності, закінчення терміну інвалідності, необхідність продовження листка непрацездатності.

Відповідно до п. 12 Інструкції у графі 18 вказується причина направлення хворого на МСЕК .

Наведене свідчить, що направлення на медико-соціально-експертну комісію заповнюється за наявності таких підстав як наявність ознак інвалідності, закінчення терміну інвалідності, необхідність продовження листка непрацездатності.

Як вже встановлено судом позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності із зазначенням причини інвалідності: поранення, пов`язане із захистом Батьківщини. Інвалідність встановлена на строк до 01.11.2023.

Водночас направлення на медико-соціальну експертну комісію позивачу видано 17.11.2023, при цьому підставою для направлення у пункті 18 зазначено наявність підстав інвалідності, закінчення терміну інвалідності.

Відповідно до п. 22 Положення №1317 повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.

Повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.

Відповідно до п. 1.10 Інструкції при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Отже, вказана норма містить певний алгоритм дій, які повинні вчинені відповідачем при огляді особи у МСЕК. Проте докази на підтвердження їх вчинення відсутні.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, згідно з якою суди вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Суди позбавлені можливості оцінювати підставність прийняття певного висновку, так як суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідачем порушено процедуру прийняття оскаржуваного рішення МСЕК оформленого довідкою про невизнання інвалідом від 21.02.2024 (а.с.16).

Так відповідно до п. 22 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров`я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.

П. 5 Положення встановлено, що Встановлення інвалідності заочно не проводиться за п`ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується МОЗ, а також у разі, коли вона спричинена, зокрема, захворюванням, одержаним під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях.

Судом встановлено, що попередньо ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини. Вказана обставина не є спірною.

Оскільки до судового розгляду не надано підтвердження дійсності проведення огляду позивача МСЕК та підтверджено листом Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю ВНМУ імені М.І. Пирогова №2313 від 14.02.2024 (а.с.35) факт того, що позивач в телефонному режимі повідомив про неможливість приїзду на огляд, суд доходить висновку, що процедуру проведення огляду ОСОБА_1 , встановлену Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» відповідачем було порушено, а тому позов в частині визнання протиправним та скасування рішення Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи про невизнання ОСОБА_1 інвалідом підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірність рішення, оформленого довідкою про невизнання інвалідності від 21.02.2024 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №1272 від 21.11.2023, виданої Волинською МСЕК, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання його протиправним та скасування.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача повторно провести огляд для встановлення (підтвердження) ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення, так, пов`язаного із захистом Батьківщини, то вони задоволенню не підлягають, оскільки обстеження особи з інвалідністю та встановлення групи інвалідності віднесено до дискреційних повноважень відповідача.

Разом з тим, відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку зобов`язати відповідача повторно провести огляд позивача з метою встановлення стану здоров`я та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин позов слід задовольнити повністю.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1211,20 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 01.04.2024 (а.с.7).

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи, оформлене довідкою про невизнання інвалідом ОСОБА_1 від 21 лютого 2024 року.

Зобов`язати Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи повторно провести огляд ОСОБА_1 з метою встановлення стану здоров`я та прийняти відповідне рішення з урахуванням вимог Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV від 06.10.2005, Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи (43000, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 1а, код ЄДРПОУ 20129948).

Суддя А.Я. Ксензюк