Ухвала

від 19.07.2024 по справі 160/19056/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 липня 2024 рокуСправа № 160/19056/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянувши позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради до Східного офісу ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДЕА ГРУП» про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2024 року Комунальне некомерційне підприємство «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного офісу ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІДЕА ГРУП», в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2024-03-12-006820-а від 23.04.2024 року.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддямизазначена справа розподілена судді А.О. Сластьон.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172 Кодексу адміністративного судочинства України,та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей45, 123, 160,161, 169,172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню позивачу, з наступних підстав.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160,161 КАС України.

Норми статей 160,161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частин першої другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Отже, строк оскарження висновку 10 робочих днів з дня його оприлюднення.

З наданих до суду матеріалів адміністративного позову вбачається, що оскаржуваний висновок оприлюднено 23.04.2024 р., відтак 10 робочий день припадає на 07.05.2024 р., в той час, як позивач звернувся із позовом 16.07.2024 року.

Позивачем подано заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду мотивовану тим, що ним тричі подавався адміністративний позов щодо оскарження зазначеного висновку, проте матеріали було повернуто ухвалами суду 17.05.2024; 27.05.2024 та 21.06.2024 року через виявлені недоліки в оформленні позовної заяви та з причин пропуску строку звернення до суду. Відтак, на думку позивача, строки пропуску звернення є поважними.

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.

Частиною 1статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Згідно з частиною 1статті 121 КАС Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положеньКАС Українивбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду те, що позивачеві двічі повертались позовні заяви через недоліки у їх оформленні.

Законодавцем чітко визначено, що поважними можуть бути визнані обставини непереборної сили, що не могли залежати від волі особи, проте не належне оформлення позовної заяви не може бути віднесене дообставин, що не залежать від волевиявлення позивача та є непереборними.

Також, суд при вирішенні питання поважності причин пропуску строків звернення до суду враховує наступні обставини.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2024 року у справі №160/14872/24 позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеа Груп» про визнання протиправним та скасування висновку №UA-2024-03-12-006820-а від 23.04.2024 року повернуто позивачу втретє з підстав пропуску строків звернення до суду.

Зокрема, як встановлено судом у справі №160/14872/24, позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду щодо заявлених позовних вимог та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви з наведеними позовними вимогами у межах строку, встановленого процесуальним законом.

Зазначену ухвалу суду у справі №160/14872/24 позивач в апеляційному порядку не оскаржував. Відтак, обставина щодо пропуску позивачем строку звернення до суду вже була встановлена судом у справі №160/14872/24.

Нових доказів, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суду в даній справі не надав.

Тому зазначені позивачем підстави для поновлення строку до суду не є поважними, оскільки вони не пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі позивача та зробили неможливим своєчасне звернення до суду з позовом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Суд зауважує, що позивачем вже було реалізовано право на поновлення строку для звернення до суду шляхом подачі відповідного клопотання у справі №160/14872/24.

Рішення за результатом розгляду відповідного клопотання позивачем до суду апеляційної інстанції не оскаржувалося.

Відтак, суд вбачає в діях позивача зловживання процесуальними правами, з огляду на подачу ним клопотання щодо питання, яке вже було вирішено судом в межах адміністративної справи №160/14872/24, за відсутності інших підстав або нових обставин.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява разом з додатками підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статями 45, 123, 160-161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву комунального некомерційного підприємства «Солонянська багатопрофільна лікарня» Солонянської селищної ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідеа Груп» про визнання протиправним та скасування висновку повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та додатками до неї надіслати позивачу.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя А.О. Сластьон